15/5 Про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - 18.11.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2009 р. у справі № 15/5 (головуючий суддя Костів Т.С., судді Масловська Л.З., Артимович В.М.) в позові Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, м. Городок до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Городок за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Добрянської сільської ради,с. Добрятин за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Городок, за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Городоцький районний відділ Львівської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", м.Городок про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 14.08.2003р. між Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області, м.Городок та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, м.Городок відмовлено. Зустрічний позов СПД ФО ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження голови Городоцької державної районної адміністрації Львівської області №546 від 23.08.2007 р. "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації №516 від 12.08.2003 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду П/П ОСОБА_2 для ведення товарного рибного господарства", визнано недійсним розпорядження Городоцької державної районної адміністрації Львівської області №749 від 23.11.2007 р. "Про внесення змін до розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації №546 від 23.08.2007 року". Стягнено з Городоцької державної районної адміністрації Львівської області на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 42,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині решти вимог зустрічного позову відмовлено.

Керуючись положеннями ст. 15 Закону України "Про оренду землі", яка регулює питання істотних умов договору оренди землі, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що оскільки договір оренди землі від 14.08.2003р. не містить всіх істотних умов, встановлених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", а відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, що визначені законом або є необхідними для договорів даного виду, то даний договір є неукладеним.

Враховуючи неукладеність даного договору, позовні вимоги про визнання його недійсним до задоволення не підлягають.

Задовольняючи вимоги по зустрічному позову частково, місцевий господарський суд виходив з того, що прийняття юридично значимих рішень щодо договорів в односторонньому порядку не віднесено законодавством до компетенції позивача і, окрім того розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації №516 від 12.08.2003р. є правовим актом індивідуального характеру, який вичерпує свою обов"язковість одноразовим застосуванням. Відтак, скасування такого розпорядження не впливає на обсяг прав та обов"язків, які виникли з вчинених на його підставі правочинів.

Однак, визнати дійсним чи недійсним можна лише укладений договір, тому вимоги Городоцької районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди від 14.08.2003р., та вимоги за зустрічним позовом щодо визнання дійсним договору оренди до задоволення не підлягають.

Щодо вимог по зустрічному позові про усунення Городоцькою районною державною адміністрацією перешкод в користуванні земельною ділянкою, місцевий господарський суд не знайшов підстав для їх задоволення, оскільки позивач за зустрічним позовом, в порядку ст. 33 ГПК України, не довів чинення перешкод відповідачем чи порушення прав орендаря, які вимагають поновлення та не довів, яким чином вони порушувались і яким чином їх слід поновлювати.

Не погоджуючись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у зустрічному позові про визнання договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. дійсним та таким, що не потребує нотаріального посвідчення, та ці вимоги по зустрічному позову задоволити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що договір оренди землі від 14.08.2003 р. містить усі істотні умови, які зазначені у ч.2 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 26.12.2002р. (380-15) ).При постановленні рішення місцевий господарський суд керувався нормами Закону, які набрали чинності після укладення договору оренди, а тому дійшов до невірного висновку про неукладеність договору оренди. Законом України "Про оренду землі" (161-14) , в редакції, що була чинна на момент укладення договору оренди не передбачалось обов"язковість підписання між сторонами договору, акту приймання-передачі земельної ділянки, та інших документів, що зазначені в рішенні, як обов"язкові.

Крім того, апелянт покликається, що факт державної реєстрації договору оренди землі засвідчується довідкою Львівської регіональної філії державного земельного кадастру вих.№8 від 30.12.2008р., довідкою Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області вих.№640 від 3.02.2009р., витягом з бази даних автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру №45 від 12.02.2009р.

Вимоги щодо визнання угоди дійсною і такою, що не потребує нотаріального посвідчення, апелянт вважає правомірними і такими, що підлягають до задоволення, виходячи з положень ч.2 ст. 47 ЦК УРСР та те, що матеріалами справи підтверджено виконання сторонами договору та відмова Городоцької районної державної адміністрації від нотаріального посвідчення, що узгоджується з постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) .

