14/152пн Про повернення безпідставно набутого майна та зустрічні вимоги щодо відшкодування витрат на зберігання майна - 12.07.2010 Прийняття

Позивачем заявлено вимоги про зобов’язання відповідача повернути безпідставно набуте майно, а саме коксовий горішок марки КО ТУ У 322-00190443-120-97 у загальній кількості 252,254 тон у сухій вазі вартістю 347101,50 грн., кокс доменний марки КД-2 ТУ У 322-00190443-114-96 у загальній кількості 1372,778 тон в сухій вазі вартістю 2854966,41 грн., який був поставлений за договором від 01.02.2008 №08/091.

Відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою про зобов’язання позивача відшкодувати відповідачу витрати по зберіганню вугілля у сумі 11887109 грн. 08 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.05.2010 заяву відповідача було повернуто без розгляду, обґрунтувавши це наступним:

Згідно ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. До зустрічної позовної заяви не додано доказів надіслання копії позову та доданих до нього матеріалів позивачу. У якості держмита сплачено лише 85 грн., хоча позов майновий і слід було сплатити 25500 грн. держмита. Позовна заява підписана першим заступником голови правління ВАТ "Стахановський завод феросплавів", але доказів повноважень даної особи на підписання позову не надано. Крім того, зустрічна позовна заява про відшкодування витрат на зберігання майна не пов’язана з первісним позовом про витребування цього майна ні засобами доказування, ні формами захисту від первісного позову.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської не погодилось із даною ухвалою та звернулося з апеляційною скаргою до Луганського апеляційного господарського суду. Апелянт вказує як підставу оскарження лише ст. 1 та ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, прохає скасувати ухвалу господарського суду Луганської Області від 20.05.2010.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 для розгляду апеляційної скарги ВАТ "Стахановський завод феросплавів"від 20.05.2010 на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2010 у справі №14/152пн, керуючись ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", призначено судову колегію у складі: Перлов Д.Ю –суддя –головуючий; Бородіна Л.І. –суддя; Медуниця О.Є. –суддя.

Ухвалою судової колегії 26.05.2010 порушено апеляційне провадження по справі, на адресу сторін надіслана вказана ухвала, в якій зазначено коли і де відбудеться розгляд апеляційної скарги по справі.

У зазначеній ухвалі міститься відмітка про її надіслання усім учасникам судового процесу по справі, за їх юридичними адресами.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 було змінено склад судової колегії: у зв’язку з виходом з відпустки судді Лазненко Л.Л. та з метою забезпечення рівномірного навантаження на суддів, виключено із складу судової колегії суддю Перлова Д.Ю.; введено головуючим суддею –суддю Лазненко Л.Л..

У подальшому позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2010 по справі №;14/152пн, за якою: позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Дніпродзержинський КХЗ", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл. заявлено вимоги до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області про зобов’язання відповідача повернути безпідставно набуте майно, а саме коксовий горішок марки КО ТУ У 322-00190443-120-97 у загальній кількості 252,254 тон у сухій вазі вартістю 347101,50 грн., кокс доменний марки КД-2 ТУ У 322-00190443-114-96 у загальній кількості 1372,778 тон в сухій вазі вартістю 2854966,41 грн., який був поставлений у листопаді 2008 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.05.2010 позов був повністю задоволений.

Вищеназване рішення господарського суду мотивоване наступним:

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Вимога позивача є фактично вимогою про вилучення у відповідача на власну користь певного майна.

Оскільки майно позивачу не повернуто і без будь-яких правових підстав утримується відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області не погодилось із даним рішенням та прохає його скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин та матеріалів справи.

На думку скаржника судом першої інстанції було порушено положення вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України. Неправомірним, на думку скаржника, є посилання господарського суду на те, що договір №08/091 від 01.02.2008 є неукладеним стосовно поставленого у листопаді 2008 року по залізничних квитанціях №№45610543, 45610541, 45610542, 45610544, 45610545, 45610549; №№ 45611831, 45611832, 45611837, 45611840, 45611844, 45611850, 45611858, 45611862, 45611863, 45611872, 45611873, коксового горішка та коксу доменного.

