КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: представники – Семенець О.С., Шарапа М.О. – за довіреностями,
від відповідача: представник – Любавська І.Р. – представник за довіреністю,
від третьої особи: представник – Доценко М.С. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.03.2010
у справі № 40/95 ( .....)
за позовом ТОВ "Керуюча компанія складами"
до Фонду державного майна України
третя особа позивача Відкрите акціонерне товариство "Київський центральний універмаг"
третя особа відповідача
про зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія складами" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Фонду державного майна України про зобов‘язання останнього вчинити дії, а саме провести конкурс з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг на умовах, визначених в Інформаційному повідомленні Фонду державного майна України про проведення конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, опублікованих 16.13.2009 року в газеті "Відомості приватизації" № 49, а саме: визначити учасників конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" і передати конкурсні пропозиції учасників конкурсу конкурсній комісії; розглянути конкурсні пропозиції учасників конкурсу, провести торги з голосу і визначити переможця конкурсу; затвердити переможця конкурсу; провести переговори з переможцем щодо умов та положень договору купівлі-продажу; підписати договір купівлі-продажу пакету акцій; опублікувати інформаційне повідомлення про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року у даній справі було вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії, направлені на зупинення (призупинення) чи відміну (скасування) конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" (надалі – ВАТ "Київський центральний універмаг") в розмірі 39, 647% статутного фонду з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, а саме: видавати накази чи розпорядження про зупинення (призупинення) чи відміну (скасування) конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг"; припиняти чи призупиняти роботу конкурсної комісії з продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг"; повертати конкурсні гарантії, сплачені потенційними покупцями для участі у конкурсі з продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" в зв‘язку з зупиненням (призупиненням) чи відміною (скасуванням) конкурсу.
Заявою від 26.02.2010 року позивач уточнив предмет позову та просив суд визнати недійсним наказ ФДМУ від 23.02.2010 року № 259 про відміну конкурсу; зобов‘язати відповідача та конкурсну комісію з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" провести конкурс з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647% статутного фонду (капіталу) товариства з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону на умовах, визначених в Інформаційному повідомленні, опублікованому 16.13.2009 в газеті "Відомості приватизації" № 49, а саме: завершити проведення торгів "з голосу" і визначити переможця конкурсу з продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647% статутного фонду (капіталу) товариства з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону; скласти та затвердити протокол засідання конкурсної комісії з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647% статутного фонду (капіталу) товариства з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону про визначення переможця конкурсу; укласти з переможцем конкурсу договір купівлі-продажу пакету акцій пакету акцій відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647% статутного фонду (капіталу) товариства; опублікувати інформаційне повідомлення про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є потенційним покупцем та учасником конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг", якого Фондом державного майна України було допущено до участі в конкурсі на підставі поданої заяви, сплаченої конкурсної гарантії та при дотриманні інших вимог учасника конкурсу. 05.02.2010 конкурсною комісією були відкриті конкурсні пропозиції позивача та оголошено їх зміст. Проте, на даному етапі проведення конкурс було зупинено, а в подальшому, наказом відповідача від 23.02.2010 № 259, конкурс було відмінено.
Позивач стверджує, що відміняючи конкурс, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та порушив вимоги основного процедурного документу, який регламентує порядок проведення конкурсу, а саме вимоги Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 № 1800 (z1634-04)
, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 № 330-р (za634-04)
, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 листопада 2004 р. N 489 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2004 за № 1634/10233 (надалі - Положення), ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України.
В даному випадку, на думку позивача, відсутні законодавчо встановлені підстави для відміни конкурсу, в зв‘язку з чим порушені права учасників конкурсу повинні бути поновлені шляхом забезпечення продовження проведення конкурсу на опублікованих умовах.
У відзиві відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що право відповідача на відміну чи призупинення конкурсу задеклароване в п.10 Положення (zb634-04)
. При цьому, підставою для такої відміни можуть бути обставини, передбачені п.7.5. Положення. В даному випадку такою підставою стало невиконання вимоги щодо достовірності інформації, яка міститься в Інформаційному повідомленні про проведення конкурсу, а зокрема відсутність інформації про споруди та земельну ділянку, де розташоване товариство, умови їх використання.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 року у даній справі позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на відсутність законодавчо встановленої процедури поновлення конкурсу, а також на те, що сам по собі факт зупинення конкурсу (на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 03.02.2010 року по справі № 18/015-10, відповідно до якої з метою забезпечення позову відповідачеві було заборонено вчиняти будь-які дії щодо проведення зазначеного конкурсу) свідчить про порушення порядку його проведення та в силу п. 7.5. Положення (zb634-04)
є достатньою підставою для його відміни.
