10/33 Про стягнення заборгованості за неякісне виконання умов договору про ремонт вагонів - 08.06.2010 Прийняття

У лютому 2010 року Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця", м. Донецьк (далі за текстом – ДАЗТ України "Укрзалізниця", позивач), звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою №НЗТ-03/864 від 21.07.09 з вимогами про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна Луганської області (далі за текстом –ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод", відповідач), суми понесених витрат на ремонт вагону у розмірі 247 грн. 32 коп., суми штрафних санкцій у розмірі 9192 грн. 00 коп. (всього у сумі 9439 грн. 32 коп.)

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.04.10 у справі №10/33 у задоволенні позову відмовлено з покладання судових витрат на позивача.

Дане рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:

-положеннями ст.ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, п. 6.2. "Керівництва по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм."- ЦВ –0016, яке затверджено наказом Укрзалізниці № 272-Ц від 06.11.98;

-позивач не довів належними і допустимими доказами факт порушення відповідачем умов договору щодо якості ремонту вагонів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 06.04.10 у справі №10/33, позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 15.04.10 №412, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржуване рішення господарського суду Луганської області є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно винесено з порушенням норм матеріального права, зокрема, п. 6.2. "Керівництва по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм."- ЦВ –0016, яке затверджено наказом Укрзалізниці № 272-Ц від 06.11.98, ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.06.96 №273/96-ВР, пункту 5 розділу 1 Загальні положення Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 (457-98-п) ; та за невідповідністю висновків, викладених в цьому рішенні, обставинам справи.

Відповідач заперечив проти доводів позивача, викладених в його апеляційній скарзі, за відзивом від 17.05.10 №107-Ю, який 18.05.10 подав до Луганського апеляційного господарського суду, та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.05.10 відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України" для розгляду апеляційної скарги Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", м. Донецьк, на рішення господарського суду Луганської області від 06.04.10 у справі №10/33 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Баннова Т.М., суддя –Єжова С.С., суддя –Журавльова Л.І.

У зв’язку з відпусткою головуючого судді Баннової Т.М. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.05.10, відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, головуючого суддю Баннову Т.М. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №10/33 та введено головуючим суддею до складу цієї колегії суддю Бойченко К.І.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

08.08.08 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" (позивачем у справі, Замовником) і Товариством з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" (відповідачем у справі, Виконавцем) укладено договір № 0549/08-цю на капітальний ремонт вантажних вагонів з продовженням терміну служби до 6 років (далі за текстом –договір).

Згідно п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання виконати капітальний ремонт вантажних вагонів з продовженням терміну служби до 6 років, який проводиться згідно з "Керівництвом по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм." ЦВ –0016, затвердженим наказом Укрзалізниці №272-Ц від 06.11.98.

Згідно п. 2.6 договору приймання вагонів після капітального ремонту з продовженням терміну служби здійснюється на території виконавця та уповноваженими представниками замовника (ЦВІЗ) з підписанням повідомлення про випуск вагонів з ремонту (Форма ВУ-36М), акта про виконання робіт по модернізації вантажних вагонів (форма ВУ-48) та акту 03-2 (УЗ), оформленого у визначеному порядку.

Виконавець направляє балансоутримувачу вагонів підписаний зі своєї сторони акт, який повинен бути повернутий виконавцю, оформлений належним чином та підписаний уповноваженою особою балансоутримувача.

В усьому іншому сторони керуються "Основними правилами ремонту та модернізації вантажних вагонів на заводах залізничного транспорту України" № ЦВ-ЦПром-0020 (п. 2.7 договору).

Гарантії якості ремонту визначені у розділі 6 договору, редакція розділу 6 договору змінена додатковою угодою № 3 від 30.04.09.

За умовами п. 6.2.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 30.04.09):

-при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини Виконавця, представники залізниці, які мають довіреність Замовника на проведення рекламаційної роботи, викликають представників Виконавця, для оформлення акту-рекламації форми ВУ-41 (Додаток 4), телеграмою, в якій вказується дата та місце очікуваного прибуття представника Виконавця;

-виконавець сплачує Замовнику понесені витрати на усунення дефектів та штраф у наступних розмірах:

-20% вартості неякісних нових складових частин, які встановлені Виконавцем при ремонті;

-5% вартості неякісно виконаного ремонту при поверненні вантажного вагону Виконавцю для усунення недоліків;

-3% вартості неякісно виконаного ремонту при усуненні недоліків Виконавцем у Замовника.

25.12.08 був підписаний акт №324 приймання–здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих вагонів між відповідачем та ДП "Донецька залізниця" (балансоутримувачем) форми 03-2 (УЗ), згідно якого ДП "Донецька залізниця" прийняла від відповідача відремонтовані вагони, в тому числі вагон №67382424, вартість ремонту 1 вагону - 45690 грн.

25.12.08 підписано повідомлення про випуск вагонів з ремонту (Форма ВУ-36М), в тому числі вагону №67382424.

03.06.09 вагонним депо Дебальцеве–Сортувальна ДП "Донецька залізниця" виявлено дефект вагону №67382424, тобто протягом гарантійного строку експлуатації.

03.06.09 комісією у складі представників вагонного депо Дебальцеве –Сортувальна ДП "Донецька залізниця" і ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" було складено акт –рекламацію №16, в якому вказано, що при технічному обслуговуванні рухомого складу виявлено послаблення кріплення ковзуна. У висновку комісії про причини дефекту і визначення винного підприємства зазначено –послаблення кріплення ковзуна, порушення вимог Інструкції ЦВ-0015 п. 5.6 після здійснення капітального ремонту 23.12.08 вагону №67382424, який не витримав гарантійного терміну.

Даний акт - рекламація підписаний з особливою думкою представника ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод", який вказав, що вини ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" немає, оскільки поверхня ковзуна ролика зношена рівномірно як і у всіх інших, і це доводить, що ролик працював як і всі інші без порушень після випуску вагону з ремонту, ролик був перевернутий в експлуатації до відчеплення. Вина ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" відсутня.

Позивач стверджує, що надані ним документи доводять вину відповідача у неякісному ремонті відповідачем вагону, і просить стягнути суму понесених витрат на ремонт вагону у розмірі 247 грн. 32 коп., яку підтверджує калькуляцією витрат, а також суму штрафних санкцій у розмірі 9192 грн. 00 коп. (20 % від вартості ремонту вагону - 45 690 грн. х 20 %).

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги приписами ст.ст. 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У частинах 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем умов договору щодо якості ремонту вагону ґрунтуються на висновках акту - рекламації від 03.06.09. Позивач зазначає, що вказаний акт складено відповідно до Основних положень ремонту та модернізації вантажних вагонів на заводах залізничного транспорту України, затверджених наказом Укрзалізниці ЦВ-ЦПром - 0020 №125-Ц від 27.04.99.

Згідно з п. 6.2 "Керівництва по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм."- ЦВ –0016, затвердженим наказом Укрзалізниці №272-Ц від 06.11.98, на який сторони посилаються в договорі, виконання технологічних процесів ремонту вагонів, вузлів і деталей, стан засобів виробництва та засобів вимірювання періодично перевіряють ВТК, заводська лабораторія, і заводський інспектор –приймальник ЦВ Укрзалізниці (ЦВІЗ), а у вагонних депо–головний інженер та інженер з приймання вагонів. Проміжному контролю та прийняттю підлягають візки в зборі та 4 –вісні візки в зборі.

