Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Лола Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом):

Ус С.В., наказ № 3 від 31.01.2008 р., директор;

Баркін В.А., довіреність № 138 від 19.10.2009р.;

від відповідача (за первісним позовом):

Булейко А.А., довіреність № 12 від 11.03.2010р.

розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА", м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2010 року

по справі № 10/96/10

за позовом Приватного підприємства "Дніпротранс", м. Дніпрорудне Запорізької області

до відповідача Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА", м.Запоріжжя

про визнання договору недійсним

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА", м. Запоріжжя

до відповідача Приватного підприємства "Дніпротранс", м. Дніпрорудне Запорізької області

про визнання договору дійсним

Приватне підприємство "Дніпротранс", м. Дніпрорудне Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання договору № 88 від 14.12.2009 р. про відступлення права вимоги, укладеного між ВАТ "АТП 12364"та ПП "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА", недійсним.

В свою чергу ПП "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА", м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом до ПП "Дніпротранс", м. Дніпрорудне Запорізької області про визнання зазначеного договору дійсним.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2010 р. (суддя Алейнікова Т.Г.) в задоволення первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Рішення суду щодо відмови в задоволенні первісного позову обґрунтоване тими обставинами, що спірний договір був укладений з порушенням вимог закону про нотаріальне посвідчення, отже є нікчемним, а тому не вимагається визнання його недійсності в судовому порядку. Відмова в зустрічному позові обґрунтована тим, що ПП "Дніпротранс" не є стороною спірного договору, а тому не є належним відповідачем у справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ПП "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА", м. Запоріжжя (відповідач за первісним позовом) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 23.04.2010 р. по справі № 10/96/10 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким визнати договір про відступлення права вимоги № 88 від 14.12.2009 р. дійсним. З мотивів, викладених в апеляційній скарзі вважає, що судом при прийнятті рішення неповно з’ясовані обставини, що мають суттєве значення для справи; висновки, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до порушення та неправильного застосування норм матеріального права. Зазначає, що спірний договір № 88 про відступлення права вимоги від 14.12.2009 р. був повністю виконаний сторонами договору. Наполягає на тому, що у суді першої інстанції були документально доведені факти ухилення ВАТ "АТП 12364"від нотаріального посвідчення спірного договору, про що свідчать відповідні листи. Враховуючи, що ВАТ "АТП 12364"ліквідовано, що підтверджується відміткою державного реєстратора на свідоцтві про держреєстрацію, то заявник втратив можливість нотаріального посвідчення договору про відступлення права вимоги, а отже у ПП "НПКО "ТАТА"наявні всі законні підстави для застосування судом ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання договору № 88 дійсним. Проти висновку суду про те, що ПП "Дніпротранс"є неналежним відповідачем за зустрічним позовом заперечує, оскільки до моменту подання ПП "Дніпротранс"позову до ПП "НПКО "ТАТА"про визнання договору № 88 недійсним не існувало жодних заперечень з боку боржника, а дія ВАТ "АТП 12364"була припинена з 29.12.2009 р., тому апелянт вважає цілком законним визначити відповідачем за зустрічним позовом саме ПП "Дніпротранс", так як останній оспорює договір у судовому порядку.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2010 р. апеляційна скарга ПП "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА", м.Запоріжжя прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.06.2010 р.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду за № 1557 від 16.06.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий –Мойсеєнко Т.В. (доповідач); судді – Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.

Представник заявника (відповідача за первісним позовом) у судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, наполягає на скасуванні рішення в частині відмови в задоволенні вимог за зустрічним позовом.

