11/146 Про розподіл нерухомого майна в натурі відповідно до розміру часток у спільній частковій власності - 14.04.2010 Прийняття

рішенням господарського суду Рівненської області від 29.12.2009 року задоволено первісний позов суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 до суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 та розподілено нежиле приміщення "пральня", яка знаходиться за адресою: Рівненська область Рівненський район, вул.Б.Штейнгеля, 4-А та належить сторонам по справі на праві спільної сумісної власності, по варіанту поділу будівлі пральні (№4, Додаток М), який грунтується на рівних частках власників по 50%.

Зокрема, виділено в натурі суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_1) 50% із спільної сумісної власності на будівлю пральні по вул.Б.Штейнгеля, 4-А в с.Городок Рівненського району, а саме: коридор літ."1"площею 2,1м2, основну літ."2"площею 10,9м2, основну літ."3"площею 20,4м2, коридор літ. "4"площею 9,0м2, допоміжну літ."5"площею 1,3м2, допоміжну літ."6"площею 1,3м2, допоміжну літ."7"площею 2,2м2, основну літ."8"площею 28,0м2, коридор літ."9"площею 1,5м2, ос-новну літ."10"площею 24,1м2, основну літ."16"площею 33,3м2, основну літ."17"площею 23,8м2, основну літ."18"площею 19,4м2, допоміжну літ."19"площею 3,4м2, допоміжну літ."20"площею 2,4м2, основну літ. "21"площею 26,8м2, основну літ."22"площею 11,7м2, коридор літ."23"площею 2,1м2, допоміжну літ."24"площею 2,4м2, а всього загальною площею примі-щень 226.1м2, вартістю 191 428 грн.

Виділено в натурі суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідент.номер НОМЕР_2) 50% із спільної сумісної власності на будівлю пральні по вул.Б.Штейнгеля, 4-А в с.Городок Рівненського району, а саме: коридор літ."11"площею 1,4м2, основну літ."12"площею 13,3м2, основну літ."13"площею 22,8м2, основну літ."14"площею 186,6м2, допоміжну літ."15"площею 2,0м2, загальною площею приміщень 226.1м2, вартістю 191 428 грн.

Для ізоляції приміщень сторони зобов"язано провести наступні роботи: 1) закласти дверний проріз між приміщеннями літ."16"та літ."14"; 2) демонтувати частину перегородки між приміщеннями літ."16"та літ."14"; 3) влаштувати частину перегородки між приміщеннями літ."16"та літ."14", а також визначено, що частини будівлі загальною площею 226.1м2 кожна після виділу з спільної сумісної власності в натурі –становлять окремі об’єкти нерухомого майна.

Рішення суду мотивоване тим, що розміри часток сторін по 50% кожному, визначені при укладенні договору купівлі-продажу спірного майна, встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 25.01.2005 року у справі №14/9 про визнання права власності цих осіб на спірне майно та підтверджується витягом від 09.02.2005 року із реєстру прав власності, належних доказів зміни цілісності, площі, призначення чи зовнішнього вигляду спірної будівлі, що може бути підставою для зменшення чи збільшення судом частки співвласника, сторонами не подано, а тому судом здійснено розподіл майна, що перебуває у спільній сумісній власності відповідно до вимог ст. 372 ЦК України в рівних частках на підставі одного із запропонованих висновком експерта варіантів.

З цих же підстав в задоволенні зустрічних позовних вимог суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 до суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 про розподіл нежилого приміщення "пральня", яка знаходиться за адресою: Рівненська область Рівненський район, вул.Б.Штейнгеля, 4-А, по варіанту поділу будівлі пральні (№1, Додаток Ж), який грунтується на твердженні ФОП ОСОБА_2 про належність йому 69,3% будівлі в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач за первісним позовом) просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в первісному позові відмовити повністю, а зустрічний - задоволити, з підстав неповного з"ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що апелянтом під час слухання справи в суді першої інстанції представлено суду для огляду оригінали всіх документів, які підтверджують факт збільшення частки апелянта у спільній сумісній власності до 69,3% її вартості, що встановлено і експертним висновком. З наведених підстав скаржник вважає необгрунтованим висновок суду про відсутність належних доказів в підтвердження вказаного факту.

Скаржник також не погоджується з висновком суду про встановлення факту належності спірної будівлі сторонам по справі в рівних частках рішенням господарського суду Рівненської області по справі №14/9, оскільки вказаним рішенням лише встановлено факт власності, проте, при його прийнятті судом не досліджувалося питання розміру часток сторін, що є предметом дослідження в даній справі.

