2/67 Про визнання частково недійсним попереднього договору в частині, що визначає строк укладення основного договору оренди, та про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави та стягнення збитків - 21.05.2010 Прийняття

про визнання недійсним п. п. 1, 2 ст. 2 попереднього договору від 17.01.2008 року в частині, що визначає строк укладення основного договору, про стягнення 71 286,16 грн. грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави та стягнення 537,25 грн. збитків

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів"с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермода Трейд"м. Київ

про зобов’язання укласти договір оренди

за участю представників :

за первісним позовом:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Мудрий Б.Я. –представник

від 3-ої особи: не з’явився

за зустрічним позовом:

від позивача: Мудрий Б.Я. –представник

від відповідача: не з’явився

Права та обов’язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.01.2010 року у справі №2/67 частково задоволено первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермода Трейд"м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів"с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, визнавши недійсним п.1 ст. 2 та п. 2 ст. 2 попереднього договору, укладеного між цими ж сторонами від 17.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 116 в частині, що визначає строк укладення основного договору до 31.12.2009 року. Також стягнуто з відповідача на користь позивача по первісному позові 71 286,16 грн. грошових коштів набутих без достатньої правової підстави. В решта позовних вимог по первісному позову та в цілому у зустрічному позові судом відмовлено.

ТОВ "Сіріуспроект Львів"не погоджується з даним рішенням суду, тому у своїй апеляційній скарзі просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити зустрічний позов та повністю відмовити у первісному позові. При цьому, апелянт посилається на наступні обставини і підстави:

· Місцевий господарський суд не врахував того, що умови всього тексту договору були волевиявленням сторін і у випадку незгоди із будь-яким пунктом проекту договору підписання його не відбулось би, і між сторонами не виникли б договірні цивільно-правові відносини;

· Судом не враховано того, що фактичне списання коштів в розмірі 71 823,41 грн. з рахунку ТОВ "Інтермода Трейд"здійснено ВАТ "Кредобанк", а не відповідачем по первісному позову;

· Суд не врахував того, що ТОВ "Сіріуспроект Львів"став добросовісним набувачем коштів в розмірі 71 823,41 грн. на підставі попереднього договору, банківської гарантії №06-2117/08 від 19.02.2008 року, добровільно взятих на себе сторонами цивільних зобов’язань на підставі ст. ст. 11, 12, 13, 203, 205, 207, 209, 212, 509 ЦК України, а тому посилання на ст. 1212 ЦК України є неправильним.

ТОВ "Інтермода Трейд"доводи апеляційної скарги заперечило, оскаржене рішення місцевого господарського суду вважає таким, що прийнято з дотриманням норм процесуального права, ґрунтується на нормах матеріального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Причини та підстави відкладення розгляду справи викладені в попередніх ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.

В зв’язку з відрядженням судді Кузя В.Л., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 року змінено склад судової колегії по розгляду апеляційної скарги. Суддю Кузя В.Л. замінено суддею Якімець Г.Г.

У зв’язку із зайнятістю судді Якімець Г.Г. в іншій судовій колегії, розпорядженням голови від 19.05.2010 року змінено склад судової колегії, а саме суддю Якімець Г.Г. замінено суддею Кузь В.Л., який попередньо брав участю у першому судовому засіданні.

В судове засідання 19.05.2010 року від третьої особи поступило клопотання про заміну назви відкритого акціонерного товариства "Кредобанк"на публічне акціонерне товариство "Кредобанк".

Рішенням загальних зборів акціонерів банку від 26.11.2009 року відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) затверджено нову редакцію статуту банку та змінено його назву з відкритого акціонерного товариства "Кредобанк"на публічне акціонерне товариство "Кредобанк". ПАТ "Кредобанк"згідно п. 1.2. статуту є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ "Кредобанк".

В судовому засідання, що відбулось 19.05.2010 року оголошувалась перерва до 21.05.2010 року.

