8/304-19/192 Про визнання права на постійне користування землею - 27.04.2010 Прийняття

У серпні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Еллада"звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Комсомольської міської ради та Відділу Держкомзему у місті Комсомольськ Полтавської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою 0, 62 га у відповідності до Державного акту за № 27 від 06.08.1996 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.11.2008 року у справі № 8/304 позовні вимоги задоволено, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Еллада"право на постійне користування земельною ділянкою площею 5 504 кв. м. у відповідності до Державного акту за № 27 від 06.08.1996 року.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року вказане рішення скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні позову.

25.06.2009 року постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Полтавської області та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд.

постанова касаційної інстанції мотивована тим, що ні місцевий господарський суд, ні суд апеляційної інстанції не встановили в чому саме полягало порушене право позивача щодо спірної земельної ділянки, за захистом якого в судовому порядку він звернувся (чи виникло у позивача право користування спірною земельною ділянкою після реорганізації, чи перебувала дана земельна ділянка у фактичному користуванні позивача, чи обліковувалась вона за позивачем на підставі даних земельного кадастру тощо). Крім того, не було витребувано від уповноваженого органу відповідної земельно-кадастрової документації, яка б визначала фактичне місцезнаходження спірної земельної ділянки, враховуючи те, що в матеріалах справи йдеться про дві різні адреси її місцерозташування у м. Комсомольськ: вул. Строни, 2 і вул. Строни, 6.

Під час нового розгляду справи, якій присвоєно № 8/304-19/192, рішенням господарського суду Полтавської області від 08.12.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Еллада"звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2009 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення господарським судом першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що він є правонаступником прав та обов’язків Товариства покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс", які передбачені Договором купівлі-продажу державного майна № 14 від 23.11.1995 року, що також підтверджується Актом перевірки виконання умов договору № 14 купівлі-продажу державного майна при викупі. Враховуючи зазначене, скаржник вважає, що до нього перейшли всі права та обов’язки колишнього товариства покупців, в тому числі щодо права власності на цілісний майновий комплекс платної стоянки, розташований по вул. Строни, 2 у м. Комсомольськ Полтавської області, а також право постійного користування спірною земельною ділянкою. Висновки суду першої інстанції відносно того, що ТОВ фірма "Еллада"було створено раніше, ніж видано Державний акт на постійне користування землею І-ПЛ № 000476 на ім’я Товариства покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс", у зв’язку з чим позивач не міг бути в цій частині правонаступником прав свого правопопередника, позивач вважає безпідставними, оскільки зі створенням в 1995 році ТОВ фірма "Еллада"зазначене Товариство покупців трудового колективу припинило своє існування, а отже вказаний Державний акт було видано саме позивачу.

При цьому скаржник також вказує на безпідставне посилання суду першої інстанції на приписи ст. 92 ЗК України (2001 року), оскільки положення п. 6 "Перехідних положень"ЗК України (2768-14) та п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу"від 18.12.1990 року (563-12) , відповідно до яких юридичні особи, які отримали земельні ділянки у постійне користування, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити їх у власність або оренду та про втрату такими землекористувачами раніше набутих прав на землю по закінченню строку, – були визнані неконституційними.

02.03.2010 року ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя –Жук Г.А., судді Агрикова О.В., Мазур Л.М., апеляційну скаргу ТОВ фірма "Еллада"прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 22.03.2010 року.

Ухвалою від 22.03.2010 року у зв’язку з неявкою представників відповідача-2 та третьої особи, розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 12.04.2010 року.

Розпорядженням в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.04.2010 року змінено склад колегії суддів у справі № 8/304-19/192 на наступний: головуючий суддя – Тарасенко К.В., судді Агрикова О.В. та Мазур Л.М.

Ухвалою від 12.04.2010 року розгляд справи з огляду на неявку представників відповідача-2 та третьої особи відкладено на 26.04.2010 року.

Розпорядженням заступника Голови судової палати з розгляду справ про банкрутство, корпоративних спорів, а також спорів пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної власності та інших категорій спорів від 19.04.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді Шкурдова Л.М., Яковлєв М.Л.

