36/224 Про визнання договору на оплату за надані комунальні послуг для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади укладеним - 23.11.2009 Прийняття

Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" (далі – позивач) у червні 2009 р. звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Урожай" (далі – відповідач) про визнання договору на оплату за надані комунальні послуг для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва на 2009 рік укладеним, мотивуючи вимоги тим, що відповідач, як співвласник нежитлових будівель у приміщенні, частина якого перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва і перебуває на балансі позивача, не підписав та не повернув позивачу договір на оплату комунальних послуг, типові умови якого та зобов’язання з укладення встановлені актом органу місцевої влади – рішенням № 28 сесії Деснянської районної у м. Києві ради від 25.12.2003 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2009 р. у справі № 36/224 позов задоволено повністю.

Визнано укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір № 1017к від 01.01.2009 р. на оплату за комунальні послуги для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" та Приватним підприємством "Урожай".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Урожай" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2009 у справі № 36/224 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на ту обставину, що спірний договір є договором на основі вільного волевиявлення сторін, порядок укладення якого встановлюється ч. 2 ст. 184 та ст. 181 ГК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Урожай" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 р. розгляд справи було відкладено у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів на 23.11.2009 р.

У судове засідання 23.11.2009 р. з’явився представники позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 27.07.2005 р. між представництвом Фонду державного майна України у Деснянському районі міста Києва (Продавець) та Приватним підприємством "Урожай" (Покупець) був укладений Договір купівлі –продажу нежилого приміщення з №1 по №22, з№1 по ІУ (групи приміщень №3), з №1 по №10 №У (групи приміщень №8), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 12, літ. А, загальною площею 455,40 кв. м.

Даний договір посвідчено державним нотаріусом П’ятнадцятої київської нотаріальної контори Демчик В.В. 27.07.2005 р. та зареєстровано за реєстровим № 1-1995.

Відповідно до п. 5.1. Договору покупець зобов’язаний укласти договори про надання та оплату комунальних послуг, участь в загальних витратах всього будинку, утримання прибудинкової території в належному санітарно –технічному стані.

Рішенням № 28 сьомої сесії ХХІV скликання Деснянської районної у місті Києві ради від 25.12.2003 р. був затверджений типовий договір на оплату за надані комунальні послуги для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва та методикою розрахунку плати за користування майном за надані комунальні послуги.

Господарський суд м. Києва, задовольняючи позов, виходив з того, що спір між сторонами виник при укладенні господарського договору, укладення якого є обов’язковим в силу прямої вказівки закону або заснований на державному замовленні.

Вважаючи, на підставі ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 23 ГК України, що акти ради, виконавчого комітету районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень є обов’язковими для виконання всіма розташованими на даній території підприємствами, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення районної у м. Києві ради є актом, який зобов’язує укласти договір на підставі затвердженого типового договору на оплату за надані комунальні послуги для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва.

Як з’ясував місцевий господарський суд і підтверджується матеріалами справи, проект договору № 1017к від 01.01.2009 р., який був направлений позивачем відповідачу 09.02.2009 р., останній не підписав, проект розбіжностей до нього не склав, що є підставою для задоволення позову, шляхом визнання договору укладеним з дня набрання рішенням законної сили.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з мотивів ґрунтується невідповідності його нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, сплачувати комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території встановлений статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Суд першої інстанції не врахував, що загальний порядок укладення господарських договорів не передбачає можливості у судовому порядку визнати договір укладеним, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору. У цьому випадку договір вважається неукладеним та таким, що не відбувся (п. 8 ст. 181 ГК України).

Однак місцевий господарський суд припустився помилки, задовольнивши вимоги про визнання укладеним договору № 1017к від 01.01.2009 р. на оплату за комунальні послуги для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва між КП "Ватутінськінвестбуд" та ПП "Урожай" з дня набрання рішення суду законної сили, безпідставно ототожнивши договір, проект якого запропонований позивачем, з договорами, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

За змістом статей 183, 187 ГК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням (державного контракту) сторонами якого є державний замовник, уповноважений від імені держави укладати договори з державними виконавцями (суб’єктами господарювання) договорів укладення яких є обов’язковими на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін, або якщо сторони зобов’язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Не наведено позивачем та судом першої інстанції, і не встановлено судом апеляційної інстанції, обставин існування між сторонами угоди, за умовами якої сторони передбачили передання на вирішення до господарського суду переддоговірного спору з приводу укладення договору № 1017к.

Як вбачається зі змісту акту органу місцевої влади – рішення № 28 сесії Деснянської районної у м. Києві ради від 25.12.2003 р. (а.с. 9-12), ним також не встановлено обов’язку укладення договору на основі затвердженого радою типового договору.

Отже, посилання місцевого господарського суду на обов’язковість норм акту органу місцевого самоврядування у цьому відношенні є недоречним.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянту надаються інші комунальні послуги, однак їх надання здійснюється за окремими договорами з постачальниками .

Так прибирання території, згідно з планом території закріпленої за ПП "Урожай" здійснює СПД ФО Алідов Р.А. на підставі договору №1 від 01.12.2007 р., вивезення та знешкодження твердих побутових відходів здійснює ТОВ "Селтік" на підставі договору № 11/12/2-08 від 01.01.2009 р., постачання електроенергії здійснює РКС "Лівобережний" на підставі договору № 313 від 24.06.2008 р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги недоведеність позивачем належним чином обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог про визнання укладеним, з дня набрання рішенням господарського суду, договору № 1017к від 01.01.2009 р. на оплату за комунальні послуги для співвласників нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд"(м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, код 30977943) та Приватним підприємством "Урожай, у задоволенні позову слід відмовити .

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2009 року у справі № 36/224 - скасуванню з покладенням на позивача судових витрат за розгляд справи у першій та апеляційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Урожай" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2009 року у справі № 36/224 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2009 року у справі № 36/224 скасувати.

3.У задоволенні позовних вимог Комунальному підприємству "Ватутінськінвестбуд" відмовити.

4.Стягнути з Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, р/р № 26003301381552 в філії Ватутінське відділення ШБ МФО 322283, ЗКПО 30977943) на корить Приватного підприємства "Урожай" (02225, м .Київ, вул. Бальзака,12, р/р 26005003364 КФ ВАТ "СКБ "Дністер", МФО 300722, ЗКПО 25590586) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.