В ході проведених судових засідань на підставі наявних в справі матеріалів та доказів Львівським апеляційним господарським судом з’ясовано:

17.01.2008 року між сторонами по справі був укладений попередній договір, за умовами п. 1 ст. 2 якого, позивач та відповідач взяли на себе зобов’язання у строк не пізніше ніж до 31.12.2009 року укласти основний договір про передачу ТОВ "Сіріуспроект Львів"у стокове платне користування ТОВ "Інтермода Трейд"частину торгової галереї у торгово-побутово-розважальному комплексі "Кінг Кросс Леополіс".

Для забезпечення зобов’язання 19.02.2008 року позивачем з Київською філією ВАТ "Кредобанк" укладено договір про надання банківських послуг № 5Г, за умовами п. 2.1.1 якого банк зобов’язався видати позивачу пряму банківську гарантію на суму 7 327,80 євро. Строк дії гарантії встановлено до 08.02.2009 року, а порядок видачі –шляхом надання гарантійних листів.

За умовами п. 2.3.5 договору гарантії в забезпечення виконання позивачем зобов’язання перед ВАТ "Кредобанк"позивач передав, а банк прийняв в заставу згідно договору застави від 19.02.2008 року майнові права на грошові кошти в сумі 90 000,00 грн., розміщені на вкладному рахунку позивача згідно додаткового договору № 2/231 від 13.02.2008 року до генерального договору банківського вкладу №231 від 10.01.2008 року. Відповідно до п. 5.3 договору застави майнових прав від 19.02.2008 року звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом укладення/вступу в силу договору про відступлення права вимоги до договору банківського вкладу від 19.02.2008 року, укладеного між позивачем та ВАТ "Кредобанк"

19.02.2008 року гарант надав відповідачу гарантійний лист № 06-2117/08, згідно якого гарант безумовно і безвідклично гарантує здійснити оплату відповідачу, без будь-якого дослідження відносин між позивачем і відповідачем, будь-якої суми грошей, що не перевищує загалом у гривнях еквівалентну по курсу НБУ на дату оплати 7 327,80 євро в межах семи робочих днів з моменту отримання письмової вимоги відповідача.

09.02.2009 року гарантом було надіслано позивачу лист № 06-770/09, з повідомленням про те, що 06.02.2009 року гарантом отримано від відповідача оригінал платіжної вимоги № 19-02/09 від 04.02.2009 року за банківською гарантією, в якій зазначалось, що ТОВ "Сіріуспроект Львів"надсилає платіжну вимогу та просить перерахувати на його банківський рахунок розмір гарантії, в зв’язку з недотриманням позивачем умов банківської гарантії, а саме п. 11, що гарантія не була поновлена чи змінена і її строк спливає менш, ніж за тридцять днів. У відповідь на ці обставини позивач 12.02.2009 року надіслав гаранту листа, в якому зазначив, що зобов’язання забезпечене банківською гарантією припинилося та просив гаранта (банк), керуючись п. 3 ст. 565 ЦК України, проінформувати про це відповідача і не задовільняти першу вимогу до моменту надходження повторної вимоги.

Після надходження від відповідача 16.02.2009 року гаранту повторної платіжної вимоги № 32-02/09, 18.02.2009 року останнім вимога була задоволена в повному обсязі, про що гарант поінформував позивача листом № 15/1082/1/09 від 23.02.2009 року.

Не заслуговують на увагу суду посилання апелянта (відповідача по первісному позову) щодо непорушення ним будь-яких прав та інтересів позивача, оскільки ним кошти з рахунку позивача не списувались.

