Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),

суддів:

Мазур Л. М.

Чорногуза М. Г.

розглянувши апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.09.2009р.,

у справі №17/60 (суддя Коршенко Ю.О.),

за скаргою публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук,

на дії Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, м. Кременчук,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корсан", м. Дніпропетровськ,

до 1) публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук,

2) Овчаренка П.В., м. Кременчук,

3) Бабіченка В.В., м. Кременчук,

4) Оголяр О.Л., м. Кременчук,

5) Кошелюка С.С., м. Кременчук,

третя особа, яка

не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору

на стороні

позивача закрите акціонерне товариство "Інформсистема", м. Дніпропетровськ

про зобов’язання вчинити дії,

при секретарі судового засідання Вітюку Р.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача -1: Козачук О.А.. –представник за дов. № 14/03-15 від 19.02.2010 р.;

від відповідача -2: не з’явились;

від відповідача -3: Козачук О.А. –представник за дов. № 940 від 06.03.2009 р.;

від відповідача -4: Козачук О.А. –представник за дов. № 1428 від 06.02.2009 р.;

від відповідача -5: Козачук О.А. –представник за дов. № 612 від 23.03.2009 р.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з’явились;

від ВДВС: Гоголєва А.В. –представник за дов. № 23569 від 31.05.2010 року;

від НАК "Нафтогаз України": Раченков В.О. –представник за дов. № 14-56 .від 19.03.2010 року;

У березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Корсан"(далі –ТОВ "Корсан", позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просить:

- зобов'язати закрите акціонерне товариство "Укртатнафта"(далі –відповідач-1) реалізувати неоплачені акції ЗАТ "Укртатнафта", а саме: 147 532 000 штук простих іменних акцій номінальною вартістю однієї акції 0,50 грн., що становить 9,960% статутного фонду та 123 474 000 штук простих іменних акцій номінальною вартістю однієї акції 0,50 грн., що становить 8,336% статутного фонду акціонерів закритого акціонерного товариства "Укртатнафта";

- зобов'язати Овчаренка П.В. (далі –відповідач-2), який є Головою Правління закритого акціонерного товариства "Укртатнафта"та Бабіченка В.В. (далі –відповідач-3), Оголяр О.Л. (далі –відповідач-4), Кошелюка С.С. (далі –відповідач-5), які є членами Правління закритого акціонерного товариства "Укртатнафта"організувати та здійснити реалізацію вказаних неоплачених акцій закритого акціонерного товариства "Укртатнафта", в тому числі укласти договори купівлі-продажу даних акцій.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.03.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(далі –НАК "Нафтогаз України") та ВАТ "Татнафта"ім. В.Д. Шашина звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять його скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скарги порушенням і неправильним застосуванням судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року про прийняття касаційних скарг у справі №17/60 п.5 зупинено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2009 року.

27.06.2009 року НАК "Нафтогаз України"звернулася до Автозаводського відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції (далі –Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ) з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Вищого господарського суду України у справі №17/60.

27.06.2009 року Автозаводським ВДВС Кременчуцького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №13497658 з примусового виконання ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року у справі №17/60.

Не погодившись з вказаною вище постановою органу ДВС, публічне акціонерне товариство "Укртатнафта"(ПАТ "Укртатнафта") звернулося до господарського суду Полтавської області зі скаргою в порядку ст. 1212 ГПК України на дії Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ, в якій просило відновити строк на оскарження дій Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ; скасувати постанову Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 27.06.2009 року про відкриття виконавчого провадження №13497658 з примусового виконання ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року у справі №17/60; зобов’язати Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ прийняти рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження №13497658 з примусового виконання ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року у справі №17/60.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.09.2009 року у справі №17/60 скарга ПАТ "Укртатнафта"задоволена частково –поновлено строк на оскарження дій органу ДВС та скасовано постанову Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 27.06.2009 року про відкриття виконавчого провадження №13497658 з примусового виконання ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року у справі №17/60, в задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою, НАК "Нафтогаз України"та Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ звернулись до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.09.2009 року та відмовити ПАТ "Укртатнафта" в задоволенні скарги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2009 р. апеляційна скарга Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ була повернута скаржнику без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2009 р. апеляційна скарга НАК "Нафтогаз"була прийнята до провадження та розгляд справи призначено за участю уповноважених представників сторін.

ПАТ "Укртатнафта", згідно ст. 96 ГПК України, надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечило, вважає їх безпідставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята з повним дослідженням усіх доказів та вірним застосуванням норм чинного законодавства.

