826/11919/15 Про скасування Постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії - 13.02.2019 Прийняття

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року (суддя - Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)

у справі № 826/11919/15

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про скасування Постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

ДАБІ України (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), в якому просила:

- скасувати постанову від 20.02.2015 про закінчення виконавчого провадження, винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Руденко Н.В. за виконавчим провадженням ВП №38930796;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції прийняти постанову про прийняття виконавчого документа до провадження та відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови від 25.04.2013 № 128/13 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" у дохід Державного бюджету України штрафу в сумі 41 292 грн. (сорок одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні);

- замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме стягувача -Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код ЄДРГІОУ 37772089) на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року, яку було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано постанову від 20.02.2015 року про закінчення виконавчого провадження, винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Руденко Н.В. за виконавчим провадженням ВП№ 38930796;

- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивують свої рішення тим, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі №826/6801/13-а, на підставі якої прийнято оскаржену позивачем Постанову відповідача, стосується інтересів саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн", проте для Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" будь-яких юридичних наслідків не породжує.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі ПАТ "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а тому просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Зокрема, скаржник вказує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року було визнано нечинним та скасовано припис ІДАБІ у м. Києві від 15.04.2013 року, на підставі якого було винисено виконавчий документ - Постанову про накладення штрафу за правовпорушення у сфері містобудівної діяльності № 128/13 від 25.04.2013 року.

Позивач скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.

Клопотання про розгляд справи за участі скаржника заявлено.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.04.2013 року №128/13, відповідно до якої на Приватне акціонерне товариство "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", накладено штраф у сумі 41 292 грн. (сорок одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні).

Позивачем було надіслано на адресу відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві для примусового виконання постанову від 25.04.2013 № 128/13 із заявою №7/26-62/0907/05 від 09.07.2013 року про відкриття виконавчого провадження.

Так, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Руденко Н.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2015 ВП №38930796 з підстав того, що постановою №826/6801/13-а від 04.12.2013 Київського апеляційного адміністративного суду визнано нечинним та скасовано припис Інспекції від 15.04.2013.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

4. Конституція України (254к/96-ВР)

Частини 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5. Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (606-14) (далі - Закон № 606-XIV (606-14) )

Статтею 1 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 та 2 статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, підставою для прийняття постанови від 20 лютого 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 38930796 з примусового виконання Постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві" № 7/26-62/0907/05 була постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 по справі № 826/6801/13-а, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Констракшн" - задоволено, визнано нечинними і скасовано Припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 15.04.2013 року та Постанови про накладення штрафу № 129/13, № 130/13, № 131/13 від 25.04.2013 року.

Однак, рішення суду, на яке посилається державний виконавець Руденко Н.В. у постанові про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2015 ВП №38930796 немає відношення до Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон", оскільки винесена постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 у справі № 826/6801/13-а стосується інтересів іншої юридичної особи, а саме - ТОВ "Сент Софія Констракшн".

Зі змісту зазначеного судового рішення не вбачається, що Постанову №128/13 було прийнято позивачем саме на підставі скасованого ним Припису від 15 квітня 2013 року.

Окрім того, докази оскарження Приватним акціонерним товариством "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" в адміністративному чи судовому порядку Постанови №128/13 в матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що оскаржувана постанова відповідача від 20.02.2015 року ВП №38930796 про закінчення виконавчого провадження винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, п. 1 ч. 1 ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський завод світлочутливих матеріалів "Фотон" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року - залишити без змін.