Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В.Поліщук,

суддів: Л.І. Бандури (на підставі розпорядження голови суду № 632 від 25.10.2011 р.), В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Д.В. Процик,

від позивача: не з’явився,

від відповідача: С.В. Волошин,

від третьої особи: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "НОРА"

на рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2011 р.

у справі № 9/17-2461-2011

за позовом Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

до Приватного підприємства "НОРА"

за участю третьої особи - Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею,

У червні 2011 р. прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третьої особи - Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області про визнання недійсним державного акту серії І-ОД №001314 на право постійного користування землею площею 0,3056 га для розміщення та реконструкції торгової площі в с.Фонтанка, виданого Приватному підприємству "НОРА"09.03.1998 р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що оспорюваний державний акт видано на підставі рішення сесії Фонтанської сільської ради народних депутатів №4/15-ХХІІ від 31.01.1998 р. Проте, в результаті слідства по кримінальній справі №051200900184, яка вже розглянута судом, встановлено, що зазначене рішення №4/15-ХХІІ від 31.01.1998 р. сесією ради не приймалось. У зв’язку з цим в порушення вимог земельного законодавства, яке діяло на момент видачі оспорюваного державного акту, спірна земельна ділянка була незаконно вилучена та передана у постійне користування ПП "НОРА".

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.09.2011 р. позов прокурора задоволено з мотивів доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, ПП "НОРА"звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, позов залишити без розгляду. Скаржник, пославшись на пункт 2.3 рекомендацій президії Вищого господарського суду України №04-06/15 від 02.02.2010р. "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" (v06_1600-10) , зазначив, що визнання акта незаконним у судовому порядку не вимагається. Також скаржник вказав про те, що рішенням арбітражного суду Одеської області від 07.05.1999р. у справі №17-6/2468 визнано чинним рішення сесії Фонтанської сільської ради №4/15-ХХІІ від 31.01.1998 р., на підставі якого було видано оспорюваний державний акт. Крім того, скаржник зауважив про те, що прокурор, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, послався на постанову Комінтернівського районного суду від 14.09.2010 р. у кримінальній справі № 1-349/2010 про закриття кримінальної справи за звинуваченням колишнього голови Фонтанської сільради у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні, проте відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиційне значення має тільки вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника надав письмові уточнення до апеляційної скарги (вх.№3382/11/Д1 від 27.10.2011 р.), в яких просив оскаржуване рішення суду скасувати, провадження у справі припинити.

Заслухавши представників скаржника та прокуратури, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

09.03.2011 р. в.о. прокурора Комінтернівського району Одеської області звернувся з позовною заявою (вих.№16/1650вих.11) в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області до Приватного підприємства "НОРА", за участю третьої особи –Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області про визнання недійсним державного акту серії І-ОД № 001314 на право постійного користування землею площею 0,3056 га для розміщення та реконструкції торгової площі в с.Фонтанка, який виданий ПП "НОРА"09.03.1998 р. (а.с.19-20).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2011 р. за №11/17-2011-422 у прийнятті вищезазначеної позовної заяви в.о. прокурора відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Суд, обґрунтовуючи вказану ухвалу, послався на пункт 2.3 рекомендацій, відповідно до якого вимога про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, як правило, заявляється як відновлення права з наслідками, передбаченими законодавством, а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення права власності (права користування) спірною земельною ділянкою. Отже, при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав (пункт 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 року N 43 (z0354-99) ). З урахуванням цього визнання акта незаконним у судовому порядку не вимагається. Оцінка цих обставин має міститись не в резолютивній, а в мотивувальній частині рішення.

Відповідно до статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Згідно із частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) "Судові рішення" господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Суд є органом державної влади, якого наділено владними повноваженнями зі здійснення правосуддя. Владні повноваження суду об’єктивуються в актах, які ним видаються у процесі відправлення правосуддя, а саме в рішеннях, ухвалах, постановах.

Ухвала господарського суду Одеської області від 04.04.2011 р. за №11/17-2011-422 про відмову у прийнятті позовної заяви в.о. прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області до Приватного підприємства "НОРА", за участю третьої особи –Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області про визнання недійсним державного акту серії І-ОД № 001314 на право постійного користування землею площею 0,3056 га для розміщення та реконструкції торгової площі в с.Фонтанка, який виданий ПП "НОРА"09.03.1998 р., є чинною, у встановленому процесуальним законом порядку не скасована та є обов’язковою для виконання.

Отже, відмова у прийнятті позовної заяви унеможливлює повторне звернення до господарського суду з цією ж позовною заявою, оскільки зазначені у статті 62 Господарського процесуального кодексу України підстави для відмови у прийнятті (перелік яких є вичерпний) носять об’єктивний характер, тобто вони існують незалежно від волі заявника, а тому останній позбавлений можливості усунути ці обставини та повторно звернутися із цією ж позовною заявою.

За таких обставин є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що стаття 62 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право повторного звернення до господарського суду з аналогічним позовом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, в порушення статті 62 Господарського процесуального кодексу України господарським судом Одеської області за наявності чинної ухвали від 04.04.2011 р. за №11/17-2011-422 про відмову у прийнятті позовної заяви прийнято до провадження тотожну позовну заяву в.о. прокурора до тих же сторін, про той же предмет і з тих же підстав. Якщо зазначені обставини стали відомі в процесі розгляду справи, місцевий господарський суд повинен був припинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищенаведене, місцевий господарський суд припустився порушень норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, і відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Таким чином, рішення суду слід скасувати, а провадження у справі припинити.

Керуючись п.2 ст. 80, ст.ст. 99, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2011 р. у справі № 9/17-2461-2011 скасувати, провадження у справі припинити.

постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 28.10.2011 р.