Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д., Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.

при секретарі: Савченко Ю.В.

за участю представників

позивача: Тищенко О.Д., довіреність №2 від 26.02.2010р.;

відповідача: не з’явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект", м.Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 19.01.2010р.

у справі № 2/7-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз", м. Київ

до відповідача Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект", м.Херсон

про стягнення 25.209грн. 26коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерман Моторз", м. Київ, (далі - позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачтехкомплект", м.Херсон (далі – відповідач) про стягнення 20092грн. 40коп. основного боргу, 1391грн. 33коп. пені, 203грн. 13коп. 3% річних, 522грн.40коп. інфляційних втрат та 3000грн. штрафу.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 19.01.2010р. у справі № 2/7-10 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задовольнив у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано наступним.

За умовами договору № 115 від 30.07.2009р., відповідно до акту наданих послуг №906072 та відповідної накладної № 904472 від 30.07.2009р. на станції технічного обслуговування ТОВ "Джерман Моторз" був проведений ремонт та обслуговування автомобіля, який належить ТПВ "Постачтехкомплект". Всього виконано робіт на суму 20092грн.40коп. Відповідач свої зобов’язання за вищевказаним Договором щодо оплати виконаних робіт не виконав. Керуючись ст. ст. 175, 193, ГК України (436-15) , ст. ст. 526, 611. 625 ЦК України (435-15) , суд першої інстанції дійшов висновку що вимоги про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних слід задовольнити у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 19.01.2010р. у справі №2/7-10 необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

В порушення вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України відповідач ухвали про порушення справи не отримував, що позбавило його можливості взяти участь у судовому засіданні. У відповідності з п.1 ч.1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є: нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Крім того, заявник зазначає, що 01.01.2009р. між Тартинським В.А., як Орендарем і ТПВ "Постачтехкомплект", як Орендодавцем був укладений договір оренди автомобіля Вольсваген Туарег державний номер 770-07 строком на один рік до 31.12.2009р. Згідно з п.7 вказаного договору орендар взяв на себе зобов’язання здійснювати технічний ремонт автомобіля, у разі виникнення поломок під час його оренди. Як відомо відповідачу, в середині червня сталася поломка автомобіля, у зв’язку з чим, керуючись п.7 Договору оренди, орендар звернувся до станції позивача з замовленням щодо запропонованого ремонту автомобіля. Тобто, з вищенаведеного вбачаться, що жодних договорів між підприємством відповідача та позивача щодо ремонту автомобіля не підписувалося і підписуватися не могло, так як він перебував у оренді фізичної особи, яка ремонтувала автомобіль і підписувала і договір і акт прийому-передачі. Договір від 30.07.2009р. № 115 та акт про надання послуг № 9060 за накладною № 904472 підписувалися не ТПВ "Постачтехкомплект", а Тартинським В.А., якому не надавалися жодних повноважень щодо укладення договорів від імені підприємства відповідача і прийому від його імені будь-яких робіт, у відповідності зі ст. 214 ЦК України, ані зазначений договір, ані акт прийому-передачі робіт не створює для відповідача жодних наслідків, у тому числі і обов’язку сплатити вартість ремонтних робіт.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з повною відповідальністю "Постачтехкомплект", м.Херсон просить повністю скасувати рішення господарського суд Херсонської області від 19.01.2010р. по справі № 2/7-10.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу посилається на наступне:

За умовами Договору № 115 від 30.07.2009р. та відповідно до акту наданих послуг №906072 та відповідної накладної № 904472 від 30.07.2009р. на станції технічного обслуговування ТОВ "Джерман Моторз" був проведений ремонт та обслуговування автомобіля, який належить ТПВ "Постачтехкомплект". Заборгованість за вищезазначеним договором за надані послуги склала 20092грн. 40 коп. Відповідно до п.4.4 Договору при порушенні порядку оплати, передбаченого у пункті 3.3, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення грошового зобов’язання. Також відповідно до п.4.5 Договору, при порушенні строку оплати передбаченого п.3.3цого Договору понад три календарні дні, замовник додатково сплачує виконавцю штраф у розмірі 3000грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просить апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект", м.Херсон залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 19.01.2010р. у справі № 2/7-10 без змін.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1239 від 20.05.2010р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За його згодою судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови Запорізького апеляційного господарського суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

30.07.2009р. між сторонами було укладено договір № 115 про надання послуг технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (далі – Договір), згідно з умовами якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов’язання по виконанню сервісного обслуговування та ремонту транспортного засобу.

Відповідно до акту наданих послуг № 906072 від 29.07.200р., позивачем було проведено ремонт та обслуговування автомобіля відповідача на загальну суму 20429грн. 24коп.

Відповідно до п.3.3. договору № 115 від 30.07.2009р. ТзПВ "Постачтехкомплект" зобов'язане було оплатити послуги та запасні частини протягом семи календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт та/або накладної. Відповідні акти виконаних робіт та накладні були підписані представником ТзПВ "Постачтехкомплект", але оплата в зазначений строк не надійшла.

Так як, відповідач в подальшому не сплатив суму заборгованості, то позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Стягнення з відповідача на користь позивача 20092грн. 40коп. основного боргу, 1391грн. 33коп. пені, 203грн. 13коп. 3% річних та 522грн.40коп. інфляційних втрат та 3000грн. штрафу за неналежне виконання умов Договору, стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 та ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 838 ЦК України, Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума основного боргу в розмірі 20092грн. 40коп. підлягає стягненню з відповідача, оскільки підтверджена документально і заявлена обґрунтовано.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 4.4. при порушенні порядку оплати передбаченого у пункті 3.3. Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в періоді сплати пені, від вартості прострочених платежів за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача пені, задовольняються у розмірі 1391грн. 33коп., за період з 08.08.2009р. по 08.12.2009р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, 3% річних підлягають стягненню за період з 08.08.2009р. по 02.12.2009р. і складають 203грн. 13коп. За аналогічний період інфляційні втрати підлягають стягненню у сумі 522грн.40коп.

Також за п.4.5. Договору при порушенні строку оплати передбаченого п.3.3. цього Договору понад 3 календарні дні, позивач додатково сплачує відповідачу штраф у розмірі 3000 грн.

Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що Договір та акт виконаних робіт підписувалися не ТПВ "Постачтехкомплект", а Тартинським В.А., якому не надавалися жодних повноважень щодо укладення договорів від імені підприємства відповідача і прийому від його імені будь-яких робіт. Однак, з Договору № 115 від 30.07.2009р. вбачається, що він скріплений печаткою ТПВ "Постачтехкомплект". Крім того, на ім’я Тартинського В.А. Товариством з повною відповідальністю "Постачтехкомплект" виписана довіреність №43 від 30.07.2009р. на отримання від ТОВ "Джерман Моторз" автомобіль Фоськсваген Туарег держ.№777-70ХО.(а.с.15).

Стосовно посилань відповідача в апеляційній скарзі на неотримання ухвали про порушення справи, то це твердження не знаходить свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення зазначеної ухвали представнику відповідача 03.01.2010р. (а.с.19).

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на порушення його права приймати участь у справі та надавати до суду докази, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тобто даною статтею передбачено право, а не обов’язок господарського суду відкладати судове засідання.

В свою чергу, ст. 75 ГПК України передбачено, що в разі не подання сторонами відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, про що зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене та з огляду на обставини справи рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим. Підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на заявника.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект", м.Херсон залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 19.01.2010р. у справі № 2/7-10 – залишити без змін.