У судове засідання 26.04.2010 року представники відповідачів не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, зважаючи на те, що явка відповідачів обов'язковою не визнавалась та оскільки відсутність їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідач-1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечив, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на те, що станом на момент створення ТОВ фірма "Еллада"у позивача не могло виникнути правонаступництва щодо постійного користування спірною земельною ділянкою, так як рішення Виконавчого комітету Комсомольської міської ради народних депутатів Полтавської області про надання Товариству покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"у постійне користування земельної ділянки було прийняте вже після реєстрації позивача. Також, відповідач-1 стверджує, що спірна земельна ділянка з огляду на приписи ст. 92 ЗК України 2001 року не може перебувати у постійному користуванні позивача, оскільки ТОВ фірма "Еллада" є приватним підприємством.

При цьому рішення Комсомольської міської ради від 26.04.2007 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ фірма "Еллада", яке позивач в прохальній частині апеляційної скарги просить визнати недійним, відповідач-1 вважає таким, що прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з огляду на що воно скасуванню не підлягає.

Відповідач-2 у своєму відзиві також проти задоволення апеляційної скарги заперечує з підстав, аналогічних доводам відповідача-1.

Третя особа вимог апеляційного господарського суду щодо надання обґрунтованого письмового відзиву на апеляційну скаргу не виконала. При цьому в судовому засіданні підтримала доводи відповідачів, викладених у наданих ними відзивах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду Полтавської області скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) .

Розглядаючи позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а отже не підлягають задоволенню. Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не може бути правонаступником Товариства покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс", в тому числі і щодо права користування земельною ділянкою, оскільки TOB фірма "Еллада"було створено раніше ніж спірна земельна ділянка була передана Товариству покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс". Крім цього, суд першої інстанції, відмовляючи у позові, з посиланням на приписи ст.ст. 92, 123 ЗК України (2001 року) зазначив, що позивачем не оформлявся відповідний державний акт на право постійного користування у встановленому порядку.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені за неправильного застосування норм матеріального права, яке разом з додержанням процесуальних правил є складовою частиною одного поняття законності судового рішення та можливе лише тоді, коли суд застосовує норму права не формально, а враховуючи всі обставини правового спору.

Так, згідно ст. 8 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств"в редакції Закону № 64/95-ВР від 15.02.1995 року (64/95-ВР) для спільної участі у приватизації громадяни можуть засновувати господарське товариство або товариство покупців шляхом укладання угоди про сумісну діяльність. Створення товариств покупців членами трудового колективу підприємств (структурних підрозділів), що приватизуються, здійснюється на підставі рішення загальних зборів, в яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства (структурного підрозділу) або їх уповноважених представників. За умови, що товариство покупців об'єднує більш як 50 відсотків працюючих, воно користується пріоритетним правом у виборі способу приватизації, крім випадків, щодо яких встановлені обмеження законами України.

Товариство покупців має повноваження на: подання заяви на приватизацію; одержання кредитів; участь в аукціоні, конкурсі, викупі підприємства; укладання договору купівлі-продажу; прийняття майна у власність; підготовку установчих документів і вирішення інших організаційних питань щодо створення на основі придбаного майна господарського товариства чи іншого виду підприємства; участь як позивача або відповідача в суді чи арбітражному суді. У межах своїх повноважень товариство покупців користується правами юридичної особи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Товариство покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"було створено на підставі Угоди про спільну діяльність, яка затверджена загальними зборами даного товариства 16.08.1995 року та зареєстровано Представництвом Фонду державного майна України по м. Комсомольську 21.08.1995 року (а.с. 154-157, т. 1).

23.11.1995 року між представництвом Фонду державного майна по м. Комсомольську та Товариством покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"був укладений Договір № 14 купівлі-продажу державного майна при викупі, згідно якого товариству покупців передано у власність державне майно цілісного майнового комплексу платної стоянки як структурного підрозділу Комсомольської орендної фірми "Сервіс", який розташований по вулиці Строни, 2 у м. Комсомольськ Полтавської області. Зазначене майно було передано за Актом прийому-передачі від 24.01.1996 року (а.с. 149-152, т. 1).

