11/99 Про визнання права власності на об'єкти незавершеного будівництва - 24 квартири - 03.02.2011 Прийняття

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" про визнання право власності на об"єкти незавершеного будівництва – 24 квартири, які є об"єктами пайової участі за договором № 14/12-05 від 14.12.2005 та додатковою угодою від 18.01.2006, будівництво яких здійснюється у АДРЕСА_1, загальною житловою площею 2 240, 05 кв.м.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 09.11.2010 року у справі № 11/99 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з"ясовано обставини справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався наявністю рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.08 по справі №20/136-38/333-38/334-38/335-38/336, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог до ТОВ "Київвисотбуд" щодо визнання права власності на 22 квартири, які є об'єктами пайової участі за договором №14/12-05 від 14.12.2005 р., будівництво яких здійснюється у АДРЕСА_1 загальною жилою площею 2241,68 кв. м.

Апелянт звертає увагу суду на те, що підставою звернення ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" до суду з даним позовом стали інші обставини, а саме лист арбітражного керуючого санацією ТОВ "Київвисотбуд" Баскаков О.В. від 07.09.09 в якому він вказав про те, що майнові права на квартири, зазначені в Додатку №2 до Договору (18 квартир, які згідно додаткової угоди від 10.01.06 мали бути передані філії Позивача - УМГ "Київтрансгаз"), "...не визнані, оскільки остання не виконала умови інвестиційного договору №14/12-05 від 14.12.05 року, а саме не сплатила кошти за вказані квартири...". Апелянт не погоджується з зазначеним твердженням, враховуючи часткове здійснення оплати квартир за додатковою угодою від 10.01.06 на суму 2 874 586 грн., що є вартістю 8 квартир (трьох двокімнатних квартир загальною площею 264,21 кв. м. та п'яти однокімнатних квартир загальною площею 239,12 кв. м.), що свідчить про те, що майнові права на вказані квартири також мають належати позивачу.

Позивач зазначає, що стосовно дійсності інвестиційних договорів № 4 від 01.08.05 між ТОВ "Київвисотбуд" та ТОВ "Престижінвест" на будівництво квартир у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, №14/3 від 12.05.04; між ТОВ "Київвисотбуд" та ТОВ "Центрінвествклад" на будівництво квартир у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, №1 від 28.12.04; між ТОВ "Київвисотбуд" та ТОВ "Експоінвест" на будівництво квартир у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, № 5 від 10.03.05; між ТОВ "Київвисотбуд" та ТОВ "Роммакс" на будівництво квартир у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1, № 2 від 07.07.05; між ТОВ "Київвисотбуд" та ТОВ "Укрзембуд" на будівництво квартир у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 арбітражний керуючий, керуючий санацією ТОВ "Київвисотбуд" Баскаков О.В. зазначив про те, що 28.01.2009 р. ним "...було відмовлено від виконання згаданих договорів, оскільки їх виконання завдавало збитків та створювало умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності ТОВ "Київвисотбуд"... ". Про існування вищевказаної відмови арбітражного керуючого, керуючого санацією ТОВ "Київвисотбуд" від виконання відповідачем вищезазначених інвестиційних договорів позивачу стало відомо 10.09.09.

Апелянт зазначає, що оскільки ні третіми особами у справі №11/99, ні відповідачем не були надані суду першої інстанції докази, які свідчили б про те, що відмова арбітражного керуючого, керуючого санацією ТОВ "Київвисотбуд" Баскакова О.В. від виконання договорів з ТОВ "Престижінвест", ТОВ "Центрінвествклад", ТОВ "Експоінвест", ТОВ "Роммакс", ТОВ "Укрзембуд" була визнана незаконною та скасована, відповідно інвестиційні договори між ТОВ "Київвисотбуд" та вказаними товариствами згідно ст.ст. 525, 598, 651 ЦК України є розірваними, а зобов"язання за цими договорами – припиненими.

На думку апелянта єдиною мотивацію відмови позивачу в задоволенні вимог у справі №20/136-38/333-38/334-38/335-38/336 є укладання ТОВ "Київвисотбуд" інвестиційних договорів щодо будівництва та передачі квартир у м.Києвї по вул. Сім'ї Сосніних,4-а з вищезазначеними товариствами до укладання ТОВ "Київвисотбуд" з ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" договору №14/12-05 від 14.12.05 про пайову участь у будівництві житла, відповідно після припинення договірних взаємовідносин між Відповідачем та цими товариствами, єдиним діючим правочином щодо цих квартир є та залишається договір №14/12-05 між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Київвисотбуд", який є чинним та не визнаним недійсним (нікчемним).