Крім того, апелянт вказує на те, що незазначення в наказі від 23.02.2010 року № 259 про відміну конкурсу причин такої відміни, не спростовує факту наявності причин.
Також, апелянт вмотивовує тим, що у оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідач відмовив позивачеві у приватизації спірного об’єкта, проте, на думку апелянта, жодних доказів відмови не наведено та місцевим господарським судом неправильно застосована ст. 1 ГПК України, оскільки позивач не має права вимагати укладення договору купівлі-продажу пакету акцій з покупцем, який може бути визначений таким у майбутньому.
У відзиві третя особа проти вимог апеляційної скарги заперечила та просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 року – без змін.
У запереченні позивач проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 року – без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзивів, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судовою колегією встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2009 року в газеті "Відомості приватизації" № 49 Фондом державного майна України було опубліковане Інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг"(далі - Товариство) з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.
До продажу пропонувався пакет акцій фонду ВАТ "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647% статутного фонду. Початкова вартість пакету складала 25 618 146 грн.
Пунктом 11 Інформаційного повідомлення було визначено, що конкурс буде проведено через 50 днів після опублікування Інформаційного повідомлення, тобто, 05.02.2010 року.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про приватизацію державного майна" продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Такий порядок регламентовано Положенням про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 № 1800 (z1634-04)
, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 № 330-р (za634-04)
, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 листопада 2004 р. N 489 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2004 за № 1634/10233 (далі - Положення).
В п.5.1. вказаного Положення визначено, що для участі в конкурсі потенційні покупці подають конкурсні пропозиції та підтвердні документи. Потенційному покупцю видається довідка про реєстрацію, у якій зазначаються номер, дата, час реєстрації, ім'я, прізвище та по батькові особи, яка здійснила реєстрацію.
Як свідчать матеріали справи, заяви на участь у конкурсі було подано двома потенційними покупцями: позивачем та ТОВ "Альпарі-ТК", яких за результатами експертизи підтверджуючих документів було допущено до участі в конкурсі.
05.02.2010 року відбулось відкрите засідання конкурсної комісії, на якому учасники конкурсу подали свої конкурсні пропозиції ціни. Секретарем конкурсної комісії було зареєстровано в протоколі засідання кожного учасника конкурсу, який подав конкурсну пропозицію ціни. Головою комісії було оголошено зміст конкурсної позиції ціни учасників конкурсу, що підтверджується протоколом № 2.
Ліцитатором в порядку, передбаченому п.8.18 Положення, було оголошено найвищу ціну, запропоновану учасниками конкурсу у конкурсній пропозиції ціни, яка становила 25 620 000, що вважається початком конкурсу.
На зазначеному вище етапі (оголошення найвищої ціни) конкурс було призупинено (наказ Фонду державного майна України від 05.02.2010 року), а в засіданні конкурсної комісії оголошено перерву в зв‘язку з надходженням до Фонду державного майна України постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2010 року щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Київської області від 03.02.2010 року по справі № 18/015-10, відповідно до якої Фонду державного майна України було заборонено вчиняти будь-які дії щодо проведення зазначеного конкурсу.
16.02.2010 року наказом Фонду державного майна України № 211 конкурс було поновлено, оскільки ухвалу Господарського суду Київської області скасовано ухвалою Господарського суду Київської області по справі № 18/015-10. Жодних дій, направлених на фактичне поновлення конкурсу відповідачем не здійснено.
Доводи апелянта про те, що ні рішенням суду, ні законодавством України не визначено порядку поновлення проведення конкурсу на жодному з етапів, не приймається до уваги, враховуючи те, що вказана процедура не вимагає окремого порядку.
При цьому, судова колегія враховує існуючу практику приватизаційних процесів, яка свідчить про те, що як процедура зупинення конкурсу, так і процедура поновлення конкурсу полягає у виданні органом приватизації відповідного наказу та відповідно, зупиненні або продовженні дій, які були зупинені. Вчинення вказаних дій не потребує додаткового нормативного регулювання. Більш того, саме так і вчинив Фонд державного майна України, видавши наказ № 211 про поновлення конкурсу.
Однак, 23.02.2010 року відповідач видав наказ № 259, яким відмінено конкурс з продажу пакета акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" та доручено відповідним службам Фонду державного майна України повернути учасникам конкурсу суми конкурсних гарантій.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що на момент видання відповідачем оскаржуваного наказу була чинною ухвала Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року по справі № 40/95 про забезпечення позову, якою було заборонено відповідачеві вчиняти будь-які дії, направлені на зупинення (призупинення) чи відміну (скасування) конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг, а саме: видавати накази чи розпорядження про зупинення (призупинення) чи відміну (скасування) конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг"; припиняти чи призупиняти роботу конкурсної комісії; повертати конкурсні гарантії, сплачені потенційними покупцями для участі у конкурсі з продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" в зв‘язку з зупиненням (призупиненням) чи відміною (скасуванням) конкурсу.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14)
.
