Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:

позивача –Філіппенков А.М., довіреність № 12/д від 21.04.2010р.;

відповідача –Слятіна Д.О., довіреність б/н від 05.02.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 14/56/09-4/188/09 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", м.Мелітополь, Запорізька область

на рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2009р. у справі № 14/56/09-4/188/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо – експериментальний завод", м.Чернігів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", м.Мелітополь, Запорізька область

про стягнення суми

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.11.2009р. по справі № 14/56/09-4/188/09 (суддя Зінченко Н.Г.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000грн. основного боргу, 2375грн.26коп. пені, 3940грн. втрат від інфляції, 887грн.67коп. річних відсотків. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач свої договірні зобов’язання виконав неналежним чином, у строк встановлений п.2.1 договору № 07/04/08-1 від 07.04.08р. поставлений товар не оплатив. Отриманий за договором товар був оплачений частково в сумі 25200грн., у зв’язку з чим, вимоги про стягнення основного боргу, пені, втрат від інфляції та 3 % річних суд визнав обґрунтованими та задовольнив їх.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2009р. у справі № 14/56/09-4/188/09 та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ні в рахунку-фактурі, ні видатковій накладній від 09.04.2008р. не зазначено, що ці документи були видані саме по договору купівлі-продажу №07/04/08-1 від 07.04.2008р. Відповідач зазначає, що надана позивачем суду першої інстанції товарно-транспортна накладна (далі ТТН) від 09.04.2009р. не є доказом, так як на цій накладній кульковою ручкою дописані рахунок –фактура, видаткова накладна від 09.04.2009р, а також договір № 07/04/08-1 від 07.04.2008р. В примірнику товарно-транспортної накладної відповідача не було жодного посилання на будь-які первинні документи позивача або договір, що свідчить про те, що позивачем навмисно було дописано у свій примірник ТТН номер та дату рахунку, накладної та договору. За відсутності належних доказів того, що відповідач отримав від позивача дрожі кормові в кількості 20-ти тон за видатковою накладною № РОL00000000132 від 09.04.2008р. саме на підставі договору №07/04/08-1, суд першої інстанції невірно застосував ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, у зв’язку з чим суд прийняв незаконне рішення. Разом з цим, скаржник посилається на те, що платіжними дорученнями № 548 від 09.04.2008р. на суму 20000грн., № 746 від 14.04.2008р. на суму 6460грн., № 670 від 14.04.2008р. на суму 7490грн., № 688 від 16.04.2008р. на суму 30 000грн. позивач отримав від відповідача за дрожі кормові грошові кошти на суму 63950грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків, тому ці обставини виключають підстави для задоволення позовних вимог, але суд першої інстанції на це уваги не звернув, чим порушив приписи статті 43 ГПК України. Відповідач вказує, що у названих платіжних дорученнях також відсутнє посилання на договір № 07/04/08-1 від 07.04.2008р. або будь-якій інший договір купівлі-продажу. Рішення суду прийнято з порушенням ч.2 ст. 625 ЦК України, так як договором встановлений розмір процентів та пені, однак суд одночасно стягнув пеню і суму 3 % річних. Крім цього, на думку скаржника, судом першої порушено ч.1 ст. 41 ГПК України, так як 25.09.2009р. та 04.11.2009р. відповідач подавав суду клопотання про призначення судово –бухгалтерської експертизи, але суд прийняв рішення без проведення її, що призвело до прийняття незаконного рішення. Одночасно заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд порушив приписи статті 32 ГПК України, адже прийняв до уваги докази, які не спростовують вимоги позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що факт отримання відповідачем товару за договором купівлі-продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р. підтверджується видатковою накладною від 09.04.2008р., оскільки назва товару (дріжджі кормові), ціна та вартість товару за договором та видатковою накладною повністю співпадають. Видаткова накладна від 09.04.2008р. містить посилання на рахунок –фактуру від 09.04.2008р., при цьому форма рахунків –фактур, які формуються за допомогою електронної бухгалтерської програми 1 С не містить поля для зазначення такого реквізиту, як договір, його номер та дату. Не міститься такої вимоги ані в нормах чинного законодавства, ані в договорі купівлі-продажу 07/04/08-1 від 07.04.2008р., яким сторони погодили всі необхідні умови поставки. Таким чином, відповідач вважає, що норми чинного законодавства не відносять до обов’язкових реквізитів видаткової накладної та рахунку –фактуру посилання на договір. Факт отримання відповідачем рахунку –фактури від 09.04.2008р. та його обов’язок оплатити вартість товару за договором купівлі –продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р. та видатковою накладною від 09.04.2008р. підтверджується частковою оплатою відповідачем суми боргу за вказаним договором купівлі-продажу з посиланням в призначенні платежу саме на рахунок –фактуру від 09.04.2008р. З приводу розбіжностей, які містяться в примірниках товарно –транспортних накладних, наявних у сторін, позивач зазначає, що доставка продукції здійснювалась не особисто позивачем, а перевізником СПД Савчун. Первісним документом, який є підставою для пред’явлення вимог щодо оплати продукції, є видаткова накладна від 09.04.2008р., яка підтверджує факт отримання відповідачем товару за договором купівлі-продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р. Більш того, позивач вказує на те, що копії платіжних доручень, наданих відповідачем, не є належними доказами у справі, так як вони мають інші призначення платежу ніж оплата за договором купівлі –продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р. Всі платіжні доручення мають посилання на рахунки, які датовані раніше за день укладання договору купівлі-продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р., за яким попередня оплата не передбачається. Помилковими є твердження заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення приписів статті 625 ЦК України, так як дана норма закону не обмежує сторони договору додатково до цього застосовувати забезпечення виконання зобов’язань за договором або встановлювати штрафні санкції. Не відповідають дійсності твердження відповідача про те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом порушено приписи статті 32 ГПК України, оскільки наявними в матеріалах справи доказами позивач повністю довів обґрунтованість та законність позовних вимог. На підставі викладеного, позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 10 грудня 2009р. у даній справі апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 27.01.2010р.

