ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2011 р. Справа № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10)
( Додатково див. рішення господарського суду Харківської області (rs12526753) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Харківської області (rs17868395) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14763254) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs20419436) ) ( Додатково див. постанову Харківського апеляційного господарського суду (rs13799991) )
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гончар Т. В., суддя Могилєвкін Ю.О.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. (дов. № 17/640 від 29.04.2011р.)
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 14.04.2009 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", м. Харків (вх. № 3766 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.11 р. у справі № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", м. Харків
про стягнення 2 271 015,89 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранслогістик", м. Харків
до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ, Донецька область
про зобов’язання підписати акт виконаних робіт та стягнення 280000,00 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ПАТ "Енергомашспецсталь", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому з урахуванням наданих змін до позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом, ТОВ "Інтертранслогістик", попередню оплату в розмірі 1120000,00 грн., пеню за прострочення виконання робіт в розмірі 27000,00 грн., пеню за прострочку повернення передоплати в сумі 1080000,00 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 43419,18 грн., 3% річних за прострочення повернення попередньої оплати в сумі 356,71 грн., інфляційні в сумі 240,00 грн., всього 2271015,89 грн., а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
19.10.2009р. відповідач, ТОВ "Інтертранслогістик", звернувся до господарського суду Харківської області в порядку ст. 60 ГПК України із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати ВАТ "Енергомашспецсталь" підписати активиконаних робіт за договором купівлі - продажу № 15/1018 від 18.06.2008р., стягнути з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь ТОВ "Інтертранслогістик" суму заборгованості в розмірі 280000,00 грн., державне мито в сумі 2885,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2010р. в задоволенні первісного позову ПАТ "Енегомашспецсталь" до ТОВ "Інтертранслогістик" було відмовлено, зустрічний позов ТОВ "Інтертранслогістик" до ПАТ "Енергомашспецсталь" задоволено. Зобовязано ПАТ "Енергомашспецсталь" підписати акт виконаних робіт за договором купівлі-продажу №15/1018 від 18.06.2008р. Стягнуто з ПАТ "Енегомашспецсталь" на користь ТОВ "Інтертранслогістик" 280 000,00 грн. заборгованості, а також судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. по справі № 64/246-10 рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010р. скасовано та прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги задоволені частково, з ТОВ "Інтертранслогістик" на користь ПАТ "Енергомашспецсталь" стягнуто 1 120 000 грн. попередньої оплати за договором №15/1018 від 18.06.2008р., 27000 грн. пені за несвоєчасне виконання робіт, 1080 000 грн. пені за несвоєчасне повернення передплати, 43419,18 грн. за користування чужими грошовими коштами, 19314,99 грн. витрат з державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. по справі № 64/246-10 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. та рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010р. по справі №64/246-10 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2011 по справі № 5023/3763/11 (суддя Присяжнюк О.О.) первісний позов ПАТ "Енергомашспецсталь" до ТОВ "Інтертранслогістик" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Інтертранслогістик" на користь ПАТ "Енергомашспецсталь" 1 120 000,00 грн. попередньої оплати за Договором № 15/1018 від 18.06.2008р., 27000,00 грн. пені за несвоєчасне виконання робіт, 1080 000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення попередньої оплати, 43419,18 грн. за користування чужими грошовими коштами, 356,17 грн. 3% річних, 240 грн. інфляційний, 22710,16 грн. витрат з державного мита по справі та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісних позовних вимог відмовити, зустрічний позов задовольнити. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги докази того, що роботи з доведення станку до робочого стану (п.11. договору) були виконані вчасно та належним чином, а тому вважаэ, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Позивач за первісним позовом, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить рішення суду першої інстанції у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2011 року розгляд справи відкладено на 27 жовтня 2011 року.
Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року змінено склад колегії суддів у зв’язку з відпусткою судді Плужника О.В. та для розгляду справи № 5023/3763/11 (н.р. 64/246-10) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гончар Т.В., суддя Могилєвкін Ю.О.
