ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
03.03.10 Справа № 2/191
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs11201296) )
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого – судді Городечної М.І.
Суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської області за вих. № 21931/10-15 від 30.12.2009 р. (вх. № 31 від 15.01.2010 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2009 року
у справі № 2/191
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, м. Львів
до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії ВАТ "Укртелеком", м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Державної інспекції з контролю за цінами України, м. Київ
про стягнення 2508,36 грн. безпідставно отриманих коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Рущак О.О. –завідувач юридичним сектором (довіреність № 04-10 від 11.01.2010 року); від відповідача: Пушкар Н.Б. –провідний юрисконсульт (довіреність зареєстрована в реєстрі за № 3449 від 23.07.2008 року); від третьої особи: не з"явились.
Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК (1798-12) ).
Встановив, що рішенням Господарського суду Львівської області від 15.12.2009 р. у справі №2/191 задоволено позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії ВАТ "Укртелеком", м. Львів : зобов"язано відповідача повернути позивачеві безпідставно отримані кошти в розмірі 2 508,36 грн. шляхом зарахування їх в платежі майбутніх періодів за договором №1745 про надання послуг електрозв"язку від 27.07.2001 р. Стягнуто з відповідача в користь державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що замовником, такої послуги, як груповий міжміський телефонний зв"язкок та відповідно і платником виступала Державна інспекція з контролю за цінами України, м. Київ, по договору №818301-273-Б/С від 31.03.2008 р., яка свої зобов"язання щодо оплати виконала в повному обсязі. Позивач, який є територіальною інспекцією з контролю за цінами в розумінні договору №818301-273-В/С від 31.03.2008 р. не виступав замовником такої послуги і відповідно в нього не виникло обов"язку з оплати даної послуги, що також підтверджується тим, що в договорі № 1745 від 27.01.2001 р., укладеному безпосередньо ним та відповідачем, відсутня відмітка навпроти пункту 20, в якому зазначено такий вид послуги. Відповідно до цього, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів відповідачем в розмірі 2 508,36 грн. шляхом зарахування їх позивачу в платежі майбутніх періодів за договором № 1745 від 27.07.2001 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідач –ВАТ "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії ВАТ "Укртелеком", не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу від 30.12.2009 р. за № 21931/1-15, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обгрунтування даних підстав для скасування оскарженого рішення, апелянт зазначає, що послуга "груповий міжміський телефонний зв"язок"надавалась позивачу на підставі його письмових звернень, які не були взяті до уваги місцевим господарським судом, з посиланням на те, що такі носять лише інформативний характер. Однак, цими зверненнями, на думку скаржника, він був поінформований про дату і час надання спірної послуги, і без таких листів останній не готував би студію для проведення наради і не були би вчинені ним певні технічні та матеріальні затрати, в результаті чого і не виставлялись би рахунки за користування студією селекторного зв"язку. На думку Скаржника, також має місце недоведеність судом обставин, які вказують на те, що дії ВАТ "Укртелекому"в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії не були спрямовані на забезпечення виконання умов Договору №818301-273-Б/С від 31.03.2008 р.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким просить в позові відмовити.
Позивач –Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області у відзиві на апеляційну скаргу № 20-58 від 14.01.2010 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись при цьому на те, що додатком № 1 до Договору № 1745 від 27.07.2001 р. не встановлено надання послуги з "групового міжміського селекторного зв"язку"(надалі ГМСЗ). Послуги ГМСЗ надавались скаржником Державній інспекції з контролю за цінами України на виконання умов договору, який укладений із останньою, і яка повністю сплатила вартість даної послуги із забезпечення групового міжміського телефонного зв"язку із 25 обласними та 2 районними центрами відповідно до умов договору. Твердження Скаржника про те, що оскільки Державна інспекція цін у Львівській області є структурною одиницею Державної інспекції з контролю за цінами України, вона автоматично виступає стороною договору №818301-273-Б/С, укладеного із Державною інспекцією з контролю за цінами України, вважає безпідставним, оскільки згідно Положення про Держінспекції цін вони є окремими юридичними особами і за зобов"язаннями одна перед другою не відповідають. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В процесі розгляду справи, Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 10.02.2010 р. з метою повного та всебічного перегляду оскаржуваного рішення, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну інспекцію з контролю за цінами України, м. Київ (Т-2, а.с.28-29).