19.01.2010р. ухвалою суду апеляційної інстанції у даній справі розгляд справи було зупинено, у зв’язку з поданням відповідачем касаційної скарги на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 10.12.2009р. у даній справі.

31.03.2010р. розгляд справи було поновлено та призначено до розгляду на 14.04.2010р.

14.04.2010р. колегією суддів у порядку статті 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 28.05.2010р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1337 від 28.05.2010р. справу призначено до розгляду у складі колегії –головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Зубкова Т.П., Шевченко Т.М., якою і прийнято постанову.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.05.2010р. представником відповідача було заявлено клопотання про оголошення постанови суду в повному обсязі, у зв’язку з чим, колегією суддів було оголошено перерву на 11.06.2010р. для підготовки постанови в повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.06.2010р. за клопотанням сторін, колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позовні вимоги заявлені позивачем на підставі договору купівлі –продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо – експериментальний завод"( за договором продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія"(за договором продавець).

За умовами п.1.1 названого договору Продавець зобов’язався передати у власність Покупця, а Покупець на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов’язується прийняти та оплатити товар, а саме: дріжджі кормові у кількості 20тон за ціною 2260грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ на загальну суму 45200грн.

Згідно п.2.1 договору Покупець зобов’язався сплатити Продавцеві товар 100% вартості товару в безготівковій формі протягом п’яти днів з дати поставки товару .

У відповідності до пункту 7.2 договору він набирає чинності з дня його підписання представниками сторін і діє до повного виконання обов’язків сторонами.

Господарським судом Запорізької області в оскаржуваному рішенні зазначено, що саме на виконання договору купівлі –продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р. відповідач отримав товар на суму 45200 грн. за видатковою накладною № POL 00000000132 від 09.04.2008р. (т.1, а.с. 12), що підтверджується довіреністю серії ЯОЧ № 425452 від 31.03.2008р. (т.1, а.с. 13). Отриманий за договором товар відповідач 22.04.08р. сплатив частково на суму 25200грн.про що свідчить платіжне доручення № 792 (а.с113,т.1), решта товару на суму 20000грн. залишилась не сплаченою.

Стягнення суми з заявлених у позові підстав, а саме на підставі договору купівлі –продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р., стали предметом спору у господарському суді першої інстанції.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, зокрема договір купівлі –продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р, видаткову накладну № POL 00000000132 від 09.04.2008р., рахунок № POL 00000000144 від 09.04.2008р., з’ясувавши фактичні відносини сторін з постачання товару, колегія зазначає наступне.

Оскільки спір виник між суб’єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських відносин, то відповідно до п.2 ст. 4 та п.1 ст. 175 Господарського кодексу України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Господарські зобов’язання виникають, як передбачено ст. 174 ГК України безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач у позові вказує, що він передав відповідачу товар за накладною № POL 00000000132 від 09.04.2008р. саме на виконання договору купівлі-продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р.

