Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді Скрипчук О.С.

Суддів Дубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Будівельне підприємство-14"№ 32 від 30.03.2011 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року;

у справі № 4/36-28/10;

за позовом Закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) "Ірокс", м. Львів

до відповідача ТзОВ "Будівельне підприємство-14", м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 304 994,45 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 –довіреність № 287 від 20.06.2011 року; ОСОБА_2. –довіреність № 31 від 28.01.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_3 –доручення № 16 від 05.07.2011 року; ОСОБА_4 –доручення № 17 від 05.07.2011 року;

ЗАТ "Ірокс"звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ "Будівельне підприємство-14"про стягнення 304 994,45 грн. заборгованості по орендній платі за період з 09.01.2004 року по 09.01.2007 року (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог № 99 від 11.03.2011 року).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року у справі № 4/36-28/10 (суддя Морозюк А.Я.) позов ЗАТ "Ірокс"задоволено. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ТзОВ "Будівельне підприємство-14" на користь ЗАТ "Ірокс"304 994,45 грн. заборгованості по орендній платі.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ "Будівельне підприємство-14"подало апеляційну скаргу № 32 від 30.03.2011 року, в які просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що договір оренди нерухомого майна від 09.07.1998 року, який укладений між ЗАТ "Ірокс"та ТзОВ "Будівельне підприємство-14", є доповненням до договору від 07.07.1998 року. А тому на думку скаржника договір від 09.07.1998 року є недійсним.

Позивачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 319 від 05.07.2011 року, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.1998 року між ЗАТ "Ірокс"та ЗАТ "Будівельне підприємство-14"(правонаступником якого є ТзОВ "Будівельне підприємство-14") було укладено договір (а.с.6, т. 1).

В п.п 1, 2 договору зазначено, що заборгованість ЗАТ "Будівельне підприємство-14"перед ЗАТ "Ірокс"станом на 07.07.1998 р. становить 72 543,00 грн. Для погашення заборгованості ЗАТ "Будівельне підприємство-14" передає у власність ЗАТ "Ірокс"своє нерухоме майно, а саме: побутові приміщення за ціною 2 823,53 грн; їдальню за ціною 6 800,12 грн; склад за ціною 2 564,22 грн.; столярну майстерню за ціною 14 197,49 грн; майстерню за ціною 2 760,56 грн; арматурний цех за ціною 5 026,96 грн.; майстерню К-І за ціною 9 070,25 грн.; склад Д-І за ціною 668,54 грн.; склад Н-І за ціною 1 281, 55 грн.; склад Л-І за ціною 1 511,79 грн.; гаражі В-І за ціною 2 263,55 грн; гаражі Б-І за ціною 1 349,96 грн; гаражі Г-І за ціною 5 878,96 грн.; адміністративний корпус за ціною 10 209,75 грн., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 23.

До вказаного договору сторонами складено і підписано акт прийому-передачі, за яким згідно договору від 07.07.1998 р. ЗАТ "Будівельне підприємство-14"передало, а ЗАТ "Ірокс"прийняло у власність вказані об’єкти нерухомості (а.с.57, т.1).

Пізніше, 09.07.1998 року між ЗАТ "Ірокс"та ЗАТ "Будівельне підприємство-14"було укладено договір, який є доповненням до договору від 07.07.1998 р. Згідно умов якого сторони погодили, що ЗАТ "Будівельне підприємство-14"має право на протязі 5 років з дня підписання цього договору користуватись майном, зазначеним в договорі між сторонами від 07.07.1998 р. Розмір орендної плати за користування майном становить 10 % вартості орендованого майна. Орендна плата сплачується ЗАТ "Будівельне підприємство-14"ЗАТ "Ірокс"щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним, враховуючи індекс інфляції. В разі несвоєчасної сплати орендної плати, ЗАТ "Будівельне підприємство-14"сплачує ЗАТ "Ірокс"пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент проведення розрахунків за кожен день прострочки (а.с. 1, т.1).

