55/119-09 Про стягнення штрафу та грошової суми, сплаченої за неякісний товар - 11.05.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання Ю Бі Сі –ПРОМО", м. Харків (вх. № 1093 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 02.03.10 р. по справі № 55/119-09

за позовом ТОВ "Науково-виробниче об"єднання "Ю Бі Сі - ПРОМО" м. Харків

до ТОВ "ФОРСЕТІ" м. Харків

про стягнення 49 054,73 грн.,-

У квітні 2009 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче об"єднання "Ю Бі Сі - Промо", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсеті", м. Харків, 37319,03 грн. грошової суми, сплаченої за неякісний товар, 11195,70 грн. штрафу, 540 грн. збитків та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 2/0109 від 20.01.09 р. неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо поставки товару належної якості.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2010 року по справі № 55/119-09 (суддя Гребенюк Н.В.) в позові відмовлено в зв’язку з відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, як необґрунтованих та не підтверджених належними доказами.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що суд при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права, а також неповно з’ясував обставини справи. При цьому позивач, зазначає, що прийомка продукції здійснювалась у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (v0007400-66) (далі, Інструкція П-7), та дотриманням умов п. п. 5.1, 5.2 договору № 2/01/09 від 20.01.09 р., а факт неякісної поставки та неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: повідомленням № 68/1, відповіддю відповідача на повідомлення (вих. № 25 від 24.02.09 р.), актом № 005 від 20.02.09 р. та актом № 005 від 06.03.09 р., експертним висновком № ИМ-42 Торгово-Промислової Палати. Просить рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2010 р. скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними в ній доводами не погоджується, вважає висновки суду законними та обґрунтованими. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення – без змін. В обґрунтування викладених заперечень, зокрема посилається на те, що він виконав свої зобов’язання, передбачені Договором, а позивачем були грубо порушені положення Інструкції № П-7 (v0007400-66) .

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 20 січня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче об"єднання "Ю Бі Сі - Промо", м. Харків (далі, ТОВ "НВО"ЮБіСІ-Промо") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсеті", м. Харків (далі,ТОВ "Форсеті") укладено договір № 2/01 09 (далі, Договір), у відповідності до умов якого відповідач зобов’язався поставити та передати у власність, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити продукцію в асортименті.

Пунктом 1.2 передбачено, що найменування, асортимент, кількість, строки та ціна товару зазначаються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору. Пунктом 3.1 передбачено, що якість товару, який передається, повинна відповідати ГОСТу, ТУ, сертифікатам виробника та інше. Пунктом 4.3 договору передбачені умови оплати, яка здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів 100% передплати на поточний рахунок відповідача. Пунктом 5.1 договору передбачено, що передача товару здійснюється на складі позивача. Прийомка товару здійснюється відповідно до Інструкцій про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання № П-6 (v0007400-66) , затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 липня 1965 р. та № 7, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 24 квітня 1966 р.

До вказаного договору сторони уклали специфікацію № 3, в якій визначили найменування, асортимент, кількість, строки та ціну постачаємого товару, яка складає 37319,03 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що, позивачем згідно платіжного доручення № 4336 від 19.02.09 р. було здійснено попередню оплату вартості товару в розмірі 37319,03 грн.

На виконання умов вказаного договору відповідачем був поставлений товар, а саме труби 60х60х3 на загальну суму 37319,03 грн., що підтверджується видатковою накладною № 8 від 20 лютого 2009 р., яка підписана обома сторонами.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що під час проведення первинної прийомки за якістю товару, поставленого від відповідача, виявилось, що металева труба 60х60х3 має недоліки з якості.

Керуючись п. 5.2 Договору позивач надіслав на адресу відповідача письмове повідомленні № 68/1 про виклик представника ТОВ "Форсеті" для участі в двосторонній прийомці товару та складання Акту виявлених недоліків, проте 24.02.09 р. позивач отримав відповідь відповідача (вих. № 24 від 24.02.09 р.) про відмову в направленні свого представника, тому подальшу прийомку здійснював самостійно без представника відповідача.

Крім того, позивач вказує на те, що звернувся до Харківської торгово-промислової палати, яка провела експертизу товару та надала експертний висновок № ИМ-42 від 26.02.09 р., в якому зазначено про те, що металеві труби мають дефекти по всій поверхні у вигляді плям та смуг з рихлою структурою окісної плівки, що утворились внаслідок попадання вологи.

Позивач зазначає про те, що по закінченню прийомки товару він склав акт № 005 від 06.03.09 р., в якому вказано, що металева труба 60х60х3 в кількості 6,700 тонн не відповідає стандартам, технічним умовам і не може бути використана за призначенням у виробництві, у зв’язку з характером виявлених недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача претензію № 114 від 16.03.09 р., в якій зазначив про виявлені недоліки та з вимогою здійснити повернення витрат позивача, понесених з поставкою неякісного товару.