Як правильно з’ясовано судом першої інстанції, внаслідок оплати гарантом відповідачу грошових коштів в сумі 71 286,16 грн. набрав чинності договір відступлення права вимоги і до гаранта перейшло право вимоги на грошові кошти позивача в сумі 58 089,62 грн. Окрім того, гарант користуючись своїм правом, визначеним в п. 3.6 договору гарантії, здійснив договірне списання коштів з рахунків позивача з метою погашення заборгованості за договором гарантії в сумі 13 196,54 грн. і це підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Як спосіб захисту порушеного права, в зв’язку з втратою грошових коштів, ТОВ "Інтермода Трейд"звернулось з позовом до ТОВ "Сіріуспроект Львів"про стягнення понесених збитків в сумі 71 823,41 грн., вважаючи, що дії відповідача щодо стягнення банківської гарантії є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають умовам попереднього договору.

Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) .

В силу ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Заявою від 13.05.2009 року позивач збільшив позовні вимоги, вимагаючи, крім попередньо заявлених вимог, визнати недійсним попередній договір від 17.01.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко В.В., зареєстрований в реєстрі за № 116, в частині, що визначає строк укладення основного договору (договору оренди) на підставі попереднього договору. Додаткова позовна вимога обґрунтована невідповідністю п. 1 ст. 2 попереднього договору від 17.01.2008 року щодо визначення граничного строку укладення основного договору вимогам п. 1 ст. 635 ЦК уУкраїни та п. 1 ст. 182 ГК України.

Не заслуговують на увагу апеляційного суду доводи скаржника про те, що позивачем в порушення вимог ст. 22, 28 ГПК України заявою від 13.05.2009 року одночасно змінено і предмет і підставу позову.

Позивач в силу приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені у ст. 16 ЦК України. Підстава ж позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, тобто кваліфікується, як заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених в позовній заяві. А зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача, законодавець розуміє фактичні обставини справи, а н е правові норми, на які посилається позивач при поданні позову, на що помилково звертає увагу апелянт.

Подану позивачем 13.05.2009 року заяву місцевий господарський суд цілком правомірно кваліфікував як зміну (доповнення) предмета позову, оскільки як вже вказувалось вище, до викладених в позовній заяві вимог про стягнення грошових коштів товариством з обмеженою відповідальністю "Інтермода Трейд"додатково заявлено матеріально-правову вимогу про визнання недійсним попереднього договору від 17.01.2008 року в частині, що визначає строк укладення основного договору (договору оренди) на підставі попереднього договору.

Стосовно покликання позивача у своїй заяві на ст. 1212 ЦК України, як на підставу стягнення з відповідача 71 286,16 грн., то місцевим господарським судом правомірно вказано на те, що позивач не змінюючи фактичних обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, уточнив лише їх нормативно-правове обґрунтування, що не суперечить приписам ст. 22 ГПК України.

Погоджуючись з висновками місцевого господарського суду про підставність задоволення первісного позову і відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову, колегія Львівського апеляційного господарського суду виходить з наступного:

Укладаючи попередній договір 17.01.2008 року сторони в його умовах (п. 1 ст. 2) дійшли згоди, що у строк не пізніше ніж до 31.12.2009 року вони на умовах визначених цим договором укладуть основний договір оренди.

В силу ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору згідно ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Попереднім згідно ст. 635 ЦК України є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті ЦК України (435-15) законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

В силу ст. 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Відносини щодо укладення попередніх договорів відповідно до ч. 5 ст. 182 ГК України регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з аналізу приписів ч. 1 ст. 635 ЦК України та ч. 1 ст. 182 ГК України прослідковуюється чітке встановлення обмеження щодо граничного строку укладення основного договору на підставі попереднього договору. Встановлене законом обмеження, як правильно вказано місцевим господарським судом, носить безумовний характер імперативної норми, яка встановлює правило, що не може бути змінене сторонами в умовах договору. Встановлена сторонами в попередньому договорі дата "31 грудня 2009 року", як граничний строку для укладення основного договору на підставі попереднього договору, суперечить закріплений в ч.1 ст. 182 ГК України імперативній нормі.