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, фізична особа підприємець-ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині визнання недійсним розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області №546 від 23.08.2007р. та №749 від 23.11.2007р. та в цій частині вимог зустрічного позову- відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що всупереч Закону України "Про оренду землі" (161-14) , як в редакції від 26.12.2002р. так і в редакції від 2.10.2003р., договір оренди не містить всіх істотних умов, а саме цільове призначення, умови використання і забезпечення якості земель, умови збереження стану об"єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю і умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди чи його частини, а тому в силу ст. 153 ЦК УРСР є неукладеним.

Крім того, зазначає третя особа –апелянт, договір оренди не набув чинності, оскільки не відбулась його державна реєстрація відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель від 2.07.2003р. №147.Оскільки укладення договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. між сторонами не відбулось, державна реєстрація договору оренди не була здійснена, то виходячи із змісту ч.2 ст.125 ЗК України, прав орендаря ФОП ОСОБА_2 не набув, прийняття Городоцькою РДА спірних розпоряджень не впливають на обсяг прав та обов"язків відповідача, а тому розпорядження прийняті у відповідності до Закону України "Про державні місцеві адміністрації" (586-14) та відповідають способу передбаченому Конституції України (254к/96-ВР) .

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи, позивач за первісним позовом –Гродоцька районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2009 року по справі № 5/15 в частині визнання недійсним розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області № 546 від 23.08.2007 року "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови Городоцької РДА № 516 від 14.08.2003 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ПП ОСОБА_2 для ведення товарного рибного господарства" та в частині визнання недійсним розпорядження Городоцької РДА № 749 від 23.11.2007 року "Про внесення змін в розпорядження голови Городоцької РДА № 546 від 23.08.2007року" та прийняти нове рішення в цій частині яким в позові відмовити.Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 11.06.2009 року по справі № 5/15 в частині, що не оскаржується Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються наступним:

Укладення договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. між сторонами не відбулось, оскільки договір оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. не містить наступних істотних умов договору таких як, умови збереження стану об"єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди чи його частини і зокрема, докази, що сторони дійшли згоди по цих істотних умовах на майбутнє теж відсутні, всупереч умові, яка передбачена частиною 2 розділом 7 договору та ст. 14 Закону України "Про оренду землі" відповідач нотаріального посвідчення договору оренди від 14.08.2003р. не здійснив, у встановленому законом порядку державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. проведена не була, так як на вказаному договорі відсутні реквізити державної реєстрації, а тому виходячи із змісту ч.2 ст.125 ЗК України ОСОБА_2 прав орендаря земельної ділянки не набув. Таким чином, розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації №546 від 23.08.2007р. та №749 від 23.11.2007р. не впливають на обсяг прав і обов"язків, оскільки права орендаря не виникли на підставі неукладеності договору оренди землі від 14.08.2003р.

Крім того, довідкою Добрянської сільської ради №140 від 05.06.2009р. підтверджується, що відводу земельної ділянки на місцевості (в натурі) підприємцю ОСОБА_2 не проводилось, державні межові знаки на місцевості не встановлювались, актом приймання-передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_2 не передавалися.

Тому, при відсутності об"єкта оренди, передачі об"єкта оренди, відсутності державної земельної експертизи проекту відведення земельної ділянки, неукладеності договору оренди земельної ділянки, Городоцька райдержадміністрація видала розпорядження №546 від 23.08.2007р. та №749 від 23.11.2007р., яким визнала своє розпорядження №516 від 12.08.2007р. "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ПП ОСОБА_2 для ведення товарного рибного господарства"таким, що втратило чинність, а договір оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. неукладеним і таким, що не породжує правових наслідків.

У відзиві на апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, доводи апеляційної відхилено, покликаючись, що:

Укладення договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. між сторонами не відбулось, оскільки договір оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. не містить наступних істотних умов договору таких як, умови збереження стану об"єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди чи його частини і зокрема, докази, що сторони дійшли згоди по цих істотних умовах на майбутнє теж відсутні, відповідач нотаріального посвідчення договору оренди від 14.08.2003р. не здійснив, у встановленому законом порядку державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. проведена не була, так як на вказаному договорі відсутні реквізити державної реєстрації, а тому виходячи із змісту ч.2 ст.125 ЗК України ОСОБА_2 прав орендаря земельної ділянки не набув.Крім того, під час судового розгляду спору було здійснено незаконну реєстрацію земельної ділянки за ФОП ОСОБА_2 в автоматизованій системі ведення державного земельного кадастру, про що видано відповідні витяги серії ААА №182073 від 12.02.2009р. та серії ААА №182163 від 22.05.2009р. до яких було внесено службовими особами завідомо неправдиві відомості.