Згідно з п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 (v_675600-07)
ухвали господарського суду набирають чинності в день їх винесення судом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наказ Фонду державного майна України про відміну конкурсу винесено всупереч ухвалі Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року та з порушенням вищезазначених норм.
Крім того, судом першої інстанції було вірно зазначено про відсутність у Фонду державного майна України підстав для відміни конкурсу, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 10 Положення, орган приватизації має право відмінити або призупинити конкурс на підставах, передбачених чинним законодавством. Тобто, право Фонду на відміну конкурсу законодавець чітко пов‘язує з законодавчо визначеними підставами.
Зокрема, такими підставами є підстави, викладені в п.2.3. Положення, яким передбачено, що у випадку, якщо на участь у конкурсі надійшла заява від одного потенційного покупця, якого визнано учасником конкурсу, та який відхилив пропозицію органу приватизації застосувати незалежну оцінку пакета акцій, або підстави, закріплені в п.7.5. Положення, у випадку, якщо не виконано вимоги щодо достовірності інформації, яка міститься в інформаційному повідомленні про проведення конкурсу; порушено порядок підготовки, організації і проведення конкурсу з продажу пакетів акцій, визначений чинними нормативно-правовими актами України; акціонерне товариство зазначено в переліку підприємств, заборонених до приватизації відповідно до чинного законодавства.
Жодних інших підстав для відміни конкурсу відповідачем чинне законодавство не передбачає.
В даному випадку оскаржуваний наказ не містить жодних посилань на вище перелічені причини, крім посилання на п.п.7.5.,10 Положення та на запити народних депутатів. Однак, запити народних депутатів не можуть бути підставою для відміни конкурсу.
Крім того, доводи апелянта про те, що незазначення в наказі від 23.02.2010 № 259 про відміну конкурсу, причин такої відмови, не спростовує факту їх наявності та не може прийматись до уваги, оскільки наказ Фонду державного майна України – це офіційний письмовий документ,
який породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання відносин, пов’язаних з проведенням конкурсу і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
В силу ст. 19 Конституції України, Фонд державного майна України, як орган державної влади, зобов’язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Пункт 10 Положення, який передбачає, що конкурс може бути відмінений Фондом державного майна України лише на підставах, передбачених законодавством, свідчить про необхідність зазначення вказаних підстав на етапі вчинення Фондом юридично значимих дій – видання наказу.
Тобто, визначення у наказі підстав його видання є обов’язковою умовою легітимності такого наказу та свідченням дотримання органом, який його видав, наданих йому повноважень в межах його компетенції.
Судова колегія зазначає, що доводи відповідача про відсутність в Інформаційному повідомленні відомостей про споруди та земельну ділянку, де розташований об’єкт приватизації, спростовуються самим змістом Інформаційного повідомлення, який свідчить про те, що місцезнаходженням Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" є будинок, 2, вул. Богдана Хмельницького, м. Київ, Україна, 01001.
Крім того, у пункті 4 Інформаційного повідомлення в графі "відомості про споруди та земельну ділянку, де знаходиться ВАТ, умови її використання" зазначено, що "площі під торгові та складські приміщення орендуються".
Тобто, Інформаційне повідомлення містить як інформацію про споруди та земельну ділянку, так і інформацію про умови її використання – оренду.
При цьому, судова колегія погоджується із доводами позивача про те, що чинним законодавством не встановлено об’єму такої інформації та конкретного переліку відомостей, обов’язкових для розміщення відповідачем в інформаційному повідомленні щодо споруд та земельної ділянки, де знаходиться Відкрите акціонерне товариство "Київський центральний універмаг".
Також, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що в силу п. 7.5. Положення підставою для відміни конкурсу є не відсутність тієї чи іншої інформації, а її недостовірність. В той же час, докази щодо недостовірності вказаної інформації відповідачем не надані.
За таких обставин, судовою колегією встановлено, що зміст Інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Київський центральний універмаг" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, опублікованих 16.13.2009 в газеті "Відомості приватизації" № 49, відповідає вимогам до змісту Інформаційного повідомлення, визначеним Додатком 2 до Положення.
Крім того, суд звертає увагу що п. 7.5. Положення може бути застосований лише на етапі затвердження підсумків конкурсу, а не на етапі проведення торгів "з голосу".