Безпідставними та необґрунтованими є доводи скаржника відносно того, що умови попереднього договору були волевиявленням сторін і у випадку незгоди із будь-яким пунктом проекту договору підписання його не відбулось би, і між сторонами не виникли б договірні цивільно-правові відносини.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду звертає увагу апелянта на те, що зміст правочину в силу ч. 1 ст. 203 ЦК України не може суперечити Цивільному кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, відповідно ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виходячи із приписів ст. 207, 182 ГК України та ст. 203, 215, 635 ЦК України місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Інтермода Трейд"щодо визнання недійсним попереднього договору від 17.01.2008 року в частині, що визначає строк укладення основного договору (договору оренди) на підставі попереднього договору, а саме п.1 ст.2 та п.2. ст.2 попереднього договору, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як останні прямо суперечать встановленим вимогам ч. 1 ст. 182 ГК України.

Стосовно доводів скаржника щодо статусу ТОВ "Сіріуспроект Львів", як добросовісного набувача коштів в сумі 71 823,41 грн. на підставі попереднього договору, банківської гарантії 06-2117/08 від 19.02.2008 року, добровільно взятих на себе сторонами цивільно-правових зобов’язань, то судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, в рамках укладеного попереднього договору, а саме п. 6 ст. 2, пп. 8.1-8.7 ст. 3, пункту "М"додатку №1 та додатку №5 до попереднього договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу забезпечення виконання своїх зобов'язань за попереднім договором, в частині, що можуть бути до нього застосовані.

Для забезпечення зобов’язання 19.02.2008 року між позивачем та третьою особою - Київською філією ВАТ "Кредобанк"був укладений договір про надання банківських послуг № 5Г, за умовами п. 2.1.1 якого банк зобов’язався видати позивачу пряму банківську гарантію на суму 7 327,80 євро, строк якої встановлено до 08.02.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

В п. 2 статті 2 попереднього договору сторони дійшли згоди, що попередній договір зберігає силу до 31 грудня 2009 року. В цьому ж пункті сторони встановили, що якщо згідно з українським законодавством, попередній договір не зможе бути визнаний дійсним до 31 грудня 2009 року, сторони постановляють не пізніше ніж за один місяць до того, як мине найдовший термін дії попереднього договору, дозволений українським законодавством, укласти новий попередній договір на аналогічних умовах, або зобов'язуються підписати додаток до попереднього договору, щоб продовжити термін дії попереднього договору на найдовший допустимий українським законодавством термін, при цьому вибір між вказаними альтернативними вирішеннями умовами попереднього договору покладено на відповідача –ТОВ "Сіріуспроект Львів".

Місцевий господарський суд проаналізувавши умови п.1 та п.2 ст.2 попереднього договору, та враховуючи п.1 ст. 182 ГК України, яким встановлено граничний строк укладення основного договору в один рік з моменту укладення попереднього договору, прийшов до висновку, що позивач та відповідач повинні були (за ініціативою відповідача) в строк до 17 грудня 2008 року укласти новий попередній договір на новий строк, або пролонгувати існуючий попередній договір, або в строк до 17 січня 2009 року укласти основний договір (договір оренди) виходячи із умов попереднього договору. Проте, як було встановлено судом, між позивачем та відповідачем не був укладений ані новий попередній договір, ані додаткова угода про пролонгацію існуючого попереднього договору, ані договір оренди.

Згідно ч. 4 ст. 182 ГК України зобов’язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором в силу ч. 3 ст. 635 ЦК України припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Виходячи з правового аналізу вищевказаних статей ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку, що зобов’язання, визначене попереднім договором, є припиненим з 17 січня 2009 року, а отже і припинено зобов’язання, що було забезпечене банківською гарантією.

Частиною 3 ст. 13 ЦК України встановлено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Виходячи з того, що на момент пред’явлення вимоги відповідача до гаранта в силу приписів ч. 4 ст. 182 ГК України зобов’язання, визначені попереднім договором, в тому числі і зобов’язання з поновлення чи заміни банківської гарантії, припинились, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку, що кошти в сумі 71 286,16 грн. отримані відповідачем за банківською гарантією підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки такі набуті ТОВ "Сіріуспроект Львів" без достатньої на те правової підстави.