Відповідач своїм листом № 37 від 30.03.09 р. не визнав вимоги позивача та зазначив, що вважає акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції № 005 від 06.03.09 р. таким, що не відноситься до поставленої відповідачем партії товару.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 37319,03 грн. грошової суми, сплаченої за неякісний товар, 11195,70 грн. штрафу, 540 грн. збитків, у зв’язку з поставкою останнім продукції неналежної якості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 37319,03 грн. грошової суми, сплаченої за неякісний товар, місцевий господарський суд виходив з того, що

- видаткова накладна № 8 від 20.02.2009р. за фактом прийомки товару позивачем, не містить ніяких претензій останнього щодо якості отриманих труб;

- повідомлення № 68/1 про виклик представника відповідача від 20.02.2009р. не містить дати відправки та дати проведення приймання товару по якості;

- експертний висновок Харківської торгової палати № Им-42 не підтверджує, що на експертне дослідження було надано саме труби, отримані за накладною № 8 від 20.02.2009р.;

- позивачем порушено вимоги Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання № П-7 (v0007400-66) (п. 29) при складанні акту від 06.03.2009р. про фактичну якість одержаної продукції та п.п. 13, 16 щодо зобов’язання забезпечення зберігання продукції належної якості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення 37319,03 грн. грошової суми, сплаченої за неякісний товар, а також 11195,70 грн. штрафу, 540,00 грн. збитків., як необґрунтованих та недоведених належними доказами.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що, в свою, чергу призвело до невірного застосування норм матеріального права до даних правовідносин.

По-перше, суд не взяв до уваги, що підписання позивачем накладної № 8 від 20.02.2009р. на поставку труб підтверджує лише факт передачі обумовленого умовами Договору та Специфікацією товару та ніяким чином не свідчить про відсутність претензії щодо якості поставленого товару;

по-друге, судом не досліджено належним чином, що позивачем у відповідності до умов Договору (п. 5.2) та п. 16 Інструкції № П-7 (v0007400-66) були вжити заходи щодо повідомлення відповідача про виявлену неякісність отриманої продукції № 68/1 та надані належні докази в підтвердження правомірності його дій при прийомки продукції за якістю у відповідності з вимогами зазначеної Інструкції;

по-третє, судом не досліджено у повному обсязі акт № 005 від 06.03.2009р., який містить у тому числі і посилання щодо зберігання отриманої металопродукції під час її прийомки; не звернуто уваги та не надано належної оцінки Сертифікату продукції, який було отримано позивачем факсом лише 24.02.2009р., тобто вже після поставки та проведення первинної прийомки за якістю 20.02.2009р.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В даному випадку, предметом доказування у справі є питання якості поставленого відповідачем товару у вигляді труб 60х60х3 згідно видаткової накладної № 8 від 20.02.2009р. та відповідно до умов укладеного між сторонами по справі Договору № 2/0109 від 20.01.09р.

Договором (п.п. 5.1, 5.2) сторони передбачили порядок приймання товару.

Як вже зазначалось раніше, умовами Договору прийомка товару здійснюється відповідно до Інструкцій про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання № П-6 (va006400-65) , затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 липня 1965 р. та № 7, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 24 квітня 1966 р.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що при виявленні позивачем кількісної нестачі або виявленні дефектів (невідповідності якості) поставленого товару виклик відповідача є обов’язковим. Повідомлення (виклик) відповідачу направляється факсом та/або електронною поштою протягом 3-х календарних днів. При неявки представника протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання повідомлення, позивач складає акт про виявленні дефекти/кількісну нестачу самостійно, такий акт вважається складеним та затвердженим сторонами та є підставою виникнення у відповідача зобов’язання по усуненню виявлених дефектів (невідповідності якості) або поповнення кількісній нестачі протягом 10-ти календарних днів з моменту складення акту.

Згідно п. 16 Інструкції П-7 (v0007400-66) при виявленні неякісної продукції отримувач призупиняє подальше приймання товару, складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції і характер виявлених недоліків (первинний акт) та викликає представника постачальника.

Позивачем до матеріалів справи наданий акт № 005 від 20.02.2009р. первинної прийомки товару за якістю, яким були виявлені недоліки поставлених труб –партія труби має корозію поверхні (а.с. 13).

Як свідчать матеріали справи, позивач у відповідності до п. 16 Інструкції П-7 (v0007400-66) та п. 5.2 Договору надіслав на адресу відповідача письмове повідомлення № 68/1 про виклик представника ТОВ "Форсеті" для приймання товару за якістю та складання і підписання акту. При цьому позивачем в даному повідомленні зазначено, що прийомка товару буде проводитися в день прибуття представника відповідача, але не пізніше строків, встановлених Інструкцією № П-7 (v0007400-66) (а.с. 14).

Отже, вказане спростовує посилання суду першої інстанції на неналежність повідомлення відповідача про проведення приймання товару за якістю.

Також, матеріалами справи підтверджено, що 24.02.2009р. позивач, отримавши відповідь відповідача про відмову у направленні свого представника (а.с.15), подальшу прийомку товару здійснював самостійно без його участі, що відповідає положенням п. 5.2 Договору. Але, для перевірки якості поставленої металевої труби звернувся до Харківської торгово-промислової палати, яка провела експертизу товару та надала експертний висновок № ИМ-42 від 26.02.2009р. (а.с. 16-24), що відповідає положенням п. 20 Інструкції № П-7 (v0007400-66) .

