Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Коршун Н.М.

Михальської Ю.Б.

за участю представників:

від прокуратури: прокурор відділу Генеральної прокуратури України Рубан Д.В. (за посв.),

від позивача: ОСОБА_1 (за дов.), ОСОБА_2 (за дов.),

від відповідача: ОСОБА_3 (за дов.), ОСОБА_4 ( за дов.),

від третьої особи: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Генеральної прокуратури України та Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 у справі № 47/81 (колегія суддів: головуючий: Станік С.Р., судді: Бойко Р.В., Спичак О.М.)

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

до Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне казначейство України

за участю: Генеральної прокуратури України

про стягнення 27 011 082, 20 грн.

В лютому 2011 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 27 011 082, 20 грн., з яких: 25 578 012, 75 грн. основного боргу за Договором 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, 1 176 588, 59 грн. –інфляційних, 3% річних –256 480,89 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем всупереч умов договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього не було здійснено оплату за надані в період з вересня 2010 по грудень 2010 року послуги з харчування особового складу Збройних Сил України на суму 25 578 012,75 грн., надання яких позивачем та прийняття відповідачем підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг та рахунками-фактурами на заявлену до стягнення суму. Також, за прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за надані послуги в період з 01.09.2010 по 31.12.2010, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 256 480,89 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 176 588,59 грн. за період прострочення з 01.09.2010 по 31.12.2010.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2011 у справі № 47/81 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 25 578 012,75 грн., 3% річних –256 480, 89 грн., інфляційних втрат –389 519, 12 грн., а також 24 756, 96 грн. –витрат по сплаті державного мита, 229, 12 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Генеральна прокуратура України та Міністерство оборони України (відповідач) звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Генеральна прокуратура України у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з посиланням на те, що судом першої інстанції оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга Генеральної прокуратури України обґрунтована тим, що за умовами Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони домовились провести розрахунки за фактично надані у 2010 році послуги з харчування особового складу Збройних Сил України в межах бюджетних призначень на 2011 рік. Оскільки строк дії Договору визначено до 31.12.2011 (пункт 3.1.1 Договору), та приймаючи до уваги абзац 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, термін виконання умов Договору щодо проведення розрахунків за фактично надані у 2010 році послуги з харчування повинен настати після бюджетних призначень на 2011 рік.

Міністерство оборони України у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення 3% річних та інфляційних та прийняти нове рішення про відмову у позові в цій частині.

Апеляційна скарга Міністерства оборони України мотивована тим, що згідно з умовами договору розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 10 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків). Таким чином, сторонами в укладеному договорі було передбачено обставину, а саме надходження бюджетних коштів, щодо якої невідомо настане вона чи ні (відкладальна обставина – стаття 212 Цивільного кодексу України). Отже, відповідач вважає, що позивач, підписуючи Договір, знав про можливість здійснення розрахунків за умови надходження відповідних коштів відповідачу на зазначені цілі.

Державне казначейство України (третя особа) не скористалось процесуальними правами на участь свого представника у судовому засіданні від 10.06.2011, про причини неявки суд не повідомило, хоча про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення ухвали суду про призначення справи до розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ").

Неявка представника третьої особи в судове засідання в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Заслухавши думку інших представників сторін, судова колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника третьої особи, повідомленої належним чином про час та місце судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, колегією суддів встановлено наступне.

13 квітня 2007 року між Міністерством оборони України (замовник) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"(виконавець) було укладено Договір № 251/4/2/07/12 про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин А1232, А3122, А2791, А2215, А1880, А1789, А0704, А2192, А1486, А0565, А2923, А2319, А3020, А0231, А2860 у тому числі: управління в/ч А2860. А2682, 1-й підрозділ, командний пункт, 9-й підрозділ. КПС-1, 11-й підрозділ. 5-й підрозділ, 10-й підрозділ, КПС-2. 12-й підрозділ, А1975, А2206, А1436, А3177, А3193, А4527, А0963, А1744, А4167, А1494, А1586, А1735, А4485, А1065, А1912, Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281, А0339, А2038, А3358, А1564, А3258, А0804, А3091, А1979, А2365, А1796 і годування тварин за кошти Державного бюджету України (надалі –Договір №251/4/2/07/12 від 13.04.2007), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець (позивач) зобов’язується надавати послуги з харчування особового складу військових частин згідно наведеного переліку в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин (закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення згідно із затвердженими Кабінетом міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства.

Пунктом 1.2 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 сторони визначили, що замовник зобов’язався приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі довіреності Міністерства оборони України та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього договору у відповідності до специфікації.

Згідно з пунктом 3.2 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, кількість та якість наданих послуг оформляється актом, який складається повноважними особами та представником замовника щоденно у 3 примірниках; на підставі оформлених актів, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт прийому наданих послуг, який засвідчує належне виконання виконавцем своїх зобов’язань за відповідний період, та підписується виконавцем та представником замовника.