30.11.1995 року було укладено Установчий договір про створення ТОВ фірма "Еллада"(а.с. 144-148, т. 1). Державна реєстрація даного товариства відбулася 13.12.1995 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.134, т. 1) та Статутом товариства в редакції 1995 року (а.с. 135-142, т. 1).

Згідно Статуту ТОВ фірма "Еллада"в редакціях 1995 року (а.с. 135-142, т. 1) та 2007 року (а.с. 9-17, т. 1), дане товариство створено згідно з рішенням засновників від 20.11.1995 року № 1 та установчим договором (п. 1.1). Пунктом 1.2. Статуту передбачено, що Товариство створено в результаті перетворення структурного підрозділу орендного підприємства –платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"і є його правонаступником.

Товариство створено членами трудового колективу платної стоянки-структурного підрозділу Комсомольської орендної фірми "Сервіс", який виділено в окремий об’єкт приватизації та приватизовано, зареєстрований представництвом Фонду державного майна України по м. Комсомольську 21.08.1995 року. Товариство є правонаступником прав та обов’язків товариства покупців трудового колективу платної стоянки передбачені договором купівлі-продажу державного майна № 14 від 23.11.1995 року між представництвом Фонду державного майна по м. Комсомольську та товариством покупців-членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс".

Рішенням Виконавчого комітету Комсомольської міської ради народних депутатів Полтавської області від 30.05.1996 року № 118 Товариству покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської ОФ "Сервіс"передано у постійне користування для виробничих цілей земельну ділянку площею 6 172, 28 кв.м. по вул. Строни (а.с. 162-163, т. 1).

На підставі даного рішення, на ім’я Товариства покупців членів трудового колективу платної стоянки був виданий Державний акт на право постійного користування землею І-ПЛ № 000476 від 06.08.1996 року № 27, відповідно до якого землекористувачу було надано у постійне користування 0, 62 га землі для виробничих цілей (а.с. 19, т. 1).

Проаналізувавши обставини справи та норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що оскільки вказаний Державний акт був виданий товариству покупців членів трудового колективу платної стоянки вже після перетворення структурного підрозділу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"на ТОВ фірма "Еллада", остання не могла бути правонаступником товариства в частині права на постійне користування спірною земельною ділянкою .

Так, згідно п. 7 Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.05.1993 року № 235 (z0073-93) товариство покупців припиняє свою діяльність зокрема після досягнення поставленої при його створенні мети.

Крім того, згідно п.п. 3.1.13. Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації (z0075-95) , затвердженого наказом Фонду державного майна України 02.02.1995 року № 102, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, з метою здійснення подальшої господарської діяльності покупець вибирає організаційно-правову форму у відповідності з чинним законодавством та в двомісячний термін з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу проводить реєстрацію підприємства. З моменту реєстрації підприємства товариство покупців структурного підрозділу припиняє свою діяльність.

Таким чином, необхідно дійти висновку, що з моменту створення ТОВ фірма "Еллада"шляхом перетворення структурного підрозділу платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс", Товариство покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської ОФ "Сервіс"припинило свою діяльність.

Згідно пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні 27.04.2010 року, причиною того, що рішення відповідача-1 від 30.05.1996 року № 118 та Державний акт № 27 від 06.08.1996 року були видані саме на ім’я Товариства покупців членів трудового колективу платної стоянки Комсомольської ОФ "Сервіс", стало те, що необхідна документація для отримання спірної земельної ділянки у постійне користування подавалась до відповідних органів до моменту реорганізації Товариства покупців членів трудового колективу.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що різниця в датах видачі відповідного державного акту та моменту реорганізації позивача не може ставитись в основу висновку про відсутність набуття останнім права постійного користування земельною ділянкою по вул. Строни у м. Комсомольськ Полтавської області.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 1995 року спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні позивача і він здійснював розпорядження нею.

Так, згідно Договору купівлі-продажу від 01.11.2003 року укладеного між позивачем, ТОВ фірма "Еллада", та ТОВ "Плазма", позивач продав ТОВ "Плазма" 1/10 цілісного майнового комплексу автомобільної стоянки за адресою: м. Комсомольськ, вул. Строни, 6, що розміщена на 617, 23 кв. м. земельної ділянки по вул. Строни.