За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність відмови Фонду державного майна України в приватизації спірного об‘єкту та продовженні конкурсу.
При цьому, суд враховує, що в силу ст. 19 Конституції України Фонд державного майна України як орган державної влади має діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушеного цивільного права є примусове виконання обов‘язку в натурі.
Аналіз розділу 8 Положення свідчить про те, що після оголошення ліцитатором найвищої ціни, запропонованої учасниками конкурсу у конкурсній пропозиції ціни, конкурс проводиться у вигляді торгів "з голосу"(п.8.17 Положення), за результатами яких визначається та оголошується переможець конкурсу (п.8.20 Положення), затверджується ФДМУ протокол конкурсної комісії (п. 8.22 Положення) та укладається договір купівлі-продажу пакету акцій.
При цьому, завдання Фонду державного майна України є забезпечення проведення конкурсу у встановленому законодавством порядку.
Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для відміни конкурсу, а оскаржуваний наказ ФДМУ видано з порушенням норм діючого законодавства України, в зв‘язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Предметом позову у справі є визнання недійсним наказу Фонду державного майна України, а також зобов’язання Фонду державного майна України та конкурсну комісію провести конкурс з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647 % статутного фонду (капіталу) товариства з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону на умовах, визначених в Інформаційному повідомленні.
При чому, процедура проведення конкурсу, включає в себе цілий перелік послідовних дій, які Фонд зобов’язаний вчинити задля проведення конкурсу.
Вказані дії та їх послідовність, які визначені на нормативному рівні (Положення) формують процедуру проведення конкурсу. І саме в цих діях полягає процедура продовження конкурсу. В зв‘язку з цим вимоги Позивача в частині зобов’язання Фонду завершити проведення торгів "з голосу" і визначити переможця конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647% статутного фонду (капіталу) товариства з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону; скласти та затвердити протокол засідання конкурсної комісії з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647% статутного фонду (капіталу) товариства з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону про визначення переможця конкурсу; укласти з переможцем конкурсу договір купівлі-продажу пакету акцій пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" в розмірі 39,647% статутного фонду (капіталу) товариства; опублікувати інформаційне повідомлення про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій заявлені в межах загальної вимоги про зобов’язання Фонду державного майна України провести конкурс та конкретизують дії, які Фонд зобов’язаний вчинити відповідно до наданої йому компетенції в частині проведення конкурсу.
Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільного права відносяться, зокрема, визнання правочину недійсним та примусове виконання обов’язку у натурі.
Враховуючи норму ст. 16 ЦК України, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання недійсним наказу ФДМУ про відміну конкурсу та зобов’язання Фонду державного майна України провести конкурс з продажу пакету акцій ВАТ "Київський центральний універмаг", повністю відповідає визначеним законодавством способам захисту прав та інтересів.
Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначені вище обставини.
Щодо посилань апелянта на запити народних депутатів України, а також на те, що видання ним наказу від 23.02.2010 року № 259 про відміну конкурсу, запобігло в майбутньому визнанню недійсним результатів конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Київський центральний універмаг", не приймаються судовою колегією до уваги, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Вказані обставини не входять до нормативно визначеного переліку підстав для відміни конкурсу, у зв’язку з цим не можуть вважатися законними підставами для видання оскаржуваного наказу.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку, були відсутні правові підстави для відміни конкурсу, а оскаржуваний наказ Фонду державного майна України видано з порушенням норм чинного законодавства України.
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції ст. 1 ГПК України з посиланням на неправомірне задоволення вимоги позивача щодо укладання з переможцем конкурсу договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Київський центральний універмаг" у зв’язку з тим, що учасників конкурсу двоє: Позивач та ТОВ "Альпарі-ТК", а відтак можна припустити, що судом прийнято рішення без залучення особи на права та обов’язки якої може вплинути дане рішення, є безпідставними та не приймаються судом до уваги, оскільки права та обов‘язки ТОВ "Альпарі-ТК", як учасника конкурсу, виникли не в силу рішення суду, а в силу факту подання ним заявки на участь у конкурсі та визнання його учасником конкурсу.
Таким чином, твердження скаржника про те, що оскаржуване судове рішення може вплинути на права та обов’язки зазначеної особи є безпідставним, оскільки питання щодо подальшої участі у спірному конкурсі залежить виключно від волевиявлення ТОВ "Альпарі-ТК".
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що судом першої інстанції всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким задоволені позовні вимоги повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України щодо покладення судових витрат на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 року у справі № 40/95 – без змін.
3. Матеріали справи №40/95 повернути до Господарського суду м. Києва.
постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.