Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),

суддів:

Мазур Л. М.

Чорногуза М. Г.

при секретарі судового засідання – Матвієвській Г.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 16.03.2010 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Київської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Київської області від 26.11.2009 року,

у справі № 8/094-09 (суддя Чорна Л.В.),

за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств, м. Київ,

до 1) закритого акціонерного товариства "Фоззі", м. Вишневе,

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Фуд", м. Вишневе,

третя особа Бориспільське районне споживче товариство,

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, -

Київська обласна спілка споживчих товариств (далі –позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Фоззі"(далі - ЗАТ "Фоззі", відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Фуд"(далі –ТОВ "Фоззі Фуд", відповідач-2) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.11.2009 року в задоволенні позовних вимог Київської обласної спілки споживчих товариств відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.01.2010 р. вказана апеляційна скарга прийнята до провадження та розгляд справи призначено за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.01.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Бориспільське районне споживче товариство.

Відповідач-2 та третя особа, згідно ст. 96 ГПК України, надали відзиви на апеляційну скаргу, у яких проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають їх безпідставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обставинам справи, просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте з повним дослідженням усіх доказів та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-1 відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судові засідання не з’являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, отже, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вирішила здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача-1, оскільки визнала, що матеріали справи містять достатньо доказів для здійснення апеляційного перегляду справи та прийняття правильного рішення, а також вважає, що послідуючі відкладення призведуть до затягування розгляду справи № 8/094-09.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Україні, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено господарським судом Київської області та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Київської області від 21.05.2004 року по справі №160/4-04 визнано за Київською обласною спілкою споживчих товариств право власності на, зокрема, будівлю райунівермагу, 1956 року вартістю 795,7 тис. грн. із цегляним господарчим складом, 1985 року вартістю 205,6тис. грн., яка розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76.

На підставі зазначеного рішення 25.05.2006 року зареєстровано право власності за позивачем згідно витягу про реєстрацію права власності на зазначене вище нерухоме майно.

Позивач звертаючись з позовом до суду вважає, що перебування відповідача-1 у спірному приміщенні порушує його право як власника, передбачене ст.ст. 319, 320, 321 Цивільного кодексу України.

Як з'ясовано в місцевому господарському суді та підтверджено в суді апеляційної інстанції, на підставі рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 508 від 18.05.2004р. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно 13.09.2004 року Серія САА №94 Бориспільському районному споживчому товариству на будівлю "Коопунівермагу", що розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Зазначене також підтверджується довідкою комунального підприємства Бориспільського бюро технічної інвентаризації № 711 від 25.09.2009 року, в якій зазначено, що станом на 25.09.2009 року право власності на будівлю "Коопунівермагу"за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76 зареєстроване за Бориспільським районним споживчим товариством.

15.10.2007 року між Бориспільським районним споживчим товариством (за договором-орендодавець) та ТОВ "Фоззі-Фуд"(за договором-орендар) було укладено договір оренди, за умовами якого відповідач-2 прийняв в строкове платне користування частину будівлі "Коопунівермагу"Бориспільського районного споживчого товариства, а саме: 1. приміщення на першому поверсі "Коопунівермагу"загальною площею 852,0 кв.м (в т.ч. торгова площа - 554,0 кв.м ); 2. приміщення на другому поверсі загальною площею 370,4 кв.м; 3. підвальне приміщення –476 кв.м.; 4. сарай (складське приміщення з дерева) загальною площею 81,0 кв.м і обладнання, розташоване за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76 (п. 1.1. договору оренди).

В матеріалах справи міститься акт прийняття-передачі від 01.11.2007 року, з якого вбачається, що майно, зазначене в договорі, передано відповідачу-2 в оренду.

Колегія суддів дослідивши обставини справи та подані сторонами в процесі апеляційного провадження докази дійшла до висновку, що доводи позивача про незаконне використання будівлі райунівермагу, 1956 року вартістю 795,7 тис. грн. із цегляним господарчим складом, 1985 року вартістю 205,6 тис. грн., яка розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76 є необґрунтованими та недоведеними, враховуючи наступне.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Колегія суддів зазначає, що усунення перешкод у користуванні майном можливе лише у випадку, якщо позивачем буде доведено, що володіючий не власник дійсно користується майном не володіючого власника.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено колегією суддів нерухоме майно, а саме: 1. приміщення на першому поверсі "Коопунівермагу"загальною площею 852,0 кв.м (в т.ч. торгова площа - 554,0 кв.м ); 2. приміщення на другому поверсі загальною площею 370,4 кв.м; 3. підвальне приміщення –476 кв.м.; 4. сарай (складське приміщення з дерева) загальною площею 81,0 кв.м і обладнання, на момент укладення договору оренди правомірно було передано в користування ТОВ "Фоззі-Фуд".

Будь-яких доказів оскарження або визнання недійсним зазначеного договору матеріали справи не містять, тобто, на переконання колегії суддів, договір є чинним і відповідач-2 користується спірним майном на законних підставах.

Крім цього, апеляційним господарським судом встановлено, що за договором оренди ТОВ "Фоззі-Фуд"передано в користування лише частину приміщення, а саме приміщення на першому поверсі "Коопунівермагу"загальною площею 852,0 кв.м (в т.ч. торгова площа - 554,0 кв.м ), приміщення на другому поверсі загальною площею 370,4 кв.м, підвальне приміщення –476 кв.м, сарай (складське приміщення з дерева) загальною площею 81,0 кв.м і обладнання, яке розташоване за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76.

Як вбачається з позовних вимог, Київська обласна спілка споживчих товариств просить усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею райунівермагу, яка розташована за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76, шляхом виселення.

При цьому, позивачем не зазначено, якої саме частини приміщення стосується вимога про усунення перешкод у користуванні майном до відповідача-2.

Крім цього, позивач на підтвердження свого права власності надав до суду копію технічного паспорту на нежитлове приміщення.

Колегія суддів дослідивши зазначену копію технічного паспорту встановила, що останній не містить даних про власника будівлі, назви об’єкту нерухомості, поверхові плани та експлікації до них не містять відбитків печаток чи інших посвідчувальних написів БТІ.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що не можна встановити, що позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення саме з того приміщення, яке йому належить. Отже, враховуючи не доведеність позивачем володіння відповідачем-2 майном, яке йому належить, підстави для задоволення позову про усунення перешкод в користуванні майном, в заявленому обсязі, відсутні.

Крім того, слід зазначити, що позивачем було заявлено вимоги до ЗАТ "Фоззі"(відповідача-1). Однак, як встановлено в суді першої інстанції та підтвердилось в апеляційній інстанції відповідач-1 не є орендарем спірного майна, а отже і будь-якого відношення до нього не має.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом було в цілому відмовлено в позові як до відповідача-1, так і до відповідача-2, що є законним, тому таке рішення про відмову в позові не суперечить вимогам процесуального та матеріального права.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

1. Апеляційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Київської області від 26.11.2009 року у справі № 8/094-09 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 26.11.2009 року у справі № 8/094-09 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Дата відправки