Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Заболотна О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_2, довіреність від 27 серпня 2010 року №813/11.5.2;

від відповідача –ОСОБА_1, довіреність від 01 березня 2011 року б/н;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року у справі №25/223-10(39/113-09)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Київської регіональної дирекції" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 90142141,63 грн., -

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року у справі № 25/223-10(39/113-09) (суддя Чередко А.Є.) позов ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Київської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк" задоволено, стягнуто з ТОВ "Вікторія" на користь позивача заборгованість за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 20 вересня 2006 року № 10-0604/385к в розмірі 117103507,70 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом становить - 1100000 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17 січня 2011 року (7,9503), становить - 87453300 грн.); прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за період з 25 вересня 2008 року по 24 грудня 2010 року - 3386625 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17 січня 2011 року (7,9503), становить - 26924684,74 грн.); 3% річних за весь час прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами (нарахована за період з 01 листопада 2008 року по 16 січня 2011 року) - 82663,28 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17 січня 2011 року (7,9503), становить - 657197,88 грн.); 3% річних за весь час прострочення сплати кредиту (нарахована за період з 01 лютого 2009 року по 16 січня 2011 року) - 260156,86 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17 січня 2011 року (7,9503), становить - 2068325,08 грн.), а також судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із невиконання відповідачем зобов’язань за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 20 вересня 2006 року № 10-0604/385к з погашення кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, у зв’язку з чим з відповідача стягнуто заборгованість з повернення кредиту, прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період з 25 вересня 2008 року по 24 грудня 2010 року, 3% річних за весь час прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01 листопада 2008 року по 16 січня 2011 року та 3% річних за весь час прострочення сплати кредиту за період з 01 лютого 2009 року по 16 січня 2011 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ТОВ "Вікторія", звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 20 вересня 2006 року № 10-0604/385к визнати неукладеним.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в договорі не визначено порядок нарахування процентів, оскільки сторонами не погоджено, що таке "факт/360" і як саме використовувати цю величину при нарахуванні процентів. Вказує про безпідставне стягнення судом 3% річних та посилається на розірвання позивачем в односторонньому порядку кредитного договору та безпідставне нарахування штрафних санкцій після цього. Крім цього, відповідач зазначає про неправомірність видачі кредиту в іноземній валюті за відсутності у банку індивідуальної ліцензій НБУ України.

Позивач –ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Київської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ Банк", проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду –без змін. У поданому відзиві зазначає про погодження відповідачем застосування методу "факт/360" при обрахуванні процентів та сплату них відповідачем протягом більше двох років. Вказує про правомірність нарахування 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України у зв’язку з порушенням відповідачем виконання грошових зобов’язань. Зазначає про чинність кредитного договору та наявність непогашеного боргу, а також вказує, що чинним законодавством не передбачено необхідність отримання індивідуальної ліцензії ні банком, ні позичальником для отримання чи повернення кредиту в іноземній валюті, за умови наявності в уповноваженого банка належно оформленої генеральної ліцензії з дозволом на здійснення валютних операцій.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових документів в судовому засіданні оголошувалися перерви з 30 березня 2011 року до 27 квітня 2011 року та 16 травня 2011 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2006 року між ЗАТ "Внєшторгбанк (Україна)", правонаступником якого є позивач –ПАТ "ВТБ Банк" (кредитор) та відповідачем ТОВ "Вікторія" (позичальник) укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/385к, згідно з умовами якого в редакції договору від 27 березня 2007 року №1 про внесення змін до кредитного договору, кредитор зобов’язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування, в сумі 11000000 доларів США, окремими частинами (траншами) зі сплатою 13,5 відсотків річних; кінцевий термін повернення заборгованості за кредитним договором –29 липня 2011 року.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору цільовим призначенням кредиту є рефінансування заборгованості в АКБ "Мрія".

На умовах вказаного договору ЗАТ "Внєшторгбанк" надав відповідачу ТОВ "Вікторія" кредит в розмірі 11000000 доларів США.

Відповідно до п.п.3.3.8 та 3.3.6. кредитного договору відповідач був зобов’язаний повернути позивачеві в повному обсязі кредит, в строк, визначений п.1.1 кредитного договору, а також сплачувати проценти в розмірі, передбаченому п.1.1.2 кредитного договору, в порядку, визначеному п.2.5 кредитного договору.

