8/159-38/17 Про визнання недійсним третейського застереження - 11.05.2010 Прийняття

У грудні 2009 року ТОВ "Торговий дім – Фаворит" (позивач) звернувся до АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" (відповідача) з позовом до господарського суду Чернігівської області в якій просить визнати третейське застереження (третейську угоду), викладене у пункті 6.2 договору кредиту за овердрафтом № 935/1-112 від 12.08.2008 року, недійсним. Розподілити судові витрати між сторонами.

01.12.2009 року позивач надав до господарського суду Чернігівської області клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить визнати договір кредиту за овердрафтом № 935/1-112 від 12.08.2008 року укладений між ТОВ "Торговий дім – Фаворит" та АКБ "Укрсоцбанк", недійсним. Визнати третейське застереження (третейську угоду), викладене у пункті 6.2 договору кредиту за овердрафтом №935/1-112 від 12.08.2008 року недійсним.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.01.2010 по справі № 8/159-38/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області по справі №8/159-38/17 від 28.01.2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання третейського застереження недійсним.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи які мають значення для справи. А саме: при винесенні рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що в третейському застереженні, яке міститься в договорі кредиту за овердрафтом № 935/1-112 не міститься найменування сторін, їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дата укладання угоди та інші дані, передбачені законом, що зумовлює його недійсність. Окрім того, особа яка підписала договір кредиту перевищила свої повноваження щодо вартості підписаного договору, оскільки відповідно до п. 9.4 статуту позивача, директор має право вчиняти правочин, що не перевищує 100000,00 грн. з одним контрагентом за один день.

Відповідачем було надано письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважаючи їх не обґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності, вважає рішення господарського суду Чернігівської області від 28.01.2010 року по справі №8/159-38/17 законним, об’єктивним і таким, що відповідає фактичним обставинам справи, а тому просить залишити рішення суду без змін, а подану на нього апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім – Фаворит" – без задоволення.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:

Згідно з протоколом №7 та наказом №75-К від 01.10.2007 року на загальних зборах учасників ТОВ "Торговий дім – Фаворит" було призначено директором товариства Костюшко Ю.Ю.

03.07.08р. на загальних зборах учасників ТОВ "Торговий дім – Фаворит" було прийнято рішення уповноважити директора Костюшка Ю.Ю. на підписання та укладення від імені товариства договору про надання овердрафту на суму 1000000,00 грн. та самостійне узгодження всіх умов вказаного договору про надання овердрафту, що підтверджується протоколом №10 загальних зборів учасників товариства.

12.08.08р. між ТОВ "Торговий дім – Фаворит", в особі директора Костюшко Ю.Ю., та відповідачем АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" був укладений договір кредиту за овердрафтом №935/1-112, відповідно до якого відповідач зобов'язався надавати позивачу грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку позивача, відкритого у відповідача, розрахункових документів позивача на суму, що перевищує фактичний залишок на поточному рахунку позивача, але в межах визначених цим договором ліміту овердрафту.

Згідно п. 1.1.1. договору на період з моменту укладення цього договору до дати вказаної у п.1.1.4, або до дати встановлення іншого розміру ліміту овердрафту за результатами його перегляду згідно з п.1.1.2., максимальна заборгованість за овердрафтом не може перевищувати розміру ліміту овердрафту, розрахованого за методикою розрахунку лімітів овердрафту, що діє у відповідача, в сумі 1000000,00 грн.

Відповідно п.6.2. вказаного договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевцем Василем Миколайовичем постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Бідлоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається головою постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Апелянт в своїй скарзі посилається на те, що договір кредиту овердрафту та третейське застереження, викладене в п.6.2. спірного договору є недійсними.

Однак, колегія суддів, не погоджується з правовою позицією позивача та вважає її помилковою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Чернігівської області правомірно залишив без задоволення позовні вимоги скаржника, враховуючи наступне.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Статтею 246 ЦК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

З вищезазначеного вбачається, що 01.10.2007р. на загальних зборах учасників ТОВ "Торговий дім – Фаворит" було призначено директором товариства Костюшко Ю.Ю., що підтверджується протоколом №7 га наказом №75-К.

Судом першої інстанції було встановлено, що 03.07.2008р. на загальних зборах учасників товариства було прийнято рішення уповноважити директора Костюшко Ю.Ю. на підписання та укладення від імені товариства договору про надання овердрафту на суму 1000000,00 грн. та на самостійне узгодження всіх умов вказаного договору про надання овердрафту, що підтверджується протоколом №10 загальних зборів учасників позивача.

Як свідчать матеріали справи, 12.08.2008р. між позивачем, в особі директора Костюшко Ю.Ю. та відповідачем був укладений договір кредиту за овердрафтом №935/1-112, відповідно до якого відповідач зобов'язався надавати позивачу грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку позивача, відкритого у відповідача, розрахункових документів позивача на суму, що перевищує фактичний залишок на поточному рахунку позивача, але в межах визначених цим договором ліміту овердрафту.

Відповідно до п. 1.1.1. договору на період з моменту укладення цього договору до дати вказаної у п.1.1.4, або до дати встановлення іншого розміру ліміту овердрафту за результатами його перегляду згідно з п.1.1.2., максимальна заборгованість за овердрафтом не може перевищувати розміру ліміту овердрафту, розрахованого за методикою розрахунку лімітів овердрафту, що діє у відповідача, в сумі 1000000,00 грн.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що директор позивача Костюшко Ю.Ю. мав повноваження на укладення спірного договору, тому позовні вимоги позивача про визнання недійсним спірного договору з підстав його підписання не уповноваженою особою правомірно були залишені без задоволення судом першої інстанції.

Згідно ст. 12 Закону України "Про третейські суди", в редакції на час укладення спірного договору, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами.

Посилання у договорі на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

За умовами п.6.2. вказаного договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевцем Василем Миколайовичем постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ. вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків відповідно до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що укладене сторонами в договорі третейське застереження не суперечить ст. 12 Закону України "Про третейські суди", тому позовні вимоги позивача про визнання недійсним третейського застереження з підстав його невідповідності вимога закону, правомірно були залишені без задоволення господарським судом Чернігівської області.

Також, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи позивача про відсутність у вказаному застереженні найменування сторін, їх місцезнаходження, предмету спору, місця і дати укладення угоди з тих підстав, що позивач посилається на норму ч.5 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" в редакції з 31.03.09р., якої на час укладення спірного договору не існувало. Окрім того, спірне третейське застереження як складова частина договору містить найменування сторін, їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладення угоди.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим, законним та визнає, що суд першої інстанції правомірно встановив обставини справи, застосував норми матеріального права, у зв’язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу позивача, яка необґрунтована, без задоволення.