У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
28.01.10 Справа №5/192-Б-06
|
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Савченко Ю.В.
за участю представників:
- Товаристваз обмеженою відповідальністю "Укрпромексім" - Філь А.І., директора
- боржника - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромексім", м.Київ
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 24.03.2009 року
у справі № 5/192-Б-06
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Каховка", м.Каховка Херсонської області
Установив:
Згідно з ухвалою господарського суду Херсонської області від 31 жовтня 2006р. за заявою Каховської об'єднаної державної податкової інспекції порушено провадження у справі № 5/192-Б-06 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Каховка", м. Каховка Херсонської області (суддя Ситюк В.Г.).
За результатами підготовчого та попереднього засідань господарського суду Херсонської області відповідно від 12.12.2006р. та 27.03.2007р. (т.1 а.с.101, т.2 а.с.148) визнані вимоги та затверджений реєстр вимог наступних кредиторів:
· Каховської ОДПІ – 737.002,83грн.
· Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці і Каховському районі Херсонської області – 107.382,16грн.
· Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Каховці Херсонської області – 13.023,23грн.
· Відділення виконавчої дирекції ХОВ Фонду соціального страхування з ТВП – 28.120,78грн.
· Капіталізація платежів за зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян – 397.373грн.
· Заборгованість перед працівниками підприємства-боржника із заробітної плати – 123.620,60грн.
Постановою господарського суду Херсонської області від 10.04.2007р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора (т.3 а.с.27).
Ліквідатор банкрута на підставі статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі – Закон) 27.10.2008р. звернувся до господарського суду Херсонської області із заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 28.10.2005р. на суму - 1.145.514грн., № 2/10-2005 від 28.10.2005р. на суму – 145.286грн., № 3/10-2005 від 28.10.2005р. на суму – 195.213грн., та № 4/10-2005 від 28.10.2005р. на суму – 150.000грн., укладеними між боржником і ТОВ. "Укрпромексім" (т.3 а.с.118, з урахуванням уточнень до заяви – т.5 а.с.121).
В обґрунтування своєї заяви ліквідатор послався на те, що за рік до порушення провадження у справі про банкрутство боржник за вищевказаними договорами купівлі-продажу здійснив продаж майна за ціною нижчою його балансової і ринкової вартості, що склалася на біржових торгах в період жовтня-грудня 2005р. у регіоні, без експертної оцінки, про що зазначено у самих договорах, аудиторському висновку від 08.06.2006р. та звіті про фінансові результати за 2005рік, продажем боржником майна заінтересованій особі – своєму акціонерові, яким є покупець - ТОВ. "Укрпромексім", м. Київ, і який входить до складу органів управління боржника.
Розглянувши заяву ліквідатора, господарський суд першої інстанції її задовольнив, визнав вищезгадані договори недійсними, але наслідки недійсності правочинів - двосторонню реституцію, яка передбачена статтею 216 Цивільного кодексу України, не застосував, мотивуючи тим, що окреме майно уже перепродане підприємством "Укрпромексім" іншому покупцеві, що підтверджується довідкою БТІ, зазначивши при цьому, що сторони не позбавлені права вирішити питання в загальному позовному порядку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромексім", м. Київ, не погодившись з винесеною ухвалою, оскаржило її в апеляційній інстанції, вважає її такою, що суперечить закону. Просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсними чотирьох договорів купівлі-продажу від 28.10.2005р. та застосування наслідків недійсності правочину.
В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи та заперечення, що викладені в ній.
Боржник не скористався наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правом та не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку.
В свою чергу достатність матеріалів у справі дає можливість суду переглянути справу за відсутності повноважного представника боржника.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2009р. апеляційне провадження у цій справі було зупинено у зв"язку з надсиланням справи до Вищого господарського суду України, ухвалою від 03.12.2009р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представника заявника, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2005р. між боржником – ВАТ "Каховка" та ТОВ. "Укрпромексім" укладено договір купівлі-продажу майна - вісімдесяти трьох сотих часток комплексу, заводу ЗБВ, що знаходиться за адресою: м.Каховка, Чаплинське шосе,7, відповідно до умов якого продавець (боржник) зобов’язувався передати покупцеві у власність майно, а покупець – прийняти майно і сплатити його ціну відповідно до визначених у цьому договорі умов.
Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за № 3163 (т.3 а.с.130-131).
Продаж майна відповідно до п.1.3 договору за домовленістю сторін вчиняється за 1.145.514 грн., які покупець перераховує на рахунок продавця до підписання цього договору (п.2.1 договору). При цьому балансова вартість відчужуваних 83/100 часток комплексу заводу ЗБВ становить - 1.918.946грн. (пункт 1.2 договору).