Позивач (за первісним позовом) у відзиві на апеляційну скаргу та представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили. Вважають рішення суду законним та обґрунтованим, просять залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначають, що умови договору № 88 суперечать вимогам цивільного законодавства та свідчать про недомовленість сторін щодо усіх істотних умов. Так умови п. 1.2. договору суперечать ст. 25 ГПК України, згідно якої процесуальне правонаступництво у спірному правовідношенні можливе лише у випадку реорганізації підприємства. У договорі № 88 не чітко зазначені ціна договору, не вказаний термін і форма оплати та взагалі не закріплений обов’язок нового кредитора оплатити будь-яку суму первісному кредитору. П 3.2. договору містить умови, що не можуть бути виконані новим кредитором та відсутній термін дії договору. Порушенням звичаю ділового обороту вважають не закріплення в договорі № 88 відомостей щодо юридичних адрес та банківських реквізитів сторін. На думку позивача платіжне доручення № 2657 від 14.12.2009 р. не є належним підтвердженням перерахування коштів відповідачем в рахунок оплати за спірним договором, оскільки у ВАТ "АТП 12364"на той час не існувало жодного розрахункового рахунку, а також 15.12.2009 р. акціонерами був затверджений ліквідаційний баланс. Також у позивача ухилення від нотаріального посвідчення визиває сумнів, оскільки відповідач був обізнаний щодо ліквідації ВАТ "АТП 12364", а тому повинен був посвідчити нотаріально договір № 88 у день його укладання. Крім цього вказує, що ПП "НПКО "ТАТА"мало у своїй власності 75% акцій ВАТ "АТП 12364"та керівник ПП "НПКО "ТАТА"Гамов А.М., що підписав договір № 88 від імені нового кредитора до ліквідації займав посаду голови спостережної ради ВАТ "АТП 12364". Позивач погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем за зустрічним позовом повинно було бути ВАТ "АТП 12364", оскільки ПП "Дніпротранс"не є стороною за цим договором, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог відповідача.

За заявою представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

Між Відкритим акціонерним товариством "АТП - 12364" та Приватним підприємством "Науково промислово-комерційне об’єднання "ТАТА" було укладено наступні договори, а саме: договір оренди автобуса від 01.08.2005 року, договір оренди транспортних засобів від 30.09.2005р., договір найму (оренди) нерухомого майна від 22.09.2005р.

Вищезазначені договори були нотаріально посвідчені.

14 грудня 2009 року між ВАТ "АТП - 12364" та ПП "Науково промислово-комерційне об’єднання "ТАТА" укладено договір № 88 про відступлення права вимоги, у відповідності до п. 1.1. якого ВАТ "АТП - 12364" як первісний кредитор відступає, а ПП "Науково промислово-комерційне об’єднання "ТАТА" як новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності з наступними договорами, зокрема, договором оренди автобуса від 01.08.2005 року, договором оренди транспортних засобів від 30.09.2005р., договором найму (оренди) нерухомого майна від 22.09.2005р.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПП "Дніпротранс"посилається на порушення при підписанні договору про відступлення права вимоги від 14.12.2009р. № 88 ст. 638 ЦК України, так як сторонами не погоджені істотні умови договору, а також ст. 513 ЦК України, а саме відсутністю нотаріального посвідчення вказаного договору, отже договір суперечить цивільному законодавству Украйни, що є порушенням п. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України і відповідною підставою для визнання його недійсним.

В зустрічній позовній заяві ПП "НПКО "ТАТА" ставиться вимога про визнання договору № 88 від 14.12.2009р. про відступлення права вимоги дійсним. Свої вимоги відповідач за первісним позовом обґрунтовує тим, що ВАТ "АТП- 12364"ухилялося від нотаріального посвідчення зазначеного договору. В свою чергу ПП "НПКО "ТАТА"виконало п. 1.2. договору та перерахувало ВАТ "АТП- 12364" 10000,00 грн. платіжним дорученням № 2657 від 14.12.2009 р., а також повідомило директора ПП "Дніпротранс"про заміну кредитора за основними договорами, чим виконало умови п. 4.2. договору № 88 та вимоги ч. 2 ст. 516 ЦК України. Також вказує, що ПП "НПКО "ТАТА"позбавлене на теперішній час можливості звернутися з позовом до ВАТ "АТП- 12364", оскільки підприємство ліквідовано, про що свідчить запис на свідоцтві про державну реєстрацію про припинення юридичної особи.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні рішення знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як вбачається з матеріалів справи між ВАТ "АТП - 12364" та ПП "Науково промислово-комерційне об’єднання "ТАТА" було укладено договір № 88 від 14.12.2010 р. про відступлення права вимоги.

