ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2010 року Справа № 39/240-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.,
при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 25.05.2010 року:
від позивача: Безпалова П.Ю, представник, довіреність № 11 від 12.01.10;
від відповідача: Перепелиця С.Л. представник, довіреність № б/н від 09.02.10.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМТ Спутнік", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2010 року у справі № 39/240-09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом КР", м. Кривий Ріг до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМТ Спутнік", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 32 546,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодом КР", м. Кривий Ріг звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМТ Спутнік", м. Кривий Ріг про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 32 546,43 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2010 року у справі № 39/240-09 (головуючий суддя: Ліпинський О.В., судді: Чередко А.Є., Примак С.А.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 16 413,22 грн. основного боргу, 164,13 грн. витрат по сплаті державного мита та 119,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "БМТ Спутнік", м. Кривий Ріг подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2010 року у справі № 39/240-09 скасувати у частині, якою було задоволено позовні вимоги.
Відповідач вважає, що рішення в частині, якою було задоволено позовні вимоги, винесене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не доведено та відсутні докази того, що позивач надавав відповідачеві рахунки відшкодування понесених ним витрат на сплату вартості оренди землі та комунальних платежів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що в судовому засіданні витрати позивача були доведені в повному обсязі, до матеріалів справи були залучені докази, які підтверджували суму заборгованості відповідача. Позивач з викладеним у апеляційній скарзі не погоджується та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 29.04.2010 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2010 року розгляд справи відкладався до 25.05.2010 року.
25.05.2010 року у судовому засіданні оголошено перерву на 08.06.2010 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
17 травня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодом КР" –орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМТ Спутнік" –орендар був укладений договір оренди майнового комплексу, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування майновий комплекс з обладнанням, що знаходиться в с. Красне, Скадовського району, вул. Приморська,6.
Пунктами 5.1, 5.3 договору встановлений обов'язок орендаря сплачувати щомісячно орендну плату в розмірі 6 000 грн., шляхом перерахування на рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця згідно виставленого рахунку.
Пунктом 5.2 договору орендар зобов'язувався відшкодувати орендодавцю витрати, пов'язані з орендою землі, комунальні платежі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати орендної плати в строки, встановлені договором, не виконав.
Орендна плата за липень-серпень 2006 року не сплачена.
Платіжним дорученням № 165 від 11.08.2006 року відповідачем оплачено 9 000 грн. –часткова оплата за оренду комплексу за липень 2006 року, рахунок № 0005273 від 31.07.2006 року.
За рахунком-фактурою № 0005273 від 31.07.2006 року позивачем було пред'явлено до оплати відшкодування витрат електроенергії за червень 2006 року та витрат по оплаті приймання і перекачки стоків, всього на суму 9 301,12 грн.
Таким чином, за зазначеним рахунком відповідачем не доплачено 301,12 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо стягнення орендної плати за липень-вересень 2006 року пред'явлені з пропуском позовної давності, встановленої ст. 257 Цивільного кодексу України, про застосування якої заявив відповідач у відзиві на апеляційну скаргу.
З урахуванням наведеного, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у стягненні 12 000 грн. орендної плати.
Що стосується вимог щодо відшкодування комунальних платежів, то позивачем надані відповідні докази, які підтверджують понесення позивачем вказаних витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем –договори на постачання електричної енергії, на комунальне обслуговування по прийманню та перекачці каналізаційних стоків, на перекачування стічних вод, приймання та очистку стічних вод, рахунки на оплату зазначених витрат та виписки банку про їх оплату.
Оскільки умовами договору строк оплати комунальних платежів не встановлені, то з урахуванням приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначене зобов'язання повинно бути виконано відповідачем у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Така вимога пред'явлена відповідачу позивачем листом № 97 від 24.07.2009 року, тобто відповідач повинен здійснити оплату комунальних платежів в строк до 31.07.2009 року.
Вказане зобов'язання відповідачем не виконано.
Скаржник безпідставно зазначає в апеляційній скарзі, що зміст зазначеного листа містить вимоги щодо сплати боргу з орендної плати.
З доданих до листа рахунків вбачається, що вони, поміж орендної плати, містять суми по відшкодуванню витрат по електроенергії, прийманню та перекачці стоків, очистки стоків, вивозу твердих побутових відходів.
Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Право на пред'явлення вимоги на відшкодування комунальних послуг виникло у позивача 01.08.2009 року, позов пред'явлений 22.10.2009 року, тобто зазначені вимоги пред'явлені позивачем в межах позовної давності.
З урахуванням викладеного, рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМТ Спутнік", м. Кривий Ріг залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2010 року у справі № 39/240-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька Суддя Р. М. Бахмат Суддя О.С.Євстигнеєв