Відповідно до п.2.4 кредитного договору № 10-0604/385к нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом у валюті кредиту із розрахунку факт/360.

Проте відповідач в порушення умов кредитного договору своїх зобов’язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав. Починаючи з 25 жовтня 2008 року відповідач припинив сплату процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.4.4. кредитного договору у разі невиконання відповідачем протягом більше 15 (п’ятнадцяти) днів з моменту направлення відповідачеві позивачем письмового повідомлення про необхідність виконання зобов’язань за кредитним договором, в тому числі, зобов'язань зі сплати процентів, відповідно до умов кредитного договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, та, відповідно, відповідач зобов'язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, та нараховані штрафні санкції.

Листами від 04 листопада 2008 року вих.№3187/100-08-2, від 02 грудня 2008 року вих.№135/100-08-2, від 05 січня 2009 року вих.№19/100-08-2 банк неодноразово вимагав від позичальника ТОВ "Вікторія" виконати умови кредитного договору та проводити вчасне погашення заборгованості за кредитом в зазначені кредитним договором терміни.

З урахуванням положено п.4.4. договору та направлення письмового повідомлення 04 листопада 2008 року строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а кредит є обов’язковим для повернення з 20 листопада 2008 року.

08 січня 2009 року позивачем додатково надіслано лист за вих.№32/100-08-2 з вимогою погасити всю суму кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, штраф та пеню в строк протягом 30-ти днів з моменту отримання даного листа, який отриманий відповідачем 15 січня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення №5241290.

Таким чином, згідно з умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, позивач набув право на дострокове повернення кредитних коштів разом зі сплатою процентів.

Заборгованість відповідача за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 20 вересня 2006 року № 10-0604/385к складає 1100000 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17 січня 2011 року (7,9503), становить 87453300 грн.) та прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за період з 25 вересня 2008 року по 24 грудня 2010 року у сумі 3386625,00 дол. США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 17січня 2011 року (7,9503), становить 26924684,74 грн.). Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем порушені зобов’язання за кредитним договором в частині своєчасної та у повному обсязі повернення суми кредиту та сплати відсотків, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про правомірність позовних вимог про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв’язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов та стягнуто з відповідача суми заборгованості.

Також, з урахуванням прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань з повернення кредиту та сплати процентів господарським судом правомірно стягнуто річні на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду, покладених в обґрунтування рішення і судовою колегією визнаються безпідставними. Доводи апеляційної скарги фактично збігаються із запереченнями, наведеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, вони належним чином оцінені судом першої інстанції і правомірно відхилені як необґрунтовані.

Застосування методу "факт/360" при обчисленні процентів за користування кредитом, який згідно п.1 постанови Національного Банку України від 18 червня 2003 року №255 "Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України" (z0583-03) передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів, погоджено сторонами і відповідає вимогам закону.

Прострочення відповідачем грошових зобов’язань по сплаті чергових платежів з повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами є підставою для застосування положень ч.2 ст. 625 ЦК України щодо нарахування 3% річних, а направлення банком вимоги про дострокове повернення позичальником кредиту та сплати процентів у зв’язку із порушення останнім умов договору не є розірванням договору.

За наявності банківської ліцензії на право здійснювати банківські операції № 218, виданої Національним банком України від 18 березня 2005 року, та дозволу Національного банку України від 18 березня 2005 року № 2181, які відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93, є належною правовою підставою для здійснення валютних операцій, здійснення банком кредитування в іноземній валюті є правомірним.

Що стосується посилання відповідача про вчинення виконавчого напису на іпотечному договорі від 29 листопада 2007 року та відкриття виконавчого провадження з його виконання, а також твердження відповідача про наявність в провадження Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська справи за позовом ПАТ "ВТБ Банк" про стягнення суми заборгованості за цим же кредитним договором від 20 вересня 2006 року № 10-0604/385к, то звернення банком стягнення на заставлене майно не позбавляє кредитора права на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором і не є перешкодою для розгляду судом вказаного спору по суті; також, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 лютого 2011 року у справі № 2-2281/11 позовна заява ПАТ ВТБ "Банк" до Таслицького Л.Я. і ТОВ "Вікторія" про стягнення боргу залишена без розгляду.

З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та об’єктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року у справі № 25/223-10(39/113-09) залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" без задоволення.