Платником за договором є Міністерство оборони України; ціни на послуги залишаються незмінними до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором; загальна вартість послуг з харчування за договором за узгодженням сторонами може змінюватись (пункти 4.1, 4.2, 4.4 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007).

Згідно з пунктом 4.5 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, порядок розрахунку по Договору наступний: оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 10 діб з дня надходження до замовника належним чином оформлених зведених актів прийому наданих послуг та рахунків –фактур.

Відповідно до пункту 12.1 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2007.

Крім того, сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, зокрема: № 22 від 07.04.2009, № 24 від 27.04.2009, № 25 від 10.08.2009, № 26 від 11.08.2009, № 27 від 29.09.2009, № 28 від 12.10.2009, № 29 від 02.10.2009, №30 від 12.12.2009, № 31 від 10.12.2009, № 32 від 21.12.2009, № 33 від 22.12.2009, № 34 від 06.01.2010, № 35 від 25.01.2010, № 36 від 01.02.2010, № 37 від 18.02.2010, № 38 від 25.02.2010, № 39 від 02.04.2010, № 40 від 27.04.2010, № 41 від 18.05.2010, № 42 від 29.07.2010, № 43 від 04.08.2010, № 44 від 27.10.2010, № 45 від 02.12.2010.

Так, відповідно до додаткової угоди № 22 від 07.04.2010, укладеної між позивачем та відповідачем, сторони погодили, що пункт 4.5 основного договору викладено в редакції наступного змісту: порядок розрахунку за Договором - оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків –фактур (за умови надходження коштів з Державного бюджету України передбачені на зазначені цілі).

Відповідно до додаткової угоди № 37 від 18.02.2010, укладеної між позивачем та відповідачем, пункт 12.1 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 було викладено у редакції, згідно якої строк дії договору продовжено за взаємною згодою сторін до 31.12.2010.

Додатковою угодою № 45 від 02.12.2010, укладеною між позивачем та відповідачем, сторонами було погоджено внесення до умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 змін, а саме: пункт 4.3 викладено в редакції, яка, зокрема передбачала, що у 2010 році вартість послуг складає 73 160 130,00 грн.

На виконання умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 позивачем було надано, а відповідачем в особі уповноважених представників (військових частин) прийнято послуги з харчування особового складу військових частин загалом на суму 25 578 012,75 грн., що підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг по Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та рахунки-фактури до Договору №251/4/2/07/12 від 13.04.2007 на суми наданих послуг в період з 01.09.2010 по 31.12.2010. Вказані акти підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, згідно яких позивачем надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) прийнято послуг з харчування

В матеріалах справи також міститься Реєстр актів виконаних робіт по Договору №251/4/2/07/12 від 13.04.2007, згідно якого загалом актів складено між сторонами на суму 25 794 864,75 грн., з яких 25 578 012,75 грн. –є заборгованістю відповідача за надані послуги з харчування особового складу військових частин по Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, яка заявлена позивачем до стягнення, а 216 852,00 грн. –є вартістю наданих послуг з харчування офіцерського складу військових частин, які надавались по іншому договору, і які позивачем до стягнення у справі № 47/81 –не заявлялись.

До того ж, 20 січня 2011 року між Міністерством оборони України (замовник) та Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"(виконавець), було укладено договір № 286/2/11/1 (далі –Договір № 286/2/11/1 від 20.01.2011), відповідно до пункту 1.1 якого сторони на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до розділу ХІ "Прикінцеві положення Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, учнів (студентів) навчальних закладів та дітей" (2899-17) та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України домовились провести розрахунки за фактично надані у 2010 році послуги з харчування особового складу Збройних Сил України в межах бюджетних призначень на 2011 рік.

Пунктом 1.2 договору № 286/2/11/1 від 20.01.2011 встановлено, що сума заборгованості замовника (відповідача) за фактично надані виконавцем (позивачем) послуги з харчування особового складу Збройних Сил України станом на 01.01.2011 складає 31 393 842,42 грн., що підтверджується актом звірки наданих послуг.

Згідно Акту звірки розрахунків від січня 2011 року сальдо на користь позивача по договорам складає 31 393 842,42 грн., зокрема по договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 –25 578 012,75 грн. Даний акт складений між сторонами і посвідчений підписами та печатками з обох сторін.