До вказаного договору сторонами складено і підписано акт прийому-передачі від 09.07.1998 року, за яким згідно договору від 09.07.1998 р. ЗАТ "Ірокс"передало, а ЗАТ "Будівельне підприємство-14"прийняло наступні основні засоби: побутові приміщення (балансова вартість) за ціною 2 823,53 грн.; їдальню за ціною 8 030,12 грн.; склад за ціною 2 554,22 грн.; столярну майстерню за ціною 16737,52 грн.; майстерню за ціною 2 760,56 грн.; арматурний цех за ціною 5 026,96 грн.; майстерню К-І за ціною 9 070,25 грн.; склад Д-І за ціною 668,54 грн.; склад Н-І за ціною 1 281, 55 грн.; склад Л-І за ціною 1 511,79 грн.; гаражі В-І за ціною 2 263,55 грн.; гаражі Б-І за ціною 1 349,96 грн.; гаражі Г-І за ціною 6 938,96 грн.; адміністративний корпус за ціною 11 525,49 грн. (а.с.58, т. 1). Загальна вартість переданого майна складає 72 543,00 грн.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції, враховуючи уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 304 994,45 грн. за період з 09.01.2004 року по 09.01.2007 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року стягнуто з ТзОВ "Будівельне підприємство-14"на користь ЗАТ "Ірокс"304 994,45 грн. заборгованості по орендній платі, з тих підстав, що оскільки відповідач оплати за орендоване майно за період з 09.01.2004 року по 09.01.2007 року не провів та майно позивачу не повернув, тому за висновком суду є підстави для задоволення позову. Однак, з даним висновком колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, та згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Як вбачається з умов договору від 09.07.1998 року він укладався на 5 років. Отже, термін його дії закінчився 09.07.2003 року.

Відповідно до ст. 260 ЦК УРСР, в редакції станом на 09.07.2003 року в разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць. Оскільки після закінчення строку договору від 09.07.1998 року заперечень від наймодавця не поступило, згідно з приписами зазначеної статті, він продовжився на невизначений термін.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , застосовуються правила цього Кодексу (435-15) щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 736 ЦК України кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці, або в інший термін визначений договором.

Як видно з матеріалів справи 14.07.2005 року між ЗАТ "Ірокс"(кредитор) та ЗАТ "Будівельне підприємство-14"(боржник) був укладений договір, якому суд першої інстанції не дав правової оцінки.

В п. 1 договору від 14.07.2005 року сторони констатують, що станом на 14.07.2005 року заборгованість боржника перед кредитором по орендній платі з урахуванням індексу інфляції згідно договору від 09.07.1998 року становить 615 839,29 грн. та 643,94 грн. пені.

Згідно умов договору від 14.07.2005 року боржник (відповідач) зобов’язався до 01.08.2005 року повернути кредитору (позивачу) орендоване майна згідно договору від 09.07.1998 року.

Як вбачається із змісту договору від 14.07.2005 року, боржник (відповідач) відмовився від договору і зобов’язався повернути орендоване майно кредитору (позивачу) до 01.08.2005 року, з чим погодився позивач ЗАТ "Ірокс".

Отже, слід вважати, що дії сторін при укладенні договору від 14.07.2005 року були спрямовані на розірвання договору 09.07.1998 року, а відтак і припинення договірних відносин.

Договір від 14.07.2005 року укладений між сторонами відповідає загальним положенням цивільного законодавства про правочини, зокрема ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Зміна чи розірвання договору вважаються такими, що відбулися з моменту укладення відповідної угоди, якщо інше не визначено сторонами.

В даному випадку сторони визначили, що договірні відносини щодо оренди майна припиняються з 01.08.2005 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції здійснив перерахунок заборгованості і становив, що до стягнення з відповідача підлягає сума 146 941,53 грн. заборгованості по орендній платі за період з 09.01.2004 року по 01.08.2005 року.

Твердження апелянта про те, що договір від 07.07.1998 року укладений між ЗАТ "Будівельне підприємство-14" та ЗАТ "Ірокс"є нікчемним, оскільки майно, що було відчужено ЗАТ "Будівельне підприємство-14"перебувало у податковій заставі, не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року слід скасувати в частині стягнення 158 052,94 грн. заборгованості по орендній платі. В цій частині прийняти нове рішення, в позові відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2011 року скасувати в частині стягнення з ТзОВ "Будівельне підприємство-14"158 052,94 грн. заборгованості по орендній платі. В цій частині прийняти нове рішення, в позові відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

3. Стягнути з ТзОВ "Будівельне підприємство-14"на користь ЗАТ "Ірокс"1 469,41 грн. державного мита та 56,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4 . Стягнути з ЗАТ "Ірокс"на користь ТзОВ "Будівельне підприємство-14"790,26 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Львівської області видати накази.

6.постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

постанова підписана 11 серпня 2011 року.