КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2010 № 2-23/6406-2009-37/78
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання:
представників сторін:
позивача: Мирна Т.І. (дов. від 02.02.10 № 01-02-18/1116);
відповідача: Єршова С.В. (дов. від 17.12.09 № 2-18),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.03.2010
у справі № 2-23/6406-2009-37/78 ( .....)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан"
до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Херсонського виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківгаз"
про стягнення 113061,33 грн.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.10 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" 110355 грн. 35 коп. основного боргу, 1104 грн. 54 коп. інфляційних нарахувань, 498 грн. 87 коп. процентів за користування чужими коштами, 1120 грн. 54 коп. державного мита та 233 грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.
Скарга мотивована тим, що факт ануляції акта про виконання робіт по транспортуванню природного газу по магістральних газопроводах від 01.04.09 не може бути підставою для твердження, що сума 110355, 35 грн. є безпідставно набутим майном, оскільки газ в об’ємі 9480, 7 тис. куб. м. був протранспортований відповідачем відповідно до договору; даний газ був спожитий позивачем, про що свідчить реєстр фактичного споживання природного газу за березень 2009 року, наданий ВАТ "Кримгаз".
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.05.10 № 01-23/1/3 у справі № 2-23/6406-2009-37/78 внесено зміни до складу судової колегії і замість судді Гольцової Л.А. введено до складу колегії суддю Ропій Л.М.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.01.09 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі-газотранспортне підприємство) в особі Феодосійського виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківгаз" та Закритим акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" (далі-замовник) укладено договір на транспортування природного газу по магістральних газопроводах № 691/164/з.
Відповідно до п. 1.1. договору від 01.01.09 № 691/164/з газотранспортне підприємство зобов’язується в 2009 році здійснити транспортування природного газу замовника трубопровідним транспортом від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до газорозподільчої станції газотранспортного підприємства, та передачу газу в газову мережу ВАТ "Кримгаз" надалі газорозподільного підприємства для подальшого транспортування замовнику, а замовник зобов’язується прийняти протранспортований для нього газ на умовах цього договору та сплатити послуги по його транспортуванню відповідно до тарифів, зазначених в пункті 6.1. цього договору.
Згідно з п. 5.1. вказаного вище договору послуги по транспортуванню газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.
Пунктом п. 5.2. договору передбачено, що газотранспортне підприємство до 10-го числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Даними для складання актів здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є реєстри, надані газотранспортному підприємству газорозподільним підприємством.
Замовник протягом 3-х днів з моменту одержання акта здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу зобов’язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта здачі-прийомки послуг. Акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (п.п. 5.3., 5.4. договору від 01.01.09 № 691/164/з).
В пункті 6.1. договору зазначено, що тариф на послуги по транспортуванню газу, що надаються газотранспортним підприємством замовнику, складає 9, 70 грн. без ПДВ за 1000 м. куб. протранспортованого газу, крім того ПДВ (20%) – 1,94, всього 11, 64 грн.
Згідно з п. 7.2. договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства в такому порядку: 90% вартості послуг по транспортуванню запланованого місячного обсягу газу, зазначеного в пунктах 2.1. та 2.3. даного договору, оплачується замовником в строк до 30-го числа місяця, в якому ці послуги надаються; остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу та реєстрами газорозподільного підприємства, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок газотранспортного підприємства в строк до 15-го числа місяця, наступного за звітним.
Сторони прийшли до згоди, що всі спори (розбіжності), які можуть виникнути при виконанні умов цього договору, повинні вирішуватися шляхом переговорів. До пред’явлення газотранспортному підприємству позову, що випливає з цього договору, замовник в обов’язковому порядку повинен пред’явити до нього претензію (п. 10.1. договору).
Пунктом 12.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з 01.01.09 і діє в частині транспортування газу по 31.12.09, а в частині розрахунків до повного здійснення.
01.04.09 сторонами було підписано акт по виконанню робіт з транспортування природного газу за березень 2009 рік по магістральних газопроводах обсягом 9480, 7 тис. куб.м. на суму 110355, 35 грн.
Позивачем за послуги по транспортуванню природного газу за березень 2009 рік було перераховано ДК "Укртрансгаз" Феодосійського ЛПУ МГ згідно з меморіальним ордером від 31.03.09 № 66 - 103443, 51 грн. та платіжним дорученням від 15.04.09 № 4386 - 10476, 01 грн.
Відповідач листом від 22.05.09 № 5074/64-001 повідомив позивача про те, що балансом надходження та розподілу природного газу на березень 2009 рік не були передбачені обсяги поставки газу для ЗАТ "Кримський ТИТАН" із ресурсів відбору природного газу із підземного сховища газу (ПСГ).
25.05.09 відповідач листом № 5152/64-004 повідомив, що згідно з дорученням Прем’єр-міністра України від 20.05.09 надано тижневий термін для анулювання оформлених у березні 2009 року актів приймання-передачі газу в ПСГ, відбору даного газу із ПСГ та на вжиття заходів щодо покриття ресурсного дефіциту ЗАТ "Кримський ТИТАН" і проведення в повному обсязі відповідних взаєморозрахунків.
Відповідач в листі від 02.06.09 № 5617/64-004 зазначив, що при анулюванні зі сторони позивача актів руху газу в ПСГ за березень 2009 р., ДК "Укртрансгаз" поверне кошти отримані за послуги зберігання та транспортування природного газу.
31.07.09 між сторонами було підписано акт ануляції акта про виконання робіт по транспортуванню природного газу по магістральних газопроводах від 01.04.09, проте кошти, сплачені позивачем, відповідачем повернуті не були.
Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Матеріали справи свідчать, що акт про виконання робіт по транспортуванню природного газу по магістральних газопроводах за березень 2009 року був анульований сторонами 31.07.09.
До того ж, будь-яких інших актів чи документів про виконання робіт по транспортуванню природного газу в березні 2009 року сторонами не підписувались.
Таким чином, послуги по транспортуванню природного газу за березень 2009 рік фактично не були надані, а сплачені позивачем відповідачу кошти перебувають у відповідача без належних на те правових підстав
Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи є акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний та скріплений печатками сторін, з якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 110355, 35 грн.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач на адресу відповідача 23.09.09 направив претензію № 03-02-44/10617, в якій просив відповідача в десятиденний строк перерахувати заборгованість в сумі 110355, 35 грн.
Однак, вказана вище претензія була залишене без реагування.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 110355, 35 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
В частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 498, 87 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 1104, 54 грн.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.10 у справі №2-23/6406-2009-37/78 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
2. Матеріали справи №2-23/6406-2009-37/78 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Судді
27.05.10 (відправлено)