В підтвердження факту збільшення своєї частки у спірному майні апелянт покликається на докази оплати ним спірного майна (а.с.51,52,55,56,), докази відшкодування апелянтом попередньому орендарю ОСОБА_4 вартості здійснених поліпшень в спірному майні(а.с.49,53), докази облаштування вбиральні та огорожі.

При цьому, скаржник зазначає, що кошти в сумі 2800 євро, оплачені позивачем на час укладення договору купівлі-продажу спірного майна, використані апелянтом в подальшому на переобладнання, оскільки фактично кошти за спірне приміщення апелянтом сплачено значно раніше,

Скаржник також покликається на неправильний розподіл місцевим судом судових витрат, оскільки вартість експертизи оплачена апелянтом, а відшкодування державного мита судом безпідставно визначено виходячи з ринкової оцінки спірного майна.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що застереження законодавця про можливість суду змінити розмір частки співвласника з врахуванням обставин, що мають істотне значення, не можуть бути реалізовані при вирішенні даного спору, оскільки грошові витрати на роботи, про проведення яких зазначає апелянт, не мають істотного значення, оскільки не змінили цілісність, площу, призначення, зовнішній вигляд будівлі, а тому не мають відношення до предмету спору про поділ будівлі, яка є майном спільної сумісної власності. Крім цього, ці обстаини не змінюють договору в частині розміру часток, які згідно норм ч.2 ст. 372 ЦК України є рівними.

Позивач за первісним позовом також вважає, що встановлення огорожі і проведення робіт на навколишній території не збільшують частку апелянта у спільному майні, оскільки огорожа відокремлена від спірної будівлі, а відповідно до ч.5 ст. 357 ЦК України поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того із співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях, та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2004р. ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" (продавець) та приватні підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (покупці) уклали договір, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов’язався продати покупцю, а покупець зобов’язався купити нежиле приміщення "пральня", яка знаходить-ся за адресою: Рівненська область Рівненський район, вул.Б.Штейнгеля, 4-А –та оплатити його відповідно до умов договору. Відповідно до п.2.1 договору вартість об"єкта продажу 30 794 грн.. Договір підписано головою правління ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" та ОСОБА_3 і ОСОБА_2. Змін та доповнень до договору сторони не вносили, що підтверджується матеріалами справи.(а.с.70, т.1).

Рішенням господарського суду Рівненської області 25.01.2005р. по справі №14/9 визнано за суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на будівлю пральні, що знаходиться за адресою: Рівненський район, с.Городок, вул.Б.Штенгеля, 4-А, яку вони придбали по договору від 22.03.2004р. у ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".(а.с. 6, 62, т.1). Вказана будівля належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності, що вбачається з витягу від 09.02.2005р.(а.с. 7, 71, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки визначення спірного питання щодо розподілу майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, потребує спеціальних знань, ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.10.2009р. призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення питань ринкової вартості спірної будівлі, можливості поділу її у варіантах, запропонованих сторонами та інше.(а.с. 89-91, т.1).

Згідно висновків експерта №010-Б/09 від 10.11.2009р. визначена витратним способом: ринкова вартість будівлі пральні за адресою: Рівненський район, с.Городок, вул.Б.Штенгеля, 4-А становить 382 856 грн.; ринкова вартість огорожі –58 928 грн., а каркасної вбиральні, яка відноситься до будівлі –2 330 грн.(арк. висновку 16). Висновок містить також декілька варіантів поділу будівлі пральні виходячи з запропонованих сторонами співвідношень 69,3% та 30,7%, а також 50% та 50%.

Предметом первісних позовних вимог є варіант поділу будівлі пральні (№4, Додаток М), який обгрунтовується на рівних частках власників, і передбачає виділення позивачеві ФОП ОСОБА_3.(зелена штриховка Додаток М): коридор літ."1", основну літ."2", основну літ."3", коридор літ."4", допоміжну літ."5", допоміжну літ. "6", допоміжну літ."7", основну літ."8", коридор літ."9", основну літ."10", основну літ."16", основну літ."17", основну літ."18", допоміжну літ."19", допоміжну літ."20", основну літ."21", основну літ."22", коридор літ."23", допоміжну літ. "24", загальною площею приміщень 2.1 + 10.9 +20.4 + 9.0 + 1.3 + 1.3 + 2.2 + 28.0 + 1.5 + 24.1 + 33.3 + 23.8 + 19.4 + 3.4 + 2.4+ 26.8 + 11.7 + 2.1 + 2.4 = 226.1м2, вартістю 1778 + 9229 + 17272 + 7620 + 1101 + 1101 + 1863 + 23706 + 1270 + 20404+ 28192 + 20150 + 16425 + 2879 + 2032+ 22690 + 9906 + 1778 + 2032 = 191 428 грн.