Крім вищевказаного договору 28.10.2005р. між боржником – ВАТ "Каховка" та ТОВ."Укрпромексім" укладені договори купівлі-продажу майна № 2/10-2005, № 3/10-2005 та № 4/10-2005, на підставі яких боржник (продавець) передав у власність покупцеві – ТОВ. "Укрпромексім" майно згідно з переліком (додатків до договорів) загальною вартістю 145.286грн., 195.213,38грн. та 150.000грн. відповідно.
Ліквідатор ВАТ "Каховка" - Пасека Т.В. подав до господарського суду Херсонської області заяву про визнання цих договорів недійсними та спонукання останнього повернути боржнику все отримане за договорами майно (т.3 а.с.118).
В обґрунтування своїх вимог ліквідатор посилається на те, що оспорювані договори завдають збитків боржникові і кредиторам у зв"язку з продажем майна за ціною меншою ніж балансова чи ринкова вартість майна, що склалася на біржових торгах в період жовтня – грудня 2005р. у вказаному регіоні, без проведення експертної оцінки, про що зазначено в самих договорах, аудиторському висновку від 08.06.2006р. та звіті про фінансові результати за 2005 рік, продаж майна здійснений заінтересованій особі, якою є ТОВ. "Укрпромексім", і який є одночасно акціонером боржника та входить до складу органів управління боржника. Крім вищевикладеного ліквідатор боржника вказує на неотримання від покупця коштів за придбане майно.
Розглянувши заяву ліквідатора, господарський суд Херсонської області ці договори визнав недійсними, однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.
Статтею 17 Закону встановлено, що керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Так, Законом передбачено право ліквідатора на звернення до господарського суду з заявою про визнання договорів недійсними.
Але ця норма визначає: - які саме договори можуть бути визнані недійсними. Цією нормою встановлено, що такі договори повинні бути невиконаними повністю або частково, тоді як підставами недійсності є саме виконання у процедурі банкрутства невиконаного договору повністю або частково за умови спричинення збитків.
Тобто, ключовим визначенням при цьому є саме виконання цього спірного договору в межах провадження у справі про банкрутство. У пункті 10 статті 17 Закону наголошується саме на можливості визнання договору недійсним у разі його виконання, тобто, у разі довготривалості договірних зобов'язань, при чому цей договір повинен завдавати збитків, або бути довгостроковим, або створювати умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності.
Як встановлено матеріалами справи, договори купівлі-продажу укладені 28.10.2005р., тобто, до порушення справи про банкрутство (31.10.2006р.). Предметом договору купівлі-продажу є оплатна передача визначеного договором майна, що свідчить про його одноразовий характер.
Сторони повністю виконали умови договорів, а відтак договори припинили свою дію ще до порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, а тому їх виконання під час процедури банкрутства є фактично неможливим.
Таким чином, оскільки законодавець визначає однією з умов відмови від виконання договору у процедурі банкрутства підприємства тривалість дії договору під час вказаної процедури, визнання господарським судом Херсонської області оспорюваних договорів недійсними, з посиланням на статтю 17 Закону, є неправомірним.
Слід також звернути увагу на те, що відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15)
, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При укладені оспорюваних договорів сторони погодили всі істотні умови (предмет, ціна) та виконали їх у повному обсязі.
Посилання ліквідатора на те, що продаж майна здійснювався за заниженою ціною не свідчить про понесені збитки боржником саме під час провадження у справі про банкрутство та про створення умов, що перешкоджають відновленню платоспроможності, оскільки продаж майна, зокрема, за договором купівлі-продажу 83/100 часток комплексу заводу ЗБВ, був здійснений за попередньо визначеною вартістю майна Каховським МБТІ до порушення справи про банкрутство боржника у справі (пункт 1.2 Договору).
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала – скасуванню, у зв'язку з чим заява ліквідатора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 28.10.2005р. на суму - 1.145.514грн., № 2/10-2005 від 28.10.2005р. на суму – 145.286грн., № 3/10-2005 від 28.10.2005р. на суму – 195.213грн., та № 4/10-2005 від 28.10.2005р. на суму – 150.000грн., укладеними між боржником і ТОВ. "Укрпромексім", залишається без задоволення.
Висновки господарського суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромексім", м. Київ, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 24.03.2009р. у справі № 5/192-Б-06 скасувати.
Заяву ліквідатора про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 28.10.2005р. на суму 1.145.514грн., № 2/10-2005 від 28.10.2005р. на суму
145.286грн., № 3/10-2005 від 28.10.2005р. на суму 195.213грн., та № 4/10-2005 від 28.10.2005р. на суму 150.000грн., укладених між Відкритим акціонерним товариством "Каховка", м.Каховка Херсонської області, і ТОВ."Укрпромексім", м.Київ, залишити без задоволення.
Справу надіслати на розгляд господарського суду Херсонської області.