36/388 Про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки - 01.02.2011 Прийняття

Міжрегіональна академія управління персоналом ( у формі акціонерного товариства закритого типу) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія", Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський", Акціонерного комерційного банку "Європейський" про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки № К/52/2601 від 23.10.2007р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2010р. по справі № 36/388 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним в повному обсязі договір поруки від 23.10.2007р. № К/52/2601, укладений між Міжрегіональною Академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" та Акціонерним комерційним банком "Європейський. В частині позовних вимог, заявлених до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський", відмовлено.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" підлягає стягненню на користь Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також на підставі рішення суду з Акціонерного комерційного банку "Європейський" підлягає стягненню на користь Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права, неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що вимоги позивача обґрунтовані обставинами, що були встановлені рішенням Господарського суду м.Києва від 02.12.2009р. по справі № 14/587 про визнання недійсним рішення Наглядової ради Міжрегіональної Академії управління персоналом ( у формі акціонерного товариства закритого типу), однак зазначене рішення Наглядової ради від 16.10.2007р. № 119/1 суперечить рішенням Загальних зборів позивача, викладених у протоколах № 4 від 01.03.2006р. та № 51 від 10.10.2007р. Зазначеними протоколами Загальних зборів акціонерів МАУП було вирішено, що повноваження щодо погодження договорів поруки має надаватися акціонерами МАУП виключно рішенням Загальних зборів акціонерів МАУП з посиланням на вчинення такого рішення та/або номер такого рішення, його ціну (вартість) та сторони.

Апелянт зазначає, що на момент укладення договору поруки № К/52/2601 від 23.10.2007р. установчим документом МАУП не було передбачено компетенції Загальних зборів акціонерів МАУП на затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує визначений статутом розмір. Пунктом 7.25 Статуту позивача передбачено, що до компетенції Наглядової ради відноситься контроль за діяльністю виконавчих органів МАУП в межах, передбачених Статутом та законом, а саме погодження укладення договорів на суму, що перевищує 25 000 грн. з урахуванням штрафних санкцій; погодження укладення зовнішньоекономічних договорів, договорів поруки та гарантії. Таким чином, на думку апелянта, укладення оспорюваного договору поруки, погодженого Наглядовою радою МАУП рішенням, викладеним у протоколі № 119/1 від 16.10.2007р. відповідає нормам чинного законодавства та положенням установчих документів МАУП.

Також апелянт зазначає, що підписання оспорюваного договору поруки фінансовим директором ОСОБА_2 також входить до його компетенції, оскільки відповідно до п.7.31. Статуту МАУП фінансовий директор має право першого підпису всіх фінансових, бухгалтерських, банківських документів, угод в межах компетенції при обов"язковому їх погодженні з Наглядовою радою. Повноваження фінансового директора ОСОБА_2 передбачені довіреністю від 14.06.2007р., яка зареєстрована в реєстрі № 1059 та відповідно до якої не існували обмеження щодо підписання договорів поруки, на час укладення договору поруки довіреність не була відкликана довірителем, а відповідно представник діяв відповідно до обсягу наданих повноважень.

В судове засідання представник відповідача-1 не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 10540270, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представників позивача, відповідача - 2, відповідача-3, дослідивши матеріали справи, колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача-1.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, відповідача-3, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

23.10.2007р. між Міжрегіональною Академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (поручитель за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" (клієнт за договором) та Акціонерним комерційним банком "Європейський"( банк за договором) було укладено договір поруки № К/52/2601.

Відповідно до п.1 укладеного договору поручитель зобов’язався перед банком відповідати за виконання клієнтом зобов"язань, що випливають (або випливатимуть) з кредитного договору № К/52/2601 від 23.10.2007р., укладеного між клієнтом та банком, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов"язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших платежів та умов.

Договір поруки № К/52/2601 зі сторони позивача було підписано фінансовим директором позивача ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 14.06.2007р і зареєстрованої в реєстрі за № 1059.

Згідно протоколу засідання Наглядової ради Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) від 16.10.2007р. № 119/1 на засіданні Наглядової ради було ухвалено наступні рішення:

- Міжрегіональній Академії управління персоналом виступити поручителем перед Акціонерним комерційним банком "Європейський"за повернення кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" на загальну суму 1 500 000 доларів США, що еквівалентно 7 575 000 грн., які Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" отримає для проведення ремонту будівель в м. Євпаторія, терміном на сім років за кредитною ставкою, встановленою кредитним договором ;

- Уповноважити фінансового директора ОСОБА_2 на підписання з Акціонерним комерційним банком "Європейський" договору поруки.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання з моменту укладення недійсним в повному обсязі договору поруки від 23.10.2007р. № К/52/2601, укладеного між Міжрегіональною академією управління персоналом ( у формі акціонерного товариства закритого типу) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія", Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Володимирський", Акціонерним комерційним банком "Європейський", оскільки рішення, прийняті Наглядовою радою позивача були оскаржені в судовому порядку та визнані недійсними рішенням Господарського суду м. Києва № 14/587 від 02.12.2009р.