В судове засідання 03.03.2010 р. третя особа участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила.
Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2010 р. подав клопотання Державної інспекції з контролю за цінами України, яке надійшло на їхню адресу факсом (вх. № 560 від 03.03.2010 р. (Т-2, а.с.30)), в якому третя особа просить розгляд справи проводити без їхньої участі. Також представником позивача, подано заперечення, від 03.03.2010 р. № 200-7-30/1074 третьої особи, яке надійшло на їхню адресу 03.03.2010 р. вх. №559 (Т-2, а.с.31), в якому Державна інспекція з контролю за цінам України просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ВАТ "Укртелеком"в особі центру телекомунікаційних послуг Львівської області, посилаючись при цьому на те, що Державною інспекцією з контролю за цінами України та ВАТ "Укртелеком"укладено договір від 31.03.2008 р. № 818301-273-В/С на організацію та проведення нарад по системі відео конференц-зв"язку та групового міжміського телефонного зв"язку. Відповідно до п. 3.1. порядку та умов розрахунку Договору, вартість послуг за рік, згідно Додатку №1, за організацію та проведення нарад по системі ВКЗ та ГМЗТ приведена в Додатках №2-1 та 2-2. Додатком №1 до договору від 31.03.2008 р. №818301-273-В/С зазначено, що в нарадах беруть участь ті обласні та районні центри України, що будуть зазначені в листі замовника. Орієнтована кількість обласних центрів 25, орієнтована кількість районних центрів 2. За таких обставин, при здійсненні розрахунків між Державною інспекцією з контролю за цінами України та ВАТ "Укртелеком", врахована оплата за проведення нарад по всім 25 обласним пунктам та 2 районних центрів, що виключає можливість додаткової оплати, понад встановлений тариф, передбачений умовами договору від 31.03.2008 р. №818301-273-В/С територіальними органами державного контролю за цінами. Державною інспекцією з контролю за цінами України на протязі 2008 р. проведено повний розрахунок за наданні послуги, передбачені вищезазначеним договором, що підтверджується листом ВАТ "Укртелеком"від 07.04.2009 р.
03.03.2010 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення не поступало.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в такій, а представник позивача заперечила доводи останньої з мотивів, наведених у відзиві від 14.01.2010 р. № 20-58.
Львівський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення позивача та третьої особи, враховуючи матеріали справи, прийшов до залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
27.07.2001 р. ЗАТ "Укртелеком"в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Львівської дирекції (надалі –підприємство зв"язку) та Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області (надалі –Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв"язку №1745, згідно п.1.1. якого підприємство зв"язку надає послуги електрозв"язку перераховані в додатку №1 і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (Т-1, а.с.43-54, а.с.125-130).
Згідно п.3.2.8 Договору, Споживач зобов"язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови.
Як встановлено місцевим господарським судом, згідно виставлених Відповідачем рахунків за надані послуги відповідно до договору №1745 від 27.07.2001 р. Позивач здійснив наступні платежі: 14.04.2008р. згідно платіжного доручення №109 - 952 грн. 59 коп. (з яких 362 грн. 50 коп. –селекторний зв’язок); 19.08.2009 р. згідно платіжного доручення №314 - 1295 грн. 03 коп. (з яких 130 грн. 50 коп. –МТМ разові); 17.11.2008 р. згідно платіжного доручення №474 та 15.12.2008р. згідно платіжного доручення - №499 - 1590 грн. 38 коп. (з яких 268 грн. 70 коп. –МТМ разові); 24.12.2008р. згідно платіжного доручення №529 - 1571 грн. 21 коп. (з яких 345 грн. 80 коп. –МТМ разові); 26.12.2008р. згідно платіжного доручення №555 - 2128 грн. 28 коп. (з яких 764 грн. 40 коп. –МТМ разові); 15.07.2009р. згідно платіжного доручення №185 - 400 грн. 00 коп. (з яких 218 грн. 40 коп. –МТМ разові) (Т-1, а.с.4-38).