Третя особа –Добрянська сільська рада, у відзиві на апеляційну скаргу СПД ФО ОСОБА_2 вказала, що укладення договору оренди земельної ділянки між сторонами не відбулось, оскільки договір оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. не містить наступних істотних умов договору таких як, умови збереження стану об"єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди чи його частини і зокрема, докази, що сторони дійшли згоди по цих істотних умовах на майбутнє теж відсутні, всупереч умові, яка передбачена частиною 2 розділом 7 договору та ст. 14 Закону України "Про оренду землі" відповідач нотаріального посвідчення договору оренди від 14.08.2003р. не здійснив, у встановленому законом порядку державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. проведена не була, так як на вказаному договорі відсутні реквізити державної реєстрації, а тому виходячи із змісту ч.2 ст.125 ЗК України ОСОБА_2 прав орендаря земельної ділянки не набув. Крім того, довідкою Добрянської сільської ради №140 від 05.06.2009р. підтверджується, що відводу земельної ділянки на місцевості (в натурі) підприємцю ОСОБА_2 не проводилось, державні межові знаки на місцевості не встановлювались, актом приймання-передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_2 не передавалися. Крім того, під час судового розгляду спору було здійснено незаконну реєстрацію земельної ділянки за ФОП ОСОБА_2 в автоматизованій системі ведення державного земельного кадастру, про що видано відповідні витяги серії ААА №182073 від 12.02.2009р. та серії ААА №182163 від 22.05.2009р. до яких було внесено службовими особами завідомо неправдиві відомості.

Городоцька районна державна адміністрація у відзиві на апеляційну скаргу СПД ФО ОСОБА_2 також вказує на те, що сторони не досягли згоди з ряду істотних умов договору оренди землі та відсутні докази того, що сторони дійшли згоди по істотних умовах на майбутнє.Крім того, вказано на відсутність об"єкту оренди, оскільки відводу земельної ділянки на місцевості із встановленням її меж в натурі не було здійснено, що підтверджується довідкою Добрянської сільської ради №140 від 05.06.2009р., на договорі оренди від 14.08.2003р. відсутні реквізити державної реєстрації, суд першої інстанції правильно застосував матеріальні норми Закону України "Про оренду землі" (161-14) в редакції від 2.10.2003р. із змінами і доповненнями із врахуванням законодавства діючого на момент підписання договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р.

ФОП-ОСОБА_2. у відзиві на апеляційні скарги Городоцької районної державної адміністрації та ФОП-ОСОБА_4. вказав, що:

- заявлені позивачем за первісним позовом вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. не підлягають до задоволення в зв"язку з закінченням строку позовної давності до пред"явлення позову, оскільки цей строк Городоцькою РДА пропущений без поважних причин;

- договір оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. повністю відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент його укладення, відповідає формі, що затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 17.03.1993р. №197 "Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), містить усі істотні умови договору оренди земельної ділянки, які зазначені у ч.2 ст.14 Закону України "Про оренду землі" (197-93-п) (в редакції від 26.12.2002р. (380-15) ), в якому акту приймання-передачі земельної ділянки не передбачено;

- запис про державну реєстрацію договору оренди землі здійснений у тексті договору у повній відповідності до форми, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. №197 (197-93-п) "Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди);

- у жовтні 2003 року Закон України "Про оренду землі" (161-14) був прийнятий у новій редакції №1211-ІУ від 2.10.2003р. (набув чинності 05.11.2003р.), у якій ч.1 ст.14 встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально;

- положення п. 7 договору оренди землі від 14.08.2003 року, що стосуються умови набуття чинності цього договору після нотаріального посвідчення є такими, що суперечать законодавству України, а саме ч. 1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції 26.12.2002р. (380-15) ), відповідно до якої визначено, що договір оренди землі набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами та державної реєстрації, а також ч. 1 ст. 18 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції, відповідно до якої, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації;

- суду надані належні докази про те, що сторонами відбулося виконання договору від моменту його укладання і державної реєстрації з серпня 2003 р. до серпня 2007 р. відбулося виконання договору сторонами, а саме орендар приступив до використання земельної ділянки у відповідності до її цільового

