Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) "Чернівецький машинобудівний завод"від 19.05.2011р.

на рішення господарського суду Чернівецької області від 27.04.2011р.

у справі № 5/199

за позовом: ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод", м. Чернівці

до відповідача: виконавчого комітету Чернівецької міської ради (надалі ВК Чернівецької міської ради), м. Чернівці

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1- Регіональне відділення Фонду державного майна України по

Чернівецькій області (надалі РВ ФДМУ по Чернівецькій

області), м. Чернівці

2- Фонд державного майна України (надалі ФДМУ), м. Київ

про визнання недійсним рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –представник (довіреність від 04.01.2011р.), ОСОБА_2. - представник (довіреність № 11/3-3 від 04.01.2011р.)

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: ОСОБА_3 –юрисконсульт (довіреність від 01.02.2011р. за № 10-08-00315);

від третьої особи-2: ОСОБА_3 –юрисконсульт (довіреність від 14.01.2011р. за № 68);

Права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз’яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27.04.2010р. у справі № 5/199 (суддя Дутка В.В.) позовні вимоги ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод"до ВК Чернівецької міської ради, третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають РВ ФДМУ по Чернівецькій області та ФДМУ задоволено. Визнано недійсним п. 1.3. рішення ВК Чернівецької міської ради від 22.06.2004р. № 523/12 "Про присвоєння поштових адрес, розділ будинковолодінь, внесення змін в раніше прийняті рішення (делеговані повноваження)". Визнано недійсним підпункт 1.1.1. пункту 1.1. Рішення ВК Чернівецької міської ради від 06.07.2004р. № 578/13 "Про оформлення, підтвердження права власності на об`єкти нерухомого майна та внесення змін до Рішення виконкому міської ради від 25.05.2004р. № 427/10 із зазначеного питання (делеговані повноваження)". Стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито у сумі 170,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн. (том І а.с. 227-230).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2010р. вказане рішення господарського суду Чернівецької області залишено без змін (том ІІ а.с. 116-119).

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2010р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.101.2010р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 27.04.2010р. у справі 5/199 скасовано, а справу направлено на новий розгляд (том ІІ –а.с. 157-159)

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.05.2011р. у справі № 5/199 (суддя О.Г. Проскурняк) у задоволенні позовних вимог ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод"до ВК Чернівецької міської ради, третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають РВ ФДМУ по Чернівецькій області та ФДМУ про визнання недійсними рішень –відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає прийнятим при неповному дослідженні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ВК Чернівецької міської ради, приймаючи оспорювані рішення, не мав жодної правової (законодавчо встановленої) підстави для реєстрації права власності на заводську їдальню. На думку скаржника суд дійшов хибного висновку стосовно того, що останнім не подано доказів створення спірної їдальні за рахунок фонду соціального розвитку підприємств. Також скаржник зазначає, що у ВК Чернівецької міської ради не було підстав для зміни нумерації будівлі заводської їдальні, яка розташована на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні машзаводу.

Розгляд даної справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.08.2011р. апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, надіслав електронне повідомлення від 02.08.2011р. за № 2 в якому повідомив, що представник ВК Чернівецької міської ради не має можливості взяти участь у даній справі, в зв`язку з чим просить справу розглянути без участі останнього та відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі за безпідставністю.

Представник третіх осіб в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, а тому просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між МДО "Нефтеком" (Орендодавець) та ВО "Чернівецький машинобудівний завод" (Орендар) 25.06.1991р. було укладено договір оренди майна ВО "Чернівецький машинобудівний завод" (усіх сформованих фондів в повному обсязі станом на 01.07.1991р.) (том І –а.с. 18-19)

25.06.1991р. до вказаного договору між ФДМУ (правонаступник Орендодавця –МДО "Нефтеком") та ОП "Чернівецький машинобудівний завод" (Орендар) було укладено додаткову угоду, якою передбачено право викупу Орендарем майна ВО "Чернівецький машинобудівний завод" (том І –а.с. 20).

17 грудня 1992 року між ФДМУ (Орендодавець) та ОП "Чернівецький машинобудівний завод" (Орендар) з метою приватизації державного майна було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна "Чернівецького машинобудівного заводу", відповідно до умов якої Орендар викупляє, а Орендодавець продає орендоване державне майно на наступних умовах: вартість цілісного майнового комплексу Чернівецького машинобудівного заводу згідно протоколу інвентаризації майна ( додаток № 1) та акту оцінки ( додаток № 2 ) затвердженого наказом № 22 –6 М від 22 грудня 1993 року становить 27117752 тис. крб. Майно для якого встановлено пільги 1198136 тис. крб. Нематеріальні активи не відображені в балансі –476455 тис.крб. Майно, яке належить орендарю –9682694 тис. крб. (п. 2 додаткової угоди)

Пунктом 5 вказаного договору передбачено умову: об’єкти які передаються орендарю безоплатно дивитись додаток № 1 на суму 1198136 тис. крб.