На думку апелянта вищезазначені обставини свідчать про те, що у позивача були наявні правові підстави, необхідні для звернення до суду із позовом про визнання права власності на вищезазначені об'єкти незавершеного будівництва, які є предметом Договору, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, які суттєво порушені відповідачем при неналежному виконанні ним зобов'язань за договором.

В судове засідання представник відповідача та третьої особи ОСОБА_3 не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Вислухавши думку представників позивача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3, оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду її по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

14.12.2005 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (пайовик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" (компанія за договором) укладено договір № 14/12-05 про пайову участь у будівництві житла.

Пунктами 1.1, 1.2 укладеного договору сторони встановили, що пайовик бере участь у будівництві 16 квартир у житловому будинку АДРЕСА_1 на загальну суму 9 551 960,00 грн., а компанія передає пайовику в рахунок його пайової участі за актом прийому-передачі 16 квартир загальною площею 1 736,72 кв.м згідно з адресним переліком квартир, визначених у додатку № 1, що є невід’ємною частиною даного договору.

Строк закінчення будівництва і здачі об’єкта в експлуатацію І квартал 2006 року, а у разі зміни строку закінчення будівництва і здачі об’єкта в експлуатацію оформлюється сторонами додатковою угодою до цього договору (п.1.3. договору).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору позивач, як пайовик, перераховує на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 9 074 362,00 грн. до 30.01.2006. Решту суми пайового внеску сторони договору остаточно визначають на основі даних технічного паспорту приміщення (квартири), виданого БТІ Київської державної адміністрації та вартості 1 кв.м, визначеної відповідно до умов договору, протягом п’яти днів з моменту складання уповноваженими представниками сторін договору акту прийому-передачі квартир. Визначена сторонами таким чином сума підлягає перерахуванню позивачем на рахунок відповідача протягом 10 днів з моменту складання уповноваженими представниками сторін акту прийому –передачі квартир. Відповідач протягом 10 днів з моменту здачі житлового будинку АДРЕСА_1 в експлуатацію передає позивачу за актом прийому-передачі зазначені в п. 2.1 договору квартири. Акт прийому-передачі квартир підлягає реєстрації в ГУЖЗ КМДА після введення будинку в експлуатацію та встановлення поштової адреси.

Зміни та доповнення до договору здійснюються в письмовій формі шляхом укладання додаткової угоди і набирають чинності з моменту підписання їх сторонами (п. 7.2 договору).

Згідно банківської виписки від 27.01.2006 платіжним дорученням № PR1247 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 9 074 362,00 грн. в порядку виконання взятого на себе зобов’язання за договором пайової участі.

В додатку № 1 до договору № 14/12-05 про пайову участь у будівництві житла сторони визначили адресний перелік квартир, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" зобов’язалась передати Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а саме:

10.01.2006 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду б/н до договору про пайову участь у будівництві житла № 14/12-05 від 14.12.2005, відповідно до умов якої компанія передає пайовику в рахунок його пайової участі за актом прийому-передачі додатково ще 18 квартир, загальною площею 1 352,94 кв.м, згідно з переліком, визначеним у Додатку № 2 і вартістю по додатковій угоді 7 441 170,00 грн. (п.п. 2, 3 Додаткової угоди), а саме:

Позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 2 874 586,00 грн. у якості виконання взятого на себе зобов’язання за додатковою угодою б/н до Договору пайової участі № 14/12-05 від 14.12.2005, що підтверджується платіжними дорученнями № 889 від 21.06.2006 на суму 300 000,00 грн., № 932 від 26.06.2006 на суму 200 000,00 грн., № 305 від 28.07.2006 на суму 439 500,00 грн., № 671 від 28.07.2006 на суму 84 686,00 грн., № 318 від 14.11.2006 на суму 1 054 900,00 грн., № 351 від 22.11.2006 на суму 795 500,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22.01.2008 визнано право власності на двохкімнатну квартиру № 19 загальною площею 88,07 кв.м, що розташована на 4 поверсі секції В у будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 у справі №20/136-38/333-38/334-38/335-38/336 за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд", треті особи: ТОВ "Регіонінвест", ТОВ "Ценробуд -трейд", ТОВ "Інвестгарант",ТОВ "Експоінвест", ТОВ "Роммакс", ТОВ "Престижінвест" відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на 16 квартир, які знаходяться у м. Києві по АДРЕСА_1, а також визнано право власності на квартири за будівельною адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 наступним чином :

