Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Державне підприємство "Вугілля України"м.Київ в особі філії "Донецьквуглезбут"м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Красноармійськвугілля"м.Димитрів Донецької області про стягнення збитків у розмірі 2 431 грн. 15 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.12.2010р. у справі №7/186 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді Курило Г.Є., Татенко В.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає, що судом не проведена належна оцінка фактичних обставин справи, не досліджено всіх матеріалів справи та зроблено хибні висновки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в апеляційні й скарзі.

Відповідач через канцелярію апеляційного суду надав відзив на апеляційну скаргу від 21.01.2011р., яким просив залишити рішення господарського суду від 06.12.2010р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4- 4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи між Державним підприємством "Вугілля України"(далі –покупець) та Державним підприємством "Красноармійськвугілля"(далі –постачальник) було укладено договір постачання вугільної продукції №07-08/1-ЕН від 13.07.2007р.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі –вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Згідно п. 1.2 договору покупець зобов’язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором

Пунктом 2.1 договору визначено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP назва місця призначення (з урахуванням умов п.5.5цього договору) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс"в редакції 2000р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження –4 напіввагони.

Відповідно до п. 2.2 договору постачальник зобов’язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

У травні 2008р. за залізничною накладною № 50388078 у вагоні № 65335655 на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ "Західенерго"було відвантажено вугілля.

20.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Західенерго"та Державним підприємством "Вугілля України"було укладено договір постачання вугілля №02-ЕН/08, а 01.06.2005р. між Державним підприємством "Красноарміськвугілля"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Димитріввантажтранс"- договір на перевезення вантажів і здійснення розрахунків за перевезення і надання ТОВ "Димитріввантажтранс"послуги №21.

Таким чином, вантажовідправником вказаної вугільної продукції є ТОВ "Димитріввантажтранс", а отримувачем –Буршинська ТЕС ВАТ "Західенерго".

Під час перевірки маси вантажу залізничною станцією Буршин було встановлено, що в порушення технічних умов розміщення та кріплення вантажів, вугілля у вагоні №6535655 за залізничною накладною №50388078 завантажене нерівномірно, на підставі чого, станцією Буршин було нараховано суму за проведені роботи в розмірі 2 385 грн. 72 коп.

Зазначені кошти були списані з рахунку вантажоотримувача –Буршинської ТЕС ВАТ "Західенерго".

У зв’язку з понесенням збитків, ВАТ "Західенерго"звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення збитків у сумі 13 049 грн. 11 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2009р. по справі №37/52, яке набрало законної сили, було стягнуто з ДП "Вугілля України"на користь ВАТ "Західенерго" збитки, у тому числі, у вищевказаній сумі 2 385 грн. 72 коп., а також судові витрати (23 грн. 86 коп. державного мита та 21 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) –згідно розрахунку суми позову наданого позивачем), понесені останнім при зверненні з позовом до господарського суду м. Києва.

Зазначеним судовим актом також було встановлено, що ДП "Вугілля України"відшкодовує збитки у зв’язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов’язань за договором №02-НЕ/08 від 20.07.2007р.

ДП "Вугілля України"рішення господарського суду м. Києва у справі №37/52 від 28.04.2009р. виконало у повному обсязі, сплативши суму завданих збитків в розмірі 13 049 грн. 11 коп. та судових витрат в розмірі 248 грн. 49 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №16769 від 13.07.2009р., №16764 від 13.07.2009р., №16766 від 13.07.2009р., які містяться в матеріалах справи.

Позивач вважає, що відповідач зобов’язаний відшкодувати понесені збитки в розмірі 2 385 грн. 72 коп., оскільки з його вини, як постачальника, товар не був завантажений належним чином.

Відповідно до п. 6.3 договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді повного відшкодування збитків лише за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору.

При таких обставинах, умовами договору не передбачено ані обов’язок відповідача завантажувати вугілля рівномірно, ані відповідальність за його нерівномірне завантаження.

З матеріалів справи вбачається, що спірний вантаж прийнято до перевезення на станції відправлення без будь-яких зауважень. У графі "3"залізничної накладної №50388078 вказано –"груз погружено согласно разд.4 сб.17 ППГ Р-2 параграфа 1-1, 5, 6, 8, 9".

Пунктом 2.8 договору визначено, що вугілля вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем тільки після одержання покупцем оригіналів посвідчень про якісь, рахунків-фактур, податкових накладних та підписання сторонами акта приймання-передачі вугільної продукції.

Факт отримання вугілля підтверджується актом приймання-передачі вугільної продукції від 31.05.2008р., підписаним обома сторонами без зауважень, що в свою чергу підтверджує відсутність у позивача претензій щодо поставки продукції.

Водночас договором на відповідача не покладено обов’язок здійснювати завантажування вагонів.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки.

Згідно з приписами ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна.

Складовими збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено факту наявності безпосередньо причинного зв’язку між неправомірними діями відповідача та збитками, а відповідачем доведено відсутність вини у заподіяних збитках.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків в розмірі 2 431 грн. 15 коп. у зв’язку з їх недоведеністю.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 06.12.2010р. у справі №7/186 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства "Вугілля України"м.Київ в особі філії "Донецьквуглезбуд"м.Донецьк - без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника –Державне підприємство "Вугілля України"м.Київ в особі філії "Донецьквуглезбуд"м.Донецьк.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"м.Київ в особі філії "Донецьквуглезбуд"м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 06.12.2010р. у справі №7/186 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.12.2010р. у справі №7/186 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Надруковано 6 прим.:

1-2. Позивачу (2 адр);

3. Відповідачу;

4. У справу,

5. ДАГС,

6. ГСДО