8/233-09 Про оскарження ухвали про прийняття до розгляду уточнення позовних вимог - 13.05.2010 Прийняття

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.03.2010р. у справі №8/233-09 заяву прокурора і позивача від 19.03.2010 р. про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду; клопотання відповідача від 17.03.2010 р. про витребування у КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" копії реєстраційних посвідчень від 19.03.2004 р. відповідно до яких зареєстровано право власності за Організацією орендарів підприємства Вінницького заводу "Термінал" на гуртожитки по вул. Келецькій, 69, просп. Юності 12 та по просп. Юності, 14 в м. Вінниці задоволено частково; зобов'язано КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" надати суду до 06.04.2010 р. копії реєстраційних посвідчень від 19.03.2004 р. відповідно до яких зареєстровано право власності за Організацією орендарів підприємства Вінницького заводу "Термінал" на гуртожитки по просп. Юності 12 та по просп. Юності, 14 в м. Вінниці; клопотання прокурора та позивача викладені в позовній заяві № 05-403 від 30.09.09 р. і повторно в заяві № 05/-102 від 25.02.2010 р. про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на приміщення будівлі гуртожитку 21/25 частки площею 4716,16 кв. м. по проспекту Юності,12 в м. Вінниці та приміщення будівлі гуртожитку по проспекту Юності, 14 в м. Вінниці - 3/4 частки площею 4564,69 кв. м., власником яких є ТОВ "Наш дім" (проспект Юності, 12 м. Вінниця); зобов'язано Першу державну нотаріальну контору м. Вінниці внести зазначене обтяження в п. 2 резолютивної частини ухвали до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень; зобов'язано відповідача по справі ТОВ "Наш дім", м. Вінниця надати суду в справу матеріали передбачені ухвалою суду від 10.11.2009 р. та довідку ЄДРПОУ; клопотання прокурора і позивача від 22.03.2010 р. про зупинення провадження у даній справі до набрання рішенням суду по справі № 9/195-09 від 02.12.09 р. законної сили задоволено; провадження у справі № 8/233-09 зупинено до набрання рішенням по справі № 9/195-09 від 02.12.2009 р. законної сили; зобов'язано прокурора, сторін та третіх осіб після набрання рішенням по справі № 9/195-09 від 02.12.09 р. законної сили надати суду докази для поновлення провадження у даній справі.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині вжиття заходів забезпечення позову, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, зазначені в п.3 резолютивної частини ухвали господарського суду Вінницької області від 22.03.2010р. та зняти арешт, накладений на приміщення будівлі гуртожитку 21/25 частки площею 4716,16 кв. м. по проспекту Юності,12 в м. Вінниці та приміщення будівлі гуртожитку по проспекту Юності, 14 в м. Вінниці - 3/4 частки площею 4564,69 кв. м., власником яких є ТОВ "Наш дім".

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що позивачем не було доведено адекватності засобу забезпечення позову.

Зазначає, що вказані позивачем в заяві підстави для забезпечення позову є необґрунтовані, оскільки саме вони зазначені в позовній заяві, як підстава для визнання права власності держави на гуртожитки і не є доказом того, що ТОВ "Наш дім" має намір відчужити приміщення гуртожитків.

На думку відповідача, заява про забезпечення позову першого заступника прокурора області не містить жодного доказу на підтвердження своїх вимог, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зокрема, відчуження відповідачем спірних приміщень будівель гуртожитків, що знаходяться в м.Вінниці, проспект Юності, 12 та 14.

В засідання суду позивач та третя особа Вінницька міська рада повноважних представників сторін не направили, про причини неявки в суд не повідомили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. Крім того, своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу також не скористалися.

За наведених обставин та враховуючи приписи ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, нез'явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та необґрунтованою, просить скасувати заходи забезпечення позову, зазначені в п.3 резолютивної частини ухвали господарського суду Вінницької області від 22.03.2010р. та зняти арешт, накладений на приміщення будівлі гуртожитку 21/25 частки площею 4716,16 кв. м. по проспекту Юності,12 в м. Вінниці та приміщення будівлі гуртожитку по проспекту Юності, 14 в м. Вінниці - 3/4 частки площею 4564,69 кв. м., власником яких є ТОВ "Наш дім". Зазначила, що вказані позивачем в заяві підстави для забезпечення позову є необґрунтовані, оскільки саме вони зазначені в позовній заяві, як підстава для визнання права власності держави на гуртожитки і не є доказом того, що ТОВ "Наш дім" має намір відчужити приміщення гуртожитків.