Заслухавши уповноважених представників сторін, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріли справи, 18 червня 2008 року між сторонами у справі укладено договір № 15/1018 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. відповідач за первісним позовом - "Продавець" зобов’язався передати у власність позивача –"Покупця" на умовах СРТ м. Краматорськ склад покупця (Інкотермс 2000) продольно - фрезерний станок моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стіл 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, які були у застосуванні, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків –1 шт., за ціною, що вказана у специфікації № 1., та виконати наступні роботи:
- монтаж станка,
- пуско –наладку станка,
- ревізію вузлів та агрегатів станка,
- поновлення вузлів та агрегатів станка до їх робочого стану,
Крім того, сторони погодили Специфікацію № 1 до договору, згідно умов якої відповідач за первісним позовом взяв на себе обов’язок з виконання робіт, а саме:
- дефектації станка та складання специфікації за електричною, механічною, гідравлічною частинами станка, узгодженої зі спеціалістами покупця;
- монтажні та пуско –наладжувальні роботи;
- перевірку станка на технологічну точність та його здачу за силовими показниками;
Згідно пункту 2.2. договору та специфікації № 1, яка є його невід’ємною частиною, сторони погодили загальну суму договору - 1400000,00 грн., у тому числі ПДВ 233333,33 грн., відповідно вартість продольно - фрезерного станку моделі 6620 зав. № 20, 1971 року випуску, стіл 6300х2000мм, 4 фрезерних головки, виробництва Ульяновський завод важких та унікальних станків, який був у застосуванні, 1100000,00 грн. з ПДВ, 916666,67 грн. без ПДВ, вартість послуг 250000,00 грн. без ПДВ, 300000,00 грн. з ПДВ.
Згідно пунктів 2.3., 2.4. договору сторони домовилися, що оплата виконується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця у національній валюті України наступним чином: 80% вартості за договором попередня оплата на протязі 10 календарних днів від дати підписання договору та виставлення рахунку –фактури; 20% вартості за договором –на протязі 10 банківських днів зі дня підписання акту виконаних робіт (п.п. 12.1., 12.2. договору).
Виконуючи умови даного договору позивач за первісним позовом перерахував на банківський рахунок відповідача 1120000,00 грн. (складає 80% вартості товару), що підтверджується платіжними дорученнями № 44171 від 08.07.2008р. та № 19091 від 10.07.2008р. (том 1 аркуші справи 16-17) та не заперечується сторонами.
Згідно з пунктом 8.3. договору, станок повинен бути поставлений відповідачем за первісним позовом на адресу позивача на протязі 30 днів від дати перерахування попередньої оплати.
Після отримання попередньої оплати відповідач за первісним позовом 17.07.2008р. по видатковій накладній № РН-0000016 здійснив на адресу позивача поставку обумовленого договором товару (том 1 аркуш справи 18).
Згідно п.п. 3.3.6. договору позивач за первісним позовом зобов’язався вчинити підготовку фундаменту для виконання відповідачем монтажних робіт, надати відповідачу закладні та крепіжні частини (матеріали) для виконання відповідачем монтажних і робіт по пуско - наладці станка, надати продавцю з метою виконання послуг паливно-мастильні матеріали у необхідній кількості (п.п. 3.3.7, 3.3.8. договору).
Розділом 8 договору сторони обумовили строки поставки та виконання робіт.
19.12.2008р., уповноваженими представниками ПАТ "Енергомашспецсталь" оформлений акт готовності фундаменту до установки обладнання за № 34/18 (том 1 аркуш справи 19).
Листом № 28/143 від 23.12.2008р. (том 1 аркуш справи 21) позивач за первісним позовом повідомив відповідача про готовність фундаменту до установки станка (докази надсилання даного листа 23.12.2008р. містяться у справі, том 1 аркуш 20).
Із довідки електронного обліку осіб, які потрапляють на територію підприємства № 17/804 від 21.08.2010р. вбачається, що 26.01.2009р. ТОВ "Інтертранслогістик" направив своїх спеціалістів на територію позивача для виконання обумовлених договором робіт, що підтверджується довідкою електронного обліку осіб, які потрапляють на територію підприємства № 17/804 від 21.08.2010р. ( том 1, аркуш 32).
Однак, відповідач за первісним позовом, розпочавши виконання робіт по договору 26.01.2009 року, в порушення пункту 8.4. договору, у встановлений термін - до 16.04.2009р., ці роботи не виконав, про що свідчить наявне у справі листування сторін.
