18/163 Про передання об'єкта нерухомого майна відповідно до умов інвестиційного договору, та зустрічні вимоги щодо визнання інвестиційного договору неукладеним - 09.12.2009 Прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2009р. у справі № 18/163 первісний позов задоволено частково. Всеукраїнська громадська організація "Українська академія наук" зобов’язана передати у власність Приватного підприємства "КВО-Д" частину об’єкту, відповідно до п.5.2 інвестиційного договору №8-0503/1 від 08.04.2003р. (частина об’єкту, визначена вісями 1-5 та А-Ж, площею 48х15=720кв.м. та відповідна земельна ділянка), шляхом підписання акту прийому-передачі закінченого будівництвом об’єкту. Стягнуто з Всеукраїнської громадської організації "Українська академія наук" на користь Приватного підприємства "КВО-Д" 42 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що позивачем за первісним позовом були виконані зобов’язання за інвестиційним договором, відповідно до якого позивач за первісним позовом здійснює інвестування будівництва об’єкту на умовах, передбачених договором, та після прийняття його в експлуатацію Державною комісією приймає частину об’єкту, визначену п.5.2 договору у свою власність, а відповідач за первісним позовом зобов’язаний сприяти позивачеві у завершенні будівництва об’єкту та після прийняття об’єкту в експлуатацію передати частину у власність позивача за первісним позовом шляхом підписання акту прийому-передачі завершеного будівництва об’єкту.

Місцевий господарський суд зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов’язань, згідно з якими відповідач у місячний термін після здачі об’єкту в експлуатацію зобов’язаний передати його частину у власність позивача шляхом підписання акту прийому-передачі, позивач, як вказує суд, позбавлений можливості реалізувати своє право власності на частину закінченого будівництвом об’єкту.

Господарський суд міста Києва зазначає й про те, що такий спосіб захисту порушеного права, як визнання договору неукладеним, не є способом захисту права у розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України і позивачем, за зустрічним позовом, не доведено порушення з боку відповідача, за зустрічним позовом, прав позивача за зустрічним позовом.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач, за первісним позовом, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.09р. та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю, визнати інвестиційний договір недійсним, у задоволенні первісного позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом вказує про те, що позивач не виконав жодного пункту договору, не приступив до виконання будівельних робіт, а тому не зміг надати для затвердження жодного акту виконаних робіт, починаючи з 2005 року будівельні роботи на об’єкті виконувалися силами та коштами самого відповідача. Судом не взято до уваги, як зазначає скаржник, той факт, що закінчений об’єкт будівництва здавали в експлуатацію представники відповідача. Під актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 31.03.2006р. стоїть підпис президента відповідача, що є доказом, на думку відповідача за первісним позовом того, що будівельні роботи проводились відповідачем своїми силами, і що вказує на те, що інвестиційний договір є недійсним.

Скаржник вказує й на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. 07.07.2009р. ним була подана заява про відвід судді. Ухвалу заступника голови суду про відмову в задоволенні заяви про відвід судді відповідачем отримано 10.08.2009р., а тому, як зазначає скаржник, суддя 07.07.2009р. не мав процесуальних повноважень на прийняття рішення по справі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

08.04.2003р. між позивачем та відповідачем укладено інвестиційний договір №8-0503/1 відповідно до умов якого позивач, за первісним позовом, здійснює інвестування будівництва об’єкту на умовах, передбачених цим договором та після прийняття його в експлуатацію державною комісією, приймає частину об’єкту, визначену п.5.2 договору у свою власність шляхом підписання акту прийому-передачі завершеного будівництвом об’єкту, а відповідач за первісним позовом зобов’язаний сприяти позивачеві у завершенні будівництва об’єкту шляхом надання йому консультаційних та інших зазначених у договорі послуг, та, після прийняття об’єкту в експлуатацію Державною комісією, передати частину об’єкту у власність позивача, за первісним позовом, шляхом підписання акту прийому передачі завершеного будівництвом об’єкту.

25.04.2008р. позивач звернувся до суду з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Українська академія наук" про зобов’язання відповідача негайно передати у власність позивачеві належну йому частину об’єкта згідно з п.5.2 інвестиційного договору №8-0503/1 від 08.04.2003р., шляхом підписання акту прийому-передачі закінченого будівництвом об’єкта; у 10-денний термін після передачі об’єкта у власність надіслати клопотання до Київської міської ради про розмежування земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт і погодитись на користування частиною земельної ділянки для позивача; сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми витрачених позивачем грошових коштів на завершення будівництва; стягнути з відповідача 85,00 грн. по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В процесі розгляду справи представником відповідача подано зустрічний позов, в якому позивач за зустрічним позовом просив визнати інвестиційний договір №8-0503/1 від 08.04.2003р. неукладеним; стягнути з Приватного підприємства "Кво-Д" витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оспорюваним рішенням місцевого господарського суду первісний позов задоволено частково, зобов’язано відповідача передати у власність Приватного підприємства "Кво-Д" частину об’єкту. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмолено повністю.