Крім того посилається на те, що арешт не може бути накладений судом на частку у нерухомому майні, яка не виділена в натурі.

Третя особа ВАТ "Завод Термінал" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, вважають ухвалу місцевого господарського суду незаконною та необґрунтованою, просять її скасувати з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованою й такою, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому просить її залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У листопаді 2009 року перший заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Вінницької міської ради про визнання права власності Держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на будівлю гуртожитків, що розташовані по просп. Юності, 12 та 14 в м. Вінниці та зобов'язання ТОВ "Наш дім" передати дані будівлі у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці.

Крім цього, в позовній заяві прокурор просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлі гуртожитків, які знаходяться по проспекту Юності,12 і 14 в м. Вінниці.

Позивач і прокурор заявою від 25.02.2010р. №05/-102-10 повторно заявили клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлі гуртожитків, які знаходяться по проспекту Юності,12 і 14 в м. Вінниці.

Прокурор та позивач в засіданні суду 22.03.2010р. подали заяву від 19.03.2010р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просили визнати право власності Держави України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на приміщення гуртожитків, що розташовані по проспекту Юності, 12 в м. Вінниці - 21/25 частки загальною площею 4716,16 кв. м. та по проспекту Юності 14 в м. Вінниці - 3/4 часток, загальною площею 4564,69 кв. м., власником яких є ТОВ "Наш дім", м. Вінниця, а також зобов'язати ТОВ "Наш дім" передати приміщення гуртожитків, що розташовані по проспекту Юності, 12 в м. Вінниці - 21/25 частки загальною площею 4716,16 кв. м. та по проспекту Юності 14 в м. Вінниці - 3/4 часток, загальною площею 4564,69 кв. м., у порядку передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) та постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995р. №891 (891-95-п) у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці, власником яких є ТОВ "Наш дім", яку прийнято судом першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову, прокурор зазначив, зокрема, що додатковою угодою від 25.05.1993р., укладеною між регіональним відділенням та організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" до договору оренди від 23.06.1989р., визначено умови викупу державного майна, його порядок, терміни та засоби платежів, а також вказано перелік об'єктів соціально-побутового призначення та житлового фонду, у т.ч. гуртожитки по вул. Ленінського Комсомолу, 12 та 14 (проспект Юності, 12 та 14), м.Вінниці, які передаються організації орендарів заводу безоплатно відповідно до ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств". За актом прийому-передачі від 16.02.1995р. до договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" від 13.06.1994р. №72 та додаткової угоди до нього від 29.12.1994р. регіональним відділенням передано організації орендарів заводу викуплену нею державну частку майна у власність, а також об'єкти соціально-побутового призначення, у тому числі гуртожитки по проспекту Юності, 12 та 14, м.Вінниці, у тимчасове безоплатне користування.

За твердженням прокурора, безоплатна передача спірного майна організації орендарів не означає передачу його у власність цієї організації. Однак, в подальшому право власності на будівлі гуртожитків без належних правових підстав було зареєстровано Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" за організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал", а ВАТ "Завод "Термінал" за актом приймання-передачі від 03.03.1997р. передав їх в якості внесків до статутного фонду (капіталу) ТОВ "Наш Дім", який набув на них право власності за рішенням третейського суду від 29.07.2005р. та зареєстрував своє право в БТІ 29.07.2005р.