Так, листом № 21/24 від 13.01.2010р. ПАТ "Енергомашспецсталь" повідомив ТОВ "Інтертранслогістик" про те, що станок не був доведений до робочого стану, як це передбачено умовами договору. Також зазначив про наявність кола недоліків, які ТОВ "Інтертранслогістик" повинно усунути, в зв’язку з чим відповідачу запропоновано прибути на територію ПАТ "Енергомашспецсталь" 19.01.2010р.-20.01.2010р. для обговорення недоробок та прийняття по ним конкретних рішень.
На підтвердження фактів, викладених у цьому листі, а також за результатами отримання листа № 21/24 сторонами, складено 22.01.2010 року "протокол технічної наради по питанню доведення до робочого стану продольно –фрезерного станка мод. 6620, придбаного по контракту № 15/1018 від 18.06.2008 р."
Згідно даного протоколу для доведення станка до робочого стану ТОВ "Інтертранслогістик" зобов’язався виконати наступні роботи:
- виконати демонтаж станка, провести перепровірку установки станіни и колон згідно паспортних даних, у разі необхідності провести повторну установку.
- провести перевірку прилеглості столу до станини на контактну пляму, здати по акту;
- провести перевірку електромеханічного механізму зажиму інструмента, у разі необхідності виконати доробку його механічної частини, здати по акту;
- усунути втрати гідросистеми станка, здати по акту;
- виконати заміну спаленої катушки реле управління на 127В пускателя ПМЕ 211, забезпечити стабільну роботу кінцевого виключателя зажиму поперечини;
- провести демонтаж і монтаж поперечини після перешліфовки, зборку станка;
- сумісно із представниками позивача провести перевірку станка на технологічну точність із складенням протоколу та визначенням можливостей станка.
Даний протокол підписано ТОВ "Інтертранслогістик" без зауважень, за виключенням пункту 6 протоколу. (том №1, аркуш справи 22).
Крім того, на виконання вказаного протоколу, сторони затвердили графік ремонту продольно –фрезерного станка мод.6620 в ЦРМП, згідно якого встановили строки виконання робіт та остаточно встановили строк підписання акту виконаних робіт –27.03.2010 року. (т. 1,а.с. 24).
03.02.2010 року сторонами складений та затверджений директором ТОВ "Інтертранслогістик"А.Л. Міхірьовим акт технічного стану продольно –фрезерного станка мод.6620 зав. № 20, 1971 р.в. перед розборкою, що знаходиться в ЦРМП, при температурі в цеху -8 градусів по С, згідно протоколу технічної наради від 22.01.2010 року (т.4, а.с. 55). Згідно висновків комісії, продавець змонтував станок без згоди зі спеціалістами покупця дефектовочної відомості, продольно –фрезерний станок мод.6620 необхідно допрацювати згідно пунктів протоколу від 22.01.2010 року.
Згідно висновків комісії, необхідно виконати механічну обробку робочих поверхонь поперечини та кареток продольно –фрезерного станка мод. 6620 згідно картам замірів до повного виводу виработки, згідно карти замірів поперечини станку мод.6620 являються не робочими.
17.02.2010 року сторонами складений та затверджений директором ТОВ "Інтертранслогістик"А.Л. Міхірьовим акт технічного стану поперечини та саней продольно –фрезерного станку мод. 6620,зав. № 20,1971 р.в., що знаходиться в ЦРМП.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Інтертранслогістик" з 03.03.2010р. в односторонньому порядку припинив обумовлені договором роботи по доведенню станка до робочого стану без повідомлення ПАТ "Енергомашспецсталь" про можливі причини таких дій.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з чим повністю погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (436-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з пунктом 8.4. договору, роботи повинні були виконані відповідачем на протязі 80 днів з дня надання покупцем готового фундаменту для виконання продавцем робіт.
Однак в порушення умов договору та вимог чинного законодавства щодо своєчасного та належного виконання зобов’язань, ТОВ "Інтертранслогістик" обумовлені договором роботи не виконав та в порушення обов’язку доказування, який законодавчо покладено на сторони, не надав до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження цього факту.