Колегія суддів вважає, що рішення підлягає зміні з наступних підстав.

Об’єктом інвестиційного договору є незавершений будівництвом магазин "Промтовари", який знаходиться за адресою: м. Київ, ж/м "Святошин", 1-й мікрорайон, ділянка 23, та належить на праві власності відповідачеві за первісним позовом на підставі договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва №757 від 26.03.2001р.

Пунктом 4.1 інвестиційного договору визначені обов’язки інвестора - позивача за первісним позовом - зокрема:

- за свій рахунок та від імені замовника - відповідача за первісним позовом - відновити проектно-кошторисну та іншу необхідну для будівництва документацію по об’єкту, а у разі необхідності внести до неї зміни та затвердити її у встановленому чинним законодавству порядку;

- за свій рахунок і від імені відповідача за первісним позовом отримувати необхідні дозволи та ордери на виконання будівельних робіт;

- замовити від імені відповідача за первісним позовом і за свій рахунок відведення земельної ділянки під об’єкт та укласти договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт;

- у десятиденний термін після підписання договору прийняти у користування на період будівництва незавершений будівництвом об’єкт від відповідача за первісним позовом шляхом підписання акту прийому-передачі незавершеного будівництвом об’єкту;

- у десятиденний термін після підписання даного договору прийняти будівельний майданчик, на якому розташований незавершений будівництвом об’єкт від відповідача за первісним позовом на період будівництва об’єкту шляхом підписання акту прийому-передачі будівельного майданчику;

- за свій рахунок нести відповідальність за утримання будівельного майданчика у відповідному стані відповідати за охорону майна і виконання робіт на будівельному майданчику, його освітлення та огорожу, виконання необхідних природоохоронних заходів та заходів, щодо забезпечення пожежної безпеки, охорони праці, забезпечувати чистоту на будівельному майданчику та прилеглій до нього території. Витрати з підтримки порядку на будівельному майданчику, сплата штрафів за невиконання вимог цього пункту лягають на позивача за первісним позовом;

- своїми (або залученими) силами і засобами та за свій рахунок закінчити будівництво об’єкту у повному обсязі до 26.03.2005р.;

- виконувати функції замовника по будівництву об’єкту у повному обсязі і за свій рахунок;

- у встановленому чинним законодавством порядку здати об’єкт в експлуатацію Державній технічній комісії;

- у трьохденний термін письмово повідомити відповідача за первісним позовом про прийняття об’єкта в експлуатацію;

- у місячний термін після здачі об’єкту в експлуатацію прийняти визначену частину його у свою власність шляхом підписання акту прийому-передачі об’єкта;

- самостійно оформлювати право власності на об’єкт відповідно до вимог чинного законодавства України;

Відповідно до п.4.2 інвестиційного договору визначень обов’язки відповідача, а саме:

- надавати позивачу за первісним позовом необхідну допомогу та документи для відновлення проектно-кошторисної та іншої необхідної для будівництва документації по об’єкту;

- надавати позивачу за первісним позовом необхідну допомогу та документи для отримання необхідних дозволів та ордерів на виконання будівельних робіт;

- надавати позивачу за первісним позовом необхідне допомогу та документи для замовлення від імені відповідача за зустрічним позовом відведення земельної ділянки під об’єкт та укладення договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт;

- у десятиденний термін після підписання даного договору передати у користування на період будівництва незавершений будівництвом об’єкт позивачу за первісним позовом шляхом підписання акту прийому-передачі незавершеного будівництвом об’єкта;

- у десятиденний термін після підписання даного договору передати будівельний майданчик, на якому розташований незавершений будівництвом об’єкт позивачеві за первісним позовом на період будівництва об’єкту шляхом підписання акту прийому-передачі будівельного майданчика;

- передати позивачу за первісним позовом функції замовника по будівництву об’єкту у повному обсязі;

- надавати позивачу за первісним позовом консультаційні послуги з питань будівництва об’єкту та оформлення права власності на нього;

- сприяти позивачу за первісним позовом у здачі об’єкта в експлуатацію Державній технічній комісії;

- у місячний термін після здачі об’єкта в експлуатацію передати частину його у власність шляхом підписання акту прийому-передачі об’єкту;

- у десятиденний термін після передачі об’єкту у власність надіслати клопотання до Київської міської ради про розмежування земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт, і погодитись на користування частини земельної ділянки для позивача за первісним позовом.

