30/30-10-675 Про стягнення заборгованості по орендній платі - 22.06.2010 Прийняття

(розпорядженням № 147 від 31.05.2010р. голови Одеського апеляційного господарського суду у даній справі проведено заміну судді Тофана В.М. на суддю Мирошниченко М.А.; розпорядженням № 153 від 07.06.2010р. проведено заміну судді Мирошниченко М.А. на суддю Мацюру П.Ф.)

за участю представника позивача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2010р.

по справі № 30/30-10-675

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення,

10.02.2010р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі - Представництво) звернулося у господарський суд Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі –ФОП ОСОБА_3) з вимогами про стягнення за період з 01.10.2008р. по 05.10.2008р. 359,75 грн. заборгованості по орендній платі, та за період з 06.10.2008р. по 26.11.2009р. плати за фактичне використання приміщення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2010р. (суддя Рога Н.В.) позов задоволений частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Представництва 359,75 грн. заборгованості по орендній платі, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Представництво, не погоджуючись з рішенням, оскаржило його в апеляційну інстанцію. Посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати в частині відмови у стягненні плати за фактичне використання приміщення та в цій частині прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Однак, кореспонденція, направлена на його адресу, поверталась з відмітками - "за закінченням терміну зберігання". Судова колегія відмічає, що при розгляді справи в місцевому господарському суді відповідач також не був присутній, а поштова кореспонденція, надіслана йому, теж поверталась з тією ж відміткою, тобто відповідач не з’являвся за отриманням кореспонденції.

Представник позивача, на вимогу апеляційного суду, надав копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду справи у апеляційній інстанції, з якої вбачається, що адреса ФОП ОСОБА_3 не змінювалась.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то колегія суддів вирішила розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та що встановлено місцевим судом, 25.05.2006р. між Представництвом (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (Орендар) був укладений договір № 201-р оренди нежитлового приміщення. За умовами даного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування під магазин продовольчих товарів нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 88,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська,33.

Строк договору визначений до 01.04.2007р.

Додатковим погодженням від 19.11.2007р. даний договір продовжено до 01.11.2010р.

Орендна плата за договором встановлена за перший місяць –473,53 грн. (без ПДВ) та врахування індексу інфляції. За кожен наступний місяць орендна плата повинна визначатись шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції

Відповідно до п. 2.4 договору орендар зобов’язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця.

Пунктом 4.7 договору, сторони узгодили, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов’язався у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану.

Пунктом 4.10 договору встановлено, що у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендодавцю орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2008р. по справі № 11/93-08-2252, яке набрало законної сили, розірвано договір № 201-р оренди не житлового приміщення від 25.05.2006р., виселено ФОП ОСОБА_3 на користь Представництва з нежилого підвального приміщення, загальною площею 88,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська,33 та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 21 269,01 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.07.2007р. по 09.09.2008р. та 1 553,92 грн. пені.

На виконання рішення по справі № 11/93-08-2252 господарським судом Одеської області видані відповідні накази, які пред’явлені до примусового виконання до другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Відповідно до акту від 26.11.2009р. державного виконавця рішення суду відносно звільнення приміщення виконано 26.11.2009р.(а.с.46)

11.12.2009р. Представництво направило на адресу ФОП ОСОБА_3 претензію № 01-13/11185 з вимогою погасити заборгованість по орендній платі у сумі 359,75 грн. за період з 01.10.2008р. по 05.10.2008р., а саме, з моменту останнього перерахування коштів за орендну плату до вступу у законну силу рішення господарського суду Одеської області по справі № 11/93-08-2252, а також сплатити 33 647,48 грн. за фактичне користування об’єктом оренди за період з 06.10.2008р. по 26.11.2009р.

Оскільки ФОП ОСОБА_3 на вищезазначену претензію не відповів, кошти не перерахував, Представництво звернулось з позовом у господарський суд та просило стягнути з ФОП ОСОБА_3 дану суму в судовому порядку. В обґрунтування заявленого позову послалось на п. 4.10 договору, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 629, 785, 795 ЦК України, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Задовольняючи позов в частині стягнення 359,75 грн. Орендної плати за період з 01.10.2008р. по 05.10.2008р., господарський суд виходив з того, що відповідно до ст.ст. 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 525, 526 ЦК України, орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди, а орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі; зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмовляючи у позові в частині стягнення з відповідача 33 647,48 грн. плати за фактичне користування об’єктом оренди за період з 06.10.2008р. по 26.11.2009р., суд послався на рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2008р. по справі № 11/93-08-2252, яке набрало законної сили та яким договір оренди № 201-р від 25.05.2006р., на який послався позивач, як на підставу своїх вимог, був розірваний.