Рішенням Комсомольської міської ради 33 сесії четвертого скликання від 23.12.2004 року "Про припинення права користування та передачу земельної ділянки ТОВ "Плазма"вирішено припинити право користування та передачу земельної ділянки ТОВ фірма "Еллада"за адресою: вул. Строни, 6 в м. Комсомольськ, площею 0, 0617 га, в зв’язку з переходом права власності на будівлі та споруди до ТОВ "Плазма"та передати вказану земельну ділянку ТОВ "Плазма"(а.с. 29, т. 1).

На думку колегії суддів апеляційного господарського суду Комсомольська міська рада, приймаючи рішення про припинення права користування вказаною вище частиною земельної ділянки у ТОВ фірма "Еллада", також визнала тим самим факт постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування І-ПЛ № 000476 від 06.08.1996 року № 27 після перетворення структурного підрозділу орендного підприємства –платної стоянки Комсомольської орендної фірми "Сервіс"у ТОВ.

Зокрема, в п. 2 означеного рішення вказано, що загальну площу земель ТОВ Фірма "Еллада"слід рахувати як 0, 5553 га.

12.04.2007 року позивач звернувся до Комсомольської міської ради з заявою про затвердження технічної документації для надання земельної ділянки площею 0, 5504 га по вул. Строни, 2 в оренду на 49 років (а.с. 31, т. 2).

Рішенням Комсомольської міської ради дванадцятої сесії п’ятого скликання від 26.04.2007 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Фірма "Еллада"вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою та передати земельну ділянку по вул. Строни, 2 у м. Комсомольськ в оренду ТОВ фірма "Еллада" для розташування автостоянки строком на 1 рік (а.с. 23, т. 2).

На підставі вказаного рішення між ТОВ фірма "Еллада"та Комсомольською міською радою був укладений Договір оренди землі від 04.05.2007 року № 38/07, який зареєстрований 14.06.2007 року (а.с. 102-107, т. 1).

В частині вказівок Вищого господарського суду України щодо визначення фактичного місцезнаходження спірної земельної ділянки, судом першої інстанції вірно встановлено, що на даний час частина спірної земельної ділянки площею 0, 5504 га, на якій розташований позивач, за даними державного земельного кадастру має адресу: вул. Строни, 2, м. Комсомольськ. Іншій частині спірної земельної ділянки присвоєна адреса: вул. Строни, 6 м. Комсомольськ. Зазначене підтверджується кадастровим планом земельної ділянки, планом розташування земельної ділянки, рішеням Комсомольської міської ради від 26.04.2007 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ фірма "Еллада" (а.с. 43, 44, 51, 53, 54, т. 2).

Згідно Листа відділу Держкомзему у м. Комсомольськ від 16.11.2009 року за обліковими даними земельного кадастру земельна ділянка по вул. Строни на даний час використовується ТОВ фірма "Еллада"як платна автостоянка. В попередні роки вказана земельна ділянка використовувалась для тих же самих цілей фірмою "Сервіс"та Товариством покупців членів трудового колективу платної стоянки і є одним і тим же земельно-просторовим об’єктом, що підтверджується відповідними кадастровими та юридичними документами (а.с. 42, т. 2).

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи вищенаведені обставини та зокрема норми Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) , Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації та Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, приходить до висновку, що Державним актом І-ПЛ № 000476 від 06.08.1996 року № 27 підтверджується право позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою.

При цьому доводи відповідачів та суду першої інстанції відносно того, що у постійному користуванні позивача з огляду на приписи ст. 92 ЗК України 2001 року не може знаходитись спірна земельна ділянка, оскільки ТОВ фірма "Еллада"є підприємством приватної форми власності, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються наступним.

В редакції ст. 7 Земельного кодексу України (1990 року), яка діяла на момент правонаступництва –промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям земельні ділянки можуть належати на праві постійного користування. На той час Земельний кодекс України (2768-14) не пов’язував право постійного користування юридичних осіб із формою власності.

