Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Друзюк М.

За участю представників сторін:

Від Фонду державного майна України- з"явився

Від - Виконкому Моршинської міської ради та Стрийського МБТІ- не з"явився

Від ДП"СКК"Моршинкурорт"- з"явився

Від ЗАТ"лікцувально- оздоровчих закладів профспілок України"Укрпрофоздоровниця"- з"явився

Від Федерації профспілок України- з"явився

Від Івано- Франківського обласного об"єднання міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-франківськсільгоспздравниця"- з"явився

розглянувши апеляційну скаргу Івано- Франківського обласного об"єднання міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-Франківськсільгоспздравниця"та Фонду державного майна України

на рішення господарського суду Львівської області від 03.12.09

у справі № 2/89

за позовом – Фонду державного майна України

до відповідача - Виконкому Моршинської міської ради

- Стрийського МБТІ

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - - ДП"СКК"Моршинкурорт"

- ЗАТ"лікцувально- оздоровчих закладів профспілок України"Укрпрофоздоровниця"

- Федерація профспілок України

Про визнання недійсним рішень виконкому та скасування реєстрації права власності

За участю третьої особи з самостійними вимогами - Івано- Франківського обласного об"єднання міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-франківськсільгоспздравниця"

Про визнання частково недійсним рішень виконкому

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.12.09

у справі № 2/89 відмовлено у позові Фонду державного майна

України та Івано- Франківського обласного об"єднання

міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-

франківськсільгоспздравниця"про визнання недійсними рішень

виконавчого комітету Моршинської міської ради №255 від 17.09.2003р.,

№159 від 16.03.2006р., №326 від 13.10.2005р.; скасування державної

реєстрації права власності та про визнання частково недійсними

рішень виконавчого комітету Моршинської міської ради №255 від

17.09.2003р., №326 від 13.10.2005р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач- Фонд Державного

майна України подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду

скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити . Вимоги

апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято

з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано

обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у

рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Зокрема зазначає, що

рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради №255 від 17.09.2003р., №159 від 16.03.2006р., №326 від 13.10.2005р. оформлено право власності за Прикарпатським ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на об’єкти нерухомого майна у м.Моршин, доручено Стрийському ДК МБТІ провести реєстрацію права власності на вказані об’єкти. Зазначені об’єкти нерухомого майна на підставі Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994р. №3943-XII "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (3943-12) тимчасово, до законодавчого визначення суб’єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, є загальнодержавною власністю. Цією ж постановою передбачено, що Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів, підприємств та організацій (їх структурних підрозділів). На думку позивача- апелянта, виконавчий комітет Моршинської міської ради допустився перевищення повноважень, прийняв до розгляду недостовірні, неналежні документи і на підставі них прийняв незаконні рішення, що оскаржуються.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 03.12.09,

Івано - Франківське обласне об"єднання міжгосподарських

оздоровчих закладів "Івано-франківськсільгоспздравниця"також подало

апеляційну скаргу з в якій просить його позов задоволити . Вимоги

апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято

з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано

обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у

рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Зокрема зазначає, що

Івано-Франківське обласне об’єднання міжгосподарських оздоровчих

закладів "Івано-Франківськсільгоспздравниця" приймало участь в

дольовому будівництві на куроті Моршин спального корпусу на 249

місць в санаторії "Світанок", 72 квартирного будинку, гуртожитку для

працівників курорту Моршин та літнього театру палацу культури.

Відповідно до договорів №670/з від 01.09.1980р., б/н від

26.05.1983р., б/н від 07.03.1983р., б/н від 14.03.1983р., №2526/пр

від 02.12.1988р. "Івано-Франківськсільгоспздравниця" брало пайову

участь в будівництві спального корпусу санаторію "Світанок" і

перерахувало на будівництво корпусу грошові кошти та передало

матеріалів на загальну суму 1589,2 тис.крб. Оскільки "Івано-

Франківськсільгоспздравниця" фінансувала будівництво в повному

об’ємі, то відповідно і є власником будівлі на 100%. Апелянт

вважає, що рішення виконкому Моршинської міської ради №326 від

13.10.2005р. та рішення №255 від 17.09.2003р. порушують його права

як власника спірних будівель.

В судовому засіданні, представники третіх осіб без самостійних вимог заперечили проти доводів апелянтів, просили рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянтів.

При цьому колегія виходила з наступного.

