9/17пд Про розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача - 13.04.2010 Прийняття

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2010 по справі № 9/17пд відмовлено у задоволенні позову ВАТ "Об"єднане господарство залізничного транспорту", м.Сєвєродонецьк Луганської області, до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області, про розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача від 05.11.2008 № 1; визнано недійсним договір про технічне забезпечення електропостачання споживача від 05.11.2008, укладений між сторонами у справі, відповідно до пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ); стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення суду з посиланням на частину 1 статті 180 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ), статті 625, 651, 652 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) мотивоване недоведеністю позивачем наявності обов"язкової сукупністі умов, які одночасно необхідні для розірвання спірного договору. Разом з тим суд дійшов висновку, що встановлені при розгляді даної справи обставини свідчать про недійсність укладеного сторонами договору від 05.11.2008, а не про наявність підстав для його розірвання. Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що спірний договір не містить всіх істотних умов, що передбачені пунктом 5.17 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) , в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910 (z1399-05) (далі – Правила ) та є обов"язковими для цього виду договорів.

Фізична особа –підприємець ОСОБА_5 (відповідач у справі) не погодився з прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2010 у справі № 9/17пд через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що суд безпідставно з власної ініціативи вийшов за межі позовних вимог, не обгрунтувавши при цьому на захист чиїх прав та законних інтересів визнано недійсним договір про технічне забезпечення електропостачання від 05.11.2008 № 1, не проаналізувавши зміст договору щодо суперечності його актам цивільного законодавства.

За доводами апелянта посилання суду на статтю 26 Закону України "Про електроенергетику" є безпідставним, оскільки вона не стосується змісту договору про технічне забезпечення електропостачання від 05.11.2008 № 1 та не містить вимог щодо змісту цього договору. Крім того, безпідставним, на думку скаржника, є і посилання на підпункт 10 пункту 5.17 Правил (z1399-05) , оскільки з метою врегулювання умов договору відповідач листом від 11.01.2010 направив на адресу позивача пропозицію підписати додаток до спірного договору, яким врегулювати умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання електричної енергії, але позивачем проігноровано цю пропозицію. Крім того, відповідач вказує, що Правила (z1399-05) не є актом цивільного законодавства в розумінні статті 4 ЦК України, а тому посилання суду на Правила як на акт цивільного законодавства, є незаконним.

Також апелянт вважає, що судом порушені норми процесуального права, оскільки його не було належним чином повідомлено про порушення провадження у справі, у зв"язку з чим справу розглянуто за його відсутністю, чим позбавлено його можливості надати докази врегулювання питання щодо умов договору, інші документи та пояснення по справі.

ВАТ "Об"єднане господарство залізничного транспорту" (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Клопотанням від 06.04.2010 відповідач просить зупинити апеляційне провадження по справі № 9/17пд до закінчення розгляду пов"язаної з нею справою за адміністративним позовом ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області, до Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду, м.Київ, та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області, м.Луганськ, про зобов"язання вчинити певні дії. Дане клопотання відхилено судовою колегією у зв"язку з недоведеністю відповідачем підстав неможливості розгляду даної справи, до вирішення адміністративної справи, а саме: що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Відповідно до статті 77 ГПК України в судовому засіданні, 06.04.2010, оголошено перерву до 13.04.2010.

Фізична особа –підприємець ОСОБА_5 (відповідач у справі) належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить його підпис у записі про оголошення перерви від 06.04.2010 у справі № 9/17пд на 13.04.2010 об 11 год. 00 хв., проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з"ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

05.11.2008 між ВАТ "Об"єднане господарство залізничного транспорту" (власником мереж) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5 (споживачем) підписаний договір № 1 про технічне забезпечення електропостачання споживача, за умовами якого власник мереж зобов"язався забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач –дотримуватися установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього договору (а.с.8-11).

Відповідно до пункту 1.2 договору власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу, визначену згідно з відповідним договором споживача з постачальником електричної енергії .

Згідно з пунктом 2.1.1 договору власник мереж зобов"язався забезпечувати:

- технічну можливість для передачі споживачу електричної енергії в межах 30 кВт потужності на 2 класи напруги (ступінь напруги 0,4кВ) в обсягах, визначених відповідно до договору з постачальником електричної енергії шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності;

- на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів споживача згідно з "Правилами устройства электроустановок".

