Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", м. Бердянськ, Запорізька область звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк", м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення збитків у розмірі 1116грн. 96коп.

Рішенням від 30.05.2011р. господарський суд Запорізької області /суддя Серкіз В.Г./, задовольнив позов, стягнув з відповідача на користь позивача заподіяні збитки у розмірі 1116грн. 96грн.

Рішення мотивовано тим, що 28.09.2010р. відповідач біля причалу №3 позивача здійснював бункерування (заправку) дизельним паливом належного йому риболовного судна МРТК "Ялта"; трапився розрив гумового трубопроводу, внаслідок чого стався витік дизельного пального, про що складено акт.

Прибирання плям проводилося за допомогою сорбенту "Еконадін". 03.11.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №274/40юр з вимогою про сплату понесених витрат в сумі 1116грн. 96коп. Оскільки матеріалами справи доведено заподіяння збитків відповідачам, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк", м. Бердянськ, Запорізька область звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі у задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що порт має державні, а не власні кошти для проведення робіт з щоденного очищення та прибирання акваторії порту, незалежно від того, чи є сміття, забруднення і таке інше. Судом помилково встановлено, що нібито мав місце розрив гумового шлангу, фактично мало місце вихід повітряної пробки, який здійснив виштовхування 300 грамів дизельного пального на палубу судна, фактів стікання дизельного палива безпосередньо у воду позивачем не надано. Сума коштів 1116грн. 96коп. взята портом із санітарних зборів, які не є власністю порту. Є протиріччя між актом обстеження від 28.09.2010р. та протоколом №459. В резолютивній частині рішення не міститься вказівка на цільове призначення стягнення 102грн.

Представник Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №15680578.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, позивач, що належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк", м. Бердянськ, Запорізька область звернулося до суду з клопотанням №342 від 04.07.2011р. про витребування у позивача доказів на підставі ст. 36, 38 ГПК України. 15.08.2011р. у судовому засіданні відповідач звернувся з клопотанням про залишення без розгляду клопотання від 04.07.2011р., яке судовою колегією задоволено. Товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк", м. Бердянськ, Запорізька область звернулося до суду з заявою №406 від 15.08.2011р. про долучення доказів до матеріалів господарської справи №13/5009/1803/11, а саме рахунків порту №1039К від 30.06.2009р., №1150К від 30.11.2009р., №1429К від 30.09.2010р., №1356К від 16.06.2010р. на адресу ТОВ "Почерк"; №1276К від 31.03.2010р., №1320К від 30.04.2010р., №1424К від 27.08.2010р. на адресу ФОП ОСОБА_1; №1103012200 від 30.06.2011р., №1103013400 від 08.07.2011 на адресу ТОВ "Глобус".

Судовою колегією розглянуто заяву №406 від 15.08.2011р. та не задоволено, у зв’язку з недоцільністю, оскільки рахунки надані позивачем ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Глобус"які не є стороною по справі. Щодо інших наданих рахунків, заявник не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28- 29 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з’явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ч.1,3 ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом, збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Частина 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Тобто, обов’язок відшкодування збитків настає не тільки у разі невиконання різних договірних зобов’язань, а й при порушенні /обмеженні/ державними органами й іншими учасниками господарських відносин прав власності чи інших майнових прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, відшкодування збитків має характер універсального засобу захисту цивільних прав. Тому, збитки у господарських правовідносинах –це завжди вираз майнової шкоди.

Частина 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 304 Кодексу торговельного мореплавства України за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку із судна або скиду з нього нафти або інших речовин, шкідливих для здоров'я людей або живих ресурсів моря несе відповідальність власник судна.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає, що протиправність дій відповідача виразилась у неправомірному здійсненню бункерування дизельним паливом риболовного судна МРТК "Ялта", яке належить відповідачу; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача збитків та певними збитками на думку позивача, полягає у неповідомленні капітаном судна МРТК "Ялта"адміністрації порту про витік пального, а наслідком від неправомірних дій відповідача явилось понесення збитків, оскільки для локалізації і збору розлитих нафтопродуктів з морської поверхні позивачем був задіяний теплохід "МНМС-69"та працівники відповідних служб порту.

Пункт 9 постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. №269 "Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення" (269-96-п) передбачає, що у разі будь-якого скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України забруднюючих речовин, в тому числі вод, що їх містять, та сміття, або їх втрат, а також у разі виникнення загрози такого скидання або втрати капітан судня зобов’язаний терміново повідомити про це адміністрацію найближчого порту України, вжити заходів до максимального зменшення скидання або втрати та до ліквідації забруднення.

З матеріалів справи вбачається, що капітан судна не повідомив адміністрацію порту про витік дизельного пального (це також зазначено в апеляційній скарзі).

При обстежені акваторії Бердянського морського торговельного порту інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря 28.09.2010р., коли було здійснено бункерування (заправка) дизельним паливом риболовного судна МРТК "Ялта", яке належить відповідачу, та встановлення витоку дизельного палива, капітан відмовився від підписання акту /арк. справи 11/.

Ствердження відповідача, що мав місце вихід повітряної пробки, який здійснив виштовхнення саме 300 грамів дизельного пального саме на палубу судна матеріалами справи не підтверджено. Посилання скаржника на акт розслідування морської події від 30.09.2010р. судовою колегією не приймається до уваги, оскільки в цьому акті не зазначено як здійснювалося контрольне замірювання, на підставі чого, і від якої дати та ким складений акт недостачі.

Судом першої інстанції розглянуто розмір збитків у сумі 1116грн. 96коп. і прийнятий належним.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачем доведено наявність причинного зв’язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками, правомірність розрахунку розміру збитків, а відтак і наявність правопорушення, що свідчить про підставність задоволення позовних вимог.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Крім того відповідно до п.2.6. "Порядку обліку та використання коштів від портових зборів"затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 25.08.2004р. №783 (z1100-04) , яким затверджено порядок використання коштів від санітарного збору, вказані державні кошти, отримані від санітарного збору, повинні використовуватися портом для утримання та обслуговування очисних споруд та плавзасобів, за рахунок який здійснюється прийняття безпосередньо саме із суден, а не із поверхні акваторії порту.

Ствердження скаржника, відносно того, що судом порушено процесуальне право відносно того, що не міститься вказівка на цільове призначення стягнення 102грн. судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки з заяви, від 06.06.2011 №305 відповідач сам зазначає, що це вартість сплаченого державного мита. Крім того відповідно до ст. 89 ГПК України сторони можуть звернутися до суду, або суд за своєю ініціативою виправити допущені описки в рішенні.

Додані до апеляційної скарги, ксерокопії акту №124 від 28.09.2010р. Державної екологічної інспекції Азовського моря, протокол №459 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 28.09.2010р. Державної екологічної інспекції Азовського моря повертаються скаржнику, оскільки відсутнє клопотання про залучення цих документів до справи. Ці документи не були надані для розгляду суду першої інстанції; скаржник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції.

Витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 року у справі №13/5009/1803/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк", м. Бердянськ, Запорізька область –без задоволення.

Надруковано 5 прим.: 1-позивачу, 2-відповідачу, 3-у справу, 4-ГСЗО, 5-ДАГС