2-2/6228-2008 Про визнання недійсною постанови ВДВС РУЮ АРК про повернення виконавчого документу стягувачу та спонукання виконавчої служби здійснити дії щодо реалізації заставленого майна - 01.07.2010 Прийняття

представник стягувача: Сезонов Олексій Сергійович, довіреність № 1526 від 16.06.2010, відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк";

представник органу примусового виконання рішень: Зайцев Сергій Іванович, довіреність № 05-19/1341 від 19.02.2010, Відділ державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим;

представник боржника: не з'явився, мале приватне сільськогосподарське підприємство "Надія",

розглянувши апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 28 квітня 2010 року у справі № 2-2/6228-2008

за скаргою стягувача - відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (вул. Зоологічна, 5, місто Київ, 04119)

в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (вул. Київська, 76, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

на дії Відділу державної виконавчої служби Первомайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 86, с. м. т. Первомайське, Первомайський район, АР Крим,96300)

боржник: мале приватне сільськогосподарське підприємство "Надія" (вул. Садова, 1, село Олексіївка, Первомайський район, АР Крим, 96330)

скарга на дії відділу державної виконавчої служби,

ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі Кримської філії ВАТ Всеукраїнського Акціонерного банку, звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до малого приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" (далі - МПСП "Надія") про стягнення 139524,89 грн. заборгованості за кредитним договором: з яких 123000,00 грн. сума неповернених кредитних коштів, 7008,13 грн. сума несплачених процентів, 9062,40 грн. пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом та 454,36 грн. пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом (а.с. 3-6, т. 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2008 року у справі № 2-2/6228-2008 позов задоволено, стягнуто з МПСП "Надія" на користь ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі його Кримської філії 123000,00 грн. суми неповернених кредитних коштів, 7008, 13 грн. суми несплачених процентів, 9062,40 грн. пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом, 454,36 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 1395,25 грн. державного мита, 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 124-127, т. 1).

12 грудня 2008 року господарським судом Автономної Республіки Крим був виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2008 року у справі № 2-2/6228-2008 (а.с. 129, т. 1).

01 лютого 2010 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла скарга ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" в особі Кримської філії на дії ВДВС Первомайського РУЮ АРК (а.с. 130-132, т. 1).

В скарзі стягувач просить суд скасувати постанову ВДВС Первомайського РУЮ АРК від 27 листопада 2009 року про повернення виконавчого документу стягувачу, спонукати виконавчу службу здійснити дії щодо реалізації заставленого майна.

В суді першої інстанції, скаржник надав суду уточнення скарги, відповідно до яких просить суд постанову про повернення виконавчого документу від 27 листопада 2009 року винесену Головним державним виконавцем ВДВС Первомайського РУЮ АРК Зайцевим С.І. визнати недійсною, спонукати виконавчу службу здійснити встановлені законом дії щодо реалізації заставленого майна (а.с. 45-46, т. 2).

Скаргу обґрунтовано тим, що дана постанова ВДВС Первомайського РУЮ АРК винесена з порушенням діючого законодавства, оскільки Банк є одночасно стягувачем та заставодержателем, ВДВС повинен звернути стягнення на 8 одиниць сільськогосподарської техніки без звернення Банку до суду для вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2010 року у справі № 2-2/6228-2008 скаргу задоволено. Визнано недійсною постанову ВДВС Первомайського РУЮ АРК від 27 листопада 2009 року про повернення стягувачу наказу господарського суду АРК № 2-2/6228-2008 від 12 грудня 2008 року. Зобов'язано ВДВС здійснити дії щодо реалізації заставленого майна (а.с. 50-54 т. 2).

Не погодившись з ухвалою суду, ВДВС Первомайського РУЮ АРК звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити, так як рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а всі дії органом примусового виконання рішення виконані у відповідності з нормами Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 червня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: Маслової З.Д., судді Градової О.Г., судді Фенько Т.П. та призначена до розгляду на 01 липня 2010 року.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 липня 2010 року замінено суддю Фенько Т.П., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Антонову І.В.

У судове засідання, призначене на 01 липня 2010 року, представник боржника - МПСП "Надія" не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлене належним чином ухвалою суду від 16 червня 2010 року (а.с. 56-58, т. 2).

Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов’язковою, клопотання про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило, визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без представника боржника.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

27 листопада 2009 року Головним державним виконавцем ВДВС Первомайського РУЮ АРК Зайцевим С.І. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу - наказу господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-2/6228 від 12 грудня 2008 року про стягнення з МПСП "Надія" на користь ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Кримської філії ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" грошових коштів у розмірі 141038,14 грн. на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Закону України № 606 "Про виконавче провадження"

Підставою для прийняття вказаної постанови стало те, що все майно МПСП "Надія" знаходиться у заставі.

Відповідно до акту державного виконавця від 04 листопада 2009 року сільськогосподарська техніка у кількості 8 одиниць, арештована актом опису та арешту від 10 квітня 2009 року та знаходиться у заставі у ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", іншого майна боржника, яке підлягало б опису та арешту, та коштів знайдено не було.

Вказане майно згідно договорів застави від 16 березня 2007 року, № 3/МК//S-2 (а.с. 168-170, т. 1); від 14 червня 2007 року 3/МК/S-4 (а.с. 171-173, т. 1); від 22 серпня 2007 року 26/МК/S-1 (а.с. 174-176, т. 1) знаходиться у заставі у ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", який є стягувачем і заставодержателем.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року, № 606-XIV, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) ) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі (606-14) , спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом (606-14) , іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону (606-14) та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону (606-14) підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарського суду, які є виконавчим документом.

Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Як вже зазначалося, 27 листопада 2009 року Головним державним виконавцем ВДВС Первомайського РУЮ АРК прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу - наказу господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-2/6228 від 12 грудня 2008 року.

Підставою для прийняття вказаної постанови стало те, що все майно МПСП "Надія" знаходиться у заставі ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за договорами застави від 16 березня 2007 року, № 3/МК//S-2 (а.с. 168-170, т. 1); від 14 червня 2007 року 3/МК/S-4 (а.с. 171-173, т. 1); від 22 серпня 2007 року 26/МК/S-1 (а.с. 174-176, т. 1).

Відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18 листопада 2003 року (1255-15) , № 1255-IV, зі змінами та доповненнями до забезпечувальних обтяжень належать:

1) застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України (435-15) , що виникає на підставі договору;

2) право застави рухомого майна згідно з статтею 694 Цивільного кодексу України;

3) право притримання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 Цивільного кодексу України (435-15) ;

4) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються як забезпечувальні.

Статтею 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, № 435-IV, зі змінами та доповненнями, застава - це засіб забезпечення зобов'язання. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу" від 02 жовтня 1992 року, № 2654-XII, зі змінами та доповненнями, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду якщо інше не передбачене законом або договором застави . Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено Законом України "Про заставу" (2654-12) чи договором.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону (606-14) заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача- заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному пунктом 6 частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Після повного задоволення вимог заставодержателя, залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 роз'яснення ВАСУ № 02-5/333 від 12 вересня 1996 року (v_333800-96) , із змінами та доповненнями від 22 жовтня 2007 року, № 04-5/198 (v_198600-07) "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , у наказі господарського суду не повинно зазначатися конкретне майно, а має міститися лише вказівка про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду.