4/149-09 Про стягнення суми самовільно спожитої електричної енергії - 26.11.2009 Прийняття

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст.1212,1213 ЦК та мотивоване тим, що позивач всупереч статті 33 ГПК України не довів суду, що саме відповідач безпідставно набув електричну енергію в спірний період, а розрахунок суми самовільно спожитої електричної енергії, який наданий позивачем не відповідає пункту 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, яка затверджена Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006р. (z0782-06)

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом позивачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив статтю 4-2 ГПК України, яке полягає в тому, що судом повністю було проігноровано всі докази, що надавалися позивачем, а також не досліджено договір оренди земельної ділянки від 11.12.2007р., акт виділення в натурі меж земельної ділянки, план зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, які підтверджують, що відповідач користувався електричної енергією без достатньої правової підстави на це, тобто без укладення договору, чим порушив п.п.1.3, 6.1, 6.2 ПКЕЕ (z0417-96) , ст. 714 ЦК України, ст. 275 ГК України. З урахуванням статей 1212, 1213 позивач вважає, що обов’язок відповідача відшкодувати позивачу безпідставно отримане майно (електроенергію) виник одразу з моменту фактичного отримання такого майна. Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі і вказав на те, що при прийняті по справі рішення судом не враховано всіх обставин справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення господарського суду.

Приватний підприємець ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу зазначила, що посилання скаржника на порушення судом першої інстанції статті 4 ГПК України є безпідставними, так як відповідач не брав участь у судових засіданнях, бо не знав про них, у зв’язку з тим, що за місцем реєстрації відповідач не мешкав. Відповідач вказує на те, що акт № 127566 він не підписував, так як про його існування не знав, оскільки на момент його складання перебував у трудових відносинах з ТОВ "Грінко-Миколаїв" (м.Миколаїв), тому був позбавлений можливості надати пояснення та зауваження щодо його змісту, а твердження ж позивача про те, що відповідач відмовився підписати вказаний акт не відповідають дійсності. При цьому, відповідач зазначає, що протокол комісії позивач не надсилав, не вручав йому, що є порушенням п.6.42 ПКЕЕ (z0417-96) . В актах № №127566, 127414 від 28.01.2009р. відсутнє будь-яке посилання працівників ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" на застосування ними при складанні актів та вимірюванні перерізу кабелю будь-якого вимірювального пристрою, що підтверджує невідповідність цих актів вимогам ПКЕЕ (z0417-96) . До того ж, відповідач посилається на те, що електричні дроти, які виходять з житлового будинку № 20 по вул.Суворова згідно ПКЕЕ (z0417-96) та ПУЕ не є електрощитом, і більш того ці дроти знаходяться не на орендованій відповідачем земельній ділянці, а тому відповідач не може відповідати за дії третіх осіб, у зв’язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими, а висновок суду цілком законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 05.10.2009р. у справі № 4/149-07 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 26.11.2009р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2516 від 26.11.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії Мойсеєнко Т.В., суддів Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксування судового процесу та за їх згодою 26.11.09р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

28.01.2009р. ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Херсонських міських електричних мереж здійснила перевірку будівельного майданчика на розі вулиць Суворова та пров. Спартаківського в м.Херсоні, за результатами якої склала акт №127566 про порушення правил користування електричною енергією, а саме самовільне безоблікове підключення відповідача до електричних мереж будинку №20 по вул. Суворова в м.Херсоні.

В акті позивач зазначив, що споживання електроенергії відбулося шляхом підключення кабелю АВВГ- 4х16мм, живлячого РЩ будівельного майданчику.

На підставі Акту порушень, комісією по розгляду актів про порушення Правил КЕЕ (z0417-96) визначено обсяг недоврахованої електроенергії, сума завданих Споживачем збитків та виписано Споживачу додаткові розрахункові документи для сплати.

Згідно виписки з протоколу без номера та дати відповідачу на підставі п.п.2.1-2.9 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у наслідок порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.06р. (z0782-06) за період з 28.01.08р. по 28.01.09р. нараховано відповідачу 94829,86грн.

Додатковий рахунок № 767 за травень 2009р. та витяг з протоколу було направлено відповідачу поштою26.05.09р., про свідчить копія опису вкладення у цінний лист (а.с17).

Позовні вимоги мотивовані позивачем наявністю у відповідача відповідного обов'язку в силу положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України у зв’язку з порушенням останнім п.п.1.3,5.1,6.41,6.42,7.6 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , ст. 275 ГК України.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України (435-15) .

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються згідно із п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії.

Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. №28 (z0417-96) (з послідуючими змінами), визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996року №417/1442 (z0417-96) (зі змінами станом на 25.12.2008року), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Отже, єдиною правовою підставою отримання електричної енергії є відповідний договір.

Відповідно до п.1.1 Правил (z0417-96) , їх норми регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Відповідач не є виробником або постачальником електричної енергії. При цьому, він не є споживачем, оскільки, згідно п. 1.2 Правил (z0417-96) , під визначенням "споживач" розуміють юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Поняттю "споживачі енергії" надано і у ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до якого це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Таким чином, відповідач не є споживачем електроенергії, оскільки під час вирішення спору у даній справі як позивач так і відповідач зазначили, що договору на постачання електроенергії між ними не укладалось.

Виходячи з зазначеного, відносини сторін не врегульовані зазначеними Правилами користування електричною енергією (z0417-96) .

Норми Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричної енергією (z0417-96) розроблені та затверджені на виконання нормативних актів, у т.ч. постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. №122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" (122-2006-п) .

Відповідно до норм вказаного Порядку (z0417-96) визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків.

Разом з тим, факт викрадення електричної енергії не доведений в установленому порядку, як і не встановлений факт споживання відповідачем електричної енергії.