Заявник вказує на неправомірне застосування ст. 1212 та 1213 Цивільного кодексу України господарським судом України з огляду на те, що положення цих статей не передбачає витребування майна у законного власника; невірне застосування ст. 36, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 для розгляду апеляційної скарги ВАТ "Стахановський завод феросплавів"від 20.05.2010 на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2010 у справі №14/152пн, керуючись ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", призначено судову колегію у складі: Перлов Д.Ю. –суддя –головуючий; Бородіна Л.І. –суддя; Медуниця О.Є. –суддя.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 для у справі №14/152пн було змінено склад судової колегії: у зв’язку з виходом з відпустки судді Лазненко Л.Л. та з метою рівномірного навантаження на суддів, було виключено із складу судової колегії головуючого суддю Перлова Д.Ю. та введено головуючим суддею Лазненко Л.Л..

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.06.2010 для розгляду апеляційної скарги ВАТ "Стахановський завод феросплавів"від 28.05.2010 на рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2010 у справі №14/152пн, керуючись ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", призначено судову колегію у складі: Лазненко Л.Л. –суддя –головуючий; Бородіна Л.І. –суддя; Медуниця О.Є. –суддя.

Ухвалою судової колегії 02.06.2010 порушено апеляційне провадження по справі, на адресу сторін надіслана вказана ухвала, в якій зазначено коли і де відбудеться розгляд апеляційної скарги по справі.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.07.2010 для у справі №14/152пн було змінено склад судової колегії: у зв’язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. її було виключено із складу судової колегії та введено суддю Якушенко Р.Є.

Відзивами № 14/81, 14/82 від 24.06.2010 позивач довів про своє непогодження з доводами заявника апеляційних скарг, прохає справу розглянути без його участі.

Оцінивши доводи апеляційних скарг, судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення та скасування оскаржених судових актів по справі, з наступних обставин.

Як досліджено судовими органами, згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Між ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ" і ВАТ "Стахановський завод феросплавів" укладений договір поставки № 08/ 091 від 01.02.2008. Згідно п. 1.2 зазначеного договору, найменування, асортимент, кількість, якість, ціна (і сума транспортних видатків, вартість упакування й тари, якщо вони не включаються в ціну), спосіб поставки, умови (базис) поставки згідно ИНКОТЕРМС 2000, строки поставки й оплати Товару, а також реквізити відправника вантажу й вантажоодержувача вказуються Сторонами в Додатках до договору, що є його невід'ємною частиною.

В жовтні 2008 року між Позивачем та Відповідачем було досягнуто попередньої згоди по здійсненню на адресу Відповідача поставки коксу доменного марки КД-2 по ТУ У 322-00190443-114-96 та коксового горішку марки КО-2 по ТУ У 322-00190443-120-97.

До початку відвантаження Позивач направив Відповідачу проект Додатку № 7 від 30.10.2008 до Договору поставки № 08/091 від 19.02.2008. В цьому Додатку були передбачені всі необхідні істотні умови поставки, узгодження яких у специфікаціях передбачено п. 1.2. Договору.

Позивачем, протягом листопада 2008 року здійснена поставка Відповідачеві:

-коксового горішка марки КО-2 по ТУ У 322-00190443-120-97 у загальній кількості 252,254 тон у сухій вазі, що надійшов на адресу Відповідача у листопаді 2008 року по залізничних квитанціях №№ 45610543, 45610541, 45610542, 45610544, 45610545, 45610549;

-коксу доменного марки КД-2 по ТУ У 322-00190443-114-96 у загальній кількості 1372,778 тон в сухій вазі, що надійшов на адресу Відповідача у листопаді 2008 року по залізничних квитанціях №№ 45611831, 45611832, 45611837, 45611840, 45611844, 45611850, 45611858, 45611862, 45611863, 45611872, 45611873.

Відповідач не відмовився від прийняття товару, а прийняв його у повному обсязі, без зауважень.

Оскільки ціну товару відповідачем погоджено не було, з огляду на відсутність оформленої в належному виді угоди сторін по всім істотним умовам договору, Позивач дійшов висновку, що відвантаження товару у листопаді 2008 були здійснені без достатніх правових підстав, а отриманий Відповідачем товар у зазначений період - безпідставно придбаним (а.с.57).

З такого, листом № 14-438 від 26.08.2009 року Позивач направив Відповідачу вимогу про повернення безпідставно придбаного майна в натурі (отриманий 03.09.09) (а.с.10).

Майно повернуто не було.