Крім того, позивач посилається на те, що оспорюваний договір підписано особою, яка не мала необхідний обсяг повноважень, а також на те, що за своїм змістом договір суперечить нормам діючого законодавства та порушує права позивача, оскільки п.1 договору суперечить ст. 559 ЦК України.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, колегія погоджується з доводами позивача та приходить до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2009р. у справі № 14/587 за позовом Новосельської Ірини Василівни до Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) про визнання недійсними рішень наглядової ради позов задоволено повністю, визнано недійсними рішення Наглядової ради Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), які викладені в протоколі від 16.10.2007р. № 119/1, а саме: 1) про виступ Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) поручителем перед АКБ "Європейський" за повернення кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" на загальну суму 1 500 000 доларів США, що еквівалентно 7 575 000 грн., який Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" отримає для проведення ремонту будівель в м. Євпаторія, терміном на 7 (сім) років за кредитною ставкою, встановленою кредитним договором; 2) про уповноваження фінансового директора ОСОБА_2 на підписання з АКБ "Європейський" договору поруки, а також заступнику голови Наглядової ради Щокіну Ростиславу Георгійовичу та секретарю Наглядової ради Короткіну Василю Григоровичу попередньо завізувати вищезазначений договір шляхом проставлення на ньому своїх підписів.

Вищезазначеним рішенням встановлено, що всі питання відносно поруки є компетенцією Загальних зборів акціонерів Міжрегіональної Академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), а Наглядова рада, прийнявши вказані рішення, вийшла за рамки власних повноважень. Міжрегіональна Академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) належним чином не погоджувала і не уповноважувала фінансового директора на підписання договору поруки, який діяв з порушенням власних повноважень, а Загальним зборам акціонерів не було відомо про підписання оскаржуваного договору поруки.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2009р. у справі № 14/587 не було оскаржене сторонами по справі та набрало законної сили 12.12.2009р.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов"язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановленні частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2009р. у справі № 14/587 встановлено, що акціонери позивача або його належним чином уповноважені представники не схвалювали в законний спосіб укладення оскаржуваного договору. Загальні збори акціонерів позивача ОСОБА_2 не наділяли повноваженнями на підписання оскаржуваного договору поруки.

Загальний порядок щодо розпорядження нерухомим та іншим майном Міжрегіональної Академії управління персоналом встановлений декількома протоколами Загальних зборів акціонерів позивача.

Відповідно до протоколу Загальних зборів акціонерів Міжрегіональної академії управління персоналом ( у формі акціонерного товариства закритого типу) від 10.10.2007р. № 51 було прийнято рішення про заборону будь-якому органу Міжрегіональної Академії управління персоналом, в тому числі Наглядовій раді Міжрегіональної Академії управління персоналом, ректору, зборам трудового колективу тощо або будь-якій посадовій особі Міжрегіональної Академії управління персоналом або будь-який іншій особі, в тому числі тій, що діє на підставі довіреності, погоджувати рішення на укладення чи укладати господарський або інші договори від імені Міжрегіональної Академії управління персоналом або TOB "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія"на суму, що перевищує 1 000 000 грн. або рішення та договори, що можуть призвести до відчуження майна Міжрегіональної Академії управління персоналом, TOB "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія", в тому числі іпотечні, застави, поруки тощо. Погодження всіх рішень та договорів, що можуть призвести до відчуження майна Міжрегіональної Академії управління персоналом, TOB "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія", в тому числі іпотечні, застави, поруки тощо має надаватися акціонерами Міжрегіональної Академії управління персоналом виключно лише за рішенням Загальних зборів акціонерів Міжрегіональної Академії управління персоналом з посиланням на вчинення такого рішення та/або номер такого договору, його ціну (вартість) та сторони. У разі відсутності такого рішення Загальних зборів акціонерів з посиланням на:

- вчинення конкретних дій щодо погодження відчуження майна (в т.ч. іпотеки, застави, поруки тощо) Міжрегіональної Академії управління персоналом, TOB "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" або

- конкретний договір щодо погодження відчуження майна (в т. ч. іпотеки, застави, поруки тощо) Міжрегіональної Академії управління персоналом, TOB "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія",

вважати такі рішення та договори недійсними, як такі, що укладені з перевищенням повноважень.

Аналогічний порядок погодження дій, що можуть спричинити відчуження майна, передбачений також протоколом Загальних зборів акціонерів позивача від 01.03.2006р. № 4.

Вищим органом акціонерного товариства відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" є загальні збори товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників (акціонерів) товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Таким чином, наглядова рада позивача не мала права погоджувати договір поруки без прямого, безпосереднього погодження Загальними зборами акціонерів позивача.

Колегія також погоджується з висновком місцевого суду, що оскаржуваний договір за своїм змістом суперечить нормам чинного законодавства та порушує права позивача.

Як вбачається із змісту п. 1 оскаржуваного договору, він містить положення, відповідно до якого будь-які зміни, що вноситимуться до умов Кредитного Договору, незалежно від предмету таких змін (в тому числі щодо розміру зазначених вище зобов'язань та строків їх виконання) не потребують погодження поручителя, а поручитель зобов'язується за належне виконання клієнтом таких зобов'язань відповідно до внесених змін, з урахуванням умов п. 3 цього договору.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що оскаржуваний договір поруки від 23.10.2007р. № К/52/2601 підлягає визнанню недійсним.

Колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Тобто необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Оскільки Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Володимирський" не є стороною оскаржуваного позивачем договору поруки від 23.10.2007р. № К/52/2601, а ткож те, що ним законні права та охоронювані інтереси позивача не порушені, позовні вимоги, заявлені до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.