Як правильно зазначив місцевий суд, згідно ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір розірвано, то він вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін за даним договором припиняються.

Отже, як правильно зробив висновок місцевий суд, зобов’язання сторін за договором № 201-р оренди не житлового приміщення від 25.05.2006р. припинилися з дати набрання законної сили рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2008р. по справі № 11/93-08-2252, а саме з 05.10.2008р., тому з цієї дати Представництво не може вимагати стягнення з Орендаря плати за спірне приміщення.

Оскаржуючи рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 33 647,48 грн. плати за фактичне користування об’єктом оренди за період з 06.10.2008р. по 26.11.2009р., Представництво послалось на те, що місцевий суд не прийняв до уваги положення ч.7 ст. 181 ГК України відповідно до яких строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання, що виникли на основі цього договору. Отже, як вважає апелянт, припинення орендних правовідносин між сторонами відбулося лише після виконання зобов’язання по передачі орендованого приміщення, тобто, в даному випадку, після складання 26.11.2009р. державним виконавцем акту про виконання рішення суду про виселення відповідача з орендованого приміщення.

Скаржник також послався на ч. 4 ст. 179 ГК України, згідно якій при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Крім того, апелянт зазначив, що на його думку плата за фактичне користування по своїй природі не є поняттям, тотожним орендній платі, а плата за фактичне користування є платою за користування приміщенням у випадку, якщо орендних відносин вже не існує, а особа продовжує займати приміщення.

З такими доводами скаржника не може погодитись судова колегія, оскільки вони не основані на законі, а, навпаки, суперечать нормам чинного законодавства, а саме, ч. 5 ст. 188 ГК України, на що є посилання в постанові вище та в судовому рішенні, та нормам, встановленим ч.2 ст. 653 ЦК України про те, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін за даним договором припиняються.

Крім того, для більш детального встановлення обставин справи, судовою колегією були витребувані для огляду господарська справа № 11/93-08-2252 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та виселення, а також матеріали виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 11/93-08-2252, виданого 06.10.2008р. господарським судом Одеської області про виселення ФОП ОСОБА_3 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 88,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Коблевська, 33. Копії матеріалів виконавчого провадження долучено до справи.

Як вбачається з витребуваних вищезазначених матеріалів справи та виконавчого провадження, рішенням від 22.09.2008р. по справі № 11/93-08-2252, яке набрало законної сили 05.10.2008р., позов задоволено: було розірвано договір оренди № 201-р від 25.05.2006р., укладений між Представництвом та ФОП ОСОБА_3; виселено ФОП ОСОБА_3 на користь Представництва з орендованого приміщення та стягнуто 21 269,01 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.07.2007р. по 09.09.2008р., 1 553,92 грн. пені, 228,22 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Справа розглянута без ФОП ОСОБА_3, оскільки поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою про "закінчення терміну зберігання".

06.10.2008р. господарським судом Одеської області на виконання рішення був виданий наказ про виселення ФОП ОСОБА_3 з орендованого приміщення. Як вбачається зі штампу на наказі, який міститься в матеріалах виконавчого провадження, Представництво його отримало 22.10.2008р. за вхідним № 01-14/10594.

Майже рік потому, Представництво звернулось до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з заявою від 15.07.2009р. про прийняття на виконання наказу суду по справі № 11/93-08-2252. Як вбачається зі штампу на заяві, виконавча служба її отримала 05.08.2009р. за вх.№ 12222/18м5/11, а 06.08.2009р. було відкрито відповідне виконавче провадження.

Матеріали виконавчого провадження також свідчать, що листи, які направлялись державним виконавцем на адресу ФОП ОСОБА_3(як на адресу, за якою він зареєстрований так і на адресу знаходження об’єкту оренди), повернулись до відправника з відмітками - "за закінченням терміну зберігання".

Як вбачається з акту державного виконавця від 26.11.2009р., рішення суду було виконано 26.11.2009р. у відсутності ФОП ОСОБА_3 за участю представника Представництва та співробітника міліції.

Крім того, як свідчить акт обстеження не житлового приміщення від 15.08.2008р., який знаходиться в матеріалах справи № 11/93-08-2252, приміщення даного об’єкту оренди закрите та орендарем не використовується.

З огляду на вищезазначене, а саме на те, що об’єкт оренди вже у серпні 2008р. орендарем не використовувався, рішення про виселення орендаря вступило в законну силу ще на початку жовтня 2008 року, однак звернено до виконання та виконано наприкінці листопада 2009 року, тобто через рік, свідчить про те, що Представництвом не контролюються об’єкти оренди та не приймаються міри до своєчасного виконання набравших законної сили рішень судів.

На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, та, керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

Рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2010р. у справі № 30/30-10-675 залишити без змін, а апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради – без задоволення.