Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Борисової Ю.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача, ОСОБА_2, довіреність № 860 від 21.03.08, фізична особа - підприємець ОСОБА_1;

відповідача, Куропятникова Оксана Олексіївна, довіреність № 02-04/585 від 30.11.09, акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк";

позивача, Костюков Іван Миколайович, довіреність № 676 від 05.03.08, фізична особа - підприємець ОСОБА_1;

розглянувши апеляційну скаргу акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 25 березня 2010 року у справі № 2-11/994-2010

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Героїв Аджимушкая, буд. 3, кв. 1,Сімферополь,95000)

до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29,Київ 1,01001)

в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (пр. Кірова, 36,Сімферополь,95000)

про стягнення 16579,20 грн.

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі структурного підрозділу Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку "Укрсоцбанк", про стягнення 16579,20 грн. заборгованості (а.с. 3-4).

Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 256, 1070 Цивільного кодексу України, 193, 220 Господарського кодексу України (436-15) , та обґрунтовані тим, що відповідач користувався грошовими коштами, що знаходились на поточних рахунках фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, отже за ним утворилась заборгованість по оплаті процентів.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2010 року у справі № 2-11/994-2010 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено.

З акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 стягнуто 16579,20грн. заборгованості.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, акціонерно - комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, акціонерно - комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що поза увагою місцевого господарського суду залишились його доводи про те, що вимоги позивача щодо сплати банком заборгованості за відсотками за користування грошовими коштами, що знаходились на поточних рахунках фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, є такими, що суперечать нормам чинного законодавства та положенням укладеного договору на розрахунково-касове обслуговування.

У судовому засіданні призначеному на 06 травня 2010 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2001 року між фізичною особою - підприємцем Горчаковою Надією Валентинівною та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" був укладений договір № 370 на розрахунково-касове обслуговування (а.с. 11-13).

Відповідно пункту 1.1. даного договору банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок № 26005440027330 в українських гривнах і здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Згідно пункту 3.1.7 цього договору банк зобов'язується проводити нарахування відсотків за залишками вільних коштів Рахунку клієнта зараховувати їх на Рахунок клієнта в останній робочий день місяця відповідно до тарифів банку.

Пунктом 9.1 даного договору встановлено, що він набуває чинності з дня його підписання та діє протягом невизначеного періоду часу.

Відмова відповідача нарахувати відсотки за залишками вільних грошових коштів і стала підставою для звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з даним позов до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання у зв'язку з відмовою відповідача сплатити заборгованість, яка на думку позивача створилась внаслідок ненарахування банком відсотків за залишками вільних коштів на його рахунку та, як слід, незарахування їх на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, та підлягають регулювання Господарським кодексом України (436-15) , та Цивільним кодексом України (435-15) , та загальними положення про виконання господарського зобовязання.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, матеріалами справи підтверджується, що акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на підставі договору від 21 травня 2001 року фізичній особі - підприємцю Горчаковій Надії Валентинівні був відкритий поточний рахунок №26005440027330.

Відповідно до пункту 3.1.7 акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" зобов'язався проводити нарахування відсотків за залишками вільних коштів на рахунку клієнта (позивача) та зараховувати їх на рахунок клієнта в останній робочий день місяця відповідно до тарифів банку, а згідно пункту 3.1.8. - проводити нарахування відсотків за незнижувальними залишками вільних коштів на рахунку клієнта і зараховувати їх на рахунок клієнта в останній робочий день місяця відповідно до тарифів банку (а.с. 12).

Також, судова колегія звертає увагу та те, що у додатку № 1 до договору № 370 від 21 травня 2001 року у розділі 3 "Розрахункове обслуговування" пункту 17 у переліку послуг по розрахунковому обслуговуванню зазначено: "відсотки на незнижувальні залишки на рахунках" та "відсотки на поточні залишки по рахунках", але будь-яких відомостей про нарахування у вказаних графах не міститься (а.с. 16).

Згідно статті 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу .

Також, оскільки договором № 370 від 21 травня 2001 року та додатком до нього, укладеними між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" та фізичною особою - підприємцем Горчаковою Надією Валентинівною, розмір відсотків за користування коштами не визначено, згідно з частиною 2 статті 1070 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний сплачувати їх у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Як встановлено судом першої інстанції, та з даним висновком погоджується судова колегія - відповідачем, акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", вклади на вимогу від юридичних або фізичних осіб не приймаються.

Таким чином, статтею 8 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно пункту 3.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою НБ України № 516 від 03 грудня 2003 року (z1256-03) , банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депозиту) у розмірі, який установлюється в договорі банківського вкладу (депозиту). Якщо договором не встановлений розмір процентів, то банк зобов'язаний виплатити їх в розмірі облікової ставки Національного банку України.

Судова колегія вважає, що до спірних взаємовідносин необхідно застосовувати вказаний нормативний акт Національного банку України.

Таким чином, враховуючи пункт 3.1.7 договору № 370 та положення частини 2 статті 1070 Цивільного кодексу України судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для нарахування відсотків за користування коштами.

Крім цього, судова колегія зазначає, що обов'язок відповідача нараховувати відсотки за користування грошовими коштами позивача, виник з дати набрання чинності Цивільного кодексу України (435-15) , тобто з 01 січня 2004 року та до 01 вересня 2009 року, коли відповідач уклав з позивачем додаткову угоду №6 до Договору, в якому сторони домовились про те, що нарахування відсотків не проводиться.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунках позивача у період з 13 січня 2007 року по 31 серпня 2009 року заборгованість відповідача по виплаті відсотків складає за рахунком № 26005440027330 - 16 579,20грн.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв’язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Апеляційну скаргу акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2010 року у справі № 2-11/994-2010 залишити без змін.