Згідно умов зазначеного договору до ПП "НПКО "ТАТА"перейшли права вимоги, які виникли у ВАТ "АТП - 12364" на підставі договорів оренди автобуса від 01.08.2005 року, оренди транспортних засобів від 30.09.2005р. та найму (оренди) нерухомого майна від 22.09.2005р., укладених між ВАТ "АТП - 12364", як орендодавцем та ПП "Дніпротранс", як орендарем.

У відповідності до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Матеріалами справи підтверджується, що правочини, а саме: договір оренди автобуса від 01.08.2005 року, договір оренди транспортних засобів від 30.09.2005р., договір найму (оренди) нерухомого майна від 22.09.2005р., на підставі яких виникло зобов’язання вчинені у письмовій формі та нотаріально посвідчені.

Частиною 1 ст. 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Враховуючи вищенаведені обставини та вимоги ч. 1 ст. 513 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір № 88 про відступлення права вимоги підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки це прямо передбачено законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно частини 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У пункті 4 Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) зазначено, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина 1 статті 219, частина 1 статті 220, частина 1 статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина 2 статті 222, частина 2 статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відтак, системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дозволяє дійти висновку про те, що договір № 88 про відступлення права вимоги від 14.12.2009 року, укладений між ВАТ "АТП - 12364" і ПП "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА" з порушенням вимог закону про його нотаріальне посвідчення.

Враховуючи вищенаведені обставини у сукупності колегія суддів вважає вірним висновок господарського суду, що первісний позов про визнання недійсним Договору №88 від 14 грудня 2009 року не підлягає задоволенню, оскільки зазначений договір є нікчемним через невідповідність його вимогам закону, зокрема, відсутністю обов’язкового нотаріального посвідчення.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом про визнання дійсним договору № 88 від 14.12.2009 року про відступлення права вимоги, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вже зазначалось, договір № 88 про відступлення права вимоги був укладений між ПП "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА" та ВАТ "АТП - 12364".

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, на даний момент одна із сторін вказаного Договору № 88 від 14 грудня 2009 року - ВАТ "АТП - 12364" є ліквідованою із виключенням її з єдиного державного реєстру. Виключення ВАТ "АТП - 12364" з ЄДРПОУ підтверджується відповідною довідкою, згідно якої Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов’язано з реорганізацією здійснена державним реєстратором 29.12.2009 р.

Враховуючи, що стороною у договорі № 88 від 14 грудня 2009 року про відступлення права вимоги було ВАТ "АТП - 12364" то у разу його ухилення від нотаріального посвідчення ПП "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА" повинно було звернутися з позовом безпосередньо до ВАТ "АТП - 12364" про визнання договору дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Посилання відповідача за первісним позовом в апеляційній скарзі на ухилення ВАТ "АТП - 12364" від нотаріального посвідчення договору та неможливість звернення з таким позовом, у зв’язку з ліквідацією підприємства, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки ПП "НПКО "ТАТА", укладаючи договір № 88 було обізнано про процедуру ліквідації на ВАТ "АТП - 12364", а тому мало можливість здійснити нотаріальне посвідчення безпосередньо в момент укладання договору.

Крім цього, слід зазначити, що згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 (v0009700-09) "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними", у зв’язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 99, 101 –105, ГПК України (1798-12) , суд -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об’єднання "ТАТА", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2010 року по справі № 10/96/10 залишити без змін.