Так, твердження ТОВ "Інтертранслогістик" про те, що ним повністю виконані свої обов’язки за договором, а саме що роботи з доведення станку до робочого стану згідно п.11. договору були виконані ним вчасно та належним чином, спростовуються матеріалами справи. В обґрунтування своїх доводів, відповідач за первісним позовом посилається на лист №11231 від 23.11.2009 р., з якого вбачається, що станом на 23 листопада 2009 р. всі недоліки, виявлені ВАТ "Енергомашспецсталь"в роботі станка мод. 6620 при перевірці на технологічну точність та перераховані в листі позивача № 21/1214 ІЦ від 09.11.2009 року –усунуті. Зазначеним листом, ТОВ ТОВ "Інтертранслогістик" пропонував позивачу підписати акт виконаних робіт від 20 листопада 2009 року. Однак, суд критично оцінює зазначені докази, оскільки вони суперечать іншим матеріалам справи, а саме протоколу технічної наради по питанню доведення до робочого стану продольно –фрезерного станка мод. 6620 від 22.01.2010 року. З протоколу вбачається, що ТОВ "Інтертранслогістик" погоджується з тим фактом, що станом на 22.01.2010 року станок не доведений до робочого стану. Цим же протоколом встановлений перелік робіт по доведенню продольно –фрезерного станка мод.6620 до робочого стану та зазначено, що виконання кожного етапу робіт фіксується актом. Жодного такого акту, який би свідчив про виконання робіт ТОВ "Інтертранслогістик" в судове засідання не надано. Із того ж листа вбачається, що при перевірці на технологічну точність позивач за первісним позовом зазначив на недоліки в роботі станка, що також спростовує посилання відповідача на зазначену карту перевірки станку на технологічну точність від 21.09.2009 року, як на доказ належного виконання ним робіт за договором.
Також, в якості доказу знаходження станка після виконання робіт у робочому стані ТОВ "Інтертранслогістик" вказує на акт перевірки рівня масла у маслостанціях продольно-фрезерного станка моделі 6620 в ЦРМП від 12.01.2010р., яким була зафіксована дослідно-промислова експлуатація станка в період з жовтня 2009 року по січень 2010 року (том 2 аркуш справи 13).
Вказані посилання не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки в ході виконання робіт (перелік яких визначено пунктом 1.1. договору та специфікацією № 1 до нього) необхідно було провести включення станка та провести з ним відповідні операції, які відповідають поняттю "дослідно-промислова експлуатація станка". Законодавче або нормативне значення даного терміну не пов’язане із вводом станка в експлуатацію. Крім того, сторони не конкретизували в договорі час, протягом якого здійснюється включення станка. Матеріали ж справи свідчать, що необхідність такого включення виникала постійно, в зв’язку з затримкою виконання обов’язків по доведенню станка до робочого стану відповідачем. Слід звернути увагу, що наданий відповідачем акт від 12.01.2010р. є внутрішнім документом ПАТ "Енергомашспецсталь"і складений комісією з метою відображення розміру витіку масла та необхідності його подальшого доливу з віднесенням цих витрат у бухгалтерському обліку на конкретне замовлення. Даний акт не може свідчити про ті обставини, на які відповідач за первісним позовом посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову, так як підтверджує лише факт витікання масла з вузлів станка поряд з іншими актами, протоколами від 22.01.2010р., від 03.02.2010р. та від 01.03.2010р. (том 1 аркуші справи 121, том 2 аркуш справи 16).
Щодо доводів відповідача щодо невчасного облаштування фундаменту позивачем, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 847 Цивільного кодексу України передбачені обставини, про які підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника, а саме:
1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;
2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;
3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, після прибуття спеціалістів ТОВ "Інтертранслогістик" на територію позивача, останніми не було пред’явлено жодних зауважень або заперечень щодо облаштування фундаменту. Натомість представники ТОВ "Інтертранслогістик" розпочали виконання робіт і протягом періоду січень 2009 року по березень 2010 року жодних претензій щодо якості фундаменту, строках його облаштування або по факту ненадання позивачем відповідних матеріалів не заявляли.
Матеріали справи свідчать про те, що з 03.03.2010р. ТОВ "Інтертранслогістик" в односторонньому порядку припинив обумовлені договором роботи по доведенню станка до робочого стану без повідомлення позивача про можливі причини таких дій.
У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3.4.2. договору до прав позивача, як покупця, віднесено право відмови від договору із відшкодуванням понесених в зв’язку з цим збитків у разі відмови продавця виконати роботи.
Згідно з пунктом 16.4. договору у разі розірвання договору сторона повинна попередити про це іншу сторону не пізніше, ніж за 1 місяць.
Право односторонньої відмови від договору унормовано і статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Користуючись наданим правом ПАТ "Енергомашспецсталь"19.03.2010р. направив на адресу ТОВ "Інтертранслогістик" лист № 17/355-1365 від 18.03.2010р. (том 1 аркуш справи 30), яким повідомив останнього про відмову від спірного договору на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України, вимагав протягом 3-денного терміну повернути суму попередньої оплати та сплатити санкції, передбачені договором № 15/1018 від 18.06.2008р.
Однак дана вимога залишена ТОВ "Інтертранслогістик" без реагування. При цьому колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача за первісним позовом щодо неотримання зазначеного листа, оскільки з постанови від 23 травня 2011 року у справі № 29/417/10, яка набрала законної сили та на яку посилається відповідач, саме і вбачається, що фіскальний чек №9278 від 19.03.2010 р. залучався у справі № 64/246 -10 (тобто у даній справі), як доказ направлення претензії № 17/355/13565 від 18.03.2010 р.
Щодо посилань відповідача за первісним позовом на те, що судом першої інстанції невиконані вимоги постанови Вищого господарського суду України від 05 квітня 2011 року у даній справі, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції повністю виконані вимоги зазначеної постанови та надана оцінка факту промислово-дослідній експлуатації та крім того надана оцінка щодо температурного режиму експлуатації, а саме, що згідно експертного висновку від 05.08.2011р. ані паспорт на станок (керівництво по експлуатації), ні ГОСТ 20799-88 не містять вимоги до температури навколишнього середовища при роботі станку та експлуатація станку при пониженій температурі не може призвести до витікання масла з його вузлів. Навпаки, вказаний ГОСТ містить інформацію про температуру застигання масла И-40, яке використовувалось на станку. Вказана температура складає –15 градусів. Крім того, у відповідності зі ст..847 ЦК України (435-15) підрядник зобов’язаний попередити замовника про те, що виконання вказівок замовника погрожує якості або пригодності результату робіт. Акт технічного огляду станку від 03.02.2010р. був підписаний представником ТОВ "Інтертранслогістик" без будь-яких зауважень та не містить якихось застережень підрядника про неможливість включення станку при наявній в цеху температурі. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю та зазначає крім того, що промислово-дослідна експлуатація станка у січні 2010 році при температурі -8 градусів не спростовує факт невиконання ТОВ "Інтертранслогістик" своїх зобов’язань станом на 12.01.2010 року, тобто на момент складання зазначеного акту.
Також, ухвалою суду першої інстанції від 22.06.2011р. провадження по справі №5023/3763/11 було зупинено у зв’язку з призначенням судом судової товарознавчої експертизи, матеріали справи разом з переліком питань, які було поставлено судом експерту, було направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. М.С. Бокаріуса.
Ухвалою від 18.07.2011р. провадження по справі було поновлено у зв’язку з надходженням від вищевказаної експертної установи листа про неможливість проведення експертизи в зв’язку з відсутністю у ньому спеціалістів по виробництву, єксплаутації та обслуговуванню металообробних станків та поверненням справи до суду.
При цьому судом першої інстанції обґрунтовано взятий до уваги суду експертний висновок технічного стану продольно-фрезерного станку моделі 6620, від 05.08.2011р. складений технічним директором ТОВ "Центр модернізації", який має відповідну освіту та повноваження до підготовки відповідного висновку, та додані до нього документи, згідно яких:
- об’єм виконаних ПАТ "Енергомашспецсталь" робіт по доведенню станку до робочого стану не оцінювався у зв’язку з відсутністю на момент проведення експертного огляду станку інформації по цьому питанню у повному обсязі;
- керівництво по експлуатації станку 6625.000.000РЭ, а також ГОСТ 20799 "Масла індустріальні. Технічні умови" не містять вимог до експлуатації станку 6620 у цеху при низькій температурі, обмежений температурний режим експлуатації використовується для обладнання, на якому встановлені системи управління на базі сучасний промисловий комп'ютерів та контролерів, до якого електрообладнання станку 6620 не відноситься, робота на станку при температурі нижче 0 градусів можлива, якщо не використовувати охолодження емульсією на водній основі, яка може в цих умовам замерзнути ;
- витікання масла з узлів станку, якщо воно перевищує норми, вказані у керівництві по експлуатації, виникає з-за пошкодження уплотнювачів або внаслідок недоліків конструкції вузлів станку;
- так як договором постачання №15/1018 сторони не передбачили параметри роботоздатності станку після доведення його узлів та агрегатів до робочого стану, то станок після проведення робіт, вказаних у договорі та специфікації до нього повинен відповідати технічним характеристикам, вказаним у документації на станок, тобто керівництві по експлуатації;
- відновлення станку до робочого стану не є модернізацією, так як вона передбачає створення нової якості обладнання, створеного на старій базі, що не передбачено умовами укладеного позивачем та відповідачем договору;
- так як умови договору постачання №15/1018 не передбачають об’єм перевірок станку на технологічну точність, то дака перевірка повинна бути проведена згідно керівництва по експлуатацію станку. При цьому можливість досягнення параметрів точності у повному об’ємі може бути визначена тільки після проведення ревізії вузлів, проведенні федектації та складання специфікації з електричної, механічної та гідравлічної частин (п.2 специфікації №1);
- у відповідності з ГОСТ 27.002-89 "Надійність у техніці. Основні поняття. Терміни та визначення" якщо станок не доведений до рабочого стану по всім параметрам, але може частково виконувати свої функції, можлива його обмежена експлуатації за умови, якщо виконані усі вимоги діючого в Україні законодавства по охороні праці, виконані усі діючі на підприємстві нормативні вимоги по введенню в експлуатацію обладнання, а також якщо це не суперечить умовам договору на постачання станку;
- конструкції вібротранспортерів з гідравлічним або електромеханічним привідом використовуються в механоріжучих станках здавна, їх використання в станку не є критерієм відповідності сучасним вимогам станкобудування. В кожному конкретному випадку доцільність вибору способу збирання стружки визначається індивідуально у відповідності з технологічними особливостями станку;
- в результаті проведення огляду станку виявлений неправильний монтаж базових вузлів станку моделі 6620 на фундаменті, внаслідок чого при встановленні на станок деталів вагою більш 15 тон можуть виникнути деформації базових деталів, яки приведуть до зниження технологічної точності;
- з усього об’єму перевірок на точність, передбаченого керівництвом по експлуатацію станку проведено тільки 10 перевірок, передбачених картою перевірки, з яких по 5 перевірках виявлено невідповідність станку нормам точності. З урахуванням карти перевірки на технологічну точність, а також виявлених при огляді станку помилок, які припущені при монтажі базових вузлів станку на фундаменті, неправильним монтажем салазок фрезерних головок на горизонтальних та вертикальних направляючих, а також інші недоліки, вказані в додатку №1 до висновку, станок не можна вважати доведеним до робочого стану;
- з урахуванням результатів огляду станку та часткової перевірки норм точності, а також з урахуванням виявлених помилок, припущених при монтажі станку на фундамент та налагодженні, промислова експлуатація станка неможлива.
В судовому засіданні відповідач за первісним позовом також надав суду висновок щодо результатів дослідження матеріалів, наданих ТОВ "Інтерлогістик"для встановлення можливих причин витоку мастила з гідравлічних систем поздовжньо-фрезерного станка моделі 6620, складений Інститутом проблем машинобудування ім.. А.М. Підгорного.
