ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
21.06.10 Справа № 18/41
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційне подання заступника прокурора м. Рівне
на рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2010 року.
у справі № 18/41
за позовом: заступника прокурора м. Рівне в особі Рівненської міської ради
до : ДП "Оптіма-770-Р"ТзОВ "Севен Севенті Петроліум"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління держкомзему у м. Рівному
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДПІ у м. Рівному
про: зобов’язання вчинити дії
З участю представників :
від прокуратури - не з’явився.
від позивача –Горчак Ю.П. –представник (довіреність №08-2123 від 31.12.2009р.)
від відповідача –Омельченко А.В. –представник (довіреність №1/1 від 04.01.2010р.)
від третіх осіб – не з’явилися.
Встановив :
Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.03.2010р., суддя Гудак А.В., в задоволенні позову заступника прокурора м. Рівне в особі Рівненської міської ради було відмовлено.
З даним рішенням не погодився заступник прокурора м. Рівне і оскаржив його в апеляційному порядку з тих підстав, що господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Рівненська міська рада подала пояснення в яких просить рішення суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач - ДП "Оптіма-770-Р"ТзОВ "Севен Севенті Петроліум"подав відзив на апеляційне подання в якому просить рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2010р. залишити без змін, а апеляційне подання заступника прокурора м. Рівне - без задоволення.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду. Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційне подання слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2010р. у справі №18/41 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2002 року Рівненська міська рада та ДП "Оптіма-770-Р" уклали договір оренди земельної ділянки. Даний договір зареєстровано Рівненським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис 27.03.2002 року за № 20 у Книзі записів державної реєстрації.
У відповідності до пунктів 1.1, даного договору орендодавець на підставі рішення Рівненської міської ради від 28 лютого 2002 року № 657 передає, а орендар приймає в оренду строком на 49 років земельну ділянку за рахунок частини земель міста площею 24346 кв.м., місце розташування якої: м.Рівне, вул. Гагаріна, 39 для будівництва та обслуговування автозаправної станції з комплексом сервісного обслуговування автомобілів.
Відповідно до п. 2.3 договору розмір орендної плати може змінюватись, за згодою сторін (шляхом внесення змін до договору), за винятком випадку, передбаченого пунктом п’ятим цього договору.
Додатковою угодою від 28.12.2007 р. були внесені зміни у п. 2.1 договору, згідно якого збільшено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки до 8 757 23 грн. 17 коп. та визначено розмір орендної плати в рік за земельну ділянку в розмірі 262 710, 69 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктом 5 даного договору визначено, що орендодавець має право у односторонньому порядку (шляхом надсилання орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане менша від розміру земельного податку.
Підпунктом 5 пункту 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"№309-УІ від 03.06.2008 р. (309-17)
було внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
На виконання вимог Законів України "Про оренду землі" (161-14)
та "Про плату за землю" (2535-12)
, рішенням Рівненської міської ради від 25.01.2008 року № 1334 було внесено зміни в Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, затверджене рішенням Рівненської міської ради № 626 від 26.12.03, яким пункти 2.1.-2.5 Положення було викладено в такій редакції: "2.1 Орендна плата за земельні ділянки справляться у грошовій формі і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку на земельну ділянку певного функціонального призначення і місцезнаходження.
2.2. Мінімальна величина орендної плати встановлюється на рівні трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Максимальний розмір орендної плати не може перевищувати дванадцяти відсотків від грошової оцінки земельної ділянки.
2.3. Розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини відповідно до п.2.2. цього Положення, збільшується на величину з розрахунку від одного відсотка нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки, тощо."
В зв’язку з цим позивач збільшив розмір орендної плати відповідачу у 3 рази, так як останній займається торгівлею нафтопродуктів, що становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради неодноразово повідомляло відповідача як орендаря земельної ділянки про зміну з 01.01.08 розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та про необхідність проведення відповідного перерахунку її величини. На адресу відповідача позивачем була направлена пропозиція від 17.08.09 вих. № 08-1277, згідно із ст. 188 ГК України, а саме проект додаткового договору та розрахунок розміру орендної плати за землю, яка була отримана останнім 21.08.09; листом від 01.10.09 № 01-09/312 відповідачу було надіслано додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.07.03 № 344 для розгляду і підписання, з урахуванням розміру нормативної грошової оцінки станом на 01.01.08 ( лист № 01-09/312 від 01.10.09).
