ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
24.06.10 Справа № 6/117-2107
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді
Кравчук Н.М.
суддів
Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (надалі СПД-ФО ОСОБА_4.) б/н від 29.03.2010р.
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.03.2010р.
у справі № 6/117-2107
за позовом: СПД-ФО ОСОБА_4, м. Шумськ, Шумський р-н, Тернопільська область
до відповідача-1: Шумської міської ради, м.Шумськ, Шумський р-н, Тернопільська область
до відповідача-2: Шумського районного споживчого товариства, м.Шумськ, Шумський р-н, Тернопільська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест"(надалі ТзОВ "Шумськ-Інвест"), м.Шумськ, Шумський р-н, Тернопільська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: Шумський районний відділ Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", м.Шумськ, Шумський р-н, Тернопільська область
про визнання права власності на земельну ділянку,
за участю учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_5 –представник (довіреність від 15.01.2010р.);
решта учасників судового процесу в судове засідання: не з`явились
Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України (1798-12) представникам сторін роз’яснено. Заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.03.2010р. у справі № 6/117-2107 (суддя Шумський І.П.) в задоволенні позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_4 до Шумської міської ради та до Шумського районного споживчого товариства, третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору виступають: ТзОВ "Шумськ-Інвест"та Шумський районний відділ Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру"про визнання права власності на земельну ділянку –відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_4 Зокрема, скаржник зазначає, що безпідставним є покликання суду на те, що постановою господарського суду Тернопільської області від 09.02.2008р. були скасовані Рішення Виконавчого комітету Шумської міської ради від 21.11.2003р. № 339 "Про надання дозволу на встановлення торгового павільйону на Ринковій площі по торгівлі промисловими товарами жит. м.Шумськ ОСОБА_6", від 18.07.2003р. № 217 "Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі ОСОБА_6 жит. м.Шумськ"та від 29.07.2004р. за № 235 "Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі жит. м.Шумськ ОСОБА_6", оскільки дані Рішення, на основі яких було здійснено будівництво магазину, були видані на дарувателя ОСОБА_6, та втратили свою чинність після здачі об`єкта нерухомості в експлуатацію. Також, на думку скаржника безпідставним є покликання суду на ухвалу Шумського районного суду від 19.03.2008р., оскільки на час винесення даної ухвали існував договір дарування від 11.05.2007р. згідно якого, останній став власником нежитлової будівлі торгового павільйону, площею 20,07 кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1 та була проведена його державна реєстрація. Окрім того, скаржник вважає необгрунтованим покликання суду першої інстанції на те, що спірний торговий павільйон побудований та розміщений на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування Шумському районному споживчому товариству, оскільки докази, які б свідчили, що вищезазначений об`єкт нерухомості знаходиться саме на земельній ділянці Шумського РСТ в матеріалах справи відсутні.
Розгляд даної справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2010р.
Позивач в судовому засіданні 24.06.2010 р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача-1 жодного разу в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, підтвердженням чого є наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали Львівського апеляційного господарського суду.
Відповідач-2 в судове засідання 24.06.2010р. не з`явився, причин неявки суду не повідомив, в попередньому судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечив, рішення місцевого господарського суду вважає таким, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ТзОВ "Шумськ-Інвест", явку уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, проте подала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечила та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Шумський районний відділ Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", явку уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, відзиву на апеляційну скаргу не подала, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Між ОСОБА_6 (Даритель) та ОСОБА_4 (Обдарований) 11.05.2007р. було укладено договір дарування, відповідно до умов якого громадянин ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_4 прийняв в дар належну громадянину ОСОБА_6 нежитлову будівлю торгового павільйону, площею 20,07 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 12).
На підставі даного договору Шумським бюро технічної інвентаризації 21.05.2007р. за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на вищезазначений торговий павільйон, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 13).
Проте, як видно з матеріалів справи, право користування на земельну ділянку, на якій знаходиться подарований СПД-ФО ОСОБА_4 торговий павільйон, дарителем оформлено не було.
В зв`язку з чим 23.01.2009р. СПД-ФО ОСОБА_4, як новий власник торгового павільйона, звернувся до Шумської міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою отримання такої в довгострокову оренду строком на 49 років для обслуговування торгового павільйону орієнтовною площею 27,35 м.кв., та площу необхідну для обслуговування об`єкта нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення підприємницької діяльності (а.с.14-15).
Однак, дана заява, за твердженням позивача, Шумською міською радою розглянута не була.
У заявлених позовних вимогах СПД-ФО ОСОБА_4 просить визнати право власності на земельну ділянку, що знаходиться під нежитловою будівлею торговим павільйоном, розташованим за адресою: пл. Ринкова, буд.19 у м.Шумськ, Шумського району, Тернопільської області, розміром 20,07 кв.м.
Суд апеляційної інстанції вважає такі вимоги безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України, виходячи з наступного.
Земельні відносини регулюються нормами Земельного кодексу України (2768-14) , іншими нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини та Цивільним кодексом України (435-15) .
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, зокрема належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) , підготовка висновків (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) , вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Закону (280/97-ВР) (ст.. 12 Земельного кодексу України (2768-14) ).
Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"також передбачено, що до виключних повноважень міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку
виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ст. 125 Земельного кодексу України).
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають право власності на земельну ділянку із земель державної та комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, шляхом передачі земельних ділянок у власність. Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності.
Як видно з матеріалів справи, у СПД-ФО ОСОБА_4 відсутнє Рішення Шумської міської ради про надання земельної ділянки, не визначено її розмір і місцезнаходження, не виготовлено проекту землеустрою, який мав би бути затверджений міською радою, не прийнято Рішення сесією про продаж СПД-ФО ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, не проведена грошова оцінка та не визначена експертна ціна.
Також слід зазначити, що у відповідності до ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), одним з принципів земельного законодавства є забезпечення гарантій прав на землю, зокрема шляхом визначення вичерпного переліку підстав припинення землекористування (ст.. 141 цього Кодексу).
На момент звернення СПД-ФО ОСОБА_4, а саме 26.01.2009р. до Шумської міської ради із вищевказаною заявою діючим законодавством не передбачався автоматичний перехід земельної ділянки до нового власника житлового будинку, будівлі або споруди, які розташовані на земельній ділянці, а тому безпідставними є покликання СПД-ФО ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на ст. 120 Земельного кодексу України.
Окрім того, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 27.05.2010 р., Тернопільська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру"надіслала листа від 17.06.2010 № 4-7/1551, в якому повідомила, що в автоматизованій системі ведення державного реєстру земель станом на 15.06.2010 р. земельна ділянка площею 20,27 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за ТзОВ "ШумськІнвест"на підставі договору оренди від 30.06.2009 р.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем при заявлені позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку, що знаходиться під нежилою будівлею -торговим павільйоном за адресою пл..Ринкова, буд.19 у м.Шумськ, Шумського району, Тернопільської області, розміром 20,07кв.м. всупереч вимогам чинного законодавства України не дотримано порядку набуття права власності на вищевказану земельну ділянку, а тому місцевим господарським судом правомірно відмовлено останньому у задоволенні даних позовних вимог.
Відповідно до ст. 41 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Таким чином, всупереч зазначених вимогам ГПК України (1798-12) позивачем не було надано суду доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.03.2010р. у справі № 6/117-2107 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12) .
3. Справу передати в місцевий господарський суд Тернопільської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук судді Г.М. Гнатюк О.Л. Мирутенко