Щодо вказаного висновку, колегія суддів зазначає, що він не містить відповіді на питання щодо доведення станку до робочого стану. Зокрема в ньому зазначено, що оскільки в наданих для дослідження документах акт дефекації верстата відсутній, то визначити його технічний стан та перелік необхідних робіт по його відновленню не є можливим.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Тому судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги суду експертний висновок технічного стану продольно-фрезерного станку моделі 6620, від 05.08.2011р. складений технічним директором ТОВ "Центр модернізації", як висновок спеціаліста, що відповідає вимогам ст. 32 ГПК України.
Також колегія суддів зазначає, що надалі сторонами не заявлялись клопотання про призначення експертизи у справі із зазначенням експертних установ, які мають відповідних фахівців з виробництва, єксплаутації та обслуговування металообробних станків, що позбавило як суд першої, так і суд апеляційної інстанції призначити експертизу у дані справі.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідності до пункту 13.1. договору у зв’язку з порушенням строків виконання робіт з відповідача за первісним позовом підлягає стягнення 27 000,00 гривень пені, із розрахунку 0,05% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплатити відсотки, розмір яких встановлюється в договорі.
Відповідно до пункту 13.3. договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання, зокрема, робіт більше ніж на 60 днів від строку, вказаного у пункті 8.4. договору, продавець, відповідач, на протязі п’ятиденного терміну повертає перераховані кошти та сплачує за використання цими грошовими коштами 5 % річних. З огляду на те, що відповідач за первісним позовом прострочив виконання робіт, а позивач відмовився від договору, останній окрім повернення суми попередньої оплати заявив позовну вимогу про стягнення 43419,18 грн. процентів річних за користування чужими грошовими коштами.
При цьому колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача за первісним позовом щодо не повернення станку, оскільки в даному випадку сторони в договорі не передбачили будь-якого порядку та строків повернення товару позивачем. Слід зазначити, що ТОВ "Інтерлогістик"після отримання від ПАТ "Енергомашспецсталь"повідомлення про відмову від договору та вимоги щодо повернення суми попередньої оплати, в свою чергу із зворотною вимогою відносно повернення обумовленого договором товару до позивача за первісним позовом не звертався. Не ставиться таке питання ТОВ "Інтерлогістик"і наразі.
Згідно з пунктом 13.4. договору у разі неповернення грошових коштів в строк, встановлений договором, продавець, відповідач, сплачує покупцеві, позивачу, пеню в розмірі 0,5 % від неповернутої суми. Заявлений до стягнення позивачем розмір пені складає 1080000,00 грн.
Пунктами 1, 2 статті 615 Цивільного кодексу України передбачено що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку позивачем за первісним позовом доведено наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування грошових коштів в сумі 1120000,00 грн., які були перераховані у якості попередньої оплати за договором № 15/1018 від 18.06.2008р., а також сплати санкцій, передбачених договором, інфляційних 240 гривень та 356,17 грн. - 3 % річних.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи ТОВ "Інтерлогістик"щодо невірного розрахунку штрафних санкцій та застосування строків позовної давності, оскільки нарахування здійснені позивачем вірно та в межах строків позовної давності.
Також, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, які заявлені ТОВ "Інтертранслогістик" у зустрічному позові виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, вимога ТОВ "Інтертранслогістик" про зобов’язання ВАТ "Енергомашспецсталь" в частині підписання акту виконаних робіт за договором купівлі-продажу № 15/1018 від 18.06.2008 року, не відповідає встановленим законом матеріально-правовим способам захисту порушених прав, передбачених чинним законодавством України.
Дана вимога не має характеру самостійної (окремої) позовної вимоги, спрямованої на захист та відновлення порушеного цивільного права. Отже, у задоволенні даної зустрічної позовної вимоги судом першої інстанції вірно відмовлено внаслідок неправильності обраного позивачем за зустрічним позовом способу судового захисту порушеного права.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Але заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт виконаних робіт не призводить до поновлення порушеного права позивача та не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Також вірними є висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми 280000,00 грн., що становить залишок заборгованості за виконані монтажні, пуско- налагоджувальні роботи за спірним договором, оскільки не підтверджена документально. ТОВ "Інтертранслогістик" не надало до матеріалів справи в порядку ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України жодних належних доказів своєчасного та належного виконання обумовлених спірним договором робіт, їх фактичного об’єму і саме в заявленому до стягнення розмірі - 280000,00 грн. Разом з цим відсутні у справі і документи, які б підтверджували усунення ТОВ "Інтертранслогістик" визначених та зафіксованих сторонами зауважень щодо належного доведення станка до робочого стану.