Відповідно до цього, позивач перерахував відповідачу за послуги, які зазначені в рахунках як послуги селекторного зв’язку, МТМ разові 2 090 грн. 30 коп. без врахування ПДВ (2508 грн. 36 коп. з ПДВ, згідно довідки позивача (Т-1, а.с.41)).
В подальшому як вбачається з матеріалів справи позивач листом за вих. №04-166 від 21.01.2009 р. звернувся до відповідача з проханням надати розшифровку послуг МТМ –разові за 2008 р. (Т-1, а.с.42).
Відповідач своїм листом за вих. №2240/35-2 від 02.02.2009 р. повідомив позивача, що перераховані у 2008 р. суми ним було включено в рахунок оплати з надання студії для проведення селекторних нарад (Т-1, а.с.57).
Позивач листами за вих. №04-1471 від 07.05.2009 р. (Т-1, а.с.56) та за вих. №04-2463 від 15.07.2009р. (а.с.55) звернувся до відповідача з вимогами про зарахування зайво сплачених коштів в рахунок поточних птатежів, однак, як встановлено матеріалами справи відповідачем вказані вимоги залишені без розгляду та задоволення.
При перегляді рішення Господарського суду Львівської області в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації"телекомунікаційні послуги надаються за умови укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідально до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ.
Як вбачається з додатку №1 до договору №1745 від 27.07.2001 р. (Т-1, а.с.129) в ньому зазначено перелік послуг електрозв"язку, які надаються споживачеві та який складається з 34 пунктів, зокрема пунктом 20 визначено такий вид послуг, як надання "групового міжміського телефонного зв"язку (конференц-зв"язок)"і навпроти якого відмітка відсутня.
Матеріалами справи встановлено, що замовником такої послуги, як "груповий міжміський телефонний зв"язок (конференц-зв"язок)"а відтак і платником є Державна інспекція з контролю за цінами України, м. Київ, що підтверджується останньою також у запереченні на апеляційну скаргу (Т-2, а.с.31).
31.03.2008 р. ВАТ "Укртелекомом", (що іменується надалі Виконавець) в особі директора Філії інформаційно-комунікаційних систем ВАТ "Укртелеком"та Державною інспекцією з контролю за цінами України (що іменується надалі Замовник) укладено договір №818301-273-В/С на організацію та проведення нарад по системі відеоконференц-зв"язок (ВКЗ) та групового міжміського телефонного зв"язку (ГМТЗ) та додатки до нього (Т-1, а.с.96-102), згідно п. 1.1. якого виконавець надає телекомунікаційні послуги з організації та проведення нарад в системі ВКЗ та групового міжміського телефонного зв"язку (ГМТЗ) для проведення Замовником службових нарад.
У відповідності до п.3.1. Договору №818301-273-В/С від 31.03.2008 р. вартість послуг за рік згідно додатку №1 за організацію та проведення нарад по системі ВКЗ та ГМТЗ приведена в додатках №2-1 та №2-2 (Т-1, а.с.101, 102).
Додатком №1 до договору від 31.03.2008 р. №818301-273-В/С (Т-1, а.с.100) зазначено, що в нарадах беруть участь ті обласні та районні центри України, що будуть зазначені в листі замовника. Орієнтовна кількість обласних центрів 25, а районних центрів 2.
У додатках №2-1 та №2-2 до договору визначені розрахунки вартості послуг ГМТЗ та ВКЗ. У вказаних розрахунках передбачені плата за: одну проведену нараду; підготовку пунктів; оренду приміщення; підготовку каналів та оповіщення пунктів, які беруть участь у нараді (плата за кожний пункт); проведену нараду за участю 25 обласних пунктів та 2 районів; надання сеансу відео конференції за кожний абонентський пункт, який бере участь у конференції за першу повну або неповну годину, за кожні наступні повні або неповні 30 хвилин.