Також, в матеріалах справи наявний Акт № 02-10/8ОС про результати зустрічної перевірки Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"з питань розпорядження державним майном, що передано в його господарське відання, та використання коштів, отриманих на виконання замовлень Міністерства оборони України, складений 04.04.2011 Рахунковою палатою України, відповідно до якого перевіркою діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 встановлено, що 13.04.2007 між Міністерством оборони України в особі заступника Міністра оборони України Терещенка В.І. та ДП "Білоцерківський військторг"в особі начальника Рябич Л.В. було укладено Договір № 251/4/2/07/12 на суму 42846954,98 грн. з ПДВ. Протягом 2007-2010 рр. до зазначеного договору неодноразово укладалися додаткові угоди, останньою з яких стала додаткова угода № 45 від 02.12.2010, укладена між Міністерством оборони України в особі заступника директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Браславського І.Л. та ДП "Білоцерківський військторг"в особі начальника Рябич Л.В. загальною вартістю послуг 271094479,61 грн. з ПДВ (у т.ч. 2007 р. -27 830 182,13 грн., 2008 р. - 74448730,68 грн., 2009 р. - 95655437,41 грн., 2010 р. -73160130,01 грн.). Заборгованість за договором станом на 01.01.2011 складала 25 578 012,75 грн. Міноборони підтвердило свою заборгованість за договором у сумі 25578012,75 грн. відповідно до Акту б/н б/д звіряння розрахунків між ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" та розпорядником коштів державного бюджету Міністерства оборони України за надані послуги в 2010 році, який є додатком до договору № 286/2/11/1 від 20.01.2011 між Міністерством оборони України в особі заступника директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Браславського І.Л. та ДП "Білоцерківський військторг"в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника Германчука С.І., і його невід'ємною частиною.

Дослідивши обставини справи, та надаючи їм правову оцінку, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив частково позов, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Статею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Пунктами 1, 2 статті 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2010 № 969 "Питання використання у 2010 році коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони за деякими програмами" (969-2010-п) було постановлено передати бюджетні призначення, передбачені Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511090 "Державні капітальні видатки"у сумі 350800 тис. грн. Міністерству оборони за програмами 2101020 "Утримання особового складу Збройних Сил України"122 700 тис. грн., а також доручено Державному казначейству перерахувати Міністерству оборони кошти відповідно до цієї постанови.

Посилання прокуратури та відповідача на те, що в основному договорі сторони домовились провести розрахунки за фактично надані у 2010 році послуги з харчування особового складу Збройних Сил України в межах бюджетних призначень на 2011 рік, а оскільки кошти з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі –не надійшли, відповідно, строк оплати наданих послуг не настав, судова колегія вважає безпідставними.

В розумінні статтей 251 та 252 Цивільного кодексу України надходження коштів з державного бюджету не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду. А тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов’язків щодо визначення строку оплати. Отже, сторонами за Договором № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 погоджено строк оплати: "15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків –фактур".

До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2010 № 969 "Питання використання у 2010 році коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони за деякими програмами" (969-2010-п) було постановлено передати бюджетні призначення, передбачені Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511090 "Державні капітальні видатки"у сумі 350800 тис. грн. Міністерству оборони за програмами 2101020 "Утримання особового складу Збройних Сил України"- 122 700 тис. грн., а також доручено Державному казначейству перерахувати Міністерству оборони кошти відповідно до цієї постанови.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем на виконання умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього, в заявлений до стягнення період з 01.09.2010 по 31.12.2010 було надано, а відповідачем в особі уповноважених представників (військових частин) прийнято послуги з харчування особового складу військових частин в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 загалом на суму 25 578 012,75 грн.

Зазначене підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, та рахунками-фактурами на зазначену суму, належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи.

Натомість, відповідачем всупереч умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього не було здійснено оплату наданих позивачем послуг з організації харчування особового складу військових частин загалом на суму 25 578 012,75 грн. протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків –фактур. Відповідно у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 25 578 012,75 грн. за надані, але не оплачені послуги з організації харчування особового складу військових частин в заявлений до стягнення період, доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору не надано.

За вказаних обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 25 578 012,75 грн. заборгованості за Договором № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних в сумі 1 176 588,59 грн. та 3% річних в сумі 256 480,89 грн. підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання перед позивачем зобов’язання по оплаті послуг з харчування особового складу Збройних Сил України по договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього, наданих в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 згідно сум, зазначених у зведених актах прийому-передачі послуг, оплата протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг та рахунків –фактур –відповідачем не здійснювались, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних.

При цьому, судом першої інстанції здійснено перерахунок сум інфляційних та 3% річних, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, вважає його є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних підлягають частковому задоволенню, а саме. 3% річних у сумі 256 480,89 грн. та інфляційних у сумі 389 519,12 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 578 012,75 грн. –основного боргу, 256 480,89 грн. –3% річних, 389 519,12 грн. –інфляційних втрат. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

За таких обставин оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 у справі № 47/81 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Апелянтами заявлених позовних вимог та висновків господарського суду не спростовано, належних доказів у відповідності до вимог ст.ст. 33- 34 ГПК України в обґрунтування власної позиції суду не надано, тому апеляційні скарги визнаються необґрунтованими, та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

Апеляційні скарги Генеральної прокуратури України та Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 у справі № 47/81 залишити без змін.

Матеріали справи № 47/81 повернути до Господарського суду міста Києва.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.