Враховуючи той факт, що очевидним, на думку прокурора, є ознаки протиправності дій щодо державного майна, існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам держави Україна та мешканцям гуртожитків, права яких захищені Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (500-17) , а захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, прокурор та позивач просили суд вжити заходів забезпечення позову до прийняття рішення у даній справі шляхом накладення арешту на будівлі гуртожитків, які знаходяться по проспекту Юності,12 і 14 в м. Вінниці.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.03.2010р. заявлене прокурором та позивачем клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на приміщення будівлі гуртожитку 21/25 частки площею 4716,16 кв. м. по проспекту Юності,12 в м. Вінниці та приміщення будівлі гуртожитку по проспекту Юності, 14 в м. Вінниці - 3/4 частки площею 4564,69 кв. м., власником яких є ТОВ "Наш дім" (проспект Юності, 12 м. Вінниця).

Розглядаючи клопотання прокурора та позивача, господарський суд першої інстанції зіслався на наявність достатніх підстав для його задоволення.

Колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вичерпний перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; інші заходи.

Право вжиття тих чи інших заходів, перелік яких міститься в статті 67 Господарського процесуального кодексу України, належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин та пропозицій заявника.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

В п.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 (v_611800-94) "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В листі від 12.12.2006р. №01-8/2776 (v2776600-06) "Про деякі питання практики забезпечення позову" Вищий господарський суд України звернув увагу судів, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (va009700-06) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З зазначеного випливає, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом окремо в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову.

Отже, незважаючи на можливість оскарження ухвали про застосування заходів до забезпечення позову, вирішення питання про наявність чи відсутність вищезазначених обставин, що є підставою для задоволення чи відмови у задоволенні заяви про вжиття таких заходів, є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному обсязі.

Як зазначалося вище, предметом позову є вимога прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області про визнання права власності Держави України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на приміщення гуртожитків, що розташовані по проспекту Юності, 12 в м. Вінниці - 21/25 частки загальною площею 4716,16 кв. м. та по проспекту Юності 14 в м. Вінниці - 3/4 часток, загальною площею 4564,69 кв. м., власником яких є ТОВ "Наш дім", м. Вінниця, та про зобов'язання ТОВ "Наш дім" передати приміщення гуртожитків, що розташовані по проспекту Юності, 12 в м. Вінниці - 21/25 частки загальною площею 4716,16 кв. м. та по проспекту Юності 14 в м. Вінниці - 3/4 часток, загальною площею 4564,69 кв. м., у порядку передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) та постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995р. №891 (891-95-п) у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці, власником яких є ТОВ "Наш дім".

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що спірне майно не підлягало приватизації шляхом викупу, у зв'язку з чим було передано організації орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" у тимчасове безоплатне користування. Докази в підтвердження передання спірного майна у власність організації орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" відсутні.

Також у своїй заяві про уточнення позовних вимог прокурор зазначив про часткову реалізацію ТОВ "Наш Дім" приміщень гуртожитків по проспекту Юності, 12, 14 у м.Вінниці. Відтак, припущення про можливий продаж відповідачем решти приміщення є достатньо обгрунтованим.

Таким чином, у разі можливого задоволення позову може бути утруднено або навіть унеможливлено виконання рішення господарського суду.

Та обставина, що арешт накладено на частину нерухомого майна, яка не виділена в натурі, на думку суду апеляційної інстанції не впливає на можливість застосування цього заходу забезпечення позову.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 22.03.2010р. в частині вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованою й такою, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому відсутні передбачені законом підстави для її скасування.

Як встановлено ч.2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, якщо в апеляційній інстанції оскаржується лише частина судового рішення, суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість й тієї його частини, щодо якої відсутні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Таким чином, апеляційна інстанція перевіряє законність і обґрунтованість ухвали господарського суду Вінницької області від 22.03.2010р. в частині, яка згідно із вимогами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підлягає оскарженню.

Як вбачається з матеріалів справи, представником прокурора та позивача в засіданні суду першої інстанції 22.03.2010р. було подано клопотання від 19.03.2010р. про зупинення провадження у справі до набуття рішенням господарського суду Вінницької області від 02.12.2009р. по справі №9/195-09 законної сили, оскільки воно може вплинути на розгляд по суті та прийняття рішення по даній справі.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає, що господарський суд Вінницької області обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора і позивача від 22.03.2010р. про зупинення провадження у даній справі до набрання рішенням суду по справі №9/195-09 від 02.12.2009р. законної сили та зупинення провадження у справі №8/233-09 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.