17.09.2003р. виконавчий комітет Моршинської міської ради прийняв рішення №255 "Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна Прикарпатського ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до якого було оформлено право власності за Прикарпатським ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на 10 об’єктів нерухомого майна у м.Моршин, а саме: корпус №2 санаторію "Дністер", м.Моршин, вул.100-річчя курорту Моршин, 6б; палац культури, м.Моршин, вул.І.Франка, 52; літній театр палацу культури, м.Моршин, вул.Джерельна, 9; кафе-бар палацу культури, м.Моршин, вул.І.Франка, 50; дитячий садок дитячої дошкільної установи "Веселка", м.Моршин, вул.Л.Україники, 34; адмінкорпус підприємства матеріально-технічного забезпечення, м.Моршин, вул.50-річчя УПА, 13; склад №1 підприємства матеріально-технічного забезпечення, м.Моршин, вул.50-річчя УПА, 13а; склад №2 підприємства матеріально-технічного забезпечення, м.Моршин, вул.50-річчя УПА, 13б; бальнеологічну лікарню, м.Моршин, вул.Паркова площа, 3; бювет мінеральних вод, м.Моршин, вул.Паркова площа, 3а, доручено Стрийському ДК МБТІ провести реєстрацію права власності на вказані об’єкти.

Рішенням №159 виконавчого комітету Моршинської міської ради від 16.03.2006р. були внесені зміни до рішення №255 виконавчого комітету Моршинської міської ради в частині оформлення права власності на будівлі дитячої дошкільної установи "Веселка".

13.10.2005р. виконавчий комітет Моршинської міської ради прийняв рішення №326 "Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна ДП "Санаторій "Світанок" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", відповідно до якого було оформлено право власності за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на 7 об’єктів нерухомого майна у м.Моршин, а саме: спальний корпус №2, м.Моршин, вул.Проліскова, 4б; спальний корпус №3, м.Моршин, вул.Проліскова, 4; спальний корпус №4, м.Моршин, вул.Джерельна, 11б; адміністративний корпус №8, м.Моршин, вул.Джерельна, 5а; лікувальний корпус, м.Моршин, вул.Проліскова, 6; їдальня, м.Моршин, вул.Проліскова, 4а; гараж на три відділення, м.Моршин, вул.Проліскова, 14, доручено Стрийському ДК МБТІ провести реєстрацію права власності на вказані об’єкти.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради м.Києва №1971 від 23.12.1991 року було зареєстровано ЗAT "Укрпрофоздоровниця", яке є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, що створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350 грн., які передаються товариству у власність, що становить 92,92 % розміру статутного фонду.

Право власності за Федерацією незалежних профспілок України (правонаступником якої є Федерація професійних спілок України) на майно, передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було закріплено відповідно до договору "О закреплении прав по владению, пользованию и распоряжению профсоюзным имуществом"від 18.11.1990р.

Постановою Ради Міністрів УРСР №606 від 23.04.1960 року "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" (606-60-п) усі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних), будинки відпочинку, санаторні пансіонати, курортні поліклініки, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються, Міністерство охорони здоров'я УРСР було зобов'язано передати Українській республіканській раді профспілок в строк до 01.05.1960 року з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Відповідно до п.2 цієї постанови майно передавалося профспілковим органам у відання. У переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються Українській республіканській раді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР, що є додатком №1 до вказаної постанови, містяться об’єкти правопопередників ДП "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, а правонаступником останньої є Федерація професійних спілок України.

04.12.1991р. Рада Федерації незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України прийняли рішення про заснування Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради м. Києва № 1971 від 23.12.1991 року було зареєстровано ЗAT "Укрпрофоздоровниця", яке є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, що створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350 грн., які передаються товариству у власність, що становить 92,92 % розміру статутного фонду. Відповідно до свого статуту товариство здійснює згідно з законодавством володіння, користування і розпорядження своїм майном (п. 1.7).

Право власності за Федерацією незалежних профспілок України на майно, передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", було закріплено відповідно до договору "О закреплении прав по владению, пользованию и распоряжению профсоюзным имуществом"від 18.11.1990р.

Як встановлено колегією суддів, Постановою Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 4.03.1992р. №2164-XII (2164-12) , Кабінету Міністрів України до 15.03.1992р. було встановлено зобов’язання визначити перелік об’єднань, підприємств, установ та організацій, що уклали майнові договори, пов’язані із зміною форм власності і власника державного майна, з порушенням мораторію, встановленого Постановою Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР" (506-12) , та вжити заходів щодо приведення зазначених договорів у відповідність із цим Законом. Одночасно вказаною постановою було скасовано Постанову Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР" (506-12) . Проте, як в строк до 15.03.1992р., так і до даного часу, ані Федерація незалежних профспілок України, ані ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"до переліку об’єднань, підприємств, установ та організацій, що уклали майнові договори, пов’язані зі зміною форм власності і власника державного майна, з порушенням мораторію, віднесені не були .

