30/41-10 Про стягнення заборгованості та неустойки за договором поставки товару - 13.05.2010 Прийняття

за позовом Українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів, м.Донецьк

до Приватного підприємства "Нік-Провайд", м.Нікополь

про стягнення 402 605,74 грн.

До господарського Дніпропетровської області звернулось Українське державне управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів, м.Донецьк з позовом та заявою про зменшення позовних вимог (а.с.89) про стягнення з приватного підприємства "Нік-Провайд", м.Нікополь суми основного боргу 303845,09 грн., інфляційне збільшення суми боргу 82 794,32 грн, 3% річних у сумі 15 966,33 грн., судові витрати за сплату державного мита у розмірі 4064,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконувались умови договору №КМ06/02 від 06.02.2007р. щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010року (суддя-доповідач Євстигнеєва.Н.М.) у позові задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 303 845,09 грн . –основного боргу, 81 822,32 грн. –збитків від інфляції, 15 966,33 грн. –3% річних, витрати по сплаті державного мита в розмірі 4 016,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –235,43 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.10р., відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі вказує, що судом

першої інстанції неповно з’ясовані всі обставини справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що ПП "Нік-Провайд" 18.11.09р. за договором уступки права вимоги отримав право вимоги до позивача на суму 209257,92 грн., в зв’язку з чим відповідач направив позивачу лист про зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто зобов’язання припинились відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України. Просить рішення господарського суду змінити, позовні вимоги Українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів, м.Донецьк задовольнити частково, стягнути з відповідача 94 587,17 грн. –основного боргу, 17 985,04 грн. –збитків від інфляції, 7 721,20 грн. –3% річних. Судові витрати просить покласти на позивача.

Зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження №385 від 13.05.2010року.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 13.05.2010р. представник відповідача просить рішення суду змінити, ліквідатор та представник ліквідатора заперечують проти апеляційної скарги, просять рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

06.02.07р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір №КМ 06/02, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (надалі –продукція), відповідно до Специфікацій Додатків до цього договору. Специфікації є невід'ємною частиною цього договору.

Як передбачено п.2.1 договору, продавець здійснює поставку продукції на умовах, передбачених в Специфікаціях до цього договору.

Також, сторонами узгоджено та підписано Додаток №1 до договору –Специфікацію (а.с. 22).

Пунктом 2.5 договору сторони передбачили, що на кожну партію відвантаженої продукції продавець надає покупцю документи: рахунок, накладну, податкову накладну, залізничні квитанції, акт приймання –передачі.

Датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній продавця (п.2.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Українське державне управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів, м.Донецьк поставило ПП "Нік-Провайд", м.Нікополь продукцію (коксовий горішок) на суму 506 645,06 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі (24-25, 27-28, 30-31, 33-34).

Так, згідно п.п.4.1.,4.3. договору оплата продукції та залізничого тарифу здійснюється на умовах передплати на розрахунковий рахунок продавця. Оплата проводиться в національній валюті України.

Попередня оплата відповідачем не здійснювалась, а строки оплати після поставки товару сторонами не були узгоджені ні в договорі, ні в додатках до договору, тому відповідно до ст. 530 ЦК України, строк виконання визначений моментом пред"явлення вимоги.

15.04.09р. за вихідним №68 ліквідатор українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів направив відповідачу претензію про погашення заборгованості у сумі 506645,09 грн.

Листом 28.04.09р за №10 відповідач визнав існуючу заборгованість, але оплату так і не здійснив, посилаючись на тяжке фінансове становище.

Позивач заявив позов про стягнення з ПП "Нік-Провайд" заборгованості у розмірі 303845,09 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію по договору №КМ 06/02 від 06.02.2007 року, яка з урахуванням часткового погашення склала 303 845,09 грн. (506 645,09 грн. –199 000,00 грн. –3 100 грн. –700 грн.).

При розгляді даних позовних вимог слід врахувати, що відповідно до матеріалів справи між ПП "Нік-Провайд" та ТОВ "ІСТЕК" було укладено договір уступки права вимоги №19-10-1/УПТ від 18.11.09р.

Відповідно до п.1.1., 1.2 договору, первісний кредитор (ТОВ "ІСТЕК") відступає, а новий кредитор (ПП "Нік-Провайд") отримує право вимоги від боржника Українськогодержавного управління з забезпечення вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" належного виконання зобов"язань за договором №4-10-30/п-ос. Сума відступлених вимог складає 209 257,92 грн.

Позивач був повідомлений про укладення цього Договору, копія якого разом з угодою про залік зустрічних однорідних вимог була йому надана.