Відповідачеві ФОП ОСОБА_2 пропонується виділити (без штриховки Додаток М):коридор літ."11", основну літ."12", основну літ."13", основну літ."14", допоміжну літ."15", загальною площею приміщень 1.4 + 13.3 + 22.8 + 186.6 + 2.0 + = 226.1м2, вартістю 1 185 + 11 260 + 19 340 + 157 986 + 1 693 =191 428 грн.

В такому випадку межа поділу проведена червоною лінією (Додаток М). Реальні частки позивача ФОП ОСОБА_3 та відповідача ФОП ОСОБА_2 однакові і становлять 191 428 грн. 00 коп., що дорівнює сумі вартості будівлі пральні по вул.Б.Штейнгеля, 4-А у с.Городок Рівненського району Рівненської області.

У даному варіанті поділу будівлі пральні, експерт вважає за потрібне провести такі роботи, щоб виділені приміщення співвласникам були ізольовані: 1) закласти дверний проріз між приміщеннями літ."16"та літ."14"; 2) демонтувати частину перегородки між приміщеннями літ."16"та літ."14"; 3) влаштувати частину перегородки між приміщеннями літ."16"та літ."14";4) влаштувати автономні системи електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення.

Предметом зустрічних позовних вимог є варіант поділу будівлі пральні (№1, Додаток Ж), який грунтується на розподілі спірного майна шляхом виділення ФОП ОСОБА_2 69,3% будівлі, а ФОП ОСОБА_3 - 30.7% вартості будівлі.

Даний варіант розподілу будівлі пральні передбачає виділення позивачеві ФОП ОСОБА_3 (зелена штриховка Додаток Ж): коридор літ."1", основну літ."2", основну літ."3", коридор літ."4", допоміжну літ."5", допоміжну літ."6", допоміжну літ."7", основну літ."8", коридор літ."9", основну літ."10", основну літ."21", основну літ."22", коридор літ."23", допоміжну літ."24", загальною площею приміщень 2.1 + 10.9 +20.4 + 9.0 + 1.3 + 1.3 + 2.2 + 28.0 + 1.5 + 24.1 + 26.8 + 11.7 + 2.1 + 2.4 = 143.8м2, вартістю 1 778 + 9 229 + 17 272 + 7 620 + 1 101 + 1101 + 1 863 + 23 706 + 1 270 + 20 404 + 22 690 + 9 906 + 1 778 + 2 032 = 121 750 грн.

Відповідачеві ФОП ОСОБА_2 пропонується виділити (без штриховки Додаток Ж): коридор літ."11", основну літ."12", основну літ."13", основну літ."14", допоміжну літ."15", основну літ."16", основну літ."17", основну літ. "18", допоміжну літ."19", допоміжну літ."20", загальною площею приміщень 1.4 + 13.3 + 22.8 + 185.4 + 2.0 + 34.5 + 23.8 + 19.4 + 3.4 + 2.4 = 308.4 м2, вартістю 1 185 + 11 260 + 19 304 + 156 969 + 1 693 + 29 209 + 20 150 + 16 425 + 2 879 + 2 032 = 261 106 грн.

В даному випадку межа поділу проведена червоною лінією (Додаток Ж). При такому варіанті поділу, реальна частка позивача ФОП ОСОБА_3 становить 121 750 грн. 00 коп., що більше від 30.7% вартості будівлі пральні по вул.Б.Штейнгеля, 4-А у с.Городок Рівненського району Рівненської області, на 121 750.00 –117 537.00 = 4 213 грн. 00 коп., а реальна частка відповідача-ФОП ОСОБА_5 становить 261 106 гри. 00 коп., що менше від 69.3% вартості будівлі пральні по вул.Б.Штейнгеля, 4-А у с.Городок Рівненського району Рівненської області, на 261 106.00 –265 319.00 = - 4 213 грн. 00 коп.

Вартість грошової компенсації при такому варіанті поділу за відхилення вартості приміщень будівлі пральні у розмірі 4 213 грн. 00 коп., має компенсувати позивач-ФОП ОСОБА_3 відповідачеві-ФОП ОСОБА_2

При цьому варіанті поділу будівлі пральні, потрібно провести такі роботи для ізоляції приміщень співвласників: 1) закласти дверний проріз між приміщеннями літ."8" та літ."17"; 2) влаштувати автономні системи електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення.(арк. висновку 17-18).