Пунктом 6 даного договору визначено вартість майна, що підлягає приватизації становить 16381291 тис. крб.

Проте, в матеріалах справи відсутній вищевказаний додаток № 1 до зазначеного договору, в судовому засіданні було встановлено, що сторонами такий не укладався, а тому відсутні докази, що за вказаним договором позивачу безоплатно передавалось будь-яке майно для якого встановлено пільги на суму 1198136 тис. крб., тобто, відсутній перелік об’єктів соціально-культурного призначення згідно інвентаризаційної відомості, в тому числі відсутні докази передачі їдальні на 330 місць (том І –а.с. 32-34).

3 лютого 1994 року між ФДМУ (Продавець) та ОП "Чернівецький машинобудівний завод" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив майно цілісного майнового комплексу, вартість якого складає 27117752 тис. крб. Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу (оціненого згідно з методикою оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 08.09.1993р. № 717 (717-93-п) ), затверджений наказом ФДМУ від 11.12.1993 р. № 22 –0М (том І –а.с. 27-29).

Вказаний у цьому договорі об’єкт продано за 16381291 тис. крб. (п. 2 договору).

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що договір оренди від 17 грудня 1992 року та договір купівлі-продажу від 3 лютого 1994 року передбачають продаж майна згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Як вбачається з Акту оцінки вартості майна орендованого підприємства "Чернівецький машинобудівний завод"затвердженого Головою Фонду державного майна України 14.12.1993р., а саме пункту 21 вартість майна, що підлягає приватизації становить 16381291 тис. крб. ( рядок 19 + рядок 20 ) (том І –а.с. 23-26).

Зокрема даним актом передбачено: вартість цілісного майнового комплексу 27117752 тис. крб.( рядок 11); вилучення вартості майна, всього 11212916 тис. крб. ( рядок 17) ( в тому числі для якого встановлено пільги 1198136 тис крб.( рядок 17.2); вартість майна з урахуванням зонального коефіцієнта ( рядок 19, який складається з рядок 11, гр..13 –рядок 17)*рядок 18 ) 15904836 тис. крб., нематеріальні активи 476455 тис. крб. ( рядок 20).

Тобто, 27117752 тис. крб.( рядок 11) - 11212916 тис. крб. ( рядок 17) = 15904836 тис. крб. (рядок 19 ). + 476455 тис. крб. ( рядок 20).= 16381291 тис. крб.

З наведеного вбачається, що вказаний Акт оцінки чітко визначає, що вартість майна яка підлягає приватизації у сумі 16381291 тис. крб. не включає вилучену вартість майна на суму 11212916 тис. крб. ( рядок 17) в тому числі для якого встановлено пільги на суму 1198136 тис. крб.))

Слід зазначити, що 29.07.1994 року до вищезазначеного договору купівлі-продажу від 03.02.1994 року, між ФДМУ та ОП "Чернівецький машинобудівний завод" підписано Акт приймання-передачі державної частки цілісного майнового комплексу ОП "Чернівецький машинобудівний завод", у відповідності до п. 1 якого Продавець передає, а Покупець приймає згідно з відомістю інвентаризації викуплену ним частку цілісного майнового комплексу ОП "Чернівецький машинобудівний завод" вартістю 16381291 тис. крб., а підпунктом 12 визначено, вартість майна, що підлягає приватизації становить 16381291 тис. (том І –а.с. 30).

Отже, згідно даного Акту позивачу було передано лише частину цілісного майнового комплексу ОП "Чернівецький машинобудівний завод" вартістю 16381291 тис. крб.., яке не включає вилучену вартість майна на суму 11212916 тис. крб.( в тому числі для якого встановлено пільги 1198136 тис. крб., тобто вартість об’єктів соціально культурного призначення до яких відноситься також і їдальня на 330 місць).

Як видно з матеріалів справи, ВК Чернівецької міської ради 22.06.2004р. було прийнято рішення № 523/12 "Про присвоєння поштових адрес, розділ будинковолодінь, внесення змін в раніше прийняте рішення (делеговані повноваження)", п. 1.3. якого будівлі їдальні під літ. "В"на 330 місць площею 1836,80 кв.м., користувачем якої є ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод"було присвоєно поштову адресу –вул.. Прутська, 16-Б, замість –вул.. Прутська, 16 (том І –а.с. 14-15).