Позивач звернувся з позовом про зобов’язання відповідача повернути безпідставно набуте майно, а саме коксовий горішок марки КО ТУ У 322-00190443-120-97 у загальній кількості 252,254 тон у сухій вазі вартістю 347101,50 грн., кокс доменний марки КД-2 ТУ У 322-00190443-114-96 у загальній кількості 1372,778 тон в сухій вазі вартістю 2854966,41 грн., який був поставлений у листопаді 2008 року.

Таким чином, коксова продукція, отримана Відповідачем без узгодження Додатку № 7 від 30.10.2008 до договору поставки № 08/091 від 01.02.2008, є отриманою без достатніх правових підстав, оскільки не погоджена суттєва умова до договору стосовно даної продукції –її ціна.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави /безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно до довідки ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ"№01-294 від 19.03.2010 у лютому 2010 року вартість однієї тони сухої ваги коксу доменного марки КД-2 склала 2 079,70 грн. без ПДВ, а вартість однієї тони сухої ваги коксового горіху марки КО-2 - 1376,00 грн. без ПДВ (а.с.53). Про це зазначено позивачем у названій довідці.

Позивач просить зобов’язати відповідача повернути безпідставно набуте майно, а саме коксовий горішок марки КО ТУ У 322-00190443-120-97 у загальній кількості 252,254 тон у сухій вазі вартістю 347101,50 грн., кокс доменний марки КД-2 ТУ У 322-00190443-114-96 у загальній кількості 1372,778 тон в сухій вазі вартістю 2854966,41 грн. (як визначено особисто позивачем)

Дана вимога є фактично вимогою про вилучення у відповідача на користь позивача певного майна, встановленої кількості та вартості.

Відповідач не заперечив проти одержання від позивача коксу у вказаної кількості за вищеназваними залізничними квитанціями а також проти прийняття та знаходження у нього вказаного коксового горішку та коксу доменного, у кількості, названої позивачем, яким визначена їх вартість (а.с. 53).

Відповідач вважає, що необхідне проведення фахівцем експертного висновку щодо вартості спірного по договору майна, що потребується при вирішенні питання щодо відшкодування вартості такого майна, у випадку його знищення чи настання інших обставин. Про наявність вже таких обставин або знищення поставленого позивачем майна відповідачем суду не доведено, а дано пояснення, що спірне майно існує на цей час.

За даною справою виник спір про вилучення у відповідача позивачеві певного майна, а не про відшкодування його вартості.

З такого немає сенсу для задоволення клопотання відповідача, викладеного суду письмово №02/3663 від 06.07.2010.

Докази проведення розрахунків за майно, відповідачем суду не представлені, як і докази повернення позивачеві такого майна.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання договору поставки №08/09 від 01.02.2008 неукладеним, так як по цьому договору не узгоджена його істотна умова –ціна, бо відповідач ухилився від узгодження цього питання, не вказав суду з якої причини. Понад з тим, поза увагою суду не залишено й те, що предметом зустрічного позову є відшкодування витрат у зв’язку зі зберігання товару в розмірі 11887109,08 грн., а предметом первісного позову є витребування цього товару як безпідставно придбаного майна. Доказів, що зустрічний позов пов'язаний з первісним позовом відповідачем не надано.

Підстави для задоволення апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2010 апеляційна інстанція не убачає, як й апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2010 по справі №14/152пн.

Судова колегія вважає, що зміст позовної вимоги передбачає повернення відповідачем позивачеві певного майна в натурі, поставленого за залізничними квитанціями перш за все в кількісному вимірі, а не згідно відшкодування його в грошовому еквіваленті, бо відсутні відомості про втрату такого майна.

У судовому засіданні 06.07.2010 представником апелянта - Носіковим М.С. заявлено усне клопотання щодо оголошення повного тексту постанови Луганського апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим зроблено перерву в судовому засіданні до 12.07.2010 до 14-00 для підготовки повного тексту постанови.

Питання щодо відшкодування вартості майна має вирішуватися, коли буде з’ясовано про неможливість повернення такого майна в натурі, згідно ч.2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Оскаржені ухвала та рішення по справі залишаються в силі, а апеляційні скарги без задоволення.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті Державного мита при поданні апеляційної скарги покладаються судовою колегією на її заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2010 у справі № 14/152пн залишити без задоволення .

2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 20.05.2010 по справі № 14/152пн (суддя – Лісовицький Є.А.) залишити без змін .

3. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2010 у справі № 14/152пн залишити без задоволення .

4. Рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2010 по справі № 14/152пн (суддя – Лісовицький Є.А.) залишити без змін .

постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.