Щодо заявлених ТОВ "Сіріуспроект Львів"в порядку ст. 60 ГПК України зустрічних позовних вимог до ТОВ "Інтермода Трейд" про спонукання останнього до укладення основного договору оренди, то позиція судової колегії Львівського апеляційного господарського суду повністю кореспондується з позицією місцевого господарського суду.

Повертаючись до умов укладеного між сторонами попереднього договору, позивач та відповідач в його п. 2. ст. 2 встановили, що основний договір оренди буде укладено за умови побудови торгового центру та одержання дозволу на експлуатацію до 31 грудня 2009 року. В умовах цього ж попереднього договору сторони дійшли згоди, що договір оренди буде укладено у найшвидший термін, який допускає українське законодавство, зокрема, після одержання орендодавцем всіх документів та дозволів, які вимагаються українським законодавством, на підставі яких можна буде укласти відповідний договір оренди.

Згідно п. 3 ст. 3 попереднього договору орендодавець –ТОВ "Сіріуспроект Львів", після виконання визначених українським законодавством вимог, які є передумовою для укладення договору оренди, визначить орендарю дату і місце укладення договору оренди.

Виходячи з буквального аналізу статей попереднього договору прослідковується, що укладення основного договору оренди можливе лише після введення позивачем за зустрічним позовом торгового центру в експлуатацію, отримання ним всіх необхідних дозволів, правовстановлюючих документів на такий торговий центр і приміщення, як складову торгового центру, а також виконання визначених чинним законодавством України вимог, що повинні передувати укладенню договору оренди і лише після цього позивач –ТОВ "Сіріуспроект Львів"повинен визначити час та дату укладення договору оренди.

У своїх зустрічних позовних вимогах товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів"вказує на те, що неодноразово нагадувало відповідачу за зустрічним позовом про укладення договору оренди, однак останній дій для укладення такого договору не вчиняв.

Спростовуючи доводи зустрічних позовних вимог, відповідач –ТОВ "Інтермода Трейд"покликається на те, що позивачем не виконано належним чином умови укладеного попереднього договору, не надано і суду належних доказів введення торгового центру в експлуатацію, отримання ним всіх необхідних дозволів, правовстановлюючих документів на такий торговий центр і приміщення, як складову торгового центру, а також виконання визначених чинним законодавством України вимог, що повинні передувати укладенню договору оренди.

Виходячи з аналізу наявних матеріалів та доказів у справі вбачається, що в період з 17 січня 2008 року (дати, з якої у сторін виникло зобов'язання з укладення договору оренди) та до 17 січня 2009 року (дати, до настання якої сторони мали виконати зобов'язання з укладення договору оренди) жодною із сторін проект основного договору чи пропозиція про його укладення не відправлявся та не отримувалась. Проект договору, як свідчать матеріали справи, був надісланий позивачем за зустрічним позовом згідно супровідного листа № 231-10/09 лише 08.10.2009 року (т. 1 а.с. 43-58). Разом з тим, як станом на 08.10.2009 року, так і станом на день вирішення даного спору судом першої інстанції будівництво торгового центру не було завершено, торговий центр в експлуатацію не був введений, що також і не заперечується позивачем за зустрічним позовом. Копії відповідних правовстановлюючих документів ТОВ "Сіріуспроект Львів"надано лише в суді апеляційної інстанції. Дані документи свідчать, що спірний об’єкт було здано в експлуатацію в березні 2010 року і на праві власності зареєстрований тільки 22.03.2010 року, тобто після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного апелянтом рішення.

З огляду на досліджені та встановлені обставини, місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Враховуючи вищевказане, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 12.01.2010 року є законним, відповідно до ст. 43 ГПК України ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Доводи викладені в апеляційний скарзі повністю стростовуються наявними матеріалами справи.