КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2011 № 27/58
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Вербицької О.В.
за участю представників сторін:-
позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 30.05.11р.,
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 0301-11-1 від 03.01.11р.,
від третіх осіб: не з’явились.
розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційні скарги-
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія"
2. Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер"
на рішення господарського суду-м. Києва від-06.06.2011 р.
у справі-№ 27/58 (суддя Дідиченко М.А.)
за позовом-Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трейд Інвест"
до-Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія"
1. треті особи-Приватне підприємство "Торгово-інвестиційна компанія "Будівництво та інвестиції"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брікбуд-Інвест"
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "КС"БудІнвест 2006"
4. Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер"
5. Приватне підприємство "Урожай"
6. ОСОБА_3
про -визнання припиненим договору іпотеки від 15.10.2007 року
ВСТАНОВИВ :
ТОВ "Фінансова компанія "Трейд Інвест" звернулося до суду з позовом про визнання припиненим договору іпотеки від 15.10.2007 року.
Після порушення провадження у справі позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати припиненими правовідносини по договору іпотеки від 15.12.2007 року, укладеному між ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер"та ТОВ "КС "БудІнвест 2006".
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2011 р. у справі № 27/58 в позові відмовлено повністю.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія" та ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер" не погодились з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подали на нього апеляційні скарги, в яких просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення та припинити провадження у справі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема апелянти стверджують про те, що визнання договору припиненим не відноситься до встановлених законом способів захисту цивільних прав.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
15.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер"та Приватним підприємством "Урожай", був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 3364/2, за яким Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер"надало Приватному підприємству "Урожай"транш у сумі 990 000, 00 дол. США.
На забезпечення виконання зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії, 15.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" (надалі –заставодержатель, третя особа 4) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КС "БудІнвест 2006"(надалі –заставодавець, третя особа 3) був укладений договір іпотеки (надалі –договір іпотеки).
Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 3364/2 від 15.10.2007 року, укладеного між заставодержателем та боржником –Приватним підприємством "Урожай", а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені подальшому, за умовами якого боржник зобов’язується перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 990 000 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.
Згідно із п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є право оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 6474 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, мікрорайон 290, кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200, який належить іпотекодавцю на підставі договору оренди землі, укладеного Кременчуцькою міською радою та ТОВ "КС БудІнвест 2006"10 жовтня 2006 року.
Зазначена земельна ділянка, на підставі договору оренди землі від 10.10.2006 року, була передана Кременчуцькою міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю "КС "БудІнвест 2006"у строкове платне користування для будівництва багатоповерхових житлових будинків № 1 і № 2 в мікрорайоні № 290, в м. Кременчуці загальною площею 6474 кв.м.
Так, суд зазначає про допущену у договорі іпотеки від 15.10.2007 року описку щодо одиниці виміру площі орендованої земельної ділянки (вказаний розмір в гектарах замість квадратних метрів).
Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно із ч. 7 ст. 5 Закону України "Про іпотеку"предметом іпотеки також може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна.
19.03.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія" (надалі –новий кредитор, відповідач) був укладений договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К, за яким, у відповідності до статті 512 ЦК України первісний кредитор (ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер") відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за укладеним між первісним кредитором та ПП "Урожай" кредитним договором № 3364/2 від 15.10.2007 року.
За договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника реального та належного виконання наступних зобов’язань за кредитним договором по поверненню кредиту в сумі 990 000, 00 дол. США та по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 66 096, 25 дол. США (п. 1.2 договору № 0023-03-09/К).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Отже, до ТОВ "Перша факторингова компанія" перейшли в повному обсязі права та обов’язки кредитора за договором про відкриття кредитної лінії № 3364/2 від 15.10.2007 року.
Крім того, 14.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія був укладений договір про відступлення права вимоги № 0023-03-09/ЗСТ-2.
Так, згідно п. 1.1 договору № 0023-03-09/ЗСТ-2, на виконання укладеного між первісним кредитором та новим кредитором договору про відступлення права вимоги № 0023-03-09/К від 19.03.2009 року, за яким до останнього в повному обсязі перейшло право вимоги до Приватного підприємства "Урожай", за договором про відкриття кредитної лінії № 3364/2 від 15.10.2007 року, з будь-якими існуючими змінами та доповненнями до нього, та відповідно до ст. 512 ЦК України первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "КС "БудІнвест 2006", який є майновим поручителем боржника, договором іпотеки від 15.10.2007 року, посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрованим в реєстрі за № 99.
За результатами укладення договору новий кредитор набуває у повному обсязі права іпотекодержателя на предмети іпотеки за договором іпотеки (п. 1.2 договору № 0023-03-09/ЗСТ-2).
Починаючи з квітня 2009 року Приватне підприємство "Урожай"припинило виконання своїх зобов’язань по сплаті процентів за користування кредитом згідно умов договору про відкриття кредитної лінії № 3364/2.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС "БудІнвест 2006", Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", Приватного підприємства "Урожай"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трейд-Інвест"про звернення стягнення на предмет іпотеки –об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200 за адресою: АДРЕСА_1 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трейд-Інвест"в межах суми стягнення –9 027 858, 53 грн.
Згідно із ст. 16 Закону України "Про іпотеку" передача в іпотеку об’єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт незавершеного будівництва, об’єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.
Так, судом встановлено, що в межах ліквідаційної процедури ТОВ "КС "БудІнвест 2006", між ліквідатором ТОВ "КС "БудІнвест 2006" та ТОВ "Брікбуд-Інвест" укладено договір купівлі-продажу № 326/188-01 від 15.12.2009 року. За даним договором ТОВ "КС "БудІнвест 2006"продав об’єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, мікрорайон 290 та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 15.10.2007 року.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.01.2010 року у справі № 26/8/10 задоволено позовні вимоги ТОВ "Брікбуд-Інвест" про визнання договору купівлі-продажу № 326/188-01 від 15.12.2009 року дійсним та визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва. В подальшому вказане рішення було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2010 року.
Однак, 04.02.2010 року (коли рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2010 року у справі № 26/8/10 було чинне) ТОВ "Брікбуд-Інвест"на підставі договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, відчужило об’єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, мікрорайон 290 на користь Приватного підприємства "Торгово-інвестиційна компанія "Будівництво та інвестиції".
В подальшому, 28.01.2011 року вищезазначений об’єкт незавершеного будівництва перейшов до ТОВ "Фінансова компанія "Трейд-Інвест"на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд визнати припиненими правовідносини по договору іпотеки від 15.10.2007 року, укладеному між ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер"та ТОВ "КС "БудІнвест 2006".
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що договір оренди землі від 20.10.2006 року припинив свою дію 19.10.2008 року та на даний час не пролонгований.
Статтею 593 ЦК України встановлено, що застава припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмету іпотеки.
Так, предметом іпотеки за договором іпотеки від 15.10.2007 року було право оренди земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного Кременчуцькою міською радою та ТОВ "КС "БудІнвест 2006"10.10.2006 року.
Враховуючи те, що договір оренди землі припинив свою дію, припинилися і правовідносини по договору іпотеки, оскільки перестав існувати предмет застави (іпотеки).
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Згідно із ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).
Орендою є засноване на договорі строкове, платне користування майном (ч. 1 ст. 759 ЦК України).
Таким чином, воля власника щодо реалізації влади над річчю, яка йому належить, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею. Володіння означає господарське панування власника над річчю, можливість впливати на неї у будь-який момент. Користування реалізується шляхом видобування з речі її споживчих властивостей. Розпорядження означає вчинення стосовно речі дії, що визначають її юридичну або фактичну долю.
Оренда майна передбачає можливість орендаря володіти та користуватися переданим йому в оренду майном, без права розпоряджатися ним. При цьому, власник майна не змінюється.
Як зазначалося вище, ст. 23 Закону України "Про іпотеку"передбачено перехід іпотеку лише у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи.
В даному випадку власником земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:02:001:0200 була і залишається Кременчуцька міська рада, а отже до ПП "Торгово-інвестиційна компанія "Будівництво та інвестиції"не перешли права та обов’язки іпотекодавця за договором іпотеки від 15.10.2007 року.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що ТОВ "КС "БудІнвест 2006" втратив предмет застави, у зв’язку із закінченням договору оренди землі від 10.10.2006 року та в подальшому передання його в оренду третій особі, договір іпотеки від 15.10.2007 року припинив свою дію.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Отже, вищезазначеними нормами права передбачений такий спосіб захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання як припинення правовідносин.
Водночас, суд зазначає, що реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушення інтересів є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати інтереси повністю або частково.
Так, підставою для звернення з даним позовом були позовні вимоги ТОВ "Перша факторингова компанія" Товариства з обмеженою відповідальністю "КС "БудІнвест 2006", Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", Приватного підприємства "Урожай"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трейд-Інвест" про звернення стягнення на предмет іпотеки –об’єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 5310436100:02:001:0200 за адресою: АДРЕСА_1 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трейд-Інвест" в межах суми стягнення –9 027 858, 53 грн. (справа № 5015/800/11 Господарського суду Львівської області).
Однак, згідно довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно наданою Комунальним підприємством "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації полтавської обласної ради"та наявної в матеріалах справи, вбачається, що право власності на об’єкт незавершеного будівництва, який розташований в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу № 3045, перейшло до ОСОБА_3.
Крім того, в процесі розгляду справи сторони зазначили, що провадження по справі № 5015/800/11 Господарського суду Львівської області припинено.
Отже, оскільки позивач не довів яким чином відповідач оспорює чи порушує його права та законні інтереси, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2011 року у справі № 27/58 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв’язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 06.06.2011 року у справі № 27/58.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2011 року у справі № 27/58 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша факторингова компанія" та Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В. Судді Буравльов С.І. Вербицька О.В.
26.07.11 (відправлено)