6/238 Про стягнення шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства - 31.05.2010 Прийняття

Позивач –Державна екологічна інспекція в Луганській області (далі за текстом –Інспекція) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 07.12.2009 № 02-1890 до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер –інвест вугілля", м. Первомайськ Луганської області (далі за текстом –ТОВ "Інтер –інвест вугілля") про стягнення шкоди в розмірі 107 521,89 грн. заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.

18.02.2010 позивач подав уточнення від 17.02.2010 (а.с. 43) позовних вимог, у яких просив стягнути шкоду у вищезазначеному розмірі на користь Державного бюджету.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.2010 у справі № 6/238 зазначений позов задоволений повністю, стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету шкоду у розмірі 107 521,89 грн., заподіяну порушенням природоохоронного законодавства.

Рішення мотивоване наступним.

З урахуванням положень Цивільного кодексу України (435-15) у позивача виникло право вимоги шкоди лише після направлення претензії відповідачу, тобто у травні 2005 року.

Вимоги позивача виникли вже після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача і тому є поточними. Розрахунок розміру шкоди позивачем здійснений вірно, також підтверджено що порушення законодавство було припущено саме відповідачем та останнім не доведено іншого, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач –ТОВ "Інтер –інвест вугілля" звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 19.04.2010 № 220/12, якою просить відмінити рішення господарського суду Луганської області від 18.02.2010 у справі № 6/238 в частині стягнення шкоди у розмірі 107 521,89 грн. і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Відповідач вважає вимоги позивача погашеними в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вимоги позивача виникли 26.11.2008, тобто до порушення провадження у справі про його банкрутство, а позивач не заявив їх у встановленому порядку. Відповідач також зазначив, що не користується глиняним кар’єром.

Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 26.04.2010 у справі № 6/238 для розгляду зазначеної апеляційної скарги, у відповідності до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України" призначено судову колегію у складі: Якушенко Р.Є. –судді –головуючого, суддів –Бородіної Л.І., Лазненко Л.Л.

У зв’язку з виходом з відпустки судді Перлова Д.Ю. та відпусткою судді Якушенко Р.Є., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 у справі № 6/238, у відповідності до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", ст. 46 Господарського процесуального кодексу України призначено нову судову колегію у складі: Перлова Д.Ю. –судді –головуючого, суддів –Бородіної Л.І., Медуниці О.Є.

Сторони Луганським апеляційними господарським судом належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштових відправлень: від 06.05.2010 № 606632880 –Державній екологічній інспекції в Луганській області та від 07.05.2010 № 9101606652872 –ТОВ "Інтер –інвест вугілля").

Позивач відзиву на апеляційну скаргу відповідача не надав. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Повноважні та компетентні представники сторін у судове засідання не прибули, незважаючи на той факт, що про час та місце розгляду справи Луганським апеляційним господарським судом були повідомлені належним чином.

28 травня 2010 року (згідно штампу суду) до Луганського апеляційного господарського суду від відповідача –ТОВ "Інтер –інвест вугілля" надійшло клопотання від 25.05.2010 № 286/12 про відкладення розгляду справи № 6/238 у зв’язку з хворобою представника. Однак до зазначеного клопотання не додано жодних доказів на підтвердження викладеного, які відповідач міг надати (табель обліку робочого часу, довідку з лікувальної установи, тощо). Відповідач є юридичною особою, яка у разі неможливості з’явлення у судове засідання одного представника не позбавлена можливості замінити його іншим. З огляду на викладене судова колегія відхиляє зазначене клопотання відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу від 19.04.2010 № 220/12 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Інвест вугілля", м. Первомайськ Луганської області слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 18.02.2010 у справі № 6/238 слід залишити без змін за наступних підстав.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

ѕ наявність шкоди;

ѕ протиправна поведінка заподіювача шкоди;

ѕ причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В період з 13.08.2008 по 21.08.2008 Інспекцією було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем - ТОВ "Інтер-інвест вугілля". При огляді стану земельних ділянок, що знаходяться в користуванні у відповідача було встановлене нецільове використання земельної ділянки, наданої підприємству для обслуговування плоского породного відвалу внаслідок розміщення на ній побутових, будівельних відходів пакувальної тари, відходів одягу, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель". Також встановлено користування земельної ділянкою, на якій розміщено кар’єр суглинків здійснюється без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст. 35, 48 Закону України "Про охорону земель". За проектом площа земельної ділянки становить 7,3га.

Вказаний акт був отриманий відповідачем та підписаний без зауважень.

Листом від 23.09.2008 № 713/01 відповідач повідомив позивача, що в 2003 році під час укладання договору оренди землі, земельна ділянка, на якій розміщений кар’єр суглинків не була оформлена.

Позивачем проведений розрахунок визначення розміру шкоди у сумі 107 521,89 грн., заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на території Калинівської селищної ради Попаснянського району за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (963-2007-п) . Розрахунок розміру шкоди позивачем здійснений вірно.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа від 26.11.2008 № 118 Відділу Держкомзему у Попаснянському районі Луганської області –рішенням Калинівської селищної ради від 23.03.2006 № 38/9-2 було припинено ДВАТ "Шахта ім. Менжинського" ДХК "Первомайськвугілля" право користування земельною ділянкою під кар’єром площею 7,04 га, яка розташована в межах населеного пункту с. Калинове –Борщувате на території Калинівської селищної ради Попаснянського району. Земельна ділянка була переведена до земель запасу промисловості Калинівської селищної ради та на той час у власність чи користування не надавалась.

Позивач направляв відповідачу претензію від 18.05.2009 № 02-1862/277 у якій просив добровільно сплатити шкоду у розмірі 107 521,89 грн., на яку отримав відповідь від 26.05.2009 № 342/12, якій відповідач повідомив про порушення 11.03.2009 справи № 12/21б про його банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, а саме з ухвали господарського суду Луганської області від 11.03.2009 цієї дати за заявою кредитора –Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" було порушено провадження у справі № 12/21б про банкрутство боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер –інвест вугілля" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.11.2009 у справі № 12/21б затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, серед яких відсутній позивач.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Судова колегія зазначає, що заявлені позивачем вимоги не є конкурсними, оскільки вони підлягають доказуванню в суді, тому що немає документа, за приписом якого відповідач був би зобов’язаний сплатити шкоду, тобто до винесення судом відповідного рішення у відповідача не виникає обов’язку відшкодувати шкоду, він міг це зробити тільки у добровільному порядку. Позивач звернувся до суду 22.12.2009 (згідно власноручного надпису представника, 23.12.2009 –згідно штампу суду), але у будь –якому випадку після 11.03.2009 –дати порушення провадження у справі № 12/21б про банкрутство відповідача, тобто вимоги позивача є поточними.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розрахунок розміру шкоди позивачем здійснений вірно, також підтверджено що порушення законодавство було припущено саме відповідачем та останнім не доведено іншого, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Інвест вугілля", м. Первомайськ Луганської області, заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

1. Апеляційну скаргу від 19.04.2010 № 220/12 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Інвест вугілля", м. Первомайськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 18.02.2010 у справі № 6/238 залишити без задоволення.