01.01.2002 року набрав чинності новий ЗК України (2768-14) , ч. 2 ст. 92 якого передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Згідно п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу"№ 563-ХІІ від 18.12.1990 року (563-12) , з наступними змінами та доповненнями та п. 6 розділу X "Перехідні положення"ЗК України (2768-14) громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, а у разі не переоформлення після закінчення вказаного строку, раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 (v005p710-05) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення: пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) щодо зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу"від 18 грудня 1990 року № 563-XII (563-12) з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Як зазначено в мотивувальній частині зазначеного рішення, використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.

Крім того, абз. 18 п. 5.5. зазначеного рішення регламентовано, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою"№ 449 від 02.04.2002 року (449-2002-п) раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Враховуючи зміст наведених норм чинного законодавства України, Державний акт на право постійного коригування земельною ділянкою станом на дату звернення до суду є чинним, а отже ТОВ фірма "Еллада"належить право постійного користування визначеною в ньому земельною ділянкою.

Додатково необхідно також зауважити, що згідно абз. 5 п. 5.6. рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року (v005p710-05) право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Такі підстави передбачені ст. 141 ЗК України, а саме: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до положень п. 3, п. 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його письмовою та оформленою належним чином заявою до суб'єкта, який здійснює функції власника земельної ділянки.

В матеріалах справи відсутні докази про добровільну відмову від права постійного користування та відповідне рішення власника земельної ділянки про припинення постійного користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 142 ЗК України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно і обмежень цих прав. На сьогоднішній день, створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно не відбулося. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" (1088-2003-п) встановлено, що до створення державного реєстру прав на землю та нерухоме майно: Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - Центр ДЗК) проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель; адміністратором бази даних державного реєстру земель є Центр ДЗК;

Відповідно до п. 2 Положення "Про порядок ведення державного земельного кадастру"затвердженого Постановою КМУ від 12 січня 1993 р. N 15 (15-93-п) - Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження внесення відомостей до реєстру земель про припинення постійного користування ТОВ фірма "Еллада".

В матеріалах справи також відсутні докази про припинення права постійного користування земельною ділянкою з інших підстав передбачених ст. 141 ЗК України.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, позивач поряд з вимогою визнати за ним право постійного користування спірною земельною ділянкою, просить також визнати недійсним рішення Комсомольської міської ради від 26.04.2007 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Фірма "Еллада".

Згідно ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки позивач при розгляді справи в суді першої інстанції не заявляв вимоги про визнання недійним зазначеного рішення Комсомольської міської ради, апеляційний господарський суд не має права під час здійснення апеляційного провадження у даній справі розглянути вказану вимогу, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 01.04.2010 року № 10-рп/2010 (v010p710-10) року положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності"слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно п. 4 Рекомендацій Вищого господарського суду N 04-5/120 від 27.06.2007 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (va120600-07) ГПК (1798-12) не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.

Таким чином, позивач не позбавлений права звернутись з окремим позовом до суду про визнання рішення Комсомольської міської ради від 26.04.2007 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Фірма "Еллада"в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є зокрема порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2009 року у справі № 8/304-19/192 прийнято за невідповідності висновків обставинам справи за неправильного застосування норм матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Еллада"на рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2009 року у справі № 8/304-19/192 –задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2009 року у справі № 8/304-19/192 –скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі № 8/304-19/192, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Еллада"(код ЄДРПОУ 23560003, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Строни, 2) право на постійне користування земельною ділянкою у відповідності до Державного акту І-ПЛ № 000476, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 27 від 06.08.1996 року.

Стягнути з Комсомольської міської ради (код ЄДРПОУ 24388291, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Миру, 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Еллада"(код ЄДРПОУ 23560003, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Строни, 2) 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита, 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відділу Держкомзему у м. Комсомольськ Полтавської області (код ЄДРПОУ 24391896, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Конституції, 10/5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Еллада"(код ЄДРПОУ 23560003, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Строни, 2) 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита, 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Комсомольської міської ради (код ЄДРПОУ 24388291, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Миру, 24) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Еллада"(код ЄДРПОУ 23560003, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Строни, 2) 21, 25 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Стягнути з Відділу Держкомзему у м. Комсомольськ Полтавської області (код ЄДРПОУ 24391896, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Конституції, 10/5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Еллада"(код ЄДРПОУ 23560003, юридична адреса: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Строни, 2) 21, 25 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.