Листом №140 від 28.12.09р. ліквідатор УГУ "Укрвогнертивкоксохім" повідомив, що не може бути підписана угода про залік зустрічних однорідних вимог в зв"язку з тим, що ПП "Нік-Провайд" не є кредитором УКУ "Укрвогнертивкоксохім".

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПП "Нік-Провайд" є кредитором УГУ "Укрвогнертивкоксохім" на суму 209 257,92 грн незалежно від його згоди.

Ліквідатор не заперечує факт отримання повідомлення про уступку права вимоги від ТОВ "ІСТЕК" в зв"язку з чим воно було виключене з реєстру вимог кредиторів, але на звернення відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог ліквідатор листом №152 від 03.03.2010 року вказав на неможливість такого зарахування у зв'язку з невідповідністю вимог статтям 601, 642, 644 Цивільного кодексу України, тобто між сторонами існують розбіжності щодо умов виконання зобов'язань. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог у інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд першої інстанції вказав, що оскільки позивача визнано банкрутом, приоритетним є застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Відповідно до статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. Суд першої інстанції вказав, що вимоги Закону про банкрутство не допускають під час провадження в справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що матеріалами справи доведено однорідний та зустрічний характер вимог позивача та відповідача, які є грошовими вимогами, строк виконання яких настав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 202 ГК України, господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управленої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також, згідно з частиною 2 цієї ж статті, в разі його розірвання або визнання його недійсним за рішенням суду.

Згідно з ч.3 ст. 203 ГК України господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до частини 1 статті 601 ЦК України зобов’язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання який не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що Цивільний кодекс України (435-15) передбачає самостійні підстави припинення зобов’язання, а саме –припинення зобов’язання виконанням та припиненням зустрічних однорідних вимог, які мають різну правову природу і не є тотожними.

Відповідно до вимог ст..1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) мораторій на задоволення вимог кредиторів –зупинення виконання боржником зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

В зв’язку з чим, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду України вважає, що мораторій на правовідносини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не розповсюджується.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду зауважує, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не містить прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог. Вказаної правової позиції також дотримується Верховний Суд України в постанові від 29.03.2005року у справі №5/143б/53б.

Зважаючи на те, що на момент винесення рішення суду сума боргу зменшилась як в зв’язку з частковою оплатою, так і в зв’язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог, стягненню підлягає борг в сумі 94587 грн. 17 коп. (307645,09-209257,92-3100-700=94587,17), тому рішення суду в цій частині необхідно змінити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних але не за період з 13.10.2008 року по 20.01.2010 року в сумі 15 966,33 грн., а за період з 08.10.2008р. до 15.04.2009р., з наступних підстав.

Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов"язання або звичаїв ділового обороту до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов"язку.

Боржник за грошовими зобов"язаннями не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Відповідно до матеріалів справи, листом від 08.10.08р. позивач просив зупинити розрахунки до його розпорядження.

Тобто, лише період від отримання листа від 08.10.08р. до отримання претензії від 15.04.09р. є простроченням кредитора-Позивача.

За таких обставин стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми за період прострочення кредитора стягненню не підлягають, ці суми складають –63 837,28 грн. інфляції та 8 245,13 грн. –3% річних.

Отже, рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині стягнення з ПП "Нік-Провайд" інфляції та 3% річних підлягає зміні, а саме: стягненню підлягають інфляція 81 822,32 грн. –63 837,28 грн.=17 985,04 грн.; три проценти річних 15 966,33 грн. –8 245,13 грн.=7 721,20 грн.

Судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача, в зв"язку з тим, що спір доведено до суду з його вини, пропорційно-задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нік-Провайд", м.Нікополь –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010р у справі № 30/41-10 –змінити. Викласти резолютивну частини постанови в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП "Нік-Провайд" (53211, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.В.Усова 23/46, код ЗКПО 34610384) на користь Українського державного управління по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів, м.Донецьк (83050, м.Донецьк, вул.Щорса 29, код ЗКПО 01881468) суму основного боргу –94587 грн. 17 коп., інфляційні втрати –17985 грн. 04 коп., 3% річних –7 721 грн. 20 коп. та судові витрати по справі держмито 1202 грн. 93 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –69 грн. 85 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Українському державному управлінню по забезпеченню вогнетривкою та коксохімічною продукцією "Укрвогнетривкоксохім" державного комітету України з матеріальних ресурсів, м.Донецьк (83050, м.Донецьк, вул.Щорса 29, код ЗКПО 01881468) із державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 0,04 грн., перераховане платіжним дорученням №4 від 22.01.2010р., яке знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.