Крім того, єдиним документом, який свідчить про направлення ТОВ "Інтертранслогістик" на адресу відповідача за зустрічним позовом акту виконаних робіт по спірному договору, є його лист від 11.01.2010р. № 0111.3., в якому міститься посилання на попередній лист № 1123.1. від 23.11.2009р., котрим ТОВ "Інтертранслогістик"направлено на адресу ВАТ "Енергомашспецсталь" акт виконаних робіт № 1 від 20.11.2009р., податкову накладну № 112001 від 20.11.2009р. та рахунок-фактуру № 0707/1 від 07.07.2009р. Однак доказів направлення листа № 1123.1. від 23.11.2009р., ТОВ "Інтертранслогістик"не надано.
Позивач за зустрічним позовом також зазначає, що у відповідності з пунктом 6.1. договору якість станка після виконання робіт повинна відповідати його робочому стану, а умовами спірного договору не передбачено обов’язку ТОВ "Інтертранслогістик" по технічному обслуговуванню, модернізації, гарантійному або капітальному ремонту станка.
Однак ці доводи не можуть бути прийняті до увагиі, оскільки умовами спірного договору та специфікацією № 1 до нього сторони передбачили чіткий перелік робіт, які ТОВ "Інтертранслогістик" зобов’язався виконати для доведення станка до робочого стану. Зокрема до даного переліку сторонами включені роботи з поновлення вузлів та агрегатів станка до їх робочого стану.
У відповідності з пунктом 2.3. ДСТУ 27.002-89 (том 2 аркуш справи 59-62) працездатний стан це стан об’єкта, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно - технічної або конструкторської (проектної) документації. У зворотному випадку у відповідності з п. 2.4 ДСТУ такий об’єкт не може вважатись працездатним. Крім того, у відповідності із Типовою системою технічного обслуговування та ремонту метало –та деревообробного обладнання, затв. Міністерством станкобудівництва та інструментальної промисловості СРСР у 1986 році, положення якої діють на території України у відповідності з постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року № 1545 (1545-12) , роботи, встановлені п. 1.1. договору та специфікацією до нього, підпадають під визначення поточного ремонту. Згідно із цією Типовою системою… поточним ремонтом є ремонт, що виконується для забезпечення та поновлення працездатності обладнання, або включає в себе заміну або відновлення окремих частин, що повністю узгоджується із ДСТУ 18322-78 (СТ СЭВ 5151-85) "Система технічного обслуговування та ремонту техніки"(п.38).
Отже, вимоги ВАТ "Енергомашспецсталь" в частині виконання робіт по доведенню станка до робочого стану, що викладені у сумісних протоколах/актах, а також адресованих ТОВ "Інтертранслогістик" листах, є правомірними та заявлені в межах умов спірного договору.
Посилання ТОВ "Інтертранслогістик" на листи № 21/0010 від 19.01.2008р. и № 21/0038 від 02.02.2008р., згідно яких на думку останніх позивач вимагав від відповідача проведення робіт по модернізації станка і що не передбачено умовами договору, не можуть бути враховані, оскільки в матеріалах справи містяться протоколи, акти сторін, зокрема від 22.01.2010р., від 03.02.2010р. та від 01.03.2010р., що спростовують їх зміст.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів на підставі наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, дійшла висновку, що факт своєчасного та належного виконання робіт за спірним договором, у тому числі і по виконанню зафіксованих сторонами зауважень у повному обсязі, не доведений ТОВ "Інтертранслогістик" жодними належними доказами.
З урахуванням дійсних обставин справи та оцінюючи докази, які знаходяться в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Харківської області у дані йсправі є законним та обґрунтованим.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Інтерлогістик", позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 08 серпня 2011 року по справі № 5023/3763/11 винесено без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 44, 49, статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ "Інтертранслогістик" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року по справі №5023/3763/11 залишити без змін.
постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Білецька А.М.
Гончар Т. В.
Могилєвкін Ю.О.
Повний текст постанови підписано 28 жовтня 2011 року