Господарським судом міста Києва встановлено та підтверджується матеріалами справи згідно з актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту від 31.03.2006р., затвердженим розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації №828 від 15.05.2007р., яким затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкту.

Висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог за первісним позовом про зобов’язання відповідача передати частину об’єкту є помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.1.7 інвестиційного договору № 8-0503/1 інвестор – позивач зобов’язаний своїми силами (або залученими) і засобами та за свій рахунок закінчити будівництво об’єкту у повному обсязі до 26.03.2005р.

Позивач за первісним позовом зобов’язаний, відповідно до п. 4.1.8 договору щоквартально надавати замовнику акти виконаних робіт по будівництву об’єкту та відповідно до п. 4.1.14 здати об’єкт в експлуатацію державній технічній комісії.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач зазначаючи про те, що роботи на об’єкті незавершеного будівництва магазину "Промтовари", який знаходиться за адресою: м. Київ, ж/м "Святошин", 1-й мікрорайон, ділянка 23, та належить на праві власності відповідачеві, за первісним позовом, виконувались, а тому частина обумовленого договором об’єкта повинна бути передана йому у власність, не надав до матеріалів справи жодного акту виконаних робіт, який позивачем, за первісним позовом, повинен бути наданий відповідачу щоквартально та підтверджував би проведення позивачем за первісним позовом будівельних робіт – взятих на себе зобов’язань, згідно укладеного між сторонами інвестиційного договору .

Будь-який розрахунок та бухгалтерські документи, щодо суми витрачених позивачем, за первісним позовом, коштів на виконання умов інвестиційного договору Приватним підприємством "Кво-Д" не надано.

Таким чином у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення первісного позову в частині зобов’язання Всеукраїнської громадської організації "Українська академія наук" передати у власність Приватного підприємства "КВО-Д" частину об’єкту.

Оскільки в цій частині в позові відмовляється, то й в частині надіслання відповідачем клопотання до Київської міської ради про розмежування земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт і погодження на користування частиною земельної ділянки для позивача, слід відмовити, оскільки виконання такого пункту інвестиційного договору пов’язане з проведення позивачем за первісним позовом будівельних робіт та отримання їм у власність частини об’єкту.

Як зазначалось вище розрахунки щодо витрачених позивачем за первісним позовом коштів на виконання умов інвестиційного договору відсутні та відсутній розрахунок пені, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо необхідності відмовити позивачу за первісним позовом в задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність відмовити у задоволенні зустрічного позові з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З аналізу законодавчо визначених положень вбачається, що договір, як і будь-який правочин, є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

В п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009р. (v0009700-09) Верховний суд України наголошує на тому, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

В матеріалах справи відсутні докази того, що при укладенні інвестиційного договору у відповідача за первісним позовом існували будь-які заперечення щодо договору в цілому або окремих його частин.

Крім того, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Визнання договору неукладеним не є способом захисту порушеного права, виходячи із ст. 16 ЦК України про що наголосив Верховний суд України в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009р. (v0009700-09) а саме, про те, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК (435-15) .

В апеляційній скарзі позивач за зустрічним позовом просить визнати інвестиційний договір недійсним, однак, як вбачається з матеріалів справи, позовними вимогами за зустрічним позовом є визнання інвестиційного договору неукладеним, і в процесі розгляду справи місцевим господарським судом зустрічні позовні вимоги не змінювались, тому колегією суддів враховувались зустрічні позовні вимоги, відповідно до яких Всеукраїнська громадська організація "Українська Академія наук" просила визнати неукладеним інвестиційний договір.

Доводи відповідача за первісним позовом про те, що отримання ухвали про залишення без задоволення заяви відповідача про відвід судді через місяць після її винесення, а тому, як вважає скаржник в день її подання 07.07.2009р. суддя не мав процесуальних повноважень, є необгрунтованими, оскільки заяву про відвід судді було розглянуто та винесено ухвалу про відмову в задоволенні відводу в день слухання - 07.07.2009р. Відсутність в судовому засіданні представника відповідача за первісним позовом свідчить лише про те, що він не скористався своїм правом, наданим ст. 22 Господарського процесуального кодексу, а саме, на участь в судовому засіданні. Тому відсутність процесуальних повноважень у судді 07.07.2009р. не пов’язане з розсилкою сторонам відповідної ухвали заступника голови Господарського суду м. Києва від 07.07.2009р., якою, як зазначалось вище, залишено без задоволення повторну заяву відповідача про відвід судді.