призначення, а саме довідку виконкому Добрянської сільської Ради № 783 від 22.06.2007 р., паспорт ставка складений за матеріалами інвентаризації 17 вересня 2004 року, та квитанції про сплату за паспорт ставка № 1460301 від 23.09.2004 р., акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.03.2007 р., акт від 23.02.2007 р. про обстеження комісією прибережної смуги природоохоронної зони ставу, копії квитанцій про сплату орендної плати та інших платежів за договором оренди від 145.08.2003 р.;

-додатковими доказами про те, що ФОП ОСОБА_2 добросовісно виконував обов'язки орендаря щодо сплати орендної плати за договором оренди від 14.08.03, та платежі зараховані до відповідного бюджету є наступні документи копії яких додані до матеріалів справи: довідка Городоцького відділення Державного ощадного банку України № 456 від 01.04.2009 р., довідка УДК у Городоцькому районі Львівської обл. № 379 від 03.04.2009 р., довідка ДПІ у Городоцькому районі Львівської області № 5192/10-19 від 10.04.2009 р., довідка ДПІ у Городоцькому районі Львівської області № 4473/10-19 від 01.04.2009 р.;

- земельна ділянка передана орендарю від орендодавця відповідно до акту від 07.04.2003 року (акт вибору земельної ділянки від 07.04.2003 року, затверджений головою Городоцької РДА);

- орендар використовував земельну ділянку відповідно до її цільового призначення для ведення товарного рибного господарства, здійснював зариблення водоймища, що підтверджено накладними на купівлю малька коропа;

- в матеріалах справи наявна копія проекту відведення земельної ділянки для передачі в оренду ОСОБА_2 на території Добрянської сільської ради Городоцького району Львівської області.

В судовому засіданні 15.10.2009р. третьою особою ФОП ОСОБА_4 подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та поставити перед експертом питання, чи виконаний підпис на оригіналах договорів оренди земельної ділянки від 14.08.2003р. ОСОБА_2 чи іншою особою, оскільки, як вважає третя особа, підпис ОСОБА_2 на договорі оренди від 14.08.2003р. відрізняється від підпису ОСОБА_2 на акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.08.2009р., на протоколі огляду місця події від 23.09.2009р., на постанові про накладення штрафу №251/06 від 30.11.2006р.

Суд відхилив клопотання третьої особи ФОП ОСОБА_4 та вважає, що клопотання до задоволення не підлягає, оскільки справжність підпису ОСОБА_2 на договорі не була визначена в позові Городоцькою райдержадміністрацією, як одна із підстав визнання договору недійсним, в суді першої інстанції ця обставина не була заявлена, судом не досліджувалась та не підлягала оцінці.

Зміна підстави позову в апеляційній інстанції після прийняття рішення судом суперечить ст. 22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення, перевіривши матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду належить скасувати частково, виходячи з наступного:

Підставою заявленого Городоцькою районною державною адміністрацією позову, є визнання недійсним договору оренди від 14.08.2003р., підписаного Городоцькою районною державною адміністрацією та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, як такий, що суперечить ст.ст. 14, 15, 18, 20 Закону України "Про оренду землі", Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2.07.2003р. №174 (z0641-03) , оскільки при його укладенні сторони не досягли всіх істотних умов, передбачених ст.15 Закону, договір нотаріально не посвідчений, державна реєстрація не відбулась, ФОП ОСОБА_2 не мав обсягу цивільної дієздатності, що є підставою відповідно до вимог ч.1 ст. 47 ст. 42 ЦК УРСР для визнання його недійсним.

Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення спірної угоди, сторони вправі керуватись умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили (п.10 роз"яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними №02-5/111 від 12.03.1999р." (v_111800-99) , із змінами і доповненнями).

На момент підписання між Городоцькою районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки (14.08.2003р.) діяв Закон України "Про оренду землі" (161-14) в редакції Закону України №380-ІУ від 26.12.2002р. (380-15)

На момент укладення спірної угоди, істотні умови договору оренди регулювала ст.14 Закону.

Аналізуючи умови спірної угоди, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що вона не містить всіх необхідних умов, а саме таких умов, як: цільове призначення, умови використання та збереження якості землі (п.4 ст.14 Закону), сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди чи його частини (п.8 ст.14 Закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законом порядку.

Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу ІІ Земельного Кодексу України (2768-14) , згідно з вимогами якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (с/г призначення житлової забудови, тощо), встановлення та зміна яких здійснюється у визначеному законом порядку і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.

Зважуючи на вказані положення земельного законодавства, вбачається, що передбачена спірним договором оренди умова використання земельної ділянки для ведення товарного рибного господарства, не є її цільовим призначенням, а лише умовою її використання відповідно до договору оренди.

Щодо висновку місцевого господарського суду, що договір не містить таких умов, як умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, апеляційна інстанція вважає, що висновки суду зроблено при неповному з"ясуванні обставин справи, оскільки такі умови встановлено пунктами 3.1, 3.2 договору. А таку істотну умову, як умови і строки передання земельної ділянки орендарю, норми ст. 14 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 12.12.2002р. не встановлювали.

Щодо висновку місцевого господарського суду про неукладеність сторонами інших додатків договору, таких, як: план-схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, та визначення меж земельної ділянки в натурі, акт приймання-передачі об"єкта оренди, апеляційна інстанція відзначає, що план-схема земельної ділянки додані відповідачем до матеріалів справи (а.с.35,Т.1), щодо інших невід"ємних частин договору то ст.14 Закону в редакції, яка була чинна на момент підписання угоди не передбачала обов"язковість укладення сторонами таких додатків, як не невід"ємних складових договору оренди.

Обґрунтовуючи неукладеність договору оренди, місцевий господарський суд невірно послався на норму Закону, яка набула чинності після укладення договору оренди ( Закон України "Про оренду землі" (161-14) в редакції Закону України №1211-IV від 2.10.2003р. (1211-15) ), та в силу ст. 58 Конституції України, не має зворотної дії у часі ( рішення Конституційного Суду України від 9.02.1999р. (v001p710-99) №1-р/п/99, справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (чинної на момент підписання спірної угоди), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Всіх істотних умов, які передбачені Законом України "Про оренду землі" (161-14) в редакції Закону від 26.12.2002р. №380-ІУ (380-15) , сторони не досягли, тому в силу ст. 153 ЦК УРСР договір є неукладеним.

Оскільки недійсною можна визнати лише укладену угоду, тобто таку, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов (ст. 153 ЦК УРСР), то якщо в процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, то господарському суду на підставі пункту 11 ст. 80 ГПК України, слід припинити провадження у справі ( п.17 роз"яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними №02-5/111 від 12.03.1999р." (v_111800-99) , із змінами і доповненнями).

Апеляційна інстанція не погоджується із висновком місцевого господарського суду, що спірний договір був зареєстрований у встановленому порядку, про що свідчить довідка №640 від 3.02.2009р.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998р. №2073 (2073-98-п) , визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельної ділянки.

Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням та підтвердженням державного факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі", укладений договір землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку, факт державної реєстрації засвідчується у десятиденний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадовими особами.

Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди.

Після засвідчення державної реєстрації, договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, який ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком (п.13 Порядку).

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (п.14 Порядку).

Оглянувши в судовому засіданні оригінал договору оренди від 14.08.2003р., представлений ФОП-ОСОБА_2., (представники Городоцької районної державної адміністрації, Городоцького районного відділу Львівської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", м.Городок пояснили, що оригінал договору в них відсутній), оригінал книги реєстрації договорів за 2003 рік, яка надана представником третьої особи, суд прийшов до висновку, що спірний договір не зареєстрований у встановленому законом порядку.На оригіналі договору відсутні гербова печатка та підпис голови відповідної ради або уповноваженої ним особи, а реєстрація угоди в Книзі запису державної реєстрації договорів на право користування земельною ділянкою, державної реєстрації договору оренди землі не замінює.

Такий висновок узгоджується із практикою Верховного Суду України (постанова від 7.06.2005р. №2-1/11330-03.).

Крім того, спірний договір не підлягав державній реєстрації, оскільки відповідно до п.9 Порядку, ч.3 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 26.12.2002р. №380-ІУ (380-15) , недодержання вимог щодо нотаріального посвідчення, (яке на час підписання договору було обов"язкове),є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно із ст.18 Закону.

Витяг з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру не свідчить про державну реєстрацію договору оренди, а про реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером у Державному земельному кадастрі.