Договір укладається на строк до 31.12.2009, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (пункт 10.6 договору).

Старшим державним інспектором Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області за результатами позапланового інспектування директору ВАТ "Об"єднане господарство залізничного транспорту" винесено припис від 25.09.2009 № 02/20-0637, яким приписано:

- у строк до 25.09.2009 підключити Фізичну особу –підприємця ОСОБА_5 до електричних мереж у відповідності до діючого договору про технічне забезпечення відповідно до пункту 1.8 Правил користування електричною енергією (z1399-05) ;

- у строк до 25.10.2009 відповідно до пунктів 5.4, 5.7 Правил користування електричною енергією привести договірні відносини з ТОВ "ЛЕО" в частині укладення договору про спільне використання технологічних мереж та внесення змін до існуючого договору про постачання електричної енергії згідно з Правилами користування електричною енергією (а.с.14).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 у справі № 19/84пд залишено без змін постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 у справі № 19/84пд, якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ "ЛЕО" до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 про спонукання укласти договір № 42 про постачання електричної енергії в редакції позивача, договір між споживачем та постачальником електричної енергії визнаний неукладеним (а.с.17-22).

Листом від 14.12.2009 № 3428 Сєвєродонецький РЕМ ТОВ "ЛЕО" повідомило позивача про те, що Фізична особа – підприємець ОСОБА_5 не є споживачем (субспоживачем) електроенергії по відношенню до ТОВ "ЛЕО", а тому узгодження на відключення електроустановок Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 не відноситься до компетенції Сєвєродонецького РЕС (а.с.16).

Листом від 15.12.2009 № 16/162/1-2158/1 Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганській області відкликано припис від 25.09.2009 № 02/20-0637 з посиланням на те, що у судовому порядку визнано неукладеним договір № 42 про постачання електричної енергії між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5 та Сєвєродонецьким РЕМ ТОВ "ЛЕО" (а.с.15).

Листом від 15.12.2009 № 894 позивач повідомив відповідача про те, що, оскільки станом на 15.12.2009 споживачем не прийнято заходи для вирішення питань енергопостачання у 2010 році з енергопередавальними організаціями, з 01.01.2010 постачання електричної енергії буде припинено через неможливість технічного забезпечення електропостачання струмоприймачів споживача (а.с.13).

Відповідач листом від 21.12.2009 відхилив пропозицію позивача щодо розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 1 від 05.11.2008 (а.с.12).

30.12.2009 ВАТ "Об"єднане господарство залізничного транспорту" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання від 05.11.2008 № 1, укладеного між ВАТ "Об"єднане господарство залізничного транспорту" та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5 (а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2010 у справі № 9/17пд у задоволенні позову відмовлено, визнано недійсним договір про технічне забезпечення електропостачання від 05.11.2008 № 1, укладений між сторонами у справі з підстав, викладених вище (а.с.36-38).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає до скасування частково, з огляду на наступне.

Предметом даного спору є розірвання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача від 05.11.2008 № 1, підписаного сторонами у справі.

Питання укладення, зміни і розірвання договору врегульовані главою 53 ЦК України (435-15) , главою 20 ГК України (436-15) .

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України ( частини 2 статті 180 ГК України ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 6 статті 179 ГК України суб"єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією зобов"язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції. Законодавством можуть бути передбачені обов"язкові умови таких договорів.

Статтею 26 Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про електроенергетику" споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією, розроблення та затвердження яких віднесено цим Законом (стаття 12) до компетенції Національної комісії регулювання електроенергетики України, яка згідно з частиною 2 статті 11 Закону України "Про електроенергетику" є органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці.

Виходячи з приписів частини 5 статті 4 ЦК України, якою передбачено, що органи державної влади України можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) та законом, а також з вказаних вище положень статей 11, 12 Закону України "Про електроенергетику", судова колегія апеляційної інстанції відхиляє за безпідставністю доводи апеляційної скарги про те, що Правила користування електричною енергією не є актом цивільного законодавства в розумінні статті 4 ЦК України.

Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) , розроблені органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці та регулюють спірні взаємовідносини сторін поряд з ЦК України (435-15) , ГК України (436-15) та Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) .