Однак, видаткова накладна № POL 00000000132 від 09.04.2008р., надана позивачем до справи (а.с.12,т.1) не містить посилання на договір купівлі - продажу товарів від 07.04.08р. В самій накладній вказано, що умовою продажу за цією накладною є передплата, тобто продаж товару на інших умовах ніж вказано у договорі від 07.04.08р. № 07/04/08-1 (п.2.1). Також у видатковій накладній № POL 00000000132 від 09.04.2008р. підставу продажу вказано: "замовлення: рахунок –фактура № POL 00000000144 від 09.04.2008р."(т.1, а.с.11). Натомість у рахунку –фактурі № POL 00000000144 від 09.04.2008р. також відсутнє посилання на договір купівлі –продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р.

У наявній у справі податковій накладній від 04.09.08р. № 135 в умовах поставки вказаний рахунок № POL 00000000144 від 09.04.2008р. і також відсутнє посилання на договір. Хоча Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.97 N 165 (z0233-97) передбачено в умовах поставки зазначати форму цивільно-правової угоди. Рахунок не визначений законодавством формою цивільно-правової угоди.

Відповідач не визнає отримання ним товару за договором купівлі-продажу від 07.04.08р. № 07/04/08-1. У апеляційній скарзі ТОВ "Агропромислова компанія"вказує, що сторонами щонеділі укладались договори на продаж 20 тон товару на суму 45200грн. Саме з вини позивача, який виписував накладні та рахунки на товар не зазначалось конкретного договору.

Позивач у поясненнях від 11.05.10р. зазначив, що протягом квітня 2008року ним було здійснено на користь відповідача сім поставок товару по 20 тон вартістю 45200грн, а всього 140 тон на загальну суму 316400грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що передання товару за накладною № POL 00000000132 від 09.04.2008р не свідчить про продаж його саме за договором від 07.04.2008р. До того ж, умови продажу вказані у договорі і накладній є різними. Отже, надану позивачем накладну не можна вважати доказами виконання позивачем договору № 07/04/08-1 від 07.04.08р., а отже і наявності у відповідача перед позивачем боргу саме за цим договором.

З метою об’єктивного та повного розгляду даної справи, апеляційним господарським судом у порядку статті 38 ГПК України було витребувано справу № 22/295/08 від господарського суду Запорізької області за позовом ТОВ "Агропромислова компанія"до ТОВ "Поліський виробничо –експериментальний завод та ВАТ "Мелітопольський м’ясокомбінат"про стягнення 397900грн. вартості поставлених неякісних кормових дрожів. На постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.06.09р. у цій справі сторони у суді першої інстанції посилались в обґрунтування наявності між ними довготривалих взаємовідносин з купівлі-продажу дріжджів кормових та укладання декількох договорів з продажу однакової кількості такого товару. З копії названої постанови, наданої позивачем до справи №14/56/09-4/188/09 (а.с.70,т.1), вбачається, що господарським судом у справі № 22/295/08 досліджувались обставини поставки за 9-ю договорами купівлі-продажу кормових дріжджів, зокрема і за договором № 07/04/08-1 від 07.04.08р.

Зі змісту матеріалів справи № 22/295/08, а саме розрахунку позовних вимог ТОВ "Агропромислова компанія", який доданий до позовної заяви, вбачається, що рахунок-фактура № POL 00000000144 від 09.04.2008р, на якому ґрунтуються позовні вимоги у справі № 14/56/09-4/188/09, не стосується договору купівлі-продажу № 07/04/08-1 від 07.04.2008р., відповідачем у цьому розрахунку рахунок-фактуру віднесено до договору купівлі-продажу № 09/04/08-2 від 09.04.08р., а до договору № 07/04/08-1 від 07.04.08р відповідач відніс рахунок фактуру № POL 00000000139 від 08.04.2008р на суму 45200грн., який був сплачений у сумі 50000грн., про що свідчить платіжне доручення № 774 від 17.04.08р. ТОВ "Поліський виробничо –експериментальний завод"не заперечив при розгляді справи № 22/295/08 цей розрахунок. Також позивачем не надав доказів того, що на виконання договору № 09/04/08-2 від 09.04.08р поставка здійснювалось не за накладною № POL 00000000132 від 09.04.2008р., а за іншою накладною. Тому позовні вимоги заявлені за договором № 07/04/08-1 від 07.04.08р. задоволенні місцевим господарським судом безпідставно без з’ясування фактичних правовідносин сторін.

Таким чином, взаємозв’язок між договором №07/04/08-1 від 07.04.2008р., на підставі якого заявлений позов, та первинними документами, на які посилається позивач у справі, а саме: рахунком-фактурою № POL 00000000144 від 09.04.2008р.та накладною № POL 00000000132 від 09.04.2008р., відсутній.

Крім того, в обґрунтування свого висновку, господарський суд Запорізької області послався на те, що доказом передачі товару за вказаним договором є товарно –транспортна накладна № 01ЧН від 09.04.2008р.