Окрім того, ВК Чернівецької міської ради 06.07.2004р. було прийнято рішення № 578/13 "Про оформлення, підтвердження права власності на об`єкти нерухомого майна та внесення змін до рішення виконкому міської ради від 25.05.2004р. № 427/10 із зазначеного питання (делеговані повноваження)", підпунктом 1.1.1. пункту 1.1. якого було оформлено право державної власності на нежитлову будівлю –їдальню літ. "В"площею 1836,80 кв.м., по вул. Прутській, 16-Б, яка перебуває в оперативному управлінні РВ ФДМУ по Чернівецькій області (том І - а.с. 16-17).

У заявлених вимогах позивач просить визнати недійсними вищезазначені пункти вказаних рішень ВК Чернівецької міської ради (том І –а.с. 13). Дані вимоги мотивовані тим, що зазначені рішення порушують інтереси останнього, як єдиного власника нежитлової будівлі-їдальні площею 1836 кв.м., право власності на яку підтверджено Свідоцтвом від 02.08.1994р. за № П-339, виданого ФДМУ. Оскаржувані рішення, на думку останнього, позбавляють його прав щодо володіння, користування, розпорядження своїм майном.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні даних позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з приписами ст.. 128 ЦК України ( в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 24 Закону України "Про приватизацію держаного майна" № 2163-ХІІ передбачено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі ст. 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені коштом Фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства зі зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.

Тобто, вказана норма права передбачає безоплатну передачу об’єктів соціально- побутового призначення, за умови створення даних об’єктів за рахунок коштів Фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували створення спірного об’єкту соціально побутового призначення, а саме їдальні на 330 місць за рахунок коштів Фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, твердження скаржника, що їдальня на 330 місць, яка перебувала на момент приватизації на балансі ОП "Чернівецький машинобудівний завод", була приватизована на пільгових умовах шляхом отримання її у власність безоплатно в порядку ст.. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтверджували факт: передачі спірного об`єкту саме у власність організації орендарів ОП "Чернівецький машинобудівний завод", передачі покупцю у статутний капітал цілісного майнового комплексу, вартість якого встановлена з врахуванням майна (об`єктів соціально-побутового призначення), щодо якого встановлені пільги, створення спірного об`єкту, як зазначалось вище, за рахунок коштів Фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства.

Виходячи з вищенаведених норм права та матеріалів справи, а саме із зазначених договорів оренди та купівлі-продажу, акту оцінки вартості майна, акту приймання –передачі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позивачу не передавався в процесі приватизації підприємства об’єкт соціально- побутового призначення —їдальня на 330 місць.

Оскільки з матеріалів приватизаційної справи, а також з акту № 15 перевірки збереження та використання держаного майна, яке знаходиться на балансі господарського товариства, створеного в процесі приватизації від 16 жовтня 2001 року; договору схову державного майна № 020401 від 1 квітня 2002 року; інвентаризаційних відомостей основних засобів; зведених актів інвентаризації майна; реєстру державного майна; Наказу ФДМУ по Чернівецькій області від 28 квітня 2004 року № 88-п "Про приватизацію об’єктів соціальної сфери державної власності", судом достовірно встановлено, що їдальня на 330 місць не ввійшла до статутного фонду ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" (правонаступник ОП "Чернівецький машинобудівний завод" ), належить до державної власності і перебуває на балансі товариства.

Перебування державного майна на балансі господарського товариства не породжує у балансоутримувача права власності на це майно (п. 7 роз`яснення ВАСУ від 02.04.1994р. № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з судовим захистом права державної власності").

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державні органи приватизації здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.

Відповідно до пункту 10 абзацу б) статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Абзацом 13 підпункту "а" пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. №6/5 (z0066-03) , передбачено, що оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об’єкти нерухомого майна.

Отже, враховуючи те, що ФДМУ по Чернівецькій області надав відповідачу вищезазначені документи приватизаційної справи, які підтверджують право власності держави на їдальню на 330 місць, Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради правомірно було прийнято оспорювані рішення щодо оформлення права власності на зазначений об’єкт та присвоєння юридичної адреси, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем - скаржником по справі не було надано доказів порушення відповідачем норм чинного законодавства України та недоведено наявність передбачених законом підстав для визнання вищезазначених рішень недійсними.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" у задоволенні позовних вимог .

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 04.05.2011р. у справі № 5/199 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України (1798-12) .

3. Справу передати в місцевий господарський суд Чернівецької області.