Відповідно до пункту 1.2 Правил (z1399-05) термін "договір про технічне забезпечення електропостачання споживача" вживається в такому значенні –"домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є

документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії";

т ехнічне забезпечення електропостачання споживача (субспоживача)" –"забезпечення власником електричних мереж технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точку приєднання електроустановок споживача (субспоживача) в певних обсягах у межах дозволеної потужності споживача (субспоживача) з показниками параметрів якості електричної енергії в точці приєднання електроустановок споживача (субспоживача) відповідно до умов договору".

Пунктом 5.8 Правил (z1399-05) передбачено, що споживач, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, яка не є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, має укласти з електропередавальною організацією договір про технічне забезпечення електропостачання.

Відносити сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Передача (транзит) електричної енергії без оформлення договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання забороняється пункт 5.15 Правил (z1399-05) ).

Пунктом 5.17 Правил (z1399-05) встановлено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей:

1) найменування сторін;

2) місце і дату укладення договору;

3) обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності;

4) режими постачання;

5) гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання);

6) величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача;

7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності);

8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку);

9) порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії;

10) умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин;

11) строк дії договору;

12) умови та порядок розірвання договору;

13) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Згідно з пунктом 5.18 Правил (z1399-05) невід"ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж є:

1) акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) відомості про засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії;

3) схема електропостачання, зазначення точок приєднання і ліній, що живлять струмоприймачі субспоживача;

4) акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів);

5) порядок розрахунку втрат електричної енергії в мережі споживача (субспоживача).

У разі укладення між основним споживачем та субспоживачем договору про технічне забезпечення електропостачання споживача цей договір та зміни до нього узгоджуються з електропередавальною організацією у частині режимів споживання електричної енергії, приєднаної потужності, режимів перетікання реактивної електроенергії та дотримання показників якості електричної енергії ( пункт 5.19 Правил ).

З матеріалів справи вбачається, що договір про постачання електричної енергії № 42 між ТОВ "ЛЕО" та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5 з причин розбіжності був предметом судового розгляду протягом 2009 року та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 у справі № 19/84пд, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009, визнаний неукладеним (а.с.17-20, 21-22).

За відсутністю договору про постачання електроенергії, який є обов"язковою підставою споживання електроенергії згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та частиною 2 пункту 5.1 Правил (z1399-05) , сторони за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача згідно з підпунктом 10 пункту 5.17 Правил (z1399-05) повинні досягнути умов дії договору в такому випадку.

Такі умови є істотними та обов"язковоими для цього виду домовленості, проте, відсутні у спірному договорі, що є предметом даного спору.

Отже, виходячи з наведених вище норм, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що спірний договір не містить всіх істотних умов, що є обов"язковими для цього виду договорів, проте, помилково визнав його недійсним.

Виходячи з приписів статті 638 ЦК України, якщо сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, то такий договір є неукладеним, а тому не може бути визнаний недійсним.

Враховуючи, що в договорі про технічне забезпечення електропостачання від 05.11.2008 № 1 відсутні вказані вище істотні умови, які є обов"язковими для цього виду домовленостей відповідно до пункту 5.17 Правил користування електричною енергією (z1399-05) , судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказаний договір є неукладеним.

Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення відповідача про порушення провадження у справі відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необгрунтованістю, оскільки матеріалами справи підтверджено вручення особисто ОСОБА_5 16.01.2010 рекомендованого поштового відправлення, яким надіслано відповідачеві ухвалу про порушення провадження у справі № 9/17пд від 12.01.2010 та призначення її до розгляду на 26.01.2010, що свідчить про обізнаність ОСОБА_5 про час та місце судового розгляду по даній справі (а.с.24).

За таких обставин, твердження заявника про порушення судом норм процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

З огляду на викладене апеляційна скарга Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області, підлягає до задоволення частково, рішення господарського суду слід скасувати в частині визнання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача від 05.11.2008 № 1 недійсним, оскільки вказаний договір є неукладеним. В решті рішення слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги –Фізичну особу –підприємця ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Керуючись ст.ст. 49, 99, п.2 ст. 103, п.4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5, м.Сєвєродонецьк Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2010 у справі № 9/17пд задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2010 у справі № 9/17пд скасувати в частині визнання недійсним договору про технічне забезпечення електропостачання споживача від 05.11.2008 № 1, підписаного між Відкритим акціонерним товариством "Об"єднане господарство залізничного транспорту" та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5.