Матеріали справи свідчать про те, що:

-на ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" працює незалежна Інспекція ЦВ Укрзалізниці з приймання вагонів після капітального ремонту. Відповідно до повідомлення №977 від 25.12.08 вагон №67382424 вийшов з ремонту повністю укомплектованим, прийнятим Відділом технічного контролю заводу та незалежною Інструкцією ЦВ УЗ і відповідав всім вимогам Інструкцій ЦВ УЗ;

-вагон №67382424 був відчеплений не по послабленню кріплення ковзуна візка, а по перевороту ролика ковзуна візка, що має істотну різницю. Підтвердженням чому є акт-рекламації №16 від 03.06.09, в якому зазначено, що ролик мав рівномірний знос, як торцевої поверхні, так і по поверхні качання. Таким чином, враховуючи рівномірний знос ролика по поверхні качання, є всі підстави вважати, що вагон №67382424 був відремонтований відповідно до усіх вимог Інструкцій ЦВ-0016 УЗ та ЦВ-0082 УЗ (модернізація з встановленням елементів компанії "А.STUCKI");

-вищевказаний вагон знаходився в експлуатації з 25.12.08 по 03.06.09, тобто більше, ніж п’ять місяців. Згідно довідки ГИВЦ №2653 від 11.06.09 вагон пройшов 3525 км порожнього та 8557 км вантажного пробігу, а саме: 12082 км всього напрямку шляху;

-згідно з п.п. 4.1, 4.1.5 Інструкції ЦВ-0043 УЗ контроль технічного стану вагонів, що знаходяться в сформованих составах і транзитних поїздах, а також порожніх вагонах при підготовці їх до перевезень; виявлення несправностей; виконання необхідного ремонту, що забезпечує безпеку руху, пожежну безпеку, збереження вагонів; постановку в поїзди і прямування в них технічно справних вагонів, забезпечують працівники пункту технічного обслуговування вагонів (ПТО), а саме: оглядачі вагонів, оглядачі-ремонтники та інші працівники ПТО;

-згідно Інструкції ЦВ-0043 УЗ кожен раз при постановці вагонів у склад поїздів, при подачі їх під завантаження, приймання з під завантаження, вагон обов’язково оглядався оглядачами вагонів відповідних ПТО. Претензій до якості виконаних робіт з ремонту вагона на адресу ТДВ "Попаснянський вагоноремонтний завод" не поступало. Такий дефект, як перевернутий ролик ковзуна візка не міг бути не зафіксований робітниками вагонної служби "Укрзалізниці" на протязі п’яти місяців експлуатації, якщо б це мало місце;

-переворот ролика стався в процесі експлуатації, а саме: збільшення динамічних навантажень, порушення правил вантажно-розвантажувальних робіт, порушення правил при формуванні поїздів, порушення швидкісного режиму і таке інше.

Повноважний фахівець ДП "Проектно–конструкторського та технологічного бюро рухомого складу Державної адміністрації залізничного транспорту України", який дав пояснення в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, пояснив, що піввагон №67382424 при проведенні капітального ремонту, відповідно до плану модернізації, був обладнаний теліжками моделі 18-100 з проведенням їх модернізації по встановленню елементів компанії "А.STUCKI". Відповідно технічним вимогам та технологічним процесам при відпустці піввагону з ремонту висота кожного ковзуна заміряється у чотирьох точках на нівельованих ділянках путі в присутності майстра зміни та контрольного майстра ВТК. Ці розмірі реєструються та передаються до Києва (ГИВЦ). При здачі піввагону №67382424 неможливо не замітити переворот ролика. Зафіксований в акті-рекламації факт, що ролик має свіжі сліди рівномірного зносу на циліндричної частині підтверджує правильність його встановлення на заводі, а сліди на торцевої частині ролика вказують на то, що він перевернувся внаслідок неправильної експлуатації вагону.

Як було вищевказано вартість ремонту спірного вагону склала 45690 грн. 00 коп.

З урахуванням обставин даної справи, умов п. 6.2.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 30.04.09) позивачем не доведено факту допущення з боку відповідача неякісності ремонтних робіт.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, судова колегія доводи апелянта залишає поза увагою, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду від 06.04.10 у справі №10/33 залишає в силі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 51 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявника скарги (позивача у справі) –Державну адміністрацію залізничного транспорту України "Укрзалізниця", м. Донецьк.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини даної постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

1.Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", м. Донецьк, №412 від 15.04.10 на рішення господарського суду Луганської області від 06.04.10 у справі №10/33 залишити без задоволення.