Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

ПАТ "УкрСиббанк" м.Харків звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Донецької області від 30.06.2011року у справі №42/43б за заявою ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_6 м.Донецьк до боржника ТОВ "М'ясокомбінат "Українське село" м.Донецьк про банкрутство.

Апеляційна скарга ухвалою від 28.09.2011р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила:

Ухвалою від 20.06.2011р. за заявою ФОП ОСОБА_6 господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство відсутнього боржника ТОВ "М'ясокомбінат "Українське село" з врахуванням особливостей процедури банкрутства, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою суду від 30.06.2011р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та ліквідатором по справі призначений ініціюючий кредитор – ФОП ОСОБА_6

Оскаржуючи постанову господарського суду Донецької області від 30.06.2011року у справі №42/43б, ПАТ "УкрСиббанк" просить її скасувати та припинити провадження по справі. В обґрунтування своєї вимоги посилається на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, оскільки до суду першої інстанції не були надані докази того, що є ознаками відсутності підприємницької діяльності боржника, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням. Крім того, заявник вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази безспірності вимог кредитора до боржника, що сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Також, апелянт посилається на те, що станом на момент звернення до господарського суду Донецької області з заявою про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор до державної виконавчої служби з заявою про порушення виконавчого провадження не звертався.

Ініціюючий кредитор надав до суду відзив на апеляційну скаргу, яким проти доводів апелянта заперечував у зв’язку з їх необґрунтованістю та просив апеляційний суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст.52 Закону як відсутнього боржника господарський суд визначає відсутність його підприємницької чи іншої діяльності, неможливість виконати зобов’язання щодо сплати заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 30 236,00 грн. Вказані обставини підтверджуються копіями наступних документів: договору про надання рекламних послуг від 02.11.2009р., акту прийому-передачі виконаних робіт від 02.11.2009р., претензії від 14.12.2009р., відповіді на претензію від 15.12.2009р., рішення господарського суду Донецької області по справі №29/78 від 10.11.2010р., наказів господарського суду Донецької області по справі №29/78 від 26.11.2010р. про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №29/78 від 10.11.2010р. Також в матеріалах справи є витяг з ЄДР серії АЄ №094447 станом на 02.06.2011р., в якому міститься запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

За вказаних обставин апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, оскільки статтею 52 частиною 1 Закону передбачена подача заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника кредитором у разі відсутності керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Згідно ст.52 ч.2 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 (v0015700-09) передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 (v1193600-04) передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Договір про надання рекламних послуг, акт прийому-передачі виконаних робіт, претензію, відповідь на претензію, рішення господарського суду Донецької області та накази господарського суду Донецької області, які є виконавчими документами, витяг з ЄДР суд вважає належними доказами у даній справі на підставі наступного:

Згідно із ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців .

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" визначено статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У зв’язку з чим, при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням суд повинен керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, лише факт внесення таких відомостей до реєстру може служити підставою для визнання боржника відсутнім.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

В матеріалах справи є відповідь на претензію від 15.12.2009р., в якій боржник повідомляє ініціюючого кредитора про неможливість погашення заборгованості у зв’язку з тим, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має грошей на погашення боргу. Така відповідь на претензію вказує на неплатоспроможність боржника. Рішення господарського суду Донецької області по справі №29/78 від 10.11.2010р. та накази господарського суду Донецької області по справі №29/78 від 26.11.2010р. є належними доказами безспірності кредиторських вимог. Наказ господарського суду згідно Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) є виконавчим документом.

Таким чином, заявником надані належні докази наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора та відсутності боржника за місцезнаходженням, у зв’язку з чим місцевий господарський суд правомірно визнав постановою боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.

За викладених обставин, Донецький апеляційний господарський суд вважає постанову господарського суду Донецької області такою, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, судова колегія,-

Апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" м.Харків на постанову господарського суду Донецької області від 30.06.2011року у справі №42/43б –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 30.06.2011року у справі №42/43б про банкрутство залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Надруковано: 7 прим.

2-скаржнику

1-кредитору

1-боржнику

1-у справу

1-апеляційному суду

1-ГСДО