За змістом ст. 32 ГПК України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів –фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Факт споживання відповідачем електричної енергії у вказаному у розрахунках обсягу не доведений позивачем належними та допустимими доказами, як і не доведено факту споживання електроенергії саме відповідачем.

В акті від 28.01.2009р. № 127566 позивачем встановлені порушення відповідачем пунктів 5.1, 7.5.8 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , а саме –факт користування електроенергією без договору.

Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ (z0417-96) , на який посилається позивач у позові, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил (z0417-96) або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ (z0417-96) та вихідні дані необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. В цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як було встановлено судом і вбачається з матеріалів справи позивачем не додержано порядок оформлення акту перевірки. Він складений за відсутності відповідачки, її уповноваженої належним чином представника.

З акту № 127566 від 28.01.2009р. не вбачається, що ОСОБА_4 була присутньою при складанні акту, оскільки її підпис на акті відсутній, а мається лише запис "согласовано" та відмітка про те, що акт отримано невідомою особою для підписання.

Не зазначено в названому акті прізвище особи, якою він отриманий та відсутній запис про те, що відповідач відмовився від його підписання, засвідчений не менше ніж трьома представниками позивача.

З наданих до матеріалів справи фотознімків працівниками позивача засвідчено, що людина в формі змотує кабель в інкасаторський автомобіль "Західінкомбанк" (а. с.29, 33), але доказів того, що ця людина є працівником відповідача, а не "Західінкомбанку", ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

Факт знаходження земельної ділянки, розташованої на розі вулиць Суворова та пров. Спартаківський, в оренді не підтверджує факту самовільного споживання електроенергії саме відповідачем. Не доведено, що приєднання було здійснено від житлового будинку по вул. Суворова №20 безпосередньо самим відповідачем. Не надано доказів того, що електроустановки, якими здійснювалось споживання електроенергії належать саме відповідачу.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ (z0417-96) встановлено, що на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення, визначаються обсяги недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.

В матеріалах справи наявний протокол №19 від 19.05.2009р. засідання комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕ (z0417-96) , відповідно до яких відповідачу здійснено розрахунок завданих збитків електричної енергії за актом №127566 від 28.01.2009року в сумі 94829грн.87коп. з посиланням на пункти 2.1-2.9 Методики (z0782-06) .

Колегія суддів приходить до висновку, що з акту комісії не вбачається, що ПП ОСОБА_4 була присутньою на засіданні комісії, позивачем не надано документального підтвердження того, що акт комісії отримано відповідачем разом з розрахунком суми збитків і йому було надано строк, встановлений пунктом 6.42 ПКЕЕ (z0417-96) для оскарження цього акту.

Відповідно до пункту 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (z0782-06) , у разі виявлення у споживача порушень, зазначених в підпунктах 5 пункту 2.1 цієї Методики (z0782-06) (самовільне підключення), та за умови відсутності договору, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабель), якими здійснене самовільне підключення, розраховується за формулою в залежності від кількості фаз підключення та з урахуванням сили струму, визначеної виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелю), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати. При цьому, поперечна площа перерізу проводу (кабелю), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. Зазначені вихідні дані, необхідні для розрахунку добового обсягу споживання електричної енергії в акті від 28.01.2009р. № 127566 відсутні.

В акті про порушення ПКЕЕ (z0417-96) позивачем не зазначено відомості щодо того, якими засобами вимірювальної техніки встановлювався переріз кабелю, а також чи повірені ці засоби в порядку, передбаченому законодавством у сфері метрології.

Таким чином, акт №127566 від 28.01.2009року не має доказової сили і не може служити підтвердженням вини відповідача та обґрунтуванням розрахунку суми позову.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними засобами доказування, що саме відповідач безпідставно набув електричну енергію в спірний період, а розрахунок суми самовільно спожитої електричної енергії, який наданий позивачем, не відповідає пункту 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006року №562 (z0782-06) .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, вважає його законним та обґрунтованим.

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та наступним.

Посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції статті 4 ГПК України є безпідставними, так як з матеріалів справи вбачається, що відповідач не брав участі у судових засіданнях, а тому не міг реалізувати своє процесуальне право щодо змагальності сторін.

Доводи скаржника про те, що відповідач відмовився підписати вказаний акт є необґрунтованими, оскільки доказів присутності відповідача чи її уповноваженої особи при складанні акту № 127566 відсутні. Крім того, як свідчать пояснення відповідача акт про порушення не міг бути ним підписаний, так як про його існування останній взагалі нічого не знав, бо не знаходився в той час у м.Херсоні, оскільки на момент складання акту перебував у трудових відносинах з ТОВ "Грінко-Миколаїв" (м.Миколаїв), що підтверджується довідкою № 85 від 29.10.2009р., а тому був позбавлений можливості надати пояснення та зауваження щодо його змісту.

В актах № №127566, 127414 від 28.01.2009р. відсутнє будь-яке посилання працівників ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" на застосування ними при складанні актів та вимірюванні перерізу кабелю будь-якого вимірювального пристрою, що підтверджує невідповідність цих актів вимогам ПКЕЕ (z0417-96) .

Крім того, електричні дроти, які виходять з житлового будинку № 20 по вул.Суворова згідно ПКЕЕ (z0417-96) та ПУЕ не є електрощитом, і знаходяться вони не на орендованій відповідачем земельній ділянці, а тому підстав для покладення на відповідача відповідальності з обставин викладених у позові не вбачається.

Позивачем не встановлено, електроустановками якої особи здійснювалось споживання електроенергії. Позивач в даному випадку не був позбавлений можливості звернутись у встановленому законом порядку до правоохоронних органів для встановлення особи, яка фактично здійснювала крадіжку електроенергії.