- № 151 із загальною площею 109,91 кв.м, секції А; № 161 із загальною площею 109,91 кв.м, секції А; № 170 із загальною площею 109,91 кв.м, секції А; № 180 із загальною площею 109,91 кв.м, секції А; № 190 із загальною площею 109,91 кв.м, секції А за Товариством з обмеженою відповідальністю "Престижінвест";

- № 20 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б; № 31 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б; № 40 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б; № 220 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант";

- № 151 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б; №160 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б за Товариством з обмеженою відповідальністю "Експоінвест";

- № 220 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант";

- № 390 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б; № 400 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б за Товариством з обмеженою відповідальністю "Роммакс".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 у справі № 20/136-38/333-38/334-38/335-38/336 встановлено, що майнові права на іншу частину квартир по АДРЕСА_1, які є предметом спору у даній справі, перейшли до інших осіб, а саме:

- майнові права на квартири № 11 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б; № 20 із загальною площею 109,91 кв.м, секції В; № 33 із загальною площею 48,11 кв.м, секції В; № 36 із загальною площею 48,11 кв.м, секції В, № 57 із загальною площею 46,66 кв.м, секції В; № 66 із загальною площею 88,07 кв.м, секції В; № 68 із загальною площею 48,11 кв.м, секції В перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест";

- майнові права на квартиру № 32 із загальною площею 88,07 кв.м, секції В перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центробудтрейд";

- майнові права на квартиру № 43 із загальною площею 48,11 кв.м, секції В перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант";

- майнові права на квартиру № 11 із загальною площею 109,91 кв.м, секції Б перейшли до Товариство з обмеженою відповідальністю "Центробудтрейд", а в подальшому останнє уклало з ОСОБА_3 договір № 11-03-11 від 11.01.2006, за яким ОСОБА_3 отримав майнові права на вказану квартиру.

Рішенням Господарського суду м.Києва у справі № 20/136-38/333-38/334-38/335-38/336 встановлено, що укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" з Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" договір №14/12-05 про пайову участь у будівництві житла не був спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків у кожної зі сторін у розумінні ч. 1 ст. 202 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України оскільки, уклавши інвестиційні договори з Товариством з обмеженою відповідальністю "Центробудтрейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант", Товариством з обмеженою відповідальністю "Експоінвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Роммакс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престижінвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" втратило право передавати (право вимоги) у майбутньому право власності на квартири, визначені в актах прийому-передачі будь-яким іншим третім особам в рахунок пайової участі у будівництві житла.

Крім того, вищезазначеним рішенням суду встановлено, що укладаючи договір пайової участі № 14/12-05 від 14.12.2005р. ТОВ "Київвисотбуд" здійснено правочин, який не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов"язків у кожної із сторін у розумінні ч.1 ст.202 та ч.5 ст. 203 ЦКУкраїни, оскільки уклавши інвестиційні договори з ТОВ "Центробуд-трейд", ТОВ "Інвестгарант", ТОВ "Експоінвест", ТОВ "Роммакс", ТОВ "Престіжвнвест" він втратив право передавати (право вимоги) у майбутньому на квартири визначені в актах прийому-передачі до них будь-якій іншій третій особі в рахунок пайової участі у будівництві житла.

Колегія погоджується з висновком місцевого суду, що оскільки правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, обумовлених ним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" на момент укладання угоди з позивачем уклав договір про пайову участь у будівництві житла, не маючи на те правових підстав.