Крім цього, з питання №8 вказаного висновку експерта №010-Б/09 від 10.11.2009р. випливає, що при визначенні вартості будівлі експертом ОСОБА_6 (експертний висновок від 14.04.2009 року, на який покликається позивач за первісним позовом в підтвердження своїх позицій) використовувався нормативний документ, який із 03.02.2009 р. втратив чинність (на момент проведення експертизи діють "Правила визначення фізичного зносу житлових будинків СОУ ЖКГ 75.11 -35077234.0015:2009" (v0021662-09) , затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №21 від 03.02.2009р.) та не зовсім вдало підібраний аналог із збірника УПВВБС для визначення базового значення одиничного показника вартості (покрівля по дерев'яних кроквах, а досліджуваний об'єкт має рулонну покрівлю). Тому, проводити розподіл за результатами Висновку будівель-но-технічної експертизи від 14.04.2009р., виконаного експертом ОСОБА_6 недоречно.(а.с 101; арк.висновку 21-22).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають з договорів та інших право-чинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства та з рішень суду.

Згідно ст. 368 ЦК України, - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 369 ЦК України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 372 ЦК України, - майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені обставини та підстави, за яких відповідач заявив зустрічний позов, вимога про поділ в натурі нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній власності сторін відповідно до приписів цивільного законодавства підлягає вирішенню у судовому порядку.

Зі змісту ст. 372 ЦК України вбачається, що припинення права спільної сумісної власності можливий відповідно до договору між співвласниками про поділ майна або за судовим рішенням. Для здійснення поділу сумісного майна визначальним є встановлення розміру часток співвласників. При цьому, згідно частини другої зазначеної статті, - частки вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено судом, розміри часток сторін під час укладення договору, вирішення господарським судом справи №14/9 і виконання судового рішення (внесення відомостей до Державного реєстру) встановлено по 50% у кожної сторони.

Разом з тим, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 здійснено витрати на придбання, ремонт та обслуговування будівлі, зведення огорожі в розмірі 36 850,32 грн., що підтверджується доказами оплати апелянтом спірного майна повністю одноосібно, (а.с.51,52,55,56, т.1), доказами відшкодування апелянтом попередньому орендарю ОСОБА_4 вартості здійснених поліпшень в спірному майні(а.с.49, т.1), розписка про отримання коштів в сумі 8500 грн. за проведені ремонтно-будівельні роботи (а.с.53,т.1), доказами облаштування вбиральні та огорожі, придбання будматеріалів на їх облаштування (а.с.54, 57,58, т.1).

Покликання позивача за первісним позовом про оплату ним своєї частки в спірному майні судом до уваги не береться, оскільки кошти в сумі 2800 євро оплачені позивачем на час укладення договору купівлі-продажу спірного майна, використані апелянтом в подальшому на переобладнання, оскільки фактично кошти за спірне приміщення апелянтом сплачено значно раніше, що підтверджується відповідними рахунками (а.с.51,52,55,56, т.1).

Таким чином, здійснені ФОП ОСОБА_2 витрати свідчать про наявність в спірному випадку обставин, які мають істотне значення та відповідно зумовлюють збільшення частки апелянта з 50% –до 69,3% і відповідне зменшення частки ФОП ОСОБА_3, (яка сплатила лише 16 312,8 грн.) –з 50% до 30,7%, що згідно ст. 372 ЦК України є підставою для зміни розміру часток у спільній сумісній власності за рішенням суду.

Покликання ФОП ОСОБА_3 на здіснення нею затрат на ремонтно-будівельні роботи та інші витрати по будівлі в сумі 32 500 грн. після придбання майна є безпідставними та судом до уваги не береться, оскільки не підтверджено жодними доказами.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст. 34 ГПК України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.(ч.2 ст. 36 ГПК України).

В процесі апеляційного провадження апелянтом представлено суду оригінали спірних документів, а тому, враховуючи наявність посилання на ці документи в матеріалах справи та їх значення для вирішення спору по суті, апеляційний суд вважає їх належними та допустимими доказами, –договір оренди від 10.10.2002р., розписки, накладні за 2003-2004 роки, квитанції, товарні чеки та довідку (а. с. 49-68, 76-81, 83-84).

Результатом поділу майна між співвласниками є повне припинення права спільної сумісної власності і виникнення права приватної власності у кожної із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, вищеперелічені приміщення будівлі пральні можуть використовуватись співвласниками незалежно один від одного. Витрати по утриманню, експлуатації та ремонту, а також безпосередньо експлуатація і обслуговування можуть здійснюватись сторонами окремо та незалежно один від одного при умові зведення перегородки та влаштування автономної системи електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення.

