Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі – Литвин А.П.

за участю представників сторін:

позивач – Рачинський А.М.

відповідач – Губар А.Л.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Строй-Магнум", м. Сімферополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011р. у справі № 31/5(20/493-09)-11

за позовом приватного підприємства "Строй-Магнум", м. Сімферополь

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Автодом-сервіс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення збитків у розмірі 18 912,0 грн.,

У грудні 2009 року ПП "Строй-Магнум" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" про стягнення збитків у загальній сумі 18 912,0 грн.

За результатами розгляду справи місцевим господарським судом, судами апеляційної та касаційної інстанції рішення, ухвалені у справі, були скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду.

За повторним розглядом справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011року у справі №31/5(20/493-09)-11(суддя Єременко А..В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати виконаними зобов’язання позивача за договором в частині закінчення підрядних робіт, а відтак –підставу, на якій відповідачу було доставлено будівельні ліси, такою, що відпала.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому скаржник посилається на те, що ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" внаслідок умисного неповернення будівельних лісів, спричинило збитки у розмірі 19 180,0 грн., відображених у рішенні Центрального районного суду м. Сімферополя від 19.12.2007р. по справі №2-4082/07.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 12.04.07р. між ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" (Замовник) та ПП "Строй-Магнум" (Підрядник) був укладений договір, відповідно до якого позивач зобов’язався виконати обладнання фасаду будівлі №14-а по вул. Партенітській, смт. Партеніт, а відповідач –здійснити оплату виконаних підрядних робіт на умовах, передбачених договором та оплатити авансовим платежем оренду будівельних лісів в розмірі 10 000,0 грн.

За твердженням скаржника, будівельні ліси було доставлено на будівельний майданчик відповідача за накладною №29 від 16.04.07р. та подорожнім листом №35 від 16.04.07р., здійснено установку лісів для обладнання фасаду та виконано обумовлені договором підрядні роботи, тоді як відповідачем в порушення зобов’язань за договором оплата виконаних підрядних робіт проведена не була, будівельні ліси, власником яких являється інша особа, а саме, Ільясов Р.С., не повернуті.

Неправомірними діями Замовника позивачу були спричинені збитки на суму 18 912,0 грн., які складаються з вартості неповернутих будівельних лісів у розмірі 11 520,0 грн. та вартості оренди даних лісів за період з 01.09.07р. по 19.12.07р. у сумі 7 392,0 грн., що були стягнуті з ОСОБА_1, директора підприємства-позивача, за рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 19.12.2007 року.

За відшкодуванням спричинених збитків у вказаній сумі ПП "Строй-Магнум" звернувся до господарського суду.

Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог і колегія суддів поділяє висновок місцевого суду.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В розумінні ст. 22 ЦК України втрати, яких поніс директор підприємства-позивача, не являються збитками підприємства.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наданих до справи матеріалів убачається, що приватним підприємством "Строй-Магнум" (позивачем у справі) жодних договорів на оренду будівельних лісів не укладалося.

За договором, укладеним на оренду будівельних лісів директором підприємства-позивача ОСОБА_1 де останній виступає як фізична особа, у юридичної особи –ПП "Строй-Магнум" не виникає ні зобов’язань, ні права вимоги; наразі за зобов’язаннями цієї фізичної особи позивач, як юридична особа, також не відповідає.

Таким чином, рішення Центрального районного суду м. Сімферополя про стягнення збитків з фізичної особи –ОСОБА_1 не є доказом спричинення збитків підприємству (позивачу у справі).

Факт доставки спірних будівельних лісів на об"єкт відповідача також не можна вважати доведеним, а накладну №29 та подорожній лист №35 від 16.04.07р. не можна вважати належними доказами такої доставки в силу наступного:

Будівельні ліси являються майном без родових ознак, що позбавляє суд можливості ідентифікувати спірний об"єкт, а саме, можливості встановити які будівельні ліси були поставлені приватному підприємству "Строй-Магнум": будівельні ліси, отримані ОСОБА_1 від ОСОБА_2 за договором оренди чи будівельні ліси, відправником яких (відповідно до накладної №29) вказана інша особа – ПКФ "Крим Універсал Торг".

Не може вважатися доведеним і факт використання вказаних лісів при виконанні підрядних робіт, оскільки докази виконання самих підрядних робіт (як-то: акти приймання-передачі виконаних робіт, підписані сторонами (чи з доказами надсилання останніх замовнику), відомості по витратних матеріалах на проведення ремонтних робіт, докази оплати послуг субпідрядників тощо) в матеріалах справи відсутні.

Матеріали справи не містять і доказів передачі будівельних лісів відповідачу –ТОВ "Автодом-сервіс", відтак, вимоги про повернення цього будівельного обладнання чи сплати вартості цього обладнання не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Матеріалами справи не посвідчується ні наявність протиправної поведінки з боку відповідача, ні шкідливий результат його поведінки (збитки), ні причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками, ні вина підприємства-відповідача у виникненні останніх. За вказаних обставин факт понесення збитків приватним підприємством "Строй-Магнум" не можна вважати доведеним, внаслідок чого, не убачається підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання скаржника на положення ст. 35 ГПК України, відповідно до якої рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору не приймаються колегією суддів, оскільки в рішенні Центрального районного суду м. Сімферополя надано правову оцінку цивільним правовідносинам двох фізичних осіб, однак, питання господарської діяльності ПП "Строй-Магнум" та ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" судом не досліджувалися і предметом розгляду не являлися.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, суд

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2011 року у справі №31/5(20/493-09)-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Магнум" –без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.