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про безпідставність посилань позивача на Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (1540-12) у якості заперечення договору про закріплення прав з володіння, користуваня та розпорядження профспілковим майном від 18.11.1990р., так як Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (1540-12) прийнято вже після укладення зазначеного договору, проте закон не має зворотньої дії в часі, а отже його положення не можуть бути поширені на цей договір. Крім того, ст.3 даного Закону встановлено, що недійсними визнаються майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого Постановою ВР Української РСР від 29.11.1990р. (506-12) Зазначений же договір було укладено до ведення мораторію.

Позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду доказів недійсності Положення про Раду Федерації незалежних профспілок України, чинного на дату створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", за змістом якого Рада Федерації незалежних профспілок є власником майна, необхідного для досягнення цілей та завдань діяльності, в тому числі, санаторно-курортного, а також має право створювати на базі цього майна підприємства і господарські товариства.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні", в редакції чинній як на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", так і на момент укладення вищезгаданого договору, майно підприємства становили основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

Статтею 12 Закону України "Про господарські товариства", в редакції чинній на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", визначено, що товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про власність", в редакції чинній на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", об'єктами права власності громадських об'єднань, у тому числі професійних спілок, благодійних та інших громадських фондів, є майно культурно-освітнього та оздоровчого призначення, грошові кошти, акції, інші цінні папери, жилі будинки, споруди виробничого і невиробничого призначення, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інше майно, необхідне для забезпечення діяльності, передбаченої їх статутами (положеннями). Громадські об'єднання можуть мати у власності підприємства відповідно до цілей, зазначених в їх статутах, і в порядку, передбаченому законодавчими актами України.

Згідно з ч.1 ст.26 вказаного Закону, об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Статтями 4, 49 зазначеного Закону передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується, розпоряджається належним йому майном і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Як встановлено колегією суддів, рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі №137/7 відмовлено у задоволенні позову Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними установчих документів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", заявленого з тих мотивів, що майно, на якому створено останнє, не належало його засновнику - Федерації профспілок України, а органом управління цим майном є позивач, оскільки воно належало загальносоюзній громадській організації колишнього СРСР. Зазначеним рішенням встановлено, що майно, на базі якого було створено ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", передано Радою Міністрів УРСР Укрпрофраді, правонаступником якої є Рада Федерації незалежних профспілок України, що вбачається з установчих документів профспілкового об'єднання. Оскільки це майно не передавалось у відання Всесоюзній Центральній Раді професійних спілок (ВЦРПС), то на нього не може поширюватися дія Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 року "Про майнові комплекси і фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України" (2268-12) та Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994р. "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (3943-12) . Вказане майно з моменту його передачі профспілкам у встановленому порядку державою не вилучалося. Право профспілок на володіння, користування і розпорядження цим майном, в тому числі спірним майном, не оспорене, а тому відповідно до ст. ст. 28, 48, 49 Закону України "Про власність" є правомірним.

Ухвалою Верховного Суду України від 22.11.2007р. було відмовлено Генеральній прокуратурі України у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. у справі №041/18А-137/7-7/30.

Крім цього, питання законності створення та володіння майном в черговий раз досліджувались та визнані правомірними рішенням господарського суду м.Києва від 09.09.2008р. у справі №48/202-20/191, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2009р.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вищенаведене свідчить, що майно ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та його дочірніх підприємств, яке є предметом спору, у віданні ВЦРПС чи будь-якої іншої загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР ніколи не перебувало, з моменту його передачі профспілкам України у встановленому порядку державою не вилучалося, що підтверджується статутом останнього, який недійсним у встановленому порядку не визнавався, а отже ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та його дочірні підприємства мали право ним володіти, на спірне майно не поширюється дія Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ (1540-12) та постанов Верховної Ради України "Про майнові комплекси і фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10.04.1992р. №2268-ХІІ (2268-12) та "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994р. №3943-ХІІ (3943-12) , на які посилається Фонд державного майна України в обгрунтування своїх позовних вимог.

Постановою Вищого арбітражного суду України від 06.03.2001р. у справі №04-1/15-6/195 підтверджено право ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", як власника майна, на свій розсуд користуватись і розпоряджатись належним йому майном, в тому числі створювати дочірні підприємства та передавати у їх статутний фонд належне майно. У даній справі Регіональне відділення ФДМ України звернулося з позовом до Прикарпатського ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"(правонаступником якого виступає ДП "СКК "Моршинкурорт"ЗАТ "Укрпрофоздоровниця") про визнання незаконним включення майна в статутні фонди Прикарпатського ДП та самого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця". Як випливає із змісту даної постанови, предметом спору були також об’єкти нерухомого майна, які передані в статутний фонд ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та оскаржуються позивачем в даній справі.

