ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.11 Справа № 12/29/5022-464/2011
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs20110948) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Тернопільської області (rs16202280) )
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді – Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м.Тернопіль від 29.05.2011р. б/н
на рішення господарського суду Тернопільської області від 17.05.2011р.
у справі № 12/29/5022-464/2011
за позовом Прокурора м.Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д. "Ювілейне", м.Тернопіль
до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м.Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –фізична особа - підприємець ОСОБА_5, м.Тернопіль
про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0277га по АДРЕСА_1.
За участю представників :
Від прокуратури: Заяць І.Є. - прокурор
від позивача: Михальчук О.Ю. –представник
від третьої особи (на стороні позивача): Сікора І.П. –директор
від відповідача: ОСОБА_4 –підприємець, ОСОБА_9 –представник
від третьої особи (на стороні відповідача): ОСОБА_5 –підприємець, ОСОБА_10 - представник
З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, прокурор, сторони у справі та треті особи ознайомлені.
За усним клопотанням сторін здійснювалася технічна фіксація судового процесу, за допомогою програмно апаратного комплексу "Оберіг".
Заяви про відвід колегії суддів не подавались.
Встановив :
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.05.2011р. у справі №12/29/5022-464/2011 (суддя Френдій Н.А.) позов прокурора м.Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради задоволено повністю, зобов’язано фізичну особу –підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_1 згідно доданої схеми та стягнено з останнього в дохід Державного бюджету України 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ФОП ОСОБА_4 без набуття права користування земельною ділянкою, самовільно, без правовстановлюючих документів, без укладеного договору оренди, незаконно зайняв земельну ділянку загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для ведення комерційної діяльності, а тому у відповідності до ст.212 ЗК України, земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, фізична особа –підприємець ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, мотивував своє рішення фактами, які визнано встановленими за відсутності належних та допустимих доказів, зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи та порушив норми процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а тому не міг належним чином захищати свої інтереси. Зважаючи на викладене, апелянт просить рішення місцевого господарського суду скасувати та в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому, скаржник зазначає, що є належним користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, оскільки з серпня 2002р. є членом садівничого товариства "Ювілейне", якому земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 24,16 га. була виділена Тернопільською міською радою.
У відзиві на апеляційну скаргу від 25.07.2011р. (вх. №6084 від 28.07.2011р.) прокурор міста Тернополя доводи скаржника спростовує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Для об’єктивного та всебічного розгляд справи, до участі у справі в якості третіх осіб було залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 та Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської З.Д. "Ювілейне", якими надані письмові пояснення від 25.08.2011р. (вх.№6741 від 26.08.2011р.) та №23 від 26.09.2011р. (вх.№7403 від 26.09.2011р.).
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 17.05.2011р. у справі №12/29/5022-464/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор м.Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради з позовом про зобов’язання фізичну особу –підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що проведеною прокуратурою м.Тернополя спільно з фахівцями Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області перевіркою виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 загальною площею 0,0277 га., на підставі чого складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2011 року; дана земельна ділянка є державною власністю і відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) перебуває у віданні Тернопільської міської ради (а.с.12-13).
Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у місті Тернополі було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що складено відповідний акт від 03.06.2008р., згідно якого, приватним підприємцем ОСОБА_4 самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0170га за адресою: АДРЕСА_1 використовується останнім під літню площадку, вистелена бруківкою і навколо земельної ділянки встановлені столики та огорожа. Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, не надано (а.с.24).
Під час повторної перевірки 19.04.2010р. було встановлено, що ПП ОСОБА_4 продовжує самовільно займати земельну ділянку площею 0,0277га по АДРЕСА_1 із земель житлової і громадської забудови Тернопільської міської ради без документів, що посвідчують право користування нею, про що складено відповідний акт, у зв’язку з чим відповідачу винесено припис від 28.05.2010р. та протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2010р. та притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності (а.с.20-23).
У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (2768-14) ; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (2768-14) .
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) , або за результатами аукціону (ст. 116 Земельного кодексу України).
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".
Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до пункту 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 (963-2007-п) доказами у справі, які підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки є: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За таких обставин, позов про звільнення земельної ділянки самовільно зайнятої відповідачем загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_1 згідно доданої схеми задоволено правомірно.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Доводи скаржника про те, що він користується спірною земельною ділянкою, як член садівничого товариства "Ювілейне"безпідставні, зважаючи на наступне. ОСОБА_4 було прийнято в члени СТ "Ювілейне"за рішенням правління від 25.08.2002 р. протокол № 8, без обов'язкового затвердження загальними зборами, що було грубим порушенням статуту СТ "Ювілейне". Також на цьому правлінні ОСОБА_4 було попереджено про необхідність використання земельної ділянки за призначенням, тобто для садівництва і городництва. Однак, ОСОБА_4 нехтуючи статутними вимогами розташував на даній ділянці літнє кафе у якому здійснює підприємницьку діяльність прикриваючись при цьому членством в СТ "Ювілейне". З 2008 року ОСОБА_4 припинив сплату членських внесків, а вилучену земельну ділянку продовжує використовувати під літнє кафе у якому здійснює підприємницьку діяльність, прикриваючись членством в СТ "Ювілейне". Даний факт використання земельної ділянки встановлено колегією суддів судової палати в цивільній справі № 22ц-2239 апеляційного суду Тернопільської області від 14.10.2010 року. Щоб припинити з боку ОСОБА_4 будь-які спекуляції щодо членства, його було виключено із членів СТ "Ювілейне"на підставі пункту 17 а), в), г), ж) Статуту СТ "Ювілейне"за порушення пунктів 2, 4, 6, 16 а), б), в) Статуту СТ "Ювілейне"та Земельного кодексу України (2768-14) , рішенням загальних зборів членів СТ "Ювілейне"протокол № 7 від 20.02.2011р. Отже, 20.02.2011 р. рішенням загальних зборів членів СТ "Ювілейне"(протокол № 7) ОСОБА_4 був виключений з членів СТ "Ювілейне"і його право користування земельною ділянкою в садівничому товаристві припинилось. Вказаний факт встановлений рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04.05.2011 р. по справі № 2-2079/11, яке набрало законної сили.
Крім цього, земельна ділянка № 26, площею 0,03 га, якою користувався ОСОБА_4 входила в склад земельної ділянки площею 8,74 га і була вилучена серед інших, рішенням сесії міськради № 5/13/120 від 18.10.2007р.
Інші доводи скаржника спростовуються вищевикладеним аналізом обставин справи та чинного законодавства, а тому колегією суддів відхилені, за їх безпідставністю.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 17.05.2011 року у справі №12/29/5022-464/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 без задоволення.
2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Тернопільської області.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Гнатюк Г.М.
Кравчук Н.М.
Мирутенко О.Л.
Повний текст постанови
виготовлено 28.09.2011р.