Представники позивача, відповідача 2 та третьої особи в судове засідання 22.06.2010 року не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідачів 1,3,4,5 зазначив, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і безпідставними, а тому просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача 1 повідомив про зміну його найменування. Так, закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" змінило свою назву на публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"(далі –ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з ЄДРПОУ. Колегія суддів встановивши, що ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"є правонаступником ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", здійснила заміну останнього його правонаступником згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Представник НАК "Нафтогаз України"повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, повноту встановлення фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вірно встановлено місцевим судом, скаржник звернувся до господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ, які полягають у відкритті виконавчого провадження на підставі ухвали Вищого господарського суду від 18.06.2009 року щодо зупинення виконання рішення місцевого суду від 31.03.2009 року.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Виконання рішення господарського суду, згідно ч.1 ст. 116 ГПК України, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ч.1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження"державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом (606-14) та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно з п.6 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року №04-5/365 (v_365600-02) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відповідно до вимог статті 1211 ГПК зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції.

При цьому, чинним законодавством не встановлений обов’язок суду касаційної інстанції перевіряти наявність або відсутність виконавчого провадження під час реалізації права на зупинення виконання судового рішення.

Отже, відповідно до закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та ГПК України (1798-12) , ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення суду першої інстанції є підставою для зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду першої інстанції, але не є підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали суду касаційної інстанції. Тобто, за наявності виконавчого провадження, відкритого за наказом суду першої інстанції, на підставі ухвали суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення суду органи ДВС можуть винести постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду.

Під час розгляду справи місцевим судом було вірно встановлено і не заперечувалось представниками сторін в апеляційній інстанції, що наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2009 року по справі №17/60 не пред’являвся для виконання до ДВС, а виконавче провадження з виконання даного рішення не відкривалося. Відповідно, після отримання ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року по справі №17/60 про зупинення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2009 року у даній справі до завершення його перегляду у касаційному порядку державний виконавець був зобов’язаний переконатися, що наявний предмет проведення виконавчих дій, а саме: виконавче провадження з виконання рішення господарського суду Полтавської області від 31.03.2009 року по справі №17/60.

Таким чином, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду унеможливлює проведення виконавчих дій шляхом зупинення виконавчого провадження.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі (606-14) , спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом (606-14) , іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону (606-14) та інших законів.

За таких обставин, місцевим судом вірно встановлено, що дії державної виконавчої служби щодо зупинення виконавчого провадження суперечать вищевказаним нормам чинного законодавства, в зв’язку з чим постанова Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ від 27.06.2009 року про відкриття виконавчого провадження №13497658 з примусового виконання ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року у справі №17/60 підлягає скасуванню.

Далі, згідно ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом (1798-12) порядку.

Колегія суддів розглянувши доводи апелянта (НАК "Нафтогаз України") щодо відсутності підстав для поновлення судом першої інстанції строку на оскарження дій органу ДВС, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постанова Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року у справі №17/60 була винесена 27.06.2009 року АТ "Укртатнафта"оскаржило вищевказану постанову до Полтавського окружного адміністративного суду .

06.08.2009 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду провадження у справі за адміністративним позовом АТ "Укртатнафта"було закрито та роз’яснено право звернутися з даним позовом до Господарського суду Полтавської області.

06.08.2009 року АТ "Укртатнафта"звернулося до Господарського суду Полтавської області зі скаргою в порядку ст. 1212 ГПК України.

Згідно ч.2 та ч.5 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ст.2 Закону України "Про судоустрій України"суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Згідно ч.1 ст.6 даного Закону усім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 53 ГПК України передбачає право господарського суду відновити пропущений строк у разі визнання причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обов’язку саме місцевого суду оцінити обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження дій органу державної виконавчої служби та його службових осіб, на які скаржник посилається, як на поважні, виходити з оцінки та аналізу всіх наведених доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на оскарження дій державного виконавця. Проаналізувавши підстави, за яких місцевий господарський суд визнав причини пропуску скаржником процесуального строку поважними, судова колегія дійшла до висновку, що відновлення господарським судом Полтавської області пропущеного строку на подання скарги не суперечить нормам чинного процесуального законодавства.

Що стосується вимог скаржника щодо зобов’язання Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ прийняти рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження №13497658 з примусового виконання ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року у справі №17/60, то місцевим судом вірно їх відхилено, оскільки, господарським судом розглянуто скаргу на дії ДВС та за результатами її розгляду скасовано постанову державного виконавця щодо здійснення неправомірних заходів виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів, прийшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції дослідив подані сторонами докази, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законну і обґрунтовану ухвалу, яка повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.09.2009 року у справі № 17/60 залишити без змін.

Дата відправки