42/653 Про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді - 11.03.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.01.2010

у справі № 42/653 ( .....)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Відкритого акціонерного товариства "Готель "Дніпро"

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 885895,91 грн.

АЕК "Київенерго" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до ВАТ "Готель "Дніпро" про стягнення з останнього суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 74560,33 грн. та трьох проценти річних з простроченої суми 18732,86 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.01.2010 р. в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема позивач посилається на те, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 1532525 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24 жовтня 2008 р., останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом грудня 2008-жовтня 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 листопада 2009 р. 792602,72 грн.

Відповідач надав суду письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому просив рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.10.2008 р. між сторонами у справі було укладено договір № 1532525 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води до належного відповідачу будинку по вул. Хрещатик, 1/2 у м. Києві для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 1994 Гкал/рік, а відповідач щомісячно до 28 числа поточного місяця оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Строк дії договору відповідно до умов п. 8 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2008 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Матеріали справи не містять доказів припинення договору в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів спожитої теплової енергії. Так, згідно з наявними у справі табуляграмами, розрахунком, позивачем протягом грудня 2008-жовтня 2009 років було поставлено відповідачу 1216,296756 Гкал теплової енергії.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розрахунком протягом указаного періоду він поставив відповідачу теплової енергії за договором вартістю 1221892,04 грн.

Судом встановлено, що вартість поставленої в спірний період теплової енергії, зокрема, за грудень 2008-лютий 2009 років, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1780/1 від 25 грудня 2008 р., 127, 128 від 5 лютого 2009 р.

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 (1199/2008) від 24 грудня 2008 р., 65/2009 (65/2009) від 3 лютого 2009 р., 76/2009 (76/2009) від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов’язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Отже необхідним є здійснення нарахування плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008- лютого 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Таким чином, вартість поставленої теплової енергії на підставі чинних на час передачі тарифів на виробництво теплової енергії, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р., становить 291101,39 грн. (1116,65797 Гкал х 171,62 грн. х 20%ПДВ)+(20,04019 Гкал х 304,04 грн. х 20%ПДВ)+(79,598596 Гкал х 563,46 грн. х 20%ПДВ).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач перерахував позивачу за одержану від нього теплову енергію 429289,32 грн., з урахуванням переплати 27519,26 грн., що існувала на початок грудня 2008 року.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за теплову енергію, поставлену за договором № 1532525 від 24 жовтня 2008 р.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.01.2010 р. у справі № 42/653 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв’язку з цим підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду м. Києва від 13.01.2010 р. у справі № 42/653 Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Рішення Господарського суду м. Києва від 13.01.2010 р. у справі № 42/653 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"- без задоволення.