Колегія суддів визнає помилковість висновків суду першої інстанції про те, що даний висновок не підтверджує того, що експертом досліджувались саме продукція, яка була отримана позивачем за накладною № 8 від 20.02.2009р., оскільки предмет дослідження, визначений у експертному висновку (у тому числі його маркування по ГОСТу, розміри) ідентичні продукції, яка є предметом спору та зазначена у Специфікації до Договору від 20.01.2009р. (а.с. 9)

По закінченню прийомки вказаного товару позивач у відповідності з вимогами п. 29 Інструкції № П-7 (v0007400-66) склав Акт № 005 від 06.03.2009р., в якому зазначив, що металева труба 60х60х3 в кількості 6,700 тонн не відповідає стандартам, технічним умовам і не може бути використана за призначенням у виробництві в зв’язку з характером виявлених недоліків товару.

Посилання суду першої інстанції на розбіжність дат складання акту (06.03.2009р.), а також дати початку прийомку (20.02.2009р.) та дати закінчення прийомки товару (20.02.2009р.), як на факт несвоєчасного складання акту прийомку товару по якості, не заслуговують на уваги, оскільки зазначена дата початку та закінчення прийомки стосуються лише самого факту поставки товару.

Колегія суддів також визнає необґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність документів, які підтверджують, в якому місці та яким чином зберігалися труби до складання акту прийомки продукції по якості від 06.03.2009р., оскільки в самому Акті № 005 від 06.03.2009р. в п. 20 вказано, що товар знаходився у закритому, сухому, опалювальному складському приміщенні, що також підтверджується в експертному висновку № ИМ-42 від 26.02.2009р. (огляд проходив у критому приміщенні).

Що стосується розбіжностей в п. 13 та п. 30 Акту від 06.03.2009р. стосовно наявності або відсутності сертифікату якості на труби, то в даному випадку п. 13 Акту вірно зазначено, що при первинної прийомки товару сертифікат якості був відсутній, тобто товар прийшов без документів, які посвідчують якість товару.

Вказане також підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що Сертифікат якості був направлений за допомогою факсимільного зв’язку 24.02.2009р. вже після поставки товару (а.с. 12).

Тому, в процесі подальшої прийомки товару позивачем в п. 30 Акту вказано, що представлений постачальником сертифікат( №2050-08 от 06.11.2008р.) не відповідає даної партії труби.

Отже, колегія суддів вважає, що Сертифікат якості №2050-08 от 06.11.2008р. не може вважатися належним доказом на підтвердження якості поставлених відповідачем труб за накладною № 8 від 20.02.2009р., оскільки у відповідності з вимогами Інструкції П-7 (v0007400-66) прийом продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність постачаємої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок - фактура, специфікація та інше), тоді як зазначений Сертифікат не було представлено разом з постачаємим товаром, а направлено через чотири дні після його поставки.

З врахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що прийомка товару здійснювалась позивачем у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (v0007400-66) , та дотриманням умов Договору, а неналежна якість поставленого за накладною № 8 від 20.02.2009р. товару повністю підтверджується представленими позивачем документальними доказами.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару, а відповідно до ч. 3 цієї статті, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

А тому колегія суддів визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсеті", 37319,03 грн. грошової суми, сплаченої за неякісний товар, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

П. 8.3 Договору за поставку неякісної продукції Постачальник сплачує штраф у розмірі 30% від вартості неякісного товару.

З огляду на викладене, та враховуючи факт доведеності поставки неякісного товару відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 11195,70 грн. є обґрунтованими, підтвердженими наданим розрахунком, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Ч. 1 ст. 225 ГК України встановлює, що до збитків, які підлягають відшкодування особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Позивачем заявлені до стягнення збитки у вигляді витрат на послуги Харківської торгово-промислової палати в розмірі 540,00 грн. за проведення експертизи якості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 4440 від 04.03.2009р. на суму 270,00 грн., платіжне доручення № 4453 від 05.03.2009р. на суму 270,00 грн.).

Колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення 540,00 грн. збитків правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

З врахуванням викладеного, відмова суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог є необґрунтованою. В свою чергу позивач на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надав правове обґрунтування з посиланням на належні докази, які знаходяться в матеріалах справи, що свідчать про правомірність позовних вимог.

Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими, що в свою чергу підтверджується вищевказаним.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2010 року по справі № 55/119-09 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 611, 678 Цивільного кодексу України, ст..ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 32 - 34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання Ю Бі Сі – ПРОМО", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.03.2010 року по справі № 55/119-09 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРСЕТІ", м. Харків (61007 м. Харків, вул. Свистуна 3А, код ЄДРПОУ 35856360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання Ю Бі Сі –ПРОМО", м. Харків (61157, м. Харків, вул.. Селянська, 110 код, ЄДРПОУ 33119392) 37319,03 грн. грошової суми, сплаченої за неякісний товар, 11195,70 грн. штрафу, 540,00 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 736,55 грн. та 118,00 грн. –вартість послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.