Проте, як вбачається з екземплярів товарно –транспортної накладної від 09.04.08р. наданої позивачем (т.1,а.с.63) та відповідачем(т.1, а.с. 96), вони різняться між собою за змістом. Зокрема, в цих накладних не співпадають прізвища водіїв, відповідно на екземплярі позивача вантаж доставлявся Макаровим, підпис якого відсутній, а на екземплярі товаротранспортної накладної відповідача вказано, що вантаж доставлявся водієм Захаровим, який розписався за прийняття товару до перевезення. Відповідач наполягає на тому, що товарно-транспортна накладна оформлюється не перевізником, а вантажовідправником, тобто позивачем, що підтверджується п.3.3 договорів, які укладались між сторонами, зокрема і п.3.3 договору на підставі якого заявлено позов. Товарно-транспортна накладна оформлюється у чотирьох екземплярах і в екземплярі, який надано відповідачу не було вказано ні договору, ні рахунків, ні видаткових накладних, а було зазначено найменування товару, його кількість, як і в інших товарно-транспортних накладних на інші поставки від позивача дріжджів. Крім того, слід відмітити, що у екземплярі товарно –транспортної накладної, наданої позивачем відсутній номер цієї накладної, на відміну від екземпляру відповідача.(т.1,а.с.63). В матеріалах справи наявна товарно –транспортна накладна б/н від 09.04.2008р. (т.1, а.с. 63), тобто не № 01 ЧН, як це вказує суд в своєму рішенні

Відповідач у підтвердження своїх доводів послався також на порядок заповнення товарно-транспортних накладних, який був визначений п.3.5.1 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи (z0483-96) , затверджений наказом Мінтранспорту та Мінстатистики N 228/253 від 07.08.96р., що скасований, але порядок заповнення товарно транспортної накладної на даний час не змінився.

Проте на вказані обставини суд першої інстанції не звернув уваги. Відтак, посилання суду першої інстанції в рішенні на товарно –транспортну накладну № 01ЧН від 09.04.2008р., як на доказ поставлення позивачем товару відповідачу саме за договором №07/04/08-1 від 07.04.2008р. є безпідставним та передчасним.

Оскільки товарно-транспортна накладна заповнюється вантажовідправником, бо є документом, що супроводжує товар, та враховуючи те, що екземпляр товарно-транспортної накладної, наданої позивачем не підписаний водієм перевізника, що прийняв товар до перевезення, то колегія суддів вважає, що цей документ наданий позивачем не може бути доказом поставки товару саме за договором № 07/04/08-1 від 07.04.08р.

Також, господарський суд Запорізької області не врахував, що у сторін довготривалі відносини щодо поставки однотипного товару, суду необхідно було ретельніше встановити дійсні правовідносини сторін та перевірити чи дійсно спірна поставка відбувалась на виконання умов договору № 07/04/08-1 від 07.04.2008р.

Крім того, з постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2010р. у справі № 14/57/09-1/100/09 зі спору між тими ж сторонами за договором від 31.03.08р № 31/03/08-1 на поставку дріжджів кормових у кількості 20тон вартістю 45200грн. вбачається, що суд врахувавши те, що як в накладній №№ POL 00000000114 від 01.04.2008р. так і в рахунку-фактурі № POL 00000000124 від 01.04.2008р, відсутні будь-які посилання на договір від 31.03.2008р. № 31/03/08-1, як на підставу здійснення поставки, дійшов висновку про те, що сторони провели господарську операцію поза межами договору на підставі накладної.

За вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача заявлені на підставі договору № 07/04/08-1 від 07.04.2008р.задоволенню не підлягають, оскільки позивачем в супереч ст. 33.34 ГПК України (1798-12) не доведено належними та допустими доказами наявності заборгованості по цьому договору.

Позовних вимог позивач відповідно до ст. 22 ГПК України не змінював, а апеляційному господарському суду ГПК України (1798-12) не надано права виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.ст. 4- 5, 4- 7, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене та враховуючи, що суд першої інстанції в порушення наведених норм не забезпечив всебічний, повний та об’єктивний розгляд справи, що суттєво вплинуло на правильність встановлення дійсних обставин справи та відповідно, на їх юридичну оцінку і правильність застосування норм матеріального права, судова колегія вважає за необхідне скасувати прийняте у справі рішення і прийняте нове рішення, яким в позові відмовити.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", м.Мелітополь, Запорізька область задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.11.2009р. у справі № 14/56/09-4/188/09 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо –експериментальний завод", м.Чернігів (код ЄДРПОУ 33336034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія", м.Мелітополь Запорізька область (код ЄДРПОУ 31914947) 136грн.01коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суду.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.