Відповідач розглянув дані пропозиції та відхилив їх в зв’язку з тим, що згідно з ст. 21 Закону України "Про оренду землі" річна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12)
. ДП "Оптіма-770-Р" проводить оплату орендної плати відповідно до діючих договорів оренди земельних ділянок та з дотриманням Закону України від 28.12.07 (107-17)
№ 107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів". Оскільки, згідно існуючих договорів річна сума орендної плати не є меншою трикратного розміру земельного податку та не перевищує 12% від їх нормативної грошової оцінки то він, як орендар сплачує в рік орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.
В зв’язку з цим заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся в господарський суд з позовом до Дочірнього підприємство "Оптіма-770-Р"Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум", в якому просить зобов’язати Дочірнє підприємство "Оптіма-770-Р"Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" внести зміни у договір оренди земельної ділянки від 27 березня 2002 року № 20 шляхом укладання додаткового договору про збільшення розміру орендної плати за земельну ділянку з 01 січня 2008 року, розмір якої згідно розрахунку Управління Держкомзему у місті Рівному, становить 540 133, 19 грн.
Згідно вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 652 ЦК України наведено підстави та порядок зміни або розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин. Зокрема частина 2 ст. 652 ЦК України передбачає, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як встановлено судами обох інстанцій, відповідач належним чином виконує свої зобов'язання по договору оренди від 27.03.2002 р., що підтверджується виписками з облікової картки платника податків по платі за землю за 2008 та 2009 роки про відсутність заборгованості з орендної плати.
Згідно довідки ДПІ у м. Рівне від 09.02.2010 року № 23 100/30460899 про результати планової перевірки податковим органом, вбачається що відповідач не здійснює оптову або роздрібну торгівлю паливом.
Виходячи із вищевикладеного суд вважає безпідставним та необгрунтованим збільшення позивачем розміру орендної плати, на рівні 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки на 2007 рік становила 8 757 023,17 грн., про що зазначено у додатковій угоді від 28.12.2007 р.
При цьому розмір орендної плати за земельну ділянку визначено з розрахунки 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 262 710,69 грн. в рік.
Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2008 рік склала 9 002219,82 грн., відповідно розмір річної орендної плати було збільшено до 270 066,59 грн.
Станом на 2009 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10370557,23 грн., а розмір річної орендної плати, відповідно, збільшено до 311116,71 грн.
Станом на 2010 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10998446,10 грн., а розмір річної орендної плати, відповідно, збільшено до 329953,40 грн.
Таким чином, відповідач - ДП "Оптіма-770-Р" після підписання додаткової угоди від 28.12.2007р. до договору оренди від 27.03.2002 року сплачує орендну плату у розмірі 3% від проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не суперечить Закону.
Отже, позивачем, в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Всупереч наведеній нормі вказаної статті позивач не довів того, що наявні одночасно всі умови для зміни договору оренди земельної ділянки від 27 березня 2002 року № 20, укладеному між Рівненською міською радою та Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р"Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум".
Враховуючи дані обставини апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що вимога заступника прокурора м. Рівне про зобов’язання відповідача внести зміни до договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати є необґрунтованою.
Крім того, апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що прокурором невірно обрано спосіб захисту порушених прав, виходячи з вимог ст.. 16 Цивільного кодексу України (435-15)
та ст.. 20 Господарського кодексу України (436-15)
, які визначають шляхи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
Зазначеними нормами ЦКУ (435-15)
та ГКУ (436-15)
не встановлено такого способу захисту, як зобов’язання однієї сторони правовідносин внести зміни до правочину.
Заступник прокурора м. Рівне звернувся в господарський суд з позовом в якому просить захистити інтереси держави в особі Рівненської міської ради шляхом зобов’язання Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" ТзОВ "Севен Севенті Петроліум" внести зміни у договір оренди земельної ділянки від 27 березня 2002 року № 20 шляхом укладання додаткового договору про збільшення розміру орендної плати за земельну ділянку з 01 січня 2008 року, розмір якої згідно розрахунку Управління Держкомзему у місті Рівному, становить 540 133,191 грн.
Відповідно до статтей 651, 652 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору такий договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Тобто, способом захисту цивільних прав та інтересів в даному випадку може бути звернення заінтересованої сторони до суду з вимогою про внесення змін в договір саме на підставі судового рішення. Отже, вибраний заступником прокурора м. Рівне предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний позов задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2010р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального і процесуального закону, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2010 року у справі №18/41 залишити без змін, а апеляційне подання заступника прокурора м. Рівне без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук