Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України справа слухалась з перервою в судовому засіданні 01.06.- 07.06.2010 року

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2010 року у справі №14/407 позовні вимоги комунального підприємства "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" м. Донецьк (далі по тексту - КП "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька") до товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.М." м.Донецьк (далі по тексту ТОВ "М.В.М.") про стягнення заборгованості у розмірі 9185,40 грн. - задоволено у повному обсязі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішенням, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зауважує, що оскільки договір №503 від 17.02.2005 року не містить норми, відповідно до якої останній буде пролонговуватися автоматично декілька разів після сплину попередньо встановленого строку його дії, тому вважає, що зобов’язання відповідача по відшкодуванню позивачу експлуатаційних витрат припинилися 18.02.2007 року.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідач зобов’язаний приймати участь в експлуатаційних витратах, які виникли внаслідок виконання позивачем обов’язків, покладених на нього пунктом 2 спірного договору, що підтверджує, на його думку, необґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність зв’язку між обов’язком відповідача щодо компенсації експлуатаційних витрат і виконанням позивачем умов укладеної угоди.

Також заявник скарги звертає увагу на недоведеність позивачем факту виконання останнім робіт з утримання будинку і прибудинкової території за період квітень-жовтень 2009 року, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні документи в підтвердження його вимог

Також в апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, однак під час судового засідання просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, так як вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки викладені в ній доводи не відповідають обставинам справи та діючому законодавству.

Представник відповідача під час судового засідання підтримав викладені в апеляційній скарзі заперечення

Представник позивача на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року надав суду витребувані у нього документи, які залучено колегією суддів до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

Між КП "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" (співвласник) та ТОВ "М.В.М." (власник) - 17.02.2005р. укладено договір №503 про спільне користування будинком та прибудинковою територією (далі по тексту договір), відповідно до п.1.1 якого співвласник зобов’язався брати участь в загальних витратах власника будинку з технічного обслуговування житлового фонду та прибудинкової території.

Предметом договору є вбудоване нежитлове приміщення площею 874,8 кв.м. за адресою: м.Донецьк, вул.50-річчя СРСР, 149, яке було передано товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м.Донецьк у власність відповідачу за договором купівлі-продажу від 17.02.2005 року (а.с.7).

Розділом 2 договору передбачено наступні обов’язки позивача:

— обслуговувати житловий будинок та інженерні комунікації, які забезпечують нормальну експлуатацію житлового будинку;

— здійснювати прибирання та освітлення місць загального користування;

— здійснювати санітарне очищення, прибирання прибудинкової території та вивіз побутового сміття;

— здійснення прочищення димоходів, вентиляційних каналів;

— здійснення дезінфекції та дератизації приміщень будинку;

— скидання снігу та сміття з покрівлі будинку;

— вжиття заходів з ліквідації аварійних ситуацій;

— здійснення контролю за виконанням правил пожежної безпеки будинку.

Відповідно до п.3.1 договору, відповідач зобов’язаний приймати участь в загальних витратах позивача з технічного обслуговування житлового будинку та прибудинкової території.

Розділом 4 договору сторони встановили наступний порядок здійснення розрахунків:

— оплату за відшкодування загальних витрат позивача з експлуатації житлового фонду відповідач зобов’язаний проводити щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця (п.4.1. договору);

— сума участі відповідача у загальних витратах позивача визначається розрахунком по фактичним витратам з урахуванням щоквартальних корегувань та на момент укладення договору становить: 416, 40 грн.+20%НДС (п.4.2 договору);

— по закінченню щоквартального звітного періоду позивач здійснює перерахунок вартості технічного обслуговування житлового будинку по фактичним витратам позивача (п.4.3 договору).

Відповідно до п.8.1 договору, останній укладений сторонами на строк з 17.02.2005р. по 17.03.2006р. При цьому, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на той самий строк (п.8.2 договору).

На виконання умов договору позивачем, зокрема виконувалися обов’язки з утримання будинку та прибудинкової території, в підтвердження чого останнім було надано перелік виконаних робіт.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу експлуатаційних витрат за період квітень-жовтень 2009 року в сумі 9185,40 грн. не виконав.

На виконання умов договору №503 від 17.02.2005 року позивач направляв відповідачу претензію №08/6-1204 від 23.10.2009 року (а.с.11) та лист №08/6-1373 від 26.11.2009 року (а.с.12) разом з актом звірки взаєморозрахунків, однак відповідач свої зобов’язання за договором не виконав.

Оскільки вищевказані претензія та лист були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, КП "Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною вимогою про стягнення з ТОВ "М.В.М." заборгованості у розмірі 9185,40 грн., яку рішенням суду від 25.03.2010 року по справі №14/407 задоволено повністю.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом даного спору є відшкодування витрат з технічного обслуговування житлового будинку та прибудинкової території за період квітень-жовтень 2009 року у розмірі 9185грн.40 коп. за договором №503 від 17.02.2005 року.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Статтями 319, 322 ЦК України визначено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (686-14) , суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов’язковою умовою договорів на надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення зобов’язань відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 2 ст. 14 закону України "Про житлово-комунальні послуги", ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, повноваження утримання будинку, що знаходиться у комунальній власності міста належить, зокрема, позивачу.

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 29.10.2003р. №464 затверджено Порядок участі суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинків та прибудинкових територій в м.Донецьку.

Згідно п.1 вказаного Порядку розрахунок вартості послуг з утримання будинків та прибудинкових територій проводиться житлово-комунальними підприємствами в цілому по підприємству.

Позивачем було проведено розрахунок зборів з орендарів та власників нежитлових приміщень на покриття експлуатаційних витрат по факту 2008 року, за змістом якого сума на покриття витрат позивача становить 1,25 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання щодо утримання будинку №149 по вул.50-річчя СРСР у м.Донецьку та прибудинкової території виконав, в зв’язку з чим останнім надано розрахунок суми витрат на обслуговування даної території, оригінал якого позивач надав під час судового засідання 07.06.2010 року та залучено останній до матеріалів справи.

В свою чергу, відповідач не виконав свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати виконаних позивачем протягом квітня-жовтня 2009 року робіт з утримання будинку та прибудинкової території у встановлені строки, що було обумовлено в п.3.1 договору №503 від 17.02.2005 року.

Також під час судового засідання 07.06.2010 року відповідач погодився з затвердженими позивачем тарифами вартості експлуатаційних витрат у розмірі 1,25 грн. та сумою витрат з утримання будинку №149 по вул.50-річчя СРСР у м.Донецьку та прибудинкової території.

В матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості у розмірі 9185грн.40 коп. Не надано таких доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції.

З огляду на те, що існування основної заборгованості у сумі 9185грн.40 коп. за договором підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення.

Посилання скаржника щодо припинення дії договору №503 від 17.02.2005 року - з 18.02.2007 року, в тому числі і зобов’язань по ньому (відшкодування співвласнику експлуатаційних витрат тощо), оскільки даною угодою не передбачено кратності її пролонгації, є необґрунтованими та до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на відсутність доказів наявності звернень сторін з вимогою щодо розірвання спірного договору.

Крім того, заперечення скаржника щодо відсутності актів приймання-передання виконаних робіт з утримання прибудинкової території за спірний період, що, на думку останнього, обумовлює недоведеність позовних вимог, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки договором не передбачено складання зазначених актів в підтвердження виконання робіт з утримання будинку та прибудинкової території.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх також до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2010 року по справі №14/407 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2010 року по справі №14/407 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.М." м. Донецьк - залишити без задоволення.

Надруковано: 6 прим.:

1. позивачу

2,3. відповідачу

4. у справу

5. ДАГС

6.ГСДО