Як зазначено судом вище, один з варіантів поділу будівлі пральні є варіант поділу будівлі пральні (№1, Додаток Ж), який грунтується на розподілі спірного майна шляхом виділення ФОП ОСОБА_2 69,3% будівлі, а ФОП ОСОБА_3 - 30.7% будівлі.

Враховуючи встановлену судом вище та підтверджену матеріалами справи необхідність поділу часток сторін з розрахунку ФОП ОСОБА_2 69,3% будівлі, а ФОП ОСОБА_3 - 30.7% апеляційний суд приходить до висновку про необхідність проведення поділу спірної будівлі за варіантом №1 (Додаток Ж) висновку судової будівельно-технічної експертизи №010-Б/09 від 10.11.2009р.

Таким чином, в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний –задоволити, скасувавши рішення місцевого суду.

Оскільки судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України, а тому з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом належить стягнути понесені судові витрати в розмірі 368,5грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 369,46 грн. державного мита за апеляційне провадження та 236 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Щодо витрат на проведення судової експертизи, то зважаючи на ініціативу проведення експертизи зі сторони апелянта, апеляційний суд не вбачає наявність підстав для здійснення йому відшкодування її вартості.

Пунктом 29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15 (z0050-93) та зареєстрованої в Міністерстві юс-тиції України 19 травня 1993р. за №50, встановлено, що у випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір на-лежного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову. Якщо при винесенні судом рішення загальна сума позову збільшується, мито обчислюється виходячи зі збільшеної суми позову. При цьому різниця, що утворилася, підлягає стягненню з позивача або при повному задоволенні позову –з відповідача.

Враховуючи дані обставини, за результатами розгляду справи, на підставі п.29 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (z0050-93) , з ФОП ОСОБА_3 належить достягнути в доход Державного бюджету України 2284 грн. 69 коп. недоплаченого ФОП ОСОБА_2 державного мита із заявленої позовної вимоги за мінусом 53,03 грн. зайвосплаченого державного мита, яке на підставі п.1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" підлягає поверненню ФОП ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 99, 103- 105 ГПК України, суд,

рішення господарського суду Рівненської області від 29.12.2009 року в справі за номером 11/146 – скасувати, апеляційну скаргу суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 –задоволити.

В задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов задоволити.

Виділити в натурі суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_1) 30,7 % із спільної сумісної власності на будівлю пральні по вул.Б.Штейнгеля, 4-А в с.Городок Рівненського району, а саме (зелена штриховка Додаток Ж): коридор літ."1", основну літ."2", основну літ."3", коридор літ."4", допоміжну літ."5", допоміжну літ."6", допоміжну літ."7", основну літ."8", коридор літ."9", основну літ."10", основну літ."21", основну літ."22", коридор літ."23", допоміжну літ."24", загальною площею приміщень 2.1 + 10.9 +20.4 + 9.0 + 1.3 + 1.3 + 2.2 + 28.0 + 1.5 + 24.1 + 26.8 + 11.7 + 2.1 + 2.4 = 143.8м2, вартістю 1 778 + 9 229 + 17 272 + 7 620 + 1 101 + 1101 + 1 863 + 23 706 + 1 270 + 20 404 + 22 690 + 9 906 + 1 778 + 2 032 = 121 750 грн.

Виділити в натурі суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідент.номер НОМЕР_2) 69,3% із спільної сумісної власності на будівлю пральні по вул.Б.Штейнгеля, 4-А в с.Городок Рівненського району, а саме (без штриховки Додаток Ж): коридор літ."11", основну літ."12", основну літ."13", основну літ."14", допоміжну літ."15", основну літ."16", основну літ."17", основну літ. "18", допоміжну літ."19", допоміжну літ."20", загальною площею приміщень 1.4 + 13.3 + 22.8 + 185.4 + 2.0 + 34.5 + 23.8 + 19.4 + 3.4 + 2.4 = 308.4 м2, вартістю 1 185 + 11 260 + 19 304 + 156 969 + 1 693 + 29 209 + 20 150 + 16 425 + 2 879 + 2 032 = 261 106 грн.

Для ізоляції приміщень сторонам провести такі роботи:

1) закласти дверний проріз між приміщеннями літ."8" та літ."17";

2) влаштувати автономні системи електропостачання, водопостачання, водовідведення та опалення .

Встановити, що кожна частина будівлі після виділу з спільної сумісної власності в натурі –становлять окремі об’єкти нерухомого майна.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, яка проживає у АДРЕСА_1 (ідент.номер НОМЕР_1) на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, який проживає у АДРЕСА_2 (ідент.номер НОМЕР_2) 4213 грн. вартість грошової компенсації при такому варіанті поділу, 737,96 грн. витрат по сплаті дер-жавного мита та 236грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.