В матеріалах справи містяться витяги з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру (а.с.16, Т.ІІ), в яких зазначено різні кадастрові номери земельної ділянки, в зв"язку з чим, 11.08.2009р. Городоцька районна державна адміністрація звернулась із заявою в прокуратуру Городецького району.

Однак, факт державної реєстрації договору оренди землі впливає на набуття договором чинності (ст.16 Закону) та не є підставою для визнання його недійсним.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд не зробив висновку щодо строку позовної давності, про застосування якого, ФОП-ОСОБА_2. подав заяву (а.с.80,Т.1), в якій покликається, що Городоцька РДА знала про договір оренди 14.08.2003р., тобто з моменту укладення та просить відмовити в позові з тієї підстави.

Враховуючи, що право позивача-Городоцької РДА щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки не порушено, оскільки угода є неукладеною, то застосування строку позовної давності в даному випадку є безпідставне (постанова Верховного Суду України від 6.06.2007р. №24/428д/06.

Крім того, приймаючи у справі рішення, місцевий господарський суд невірно керувався нормами ЦК України (435-15) (2004р.), яка регулює питання визнання договору недійсним (ст.215).

Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.Щодо угод, вчинених до набрання чинності ЦК України (435-15) від 16.01.2003р., №435-ІУ, підстави і наслідки недійсності визначаються ст.ст. 47- 58 ЦК УРСР від 18.07.2963 р., якщо угода не підпадає під дію інших законів, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.(постанова Верховного Суду України у справі №20/622 від 26.01.2004р.).

В іншій частині рішення суду є вірним, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України,ч.2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує права або інтереси.

Оспорюваним розпорядженням №546 від 23.08.2007р. "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації №3516 від 12.08.2003р. "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ПП ОСОБА_2 для товарного рибного господарства.", зазначене розпорядження, а також договір оренди від 14.08.2003р. були визнані такими, що втратили чинність.Розпорядженням №749 від 23.11.2007р. "Про внесення змін до розпорядження районної державної адміністрації №546", пункт 2 розпорядження №546 викладено в новій редакції, а саме договір від 14.08.2003р. про передачу в оренду земельної ділянки площею 20,04 га СПД ФООСОБА_2 вважати неукладеним і таким, що не породжує правових наслідків.

Враховуючи повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, які встановлені ст.ст.17, 122, 123, 149, 151 ЗК України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" від 9.04.1999р. (586-14) (із змінами та доповненнями), ст. 5 Закону України "Про оренду землі", визнання договору неукладеним і таким, що не породжує правових наслідків виходить за її межі, оскільки встановлення вищенаведеного факту здійснюється лише судом.А тому, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що оспорювані розпорядження, прийняті Городоцькою РДА належить визнати недійсними, як такі, що прийняті з порушенням закону, всупереч ст. 19 Конституції України.

В частині зустрічного позову СПД ФО-ОСОБА_2. щодо відновлення Городоцькою РДА порушеного права на користування об"єктом оренди-земельною ділянкою шляхом усунути перешкоди в користуванні вказаним об"єктом оренди, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що СПД ФО-ОСОБА_2., не доведено в порядку ст.33 ГПК України чинення йому збоку Городоцької РДА перешкод чи порушення його прав, які підлягають поновленню. Рішення в цій частині вимог є вірне. Покликання СПД ФО ОСОБА_2, що чинення перешкод з боку Городоцької РДА підтверджується листом Городоцької райдержадміністрації від 1.10.2007р., актом від 14.08.2009р., копією відеозапису 12.07.2009р. та 14.08.2009р., копією депутатського звернення від 30.07.2009р., копією відповіді ГУ МВСУ у Львівській області від 18.08.2009р., вих.№5/939-Дп, копією відповіді Городоцькою РВ ГУМВСУ у Львівській області від 18.08.2009р., вих.№43344; копією постанови Городоцького РВ ГУМВСУ у Львівській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.07.2009р., судом відхиляються як безпідставні, оскільки свідчать про виникнення правовідносин між ПП ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_4, а лист від 01.10.2007р. №2039/02 не носить обов"язкового нормативного характеру для Державного управління охорони навколишнього природного середовища та ніяким чином не свідчить про чинення перешкод Городоцькою РДА.