Матеріалами справи встановлено, а саме листом ВАТ "Укртелекомом"за вих. №8/8301/6-1107 від 07.04.2009 р. (Т-1, а.с.58), що за замовленнями Державної інспекції з контролю за цінами на протязі 2008 р. надано послуги на організацію та проведення нарад по системі групового міжміського телефонного зв"язку (ГМТЗ) за участю всіх територіальних інспекцій в обласних філіях ВАТ "Укртелекомом". Державна інспекція з контролю за цінами провела повний розрахунок за вищевказані послуги.
Відповідач (Скаржник) як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі посилається на те, що тариф на надання послуги ГМТЗ встановлюється наказом ВАТ "Укртелеком", які є обов"язковими для виконання всіма структурними підрозділами товариства. Користування каналами ГМТС не включає у цей тариф послугу користування студією. За користування студією тариф передбачено наказом ВАТ "Укртелеком"№348 від 23.09.2008 р. Однак, дане твердження судова колегія вважає безпідставним, з огляду на те, що відповідач зобов’язувався надавати послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1 і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2 до договору №1745 від 27.07.2001 р. Однак такої послуги, як надання студії для проведення селекторних нарад, додатком №1 до договору №1745 від 27.07.2001 р. не передбачено, позивач вказаної послуги не замовляв.
Твердження Скаржника про те, що дана послуга надавалась Позивачу на підставі його письмових звернень є необґрунтованою, оскільки позивач листами за вих. №№04-574 від 12.02.2008 р., 04-5598 від 17.12.2008 р., 04-1964 від 11.06.2009 р., 02-2259 від 06.07.2009 р., 04-2215 від 14.08.2009 р., 04-4943 від 13.11.2008 р., 04-4663 від 27.10.2008 р., 04-4166 від 23.09.2008 р., 04-4463 від 14.10.2008 р., 04-2886 від 08.07.2008 р., 04-1600 від 14.04.2008 р. інформував відповідача про кількість та персональний склад уповноважених осіб, які будуть брати участь в нараді (Т-1, а.с.111-121).
Крім цього, як вбачається з умов договору №818301-273-В/С від 31.03.2008 р. надання студії для проведення селекторних нарад нерозривно пов"язано з такою телекомунікаційною послугою, як проведення нарад по системі відеоконференц-зв’язку (ВКЗ) та групового міжміського телефонного зв’язку (ГМТЗ). Оскільки замовником групового міжміського телефонного зв’язку виступала Державна інспекція з контролю за цінами України м. Київ, надання студії для проведення селекторних нарад нерозривно пов’язане з вищевказаною послугою (п.1.2.). Вартість послуг по договору №818301-273-В/С від 31.03.2008р. сплачено повністю (Т-1, а.с.58), а відтак місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що зарахування відповідачем спірної суми за послугу, вартість якої уже сплачена, є безпідставною.
У відповідності до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач, який є територіальною інспекцією з контролю за цінами в розумінні договору №818301-273-В/С від 31.03.2008р., не виступав замовником такої послуги і, відповідно, в нього не виник обов’язок з оплати такої послуги, що також підтверджується і тим, що в примірнику договору №1745 від 27.07.2001р., наданого позивачем, відсутня відмітка навпроти пункту 20, в якому зазначено такий вид послуги, як надання групового міжміського телефонного зв’язку (конференц-зв’язок). Відповідно до цього, відповідач в силу приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України є таким, що набув спірні кошти без достатньої правової підстави, а тому зобов'язаний повернути їх позивачу.
Враховуючи вищенаведене та положення ст. 16 Цивільного кодексу України щодо того, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими вимоги позивача про зобов"язання відповідача повернути позивачеві безпідставно отримані кошти в розмірі 2 508,36 грн. шляхом зарахування їх в платежі майбутніх періодів за договором №1745 про надання послуг електрозв"язку від 27.07.2001 р.
У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого скаржником не зроблено.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2009 року у справі № 2/191 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2009 року у справі № 2/191 без змін.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути
оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109- 110 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Городечна М.І.
Юркевич М.В.
Кузь В.Л.