37/437 Про стягнення штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором підряду - 01.02.2011 Прийняття

за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"

до ТОВ "Централь"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 576319,46 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 37/437 від 22.11.2010р. у справі № 37/437 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 576 319, 46 грн. штрафних санкцій, 5 763, 19 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що він не мав можливості виконати зобов"язання визначене договором у встановлений термін, оскільки позивач направив на адресу відповідача завдання на проектування у листопаді 2009 року, тобто через три календарних місяці після підписання сторонами договору.

Крім того, відповідач зазначає, що неустойка у вигляді пені, як зазначено у п.5.2. договору застосовується за невиконання грошового зобов"язання, оскільки зобов"язання відповідача виконати роботи не є грошовими, у задоволенні стягнення санкцій передбачених п.5.2. договору слід відмовити.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне.

20.07.2009р. між позивачем (замовник за договором) та відповідачем (підрядник за договором) був укладений договір № 1074, відповідно до п. 1.1. якого підрядник бере на себе зобов’язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати роботи з "Облаштування Яблунівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти та стабілізації конденсату, що видобувається із Яблунівської групи родовищ. Проектно-вишукувальні роботи", а замовник зобов’язується прийняти виконані роботи і сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

Розділом 2 договору № 1074 від 20.07.2009 р. сторони погодили, що вартість робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації визначена на підставі кошторису і складає без ПДВ 4 140 226,00 грн., крім того ПДВ 20 % у розмірі 828 045,20., а всього з урахуванням ПДВ 4 968 271,20 грн. Замовник здійснює оплату підряднику за виконану роботу протягом 51 банківського дня з дати підписання акту здачі-приймання проектно-кошторисної продукції, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника.

Пунктами 4.1, 4.3. та 4.4. договору № 1074 від 20.07.2009 р. встановлено, що підрядник приступає до виконання робіт після отримання від замовника підписаного договору; закінчення виконання робіт –10 місяців з дня підписання договору; підрядник виконує роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації згідно календарного плану (додаток № 3 до договору) та умов договору. Після виконання повного обсягу робіт підрядник передає замовнику акт здачі прийняття виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.2. укладеного договору за порушення термінів закінчення робіт згідно п. 4.3. даного договору підрядник виплачує замовнику штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, при простроченні понад 20 діб підрядник також сплачує штраф у розмірі 7 % від ціни договору. Сплата штрафу підрядником не звільняє його від виконання зобов’язань або усунення порушень.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що договір № 1074 від 20.07.2009 р. набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.06.2010 р.

28.07.2009 року сторонами договору був підписаний та скріплений печатками сторін Зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи, календарний план виконання робіт по об’єкту "Облаштування Яблунівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти та стабілізації конденсату, що видобувається із Яблунівської групи родовищ".

Між позивачем та відповідачем було укладено договір, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Позивач звернувся до місцевого суду з позовом про стягнення 576 319,76 грн. штрафу посилаючись на те, що відповідач відмовився виконувати свої обов’язки за договором у зв"язку з відсутністю завдання на проектування, що підтверджується листом ТОВ "ЦЕНТРАЛЬ" від 22.10.2009 № 21009-1.

Листом № 031009 від 03.11.2009 р. позивач повідомив відповідача про те, що на його адресу повторно направляється копія затвердженого завдання на проектування, зазначений лист отриманий відповідачем 19.11.2009 р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання з проектно-вишукувальних робіт з облаштування Яблунівського нафто-газоконденсатного родовища, установки комплексної підготовки нафти та стабілізації конденсату за договором № 1074 від 20.07.2009 р. у строк протягом 10 місяців з дня підписання договору, а саме – до 20.05.2010 р. не виконав.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те, що невиконання зобов’язань за договором зумовлене тим, що позивачем з затримкою в три місяці було надіслано завдання на проектування, оскільки пунктами 4.1, 4.3. договору № 1074 від 20.07.2009 р. встановлено, що підрядник приступає до виконання робіт після отримання від замовника підписаного договору; закінчення виконання робіт –10 місяців з дня підписання договору; підрядник виконує роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації згідно календарного плану (додаток № 3 до договору) та умов договору.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Кваліфікуючими ознаками штрафу є: можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання; невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2. договору № 1074 від 20.07.2009 р. встановлено, що за порушення термінів закінчення робіт згідно п. 4.3. даного договору підрядник виплачує замовнику штрафні санкції в розмірі 0,1 від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, при простроченні понад 20 діб підрядник також сплачує штраф у розмірі 7 % від ціни договору. Сплата штрафу підрядником не звільняє його від виконання зобов’язань або усунення порушень.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань по виконанню робіт передбачених п.5.2 договору № 1074 від 20.07.2009 р., вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 576 319,46 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем в судовому засіданні заявлено клопотання про призначення судово-економічної та будівельно-технічної експертиз.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави для призначення експертиз, відповідачем не надано суду належних доказів щодо неможливості встановлення обставин справи в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.