26.02.2008р. Львівський апеляційний адміністративний суд виніс постанову за апеляційною скаргою ДП "СКК "Моршинкурорт" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на постанову господарського суду Львівської області від 15.03.2007р. по справі №22а_1880_07 (№1/165-11/44А) за позовом Моршинської міської ради до Виконавчого комітету Моршинської міської ради та Стрийського міськрайонного бюро технічної документації про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Моршинської міської ради №255 від 17.09.2003р. та №159 від 16.03.2006р. та скасування державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за Прикарпатським ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", якою постанову господарського суду Львівської області від 15.03.2007р. по справі №1/165-11/44А скасовано повністю та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено. Дана постанова набрала законної сили.

Слід зазначити, що судом першої інстанції вірно зауважено, що повноваження Фонду державного майна України, відповідно до Закону України "Про управління об’єктами державної власності" (185-16) , Тимчасового положення про Фонд державного майна України", досить обмежені і зводяться в основному до того, що Фонд державного майна України здійснює право розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств, здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна державних підприємств, здійснення повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів.

Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до суду обумовлено захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому відсутність обґрунтування наявності порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів є підставою для відмови у задоволенні позову. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, посилається на Постанову Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994р. №3943-ХІІ (3943-12) та Постанову Верховної Ради України "Про майнові комплекси і фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10.04.1992р. №2268-ХІІ (2268-12) , відповідно до яких він здійснює право розпорядження майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій. Однак позивачем не надано доказів щодо набуття ним функцій по управлінню спірним майном (прийняття відповідних рішень тощо), як таким, що перебуває у процесі приватизації, або здійснення повноважень орендодавця цього майна, у відповідності до вказаних постанов ВР України, і, як наслідок, не обгрунтовано наявність порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах. Позивачем не обґрунтовано, яким чином скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зареєстроване за Дочірнім підприємством "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", призведе до захисту прав держави в особі позивача.

З огляду на вище досліджені обставини справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у позові Фонду державного майна України.

Щодо позовних вимог Івано-Франківського обласного об’єднання міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-Франківськсільгоспздравниця", то такі є безпідставними з огляду на наступне.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, помилково стверджує, що брала пайову участь в будівництві спального корпусу на 249 місць санаторію "Світанок"по договорах № 670/з від 01.09.1980р., б/н від 26.05.1983р., б/н від 07.03.1983р., б/н від 14.03.1983р., № 2526/пр від 02.12.1988р., і як наслідок набула права власності на зазначені об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до п.11 Постанови Ради Міністрів СРСР від 28.08.1970р. №723 функції єдиного замовника по будівництву на курортах загальносоюзного значення (яким є курорт Моршин) було покладено на ВЦРПС. ВЦРПС повинна була виділяти міністерствам, які приймають дольову участь в будівництві санаторно-курортних установ і установ відпочинку, в узгодженні з ними строки путівки в ці заклади пропорційно до їх капітальних вкладень.

Параграф 5 договору №670/з від 01.09.1980р. вказує на те, що всі збудовані "Забудовником"будівлі і споруди по мірі прийому їх Державною комісією, оснащені необхідним обладнанням, інвентарем та меблями передаються "Забудовником" безоплатно на баланс "Советкурорта". До акту прийому-передачі передаються технічна документація передбачена СНиП №3-76, а також фінансові документи про балансову вартість об’єкту.

Параграф 6 вищезазначеного договору вказує на те, що "Советкурорт"після прийняття на свій баланс всіх об’єктів, збудованих "Забудовником", закріпляє за "Забудовником"в даній оздоровниці 90% місць від числа профінансованих ним і щорічно виділяє йому відповідну кількість путівок.

Однак, умовами договору №2526/пр від 02.12.1988р. не передбачено істотних умов договору про сумісну діяльність, відповідно до ст.ст. 430- 433 ЦК УРСР (не зазначено спільної господарської мети, не зазначено внесків обох сторін договору). В даному договорі вказується на те, що третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в порядку дольової участі в будівництві спального корпусу №1 на 249 ліжко-місць в санаторії "Світанок", 72-квартирного житлового будинку і гуртожитку передані ВЦРПС ліміти капітальних вкладень та грошові кошти. В свою чергу "Советкурорт" на 1989 рік виділяє путівки в спальний корпус №1 санаторію "Світанок"в кількості, передбаченій планом, а з 1990р. зобов’язується виділяти їй путівки в корпус №1 по нормам 70% в заїзд від числа місць фактично профінансованих ним на платній основі. Виходячи із змісту договорів, зазначених в позовній заяві третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, питання набуття нею права власності на санаторні об’єкти, у фінансуванні будівництва яких третя особа брала участь, жодним чином не обумовлене.

Івано-Франківське обласне об’єднання міжгосподарських оздоровчих закладів "Івано-Франківськсільгоспздравниця" жодних інших доказів набуття права власності на спірні об'єкти не надало.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено належними доказами наявності тих обставин, які відповідно до закону могли бути підставою для задоволення його вимог.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Рішення господарського суду Львівської області від 03.12.09 у справі № 2/89 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.