Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від ініціюючого кредитора -Расторгуєв О.В. (довіреність від 25.12.2009р. № 1061-10юр

від боржника -Бортник В.Ф. – президент,

Косенко В.О. (довіреність від 20.06.2010р. № 14/1);

розпордяник майна -не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Міжнародна агропромислова корпорація"

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.11.2009

у справі № 15/457-б ( .....)

за позовом ЗАТ "Компанія "Райз"

до Закрите акціонерне товариство "Міжнародна агропромислова корпорація"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2009р. у справі № 15/457-б порушено провадження у справі та прийнято заяву Закритого акціонерного товариства "Компанія Райз" про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 18.11.2009р. визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Закритого акціонерного товариства "Компанія Райз" до Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" в сумі 1 331 090,42 грн., зобов’язано ініціюючого кредитора згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за власний рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України (газета "Голос України") чи Кабінету Міністрів України (газета "Урядовий кур’єр") оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів та надати суду докази про надання вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування; призначено у справі № 15/457-б розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича (ліцензія серії АВ № 397150 від 07.05.2008); доручено розпоряднику майна у строк до 18.01.2010р. скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника; призначено попереднє засідання суду на 19.01.2010 о 15 год. 10 хв. та строк проведення перших загальних зборів кредиторів - не пізніше 28.02.2010р.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Закрите акціонерне товариство "Міжнародна агропромислова корпорація" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що він повністю розрахувався з Закритим акціонерним товариством "Компанія Райз" за договором від 04.03.2008р. № 04-03П.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" висловився за задоволення апеляційної скарги, представник Закритого акціонерного товариства "Компанія Райз" – за її відхилення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту – Закон) на підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

В першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Застосовуючи зазначені положення Закону (2343-12) , слід керуватися системним аналізом норм цього Закону, зокрема положеннями статті 1, абзацом восьмим якої визначено поняття "Безспірні вимоги кредиторів". Такими є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно і встановлений Законом тримісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 17 жовтня 2006 р. у справі N 3/157.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 1 331 090,42 грн. ґрунтуються на рішенні господарського суду міста Києва від 10.03.2009р. у справі N 37/38, яким присуджено до стягнення на користь Закритого акціонерного товариства "Компанія Райз" 920 800,00 грн. основного боргу, 31 483,79 грн. пені, 276 240,00 грн. збитків, 26 236,49 грн. відсотків за користування коштами, 63 034,19 грн. відсотків за користування кредитом, 13 177,95 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Отже, факт безспірності вимог ініціюючого кредитора підтверджений відповідним рішенням суду, яке набуло законної сили в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України та на виконання якого господарським судом міста Києва видано наказ від 24.03.2009р. № 37/38.

Згідно постанови державного виконавця відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 27.05.2009р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду місті Києва від 24.03.2009р. № 37/38 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" на користь Закритого акціонерного товариства "Компанія Райз" 1 331 090,42 грн.

Листом в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 28.09.2009р. № 116/2 Закрите акціонерне товариство "Компанія Райз" було повідомлено про передачу зазначеного виконавчого провадження до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві та про те, які дії були вчинені під час цього виконавчого провадження.

Докази закінчення виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні, боржником не надані.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що ним оплачено позивачу заборгованість за договором від 04.03.2008р. № 04-03П, з тих підстав, що відповідне питання вже досліджувалося господарським судом міста Києва під час розгляду справи N 37/38, за наслідками розгляду якої прийнято згадуване рішення від 10.03.2009р. та здійснюється провадження з примусового виконання цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про порушення провадження у справі про банкрутство подано ініціюючим кредитором до суду 26.10.2009р.

Тобто на час звернення ініціюючого кредитора із заявою строк невиконання боржником грошових вимог кредитора становив понад три місяці, а розмір цих вимог – понад 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Оскільки наявними є всі встановлені Законом (2343-12) ознаки неплатоспроможності боржника, необхідні для здійснення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає обґрунтованою оскаржену ухвалу в частині визнання вимог ініціюючого кредитора в сумі 1 331 090,42 грн.

Зміст оскарженої ухвали свідчить про те, що місцевим господарським судом досліджувалося питання наявності у Лахненка Євгенія Миколайовича ліцензії арбітражного керуючого, виданої 07.05.2008р. Державним комітетом департаменту з питань банкрутства серії АВ № 397150, із строком дії з 07.05.2008р. по 06.05.2013р. (Том 1 а.с. 43).

Згідно частин 1-3 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту – Закон) з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає правомірними дії місцевого господарського суду, який згідно оскарженої ухвали в підготовчому засіданні призначив розпорядником майна Лахненка Євгенія Миколайовича на підставі заяви останнього та клопотання ініціюючого кредитора.

Крім того, з урахуванням приписів частини 5, частини 11 статті 11 Закону, місцевий господарський суд в оскарженій ухвалі:

- обґрунтовано зобов’язав заявника подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів,

- обґрунтовано зобов’язав розпорядника майна скласти та надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника,

- правильно визначив дати попереднього засідання суду, скликання перших загальних зборів кредиторів.

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали підготовчого засідання відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

Ухвалу господарського суду міста 18.11.2009р. у справі № 15/457-б залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" – без задоволення.

Справу № 15/457-б повернути до господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.