Предметом позовних вимог у справі № 11/99 за позовом ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Київвисотбуд", треті сторони, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Ценробуд - трейд", ТОВ "Роммакс", ТОВ "Інвестгарант", ТОВ "Регіон - Інвест", ТОВ "Експоінвест", ТОВ "Престижінвест" є саме право власності на трьохкімнатну квартири № 151, загальною площею 109,91 кв.м., що розташована на 18 поверсі, секція А; трьохкімнатну квартиру № 161, загальною площею 109, 91 кв.м., що розташована на 19 поверсі, секція А; трьохкімнатну квартиру № 170, загальною площею 109, 91 кв.м., що розташована на 19 поверсі, секція А; трьохкімнатну квартиру № 180, загальною площею 109, 91 кв.м., що розташована на 20 поверсі, секція А; трьохкімнатну квартиру № 190, загальною площею 109, 91 кв.м., що розташована на 21 поверсі, секція А. Сторонами цього процесу є ті ж сторони, що при розгляді справи № 20/136-38/333-38/334-38/335-38/336.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 та Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2009 вищезазначене рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За правилами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як зазначає позивач, підставою для звернення до суду з даним позовом став лист №2/07-09-09 від 07.09.2009 арбітражного керуючого –керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" Баскакова О.В., адресований голові адвокатського об’єднання "Українська правозахисна фундація".

Зі змісту вказаного листа вбачається, що керуючий санацією ТОВ "Київвисотбуд" Баскаков О.В., відповідаючи на запит № 1/09-М від 02.09.2009 поінформував, що ним 28.01.2009 було відмовлено від виконання інвестиційних договорів, укладених ТОВ "Київвисотбуд" з ТОВ "Престижінвест" (№ 4 від 01.08.2005), ТОВ "Центрінвествклад" (№14/3 від 12.05.2004), ТОВ "Експоінвест" (№ 1 від 28.12.2004),, ТОВ "Роммакс" (№ 5 від 10.03.2005) та ТОВ "Укрзембуд" (№ 2 від 07.07.2005), оскільки їх виконання завдавало збитків та створювало умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності ТОВ "Київвисотбуд". Крім того, вказаним листом було повідомлено, що ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на підставі інвестиційного договору № 14/12-05 від 14.12.2005 належать майнові права на квартири №№ 151, 161, 170, 180, 190 секції А, №№ 11, 20, 31, 40, 151, 160, 220, 390, 400 секції Б за будівельною адресою: АДРЕСА_1. Майнові права ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на квартири №№ 5, 8, 9, 11, 13, 15, 19, 20, 32, 33, 38, 39, 43, 57, 62, 64, 66, 68 в секції В, за будівельною адресою: АДРЕСА_1, не визнані, оскільки ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не виконала умови інвестиційного договору № 14/12-05 від 14.12.2005, а саме не сплатила кошти за вказані квартири.

Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо:

виконання договору завдає збитків боржнику;

договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Лист № 2/07-09-09 від 07.09.2009 арбітражного керуючого –керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" Баскакова О.В., а також зазначені в ньому обставини не доводить правомірності позовних вимог Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", не надає позивачу підстав для визнання права власності на спірні квартири, що були предметом Договору №14/12-05 про пайову участь у будівництві житла, який не був спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків у кожної зі сторін. Зазначений лист також не спростовує обставин та фактів, встановлених рішенням суду у справі № 20/136-38/333-38/334-38/335-38/336, яке набрало законної сили.

Крім того, суд відзначає, що позивач звертався до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд рішення суду у справі № 20/136-38/333-38/334-38/335-38/336 за нововиявленими обставинами, де в якості нововиявленої обставини, посилався на вищезазначений лист № 2/07-09-09 від 07.09.2009 арбітражного керуючого.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2009 заяву Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 у справі № 20/136-38/333-38/334-38/335-38/336 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 по справі № 20/136-38/333-38/334-38/335-38/336 –без змін.

При розгляді заяви про перегляд рішення суду у справі № 20/136-38/333-38/334-38/335-38/336 за нововиявленими обставинами судом було встановлено, що збитковість договорів, заявлена арбітражним керуючим 28.01.2009 у процедурі санації відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , не доводить правомірності позовних вимог Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та не спростовує обставин, які були покладені в основу прийнятого 19.06.2008 рішення Господарського суду міста Києва по даній справі.

Враховуючи викладене, оскільки право власності та право вимоги на об’єкти незавершеного будівництва - 24 квартири у м. Києві по АДРЕСА_1 вже перейшло та належить іншим особам, суд вважає позовні вимоги про визнання права власності на вказані квартири необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому задоволенню не підлягають.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.