7/24 Про стягнення заборгованості за поставлений товар - 03.06.2010 Прийняття

Рішенням Господарського суду м.Києва від01.03.2010 р. у даній справі позов задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Київміськсантехмонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод" 482025,26 грн. заборгованості за поставлений товар.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки судом першої інстанції не були враховані суттєві обставини. Зокрема, суд першої інстанції не врахував того, що ціна укладеного сторонами договору № 049 від 04.01.2008 р. була чітко визначена і складала 500 000 грн. При укладанні договору сторони погодилися здійснювати всі свої зобов’язання за договором. Також було встановлена можливість узгодження вказаної вище суми шляхом взаємної звірки накладних. Відповідач вважає, що позивач не мав права поставляти товар за цією угодою на суму більше ніж 500 000 грн.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що між сторонами не було здійснено звірки взаєморозрахунків, в зв’язку з тим що відповідач не просив проводити такі розрахунки. За змістом п. 3.1 договору № 049 від 04.01.2008 р. ціна договору орієнтовно складає 500 000 грн., включаючи ПДВ, яка надалі уточнюється в накладних, які є невід’ємними частинами договору. Тобто позивач вважає, що ціна договору може збільшуватись. 17.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості. Разом із претензією надсилався акт зведення взаєморозрахунків, але відповідач від затвердження вказаного акту ухилився та жодної відповіді на нього не надав. Тому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

У січні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод" звернулося до господарського суду першої інстанції з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київміськсантехмонтаж" 482025,26 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором.

Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позов задоволено повністю.

Дослідивши всі докази по справі, з’ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2008 р. між сторонами по справі було укладено договір № 049, згідно умов якого позивач прийняв зобов'язання в термін та на умовах, визначених укладеним договором, поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар, в термін та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 9.1 даного договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом одного року, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що залишилися невиконаними.

Згідно з п. 3.1 договору ціна договору орієнтовно складає 500 000грн., з урахуванням ПДВ, яка надалі уточнюється в накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

За змістом п.п. 5.1, 5.2 договору оплата проводиться відповідачем - попередньою оплатою в розмірі 50% від ціни товару що замовляється, остаточний розрахунок 50% проводиться протягом 15 днів після отримання кожної окремої партії товару. У реквізитах платежу обов'язково вказується дата й номер договору. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 982 555,53 грн., крім того, після закінчення дії даного договору позивачем поставлено відповідачу товару на суму 27 461,77 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Факт поставки позивачем відповідачу товару належним чином доведений, документально підтверджений та не заперечується відповідачем в апеляційному суді.

Відповідачем за отриманий товар було перераховано кошти у розмірі 527 992,04 грн., що підтверджується банківськими виписками, таким чином, заборгованість за товар складає 482 025,26 грн., яка відповідачем визнається і не оспорюється.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормами ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже позовні вимоги відносно стягнення заборгованості за вказаним договором в розмірі 482 025,26 грн. є обґрунтованими та документально підтверджені.

До того ж, зі змісту п. 3.1 укладеного договору вбачається, що ціна даного договору не є остаточною, а є орієнтовною та може бути збільшена, а тому доводи відповідача про остаточну ціну договору в розмірі 500 000 грн. є необґрунтованими.

Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

При таких обставинах колегія суддів погоджується із правомірним та обґрунтованим висновком суду першої інстанції про задоволення даного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне й обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, правових підстав для задоволення апеляційної скарги немає.